Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №904/378/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 м.Дніпро Справа № 904/378/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Демчини Т.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Кошлі А.О., Стефанів Т.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 (головуючий в першій інстанції Ярошенко В.І., повний текст складений та підписаний 11.05.2026)

у справі за позовом Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)

до відповідача: Комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ»

про стягнення збитків, заподіяних забрудненням земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У січні 2026 року керівник Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області, надалі - Екоінспекція) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» (надалі – КП «Кривбасводоканал») про стягнення 131769,59 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки в районі будинків №№ 36, 38 по вул.Льотчиків у м.Кривому Розі.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що внаслідок неналежної експлуатації каналізаційної насосної станції № 28, яка перебуває на балансі КП «Кривбасводоканал», мав місце систематичний виток неочищених стічних вод з колодязя, що призвів до забруднення земельної ділянки площею 26,4 мІ у районі будинків № 36, 38 по вул.Льотчиків у м.Кривий Ріг.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 позов задоволено повністю; стягнуто з КП «Кривбасводоканал» на користь держави 131769,59 грн завданої навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки в районі будинків №№ 36, 38 по вул.Льотчиків у місті Кривому Розі шкоди. Цим же рішенням стягнуто з КП «Кривбасводоканал» на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції встановив, що внаслідок неналежної експлуатації КНС-28, яка перебуває на балансі КП «Кривбасводоканал», стався витік неочищених стічних вод, що призвів до забруднення земельної ділянки площею 26,4 кв.м у районі будинків № 36, 38 по вул.Льотчиків у м.Кривий Ріг, що підтверджено матеріалами кримінального провадження, протоколами оглядів, актами відбору проб ґрунту та лабораторними дослідженнями, які зафіксували перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Суд врахував преюдиційне значення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2025 у справі № 904/2703/24, якою встановлено факт роботи КНС-28 в аварійному режимі через відсутність двох насосних агрегатів, що і стало причиною витоку. Суд дійшов висновку про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки (порушення вимог інструкції з експлуатації КНС та природоохоронного законодавства), шкоди у вигляді забруднення ґрунтів, прямого причинного зв`язку між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою, а також вини відповідача, яка підтверджена матеріалами кримінального провадження (обвинувальний акт за ч.2 ст.367 КК України). Розмір шкоди – 131769,59 грн – визначений згідно з Методикою розрахунку шкоди від забруднення земель, на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої ГУ Держгеокадастру. При цьому суд врахував, що відповідач не надав доказів відшкодування шкоди або відсутності своєї вини. Суд дійшов висновку, що прокурор мав право на звернення до суду, оскільки Державна екологічна інспекція Придніпровського округу, будучи уповноваженим органом, не вжила заходів для стягнення шкоди, що підтверджується її відповідями на листи прокурора, чим порушено інтереси держави, які полягають у ненадходженні коштів до бюджетів (30% – державного, 70% – місцевого) та невідновленні порушеного екологічного стану.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач у справі - КП «Кривбасводоканал» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій заявлено вимогу скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі № 904/378/26 та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апелянт стверджує про порушення принципу «non bis in idem» (заборони подвійного притягнення до відповідальності), закріпленого у ст.61 Конституції України, оскільки у справі № 904/2703/24 вже було стягнуто 686715,92 грн за забруднення тієї ж самої земельної ділянки тими же хімічними сполуками, шкоду розраховано на підставі тієї ж Методики та того ж листа Держгеокадастру, на підставі того ж кримінального провадження, а тому задоволення позову у цій справі призводить до неприпустимого подвійного фінансового стягнення за одне й те саме правопорушення. Відповідач заперечує належність йому джерела забруднення, зазначаючи, що витоки стічних вод відбувалися з колодязя КК2, який належить ТОВ «НВП «Собор», а не КП «Кривбасводоканал», оскільки обидва колодязі (КК1 та КК2) не перебувають на балансі відповідача, що підтверджується схемами мереж та актом розмежування балансової належності, а в акті обстеження від 02.06.2023 не вказано координати колодязя та його належність. Крім того, відповідач вважає помилковими висновки суду про роботу КНС-28 в аварійному режимі через відсутність другого насосного агрегату, оскільки в Інструкції з його експлуатації відсутні положення про обов`язкову роботу двох насосів, КНС-28 відноситься до другої категорії, а потужності одного насосного агрегату (624 мі/добу) більш ніж достатньо для забезпечення фактичної продуктивності станції (534 мі/добу), при цьому за період 2022-2023 років аварій на мережах не зафіксовано. Апелянт посилається на порушення процедури проведення комісійного обстеження, оскільки представники КП «Кривбасводоканал» не були належним чином повідомлені про обстеження та не отримували телефонограму, що позбавило їх можливості бути присутніми, надавати пояснення та здійснювати паралельний відбір проб ґрунту, чим було порушено право на захист. Апелянт також вважає недоведеним розмір шкоди в сумі 131769,59 грн, оскільки її розрахунок проведений з порушенням відповідної методики, так як земельні ділянки не сформовані, не мають кадастрових номерів та власників. На переконання апелянта, судом першої інстанції використано недостовірну інформацію про нормативну грошову оцінку земель, крім того, розрахунок складено з порушенням шестимісячного строку, передбаченого п.4.1 Методики, оскільки факт забруднення було виявлено ще 30.08.2022.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор вважає доводи апелянта безпідставними та спрямованими виключно на уникнення відповідальності, такими, що не спростовують обставин, наведених у позовній заяві. Прокурор вважає неспроможними посилання апелянта на необхідність застосування у даному випадку принципу «non bis in idem», який стосується притягнення до кримінальної відповідальності, а не цивільно-правових відносин з відшкодування шкоди. Прокурор стверджує, що у справі № 904/2703/24 та у справі № 904/378/26 розглядаються різні події, оскільки перша стосується забруднення земельної ділянки площею 57,2 кв.м, що сталося 20.03.2023, а друга – забруднення площею 26,4 кв.м, виявленого 02.06.2023, тобто з відповідача раніше не стягувалась шкода у зв`язку з тим самим деліктом.

