Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №912/3015/25 — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №912/3015/25

Суддя: Кучеренко Оксана Іванівна

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 м.Дніпро справа №912/3015/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач)

суддів: Кошлі А.О., Демчини Т.Ю.

з секретарем судового засідання Ігнатенко Г.В.

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

розглянув апеляційну скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 (суддя Кеся Н.Б.) у справі

за позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 32402870)

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул.Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43995486)

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовної заяви

28.11.2025 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, у якій позивач просить суд: припинити обтяження у вигляді податкової застави державного нерухомого майна «Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами Пожежне депо» загальною площею 910,2 кв.м (інв. №0003100, реєстровий №14309787.12. АААЖБЕ164), що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район, м.Жовті Води, вул. Олеся Гончара, 5; стягнути з Головного управління ДПС у Кіровоградській області на користь ДП «Регіональні електричні мережі» сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що податкова застава не пов`язана з особою позивача, у той час, як зареєстроване ГУ ДПС у Кіровоградській області обтяження перешкоджає у розпорядженні майном, тому наявні підстави для припинення податкової застави щодо спірного майна.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 залишено без задоволення позов Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про зобов`язання вчинити дії.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що з 20.07.2016 ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» володіє спірним майном на праві господарського відання, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 29.09.2025 державним реєстратором за номером запису про обтяження 61630202 зареєстровано обтяження у вигляді податкової застави цього майна на підставі рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про опис майна у податкову заставу від 19.09.2025 №127 та акту опису майна від 24.09.2025 №151, складених у зв`язку з податковим боргом боржника, який станом на 23.09.2025 становив 264204289 гривень 90 копійок.

Наказом Міністерства енергетики України від 27.08.2025 №336 спірне майно безоплатно передано з балансу боржника на баланс позивача, проте під час звернення за державною реєстрацією речових прав на це майно позивачу було відмовлено у зв`язку з наявністю зареєстрованого обтяження. Застосувавши положення статті 136 Господарського кодексу України, статей 182, 334 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд першої інстанції дійшов висновку, що право господарського відання на об`єкти нерухомого майна виникає не з моменту фактичного отримання майна, а з моменту державної реєстрації прав на таке майно, і оскільки позивач не зареєстрував право господарського відання на спірне майно, відповідне право вважається таким, що не виникло, а тому підстави для звільнення майна з-під податкової застави відсутні.

Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про непідвідомчість спору господарському суду, зазначивши, що спір стосується права господарського відання на нерухоме майно між юридично рівними суб`єктами господарювання і відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України належить до юрисдикції господарських судів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

12.06.2026 Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026, у якій просить скасувати рішення у справі та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції статті 236 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи, що суд неповно з`ясував обставини справи. Скаржник наводить, що спірне нерухоме майно передано на його баланс на підставі наказу Міністерства енергетики України від 27.08.2025 №336 у порядку, який встановлений статтею 3, частиною другою статті 5 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та Положенням про порядок передачі об`єктів права державної власності, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482, а тому є добросовісним набувачем спірного майна, процедура передачі якого ніким не оспорена.

Скаржник наполягає, що спірне майно перебуває у податковій заставі у зв`язку з наявністю податкового боргу попереднього балансоутримувача майна, тоді як позивач боржником за податковим боргом не є, обтяження у вигляді податкової застави відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України може бути застосоване лише до майна платника-боржника, а тому приписи статті 93 Податкового кодексу України до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, оскільки позивач не належить до кола осіб, щодо яких ця стаття встановлює випадки звільнення майна з податкової застави.

На обґрунтування наведеної правової позиції скаржник посилається на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 02.11.2022 у справі №916/2016/21, відповідно до яких положення статті 93 Податкового кодексу України встановлюють підстави лише для звільнення з податкової застави майна боржника і на спірні правовідносини