Прокурор у відзиві зазначає, що КП «Кривбасводоканал» для участі у комісійному обстеженні забрудненої ділянки викликалось телефонограмою № 4-202-2-2 від 02.06.2023, однак для участі в обстеженні уповноважені особи підприємства не з`явились, про поважні причини неявки не повідомили. Прокурор зазначає, що згідно з довідкою про балансову належність, водопровідні та каналізаційні мережі по вул.Льотчиків та вул.Парковій обліковуються на балансі КП «Кривбасводоканал», а згідно зі схемою підключення каналізаційної мережі чотириповерхового будинку по вул.Філатова до мереж КП «Кривбасводоканал», каналізаційний колодязь КК1, з якого відбувались витоки, відноситься до сфери обслуговування відповідача. Крім того, прокурор наголошує, що КНС-28 КП «Кривбасводоканал» зобов`язана приймати стічні води від ТОВ «НВП «Собор» згідно з укладеним договором, однак своїх зобов`язань не виконує, а посилання відповідача на справу № 904/5890/23 є нерелевантними, оскільки та справа стосувалася стягнення плати за понаднормативні скиди стічних вод, а не відшкодування шкоди від забруднення земель.

На спростування доводів відповідача про можливість роботи КНС-28 з одним насосним агрегатом, прокурор посилається на Інструкцію з експлуатації КНС-28, згідно з якою станція відноситься до першої категорії надійності та має бути обладнана одночасно не менш ніж двома насосними агрегатами, а також на показання свідків, які підтвердили, що вихід двигуна з ладу є аварійною ситуацією. Прокурор наголошує, що визначальним є сам факт неспроможності КНС-28 прийняти стічні води, що призвело до витоку та забруднення ґрунтів, а причини цієї неспроможності: відсутність агрегату, низька потужність, аварійна ситуація, є другорядними.

Прокурор не погоджується з доводами апелянта щодо неправильного розрахунку розміру шкоди, оскільки розрахунок на суму 131769,59 грн проведено саме за результатами виїзду та відбору проб ґрунтів 02.06.2023, а попередні виїзди 30.08.2022, 13.09.2022, 22.09.2022, 03.01.2023, 24.03.2023 не стосувалися цього розрахунку. Прокурор також стверджує, що відповідно до п.4.2 Методики, для визначення розміру заподіяної шкоди основою розрахунку є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка підтверджується інформацією Держгеокадастру, при цьому Методика не вимагає виключно витягу з технічної документації, а відповідач не довів недостовірності наданої уповноваженим органом інформації.

Прокурор вважає, що в діях відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, передбачені ст.1166 ЦК України: протиправна поведінка, яка полягає у недотриманні зобов`язань щодо прийняття стічних вод; вина, яка полягає у невжитті заходів для уникнення шкідливого результату; наявність шкоди, підтвердженої матеріалами справи; та причинний зв`язок між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою. Прокурор також посилається на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, на рішення у справі «Хаммер проти Бельгії», яким визначено, що навколишнє середовище є цінністю, у збереженні якої зацікавлені як суспільство, так і держава, а економічні міркування не повинні превалювати над екологічними.

4. Процедура апеляційного провадження

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2026, для розгляду даної апеляційної скарги визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Демчини Т.Ю. (доповідач), суддів Кошлі А.О., Стефанів Т.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП «Кривбасводоканал» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у даній справі; призначено розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, а також витребувано матеріали вказаної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.

01.06.2026 матеріали справи № 904/378/26 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

05.06.2026 від Криворізької центральної окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини

На виконання наказів Офісу Генерального прокурора від 21.08.2020 № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді», № 194 від 11.06.2021 «Про організацію взаємодії органів прокуратури з питань захисту інтересів держави в суді поза межами кримінального провадження», Криворізькою центральною окружною прокуратурою 17.04.2024 отримано висновок про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та копії матеріалів кримінального провадження № 12022041750000638 з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.242 КК України, що перебувають в провадженні СВ ВП № 4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

До СВ ВП № 4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області 24.07.2022 звернулась Радіонова І.В. з письмовою заявою про те, що 24.07.2022 о 12:00 год. на березі річки Саксагань за адресою: вул.Льотчиків, буд.50 в Саксаганському районі м.Кривого Рогу, на поверхні річки з`явилась велика кількість промислових відходів зелено-білого кольору.

23.08.2022, 06.09.2022, 16.09.2022, 28.12.2022, 20.03.2023, 02.06.2023 проводився огляд місця події, у тому числі за участю спеціалістів - інспекторів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, якими фіксувались факти забруднення річки, ґрунтів, відбирались проби води та ґрунтів для проведення вимірювання вмісту забруднюючих речовин.

Інспекторами Екоінспекції, залученими до проведення слідчих дій у якості спеціалістів, на підставі актів відбору проб вод, складено протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод невідомого походження, що витікають з колодязя поблизу КНС-28 КП «Кривбасводоканал» на прилеглу територію в районі будинків 40, 42, 50 по вул.Льотчиків та безпосередньо з річки Саксагань, зокрема: № 8 від 30.08.2022, № 1-22-2 від 13.09.2022, № 2-22-2 від 22.09.2022, № 1-23-2 від 03.01.2023, № -2-23-2 від 03.01.2022, № 3-23-2 від 03.01.2023, № 11-23-2 від 24.03.2023.

Вказаними протоколами зафіксовано значне перевищення гранично допустимих нормативних значень вмісту забруднюючих речовин.

На підставі заяви Радіонова П.Є. від 12.05.2023, направленої до Екоінспекції, 17.05.2023 начальником інспекції видано наказ № 112-ТП про проведення перевірки зазначеної у цій заяві інформації щодо фактів можливого забруднення р.Саксагань та ґрунтів по вул.Льотчиків у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Еконспекцією проведено огляд місця події, а саме: ділянки місцевості по вул.Льотчиків в районі будинку № 40 та встановлено, що з каналізаційного колодязя поблизу КНС-28 КП «Кривбасводоканал» витікає забруднена вода, яка стікає до річки Саксагань.

На підставі наказу Екоінспекції № 112-ТП від 17.05.2023, її спеціалістами із залученням заступника голови Саксаганської районної у місті ради 02.06.2023 проведено комісійне обстеження місцевості по вул.Льотчиків в районі будинків № 36, 38, про що складено акт.

Під час здійснення комісійного обстеження по вул.Льотчиків виявлено колодязь поблизу КНС №28 КП «Кривбасводоканал», з якого здійснювався витік води невідомого походження на асфальтовану дорогу. У подальшому, по сформованому руслу, дана вода невідомого походження по бетонованому лотку для зливових вод потрапляє на ґрунт земельної ділянки між будинками № 36, 38 по вул.Льотчиків.

З метою встановлення ймовірного факту забруднення ґрунтів, держінспекторами відділу інструментально-лабораторного контролю Екоінспекції відібрана проба ґрунту, залитого водами невідомого походження: ґрунт земельної ділянки між будинками № 36, 38 по вул.Льотчиків. Актом зафіксовано також площу земельних ділянок, на які потрапила вода, і вона склала 26,4 кв.м.

При комісійному обстеженні уповноважені КП «Кривбасводоканал» особи, попередньо повідомлені телефонограмою, були відсутні.

Головними спеціалістами Екоінспекції складено акт відбору проб ґрунтів № 7-23-2 від 02.06.2023, яким зафіксовано, що земельна ділянка за візуальним оглядом забруднена внаслідок витоку води невідомого походження з колодязя біля КНС-28 КП «Кривбасводоканал» на території між приватними будинками №№ 36, 38 по вул.Льотчиків.

За результатами лабораторних вимірювань ґрунту, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Екоінспекції, встановлено значне перевищення показників по амонію обмінному, рН та нітратам, що свідчить про забруднення земельної ділянки в районі будинків №№ 36, 38 по вул.Льотчиків у Саксаганському районі міста Кривого Рогу (протокол № 7-23-2 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 09.06.2023).

Даний факт став підставою для нарахування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення земельних ресурсів.

На підставі протоколу № 7-23-2 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 09.06.2023 та інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданої ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Екоінспекцією проведено розрахунок шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянок склав 131769,59 грн.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст.16 Конституції України).

Відповідно до ст.ст.66, 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно з визначенням, наведеним у Законі України «Про державний контроль за охороною та використанням земель», псування земель - це порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проєктних рішень, погоджених та затверджених в установленому законом порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

Згідно ст.35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі земельних ділянок, в тому числі орендарі, при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів.

Власники та землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок, зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється (ст.37 вказаного Закону).

Стаття 45 Закону передбачає, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Згідно ст.27 Закону України «Про рослинний світ», підприємства, установи, організації та громадяни, діяльність яких пов`язана з розміщенням, проєктуванням, реконструкцією, забудовою населених пунктів, підприємств, споруд та інших об`єктів, а також введенням їх в експлуатацію, повинні передбачати і здійснювати заходи щодо збереження умов місцезростання об`єктів рослинного світу.

Будівництво, введення в експлуатацію підприємств, споруд та інших об`єктів і застосування технологій, що викликають порушення стану та умов місцезростання об`єктів рослинного світу, засмічення, а також забруднення хімічними та іншими токсичними речовинами територій, зайнятих ними, забороняється.

Відповідно до вимог ст.ст.91, 96 ЗК України, власники (користувачі) земельних ділянок зобов`язані додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля та зберігати корисливі властивості землі.

Згідно зі ст.167 ЗК України, господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

За ст.168 ЗК України, ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони.

Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» у ст.5 визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

За ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно ст.51 вищезгаданого Закону, при проєктуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Згідно з ч.3 ст.16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, згідно з пп.8, 9 п.4 даного Положення, пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Статтею 56 Закону України «Про охорону земель» визначено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

За змістом ст.ст.68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів (ч.5 ст.68 Закону).

Розмір шкоди встановлено розрахунковим методом згідно з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 № 149). Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності (п.1.2).

Ця Методика застосовується саме під час встановлення розмірів шкоди від забруднення, засмічення, земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих, непередбачених проєктами, дозволами, скидів, викидів, речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п.1.3).

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3., 3.4, 4.1 вищезазначеної Методики визначено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Факти забруднення (засмічення) земель встановлюється уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст.1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв’язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Предметом апеляційного оскарження є висновки суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь держави коштів у відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки.

Апелянт вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог, наголошує, що за забруднення тієї ж ділянки на підставі тих самих фактичних обставин з нього вже стягнуто шкоду у розмірі 686715,92 грн за результатами розгляду справи № 904/2703/24, заперечує належність йому джерела забруднення, вважає помилковими висновки суду про роботу КНС-28 в аварійному режимі, посилається на порушення процедури комісійного обстеження через неналежне повідомлення відповідача про її проведення, вважає недоведеним розмір шкоди через проведення її розрахунку з порушенням вимог відповідної методики.

Прокурор вважає неспроможними доводи апелянта, адже у справі № 904/2703/24 та у справі № 904/378/26 предметом розгляду є різні події забруднення земель, вважає доведеним належними та вірогідними доказами належність колодязя КК1 до сфери обслуговування відповідача, незабезпечення штатної роботи КНС-28 з не менш ніж двома справними двигунами для забезпечення спроможності прийняти стічні води, вважає належним повідомлення відповідача про обстеження та правильним розрахунок заподіяної шкоди. Прокурор вважає, що у даному випадку наявні усі елементи цивільного правопорушення, що є підставою для застосування ст.1166 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів встановила наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у справі № 904/2703/24 розглядалось питання забруднення земельної ділянки площею 57,2 кв.м в районі будинків № 36, 38, 40, 42 по вул.Льотчиків у м.Кривому Розі, що було виявлено 20.03.2023. Натомість у справі № 904/378/26 предметом спору є забруднення земельної ділянки площею 26,4 кв.м в районі будинків № 36, 38 по вул.Льотчиків у м.Кривому Розі, виявлене 02.06.2023. Той факт, що обидві справи ґрунтуються на матеріалах одного кримінального провадження № 12022041750000638, не свідчить про тотожність правопорушень, оскільки кримінальне провадження стосується систематичних витоків стічних вод з каналізаційного колодязя, які мали місце протягом тривалого періоду часу та призвели до кількох окремих епізодів забруднення. Кожен такий епізод, зафіксований окремим актом відбору проб ґрунтів, є самостійним фактом порушення природоохоронного законодавства, що тягне за собою окрему цивільно-правову відповідальність.

За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи апелянта про повторне притягнення до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення та необхідність застосування принципу «non bis in idem».

Апелянт стверджує, що витоки стічних вод відбувалися з каналізаційного колодязя КК2, який належить ТОВ «НВП «Собор», а не КП «Кривбасводоканал», оскільки обидва колодязі (КК1 та КК2) не перебувають на балансі відповідача. Колегія суддів вважає ці доводи необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Як встановлено судом першої інстанції, належність каналізаційного люку, з якого систематично витікають забруднені води, до мереж КП «Кривбасводоканал» підтверджується схемами розташування систем водопостачання та водовідведення біля території земельної ділянки по вул.Льотчиків, 42а, згідно з якими мережа водовідведення КП «Кривбасводоканал», відмічена літерою «К», веде до вищезазначеного каналізаційного люку. Крім того, зі схеми підключення каналізаційної мережі чотириповерхового будинку по вул.Філатова до мережі КП «Кривбасводоканал» встановлено, що каналізаційний колодязь, з якого систематично відбуваються витоки забрудненої води, позначений на схемі як КК1 та відноситься до сфери обслуговування КП «Кривбасводоканал». Відповідно до акту розмежування балансової належності мереж водовідведення та експлуатаційної відповідальності сторін від 06.06.2013, межею розділу є контрольний колодязь на врізці КК1, при цьому КП «Кривбасводоканал» несе відповідальність за експлуатацію та обслуговування трубопроводу діаметром 300 мм по вул.Льотчиків на КНС-28. Таким чином, саме колодязь КК1, з якого відбувались витоки, є межею відповідальності КП «Кривбасводоканал». Посилання апелянта на те, що колодязь не перебуває на балансовому обліку підприємства, не спростовує факт його належності до сфери обслуговування КП «Кривбасводоканал», оскільки балансова належність та експлуатаційна відповідальність є різними правовими категоріями. Як вбачається з журналів обліку звернень щодо аварійних ситуацій, скидів, витоків нечистот по вул.Льотчиків та вул.Паркова за період 2022-2023 років, працівники КП «Кривбасводоканал» систематично усували аварійні ситуації та проводили ремонтні роботи саме на цьому колодязі, що є беззаперечним підтвердженням його належності до сфери обслуговування відповідача.

Апелянт стверджує, що висновки суду першої інстанції про роботу КНС-28 в аварійному режимі через відсутність другого насосного агрегату є помилковими, оскільки в Інструкції з експлуатації відсутні положення про обов`язкову роботу двох насосів, КНС-28 відноситься до другої категорії, а потужності одного насосного агрегату (624 мі на добу) більш ніж достатньо для забезпечення фактичної продуктивності станції (534 мі на добу). Колегія суддів не погоджується з цими доводами, оскільки відповідно до Інструкції з експлуатації КНС-28, узгодженої головним механіком, головним енергетиком, начальником служби охорони праці та затвердженої головним інженером КП «Кривбасводоканал», КНС-28 по надійності дії є насосною станцією першої категорії, не допускає перерви або зниження подачі стічних вод і має бути обладнана одночасно не менш ніж двома насосними агрегатами потужністю 7,5 кВт та 22 кВт. Ця Інструкція є внутрішнім документом підприємства, затвердженим його посадовими особами, а тому є обов`язковою для виконання самим КП «Кривбасводоканал». Твердження апелянта про те, що КНС-28 відноситься до другої категорії, суперечить змісту цієї Інструкції.

Крім того, як вбачається з журналу проведення ремонтних робіт на КНС-28, 12.09.2022 був знятий насосний агрегат, і на час проведення досудового розслідування (липень 2023 року) він не був відремонтований. Допитані в якості свідків працівники КП «Кривбасводоканал» підтвердили, що вихід двигуна з ладу відноситься до аварійної ситуації. Таким чином, з вересня 2022 року по липень 2023 року КНС-28 фактично працювала в аварійному режимі, що і стало причиною переповнення каналізаційного колодязя стічними водами та їх витоку на прилеглу територію.

Апелянт стверджує, що представники КП «Кривбасводоканал» не були належним чином повідомлені про комісійне обстеження 02.06.2023, що позбавило їх можливості бути присутніми, надавати пояснення та здійснювати паралельний відбір проб ґрунту, чим порушено право на захист. Колегія суддів вважає ці доводи необґрунтованими, а твердження про відсутність належного повідомлення – недоведеним. Як вбачається з Акту комісійного обстеження від 02.06.2023, представники КП «Кривбасводоканал» викликались для участі в обстеженні телефонограмою № 4-202-2-2 від 02.06.2023. Факт направлення телефонограми підтверджується матеріалами перевірки Екоінспекції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що чинним законодавством не передбачено форму повідомлення заінтересованих осіб про проведення обстеження забрудненої земельної ділянки. Відсутність уповноважених осіб відповідача при проведенні обстеження не є підставою для визнання результатів такого обстеження недійсними, оскільки воно проводилось уповноваженими особами державного органу в межах наданих повноважень та за участі уповноваженої особи органу місцевого самоврядування. Відповідач при цьому не був позбавлений можливості подати в подальшому свої заперечення щодо результатів обстеження в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Щодо доводів апелянта про недоведеність розміру шкоди та неправильність її розрахунку, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.4.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171, основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є уповноваженим органом щодо обліку земель та надання інформації про їх нормативну грошову оцінку. Листом № 4-0.110.4-1355/299-23-0.110.4 від 14.04.2023 ГУ Держгеокадастру надало інформацію про грошову оцінку 1 кв.м землі в розрізі економіко-планувальних зон з урахуванням коефіцієнтів індексації, яка станом на 01.01.2023 становить 6655,03 грн. Той факт, що земельні ділянки не сформовані та не мають кадастрових номерів, не свідчить про недостовірність наданої інформації, оскільки відповідно до ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю; у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону. ГУ Держгеокадастру надало інформацію про нормативну грошову оцінку на підставі чинної нормативно-правової бази.

Щодо порушення строку, передбаченого п.4.1 вищезазначеної Методики, колегія суддів зазначає, що цей строк обчислюється з дня виявлення порушення, яке є предметом конкретного розрахунку. У даному випадку розрахунок шкоди у розмірі 131769,59 грн проведено за результатами виїзду та відбору проб ґрунтів саме 02.06.2023 (акт відбору проб ґрунтів № 7-23-2 від 02.06.2023, протокол вимірювань № 7-23-2 від 09.06.2023). Попередні виїзди 30.08.2022, 13.09.2022, 22.09.2022, 03.01.2023, 24.03.2023 стосувалися інших випадків забруднення. Таким чином, строк для проведення розрахунку не було порушено.

Колегія суддів вважає, що в діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, яка полягає у неналежному виконанні обов`язків із забезпечення безперебійної роботи КНС-28, експлуатації насосної станції з порушенням вимог Інструкції з її експлуатації, що призвело до аварійної ситуації та витоку стічних вод на прилеглу територію. КП «Кривбасводоканал» згідно з договором № 145 від 28.03.2013 та актом розмежування балансової належності від 06.06.2013 зобов`язане приймати стічні води від ТОВ «НВП «Собор», однак своїх зобов`язань не виконало. Наявність шкоди підтверджується актом комісійного обстеження від 02.06.2023, актом відбору проб ґрунтів № 7-23-2 від 02.02.2023 та протоколом вимірювань № 7-23-2 від 09.06.2023, якими зафіксовано значне перевищення показників по амонію обмінному, рН та нітратам на земельній ділянці площею 26,4 кв.м. Розмір шкоди визначено на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 та становить 131769,59 грн. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою є прямим та безпосереднім: саме через неспроможність КНС-28 прийняти стічні води (внаслідок роботи з одним насосним агрегатом) відбулося переповнення каналізаційного колодязя та виток стічних вод, які забруднили земельну ділянку. Вина відповідача полягає у невжитті належних та достатніх заходів для запобігання аварійній ситуації, невиконанні вимог Інструкції з експлуатації КНС-28 та приписів статуту підприємства щодо охорони навколишнього природного середовища. Вина відповідача підтверджується також матеріалами кримінального провадження № 12022041750000638, яке скеровано до суду з обвинувальним актом відносно начальника Саксаганського цеху КП «Кривбасводоканал» з остаточною правовою кваліфікацією за ч.2 ст.367 КК України (службова недбалість).

Колегія суддів зазначає, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2025 справі № 904/2703/24 встановлено факт роботи КНС-28 у період настання забруднення земель, стягнення шкоди за яку є предметом розгляду у даній справі, в аварійному режимі через відсутність двох насосних агрегатів, що і стало причиною витоку стічних вод та забруднення земельних ділянок по вул.Льотчиків у м.Кривому Розі. Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи. Оскільки у справі № 904/2703/24 та у даній справі беруть участь одні й ті самі сторони (Криворізька центральна окружна прокуратура в інтересах держави в особі Екоінспекції та КП «Кривбасводоканал»), обставини щодо роботи КНС-28 в аварійному режимі є преюдиційними та не підлягають повторному доказуванню.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач, будучи балансоутримувачем КНС-28 та мереж водовідведення по вул.Льотчиків, не забезпечив належної роботи насосної станції, експлуатував її в аварійному режимі, що призвело до витоку стічних вод та забруднення земельної ділянки, завдавши шкоду навколишньому природному середовищу на суму 131769,59 грн. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, надав належну оцінку доводам сторін та поданим доказам. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, не містять підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення, передбачених ст.277 ГПК України, а тому підлягають відхиленню.

З огляду на викладене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі № 904/378/26 є законним, обґрунтованим та таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга КП «Кривбасводоканал» - без задоволення.

8. Розподіл судових витрат

Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до ст.129 ГПК України слід покласти на апелянта.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 276, 281-284, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі № 904/378/26 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі №904/378/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст.286-289 ГПК України.

Повна постанова складена 24 вересня 2026 року.

Головуючий суддя Т.Ю.Демчина

Судді А.О.Кошля

Т.В.Стефанів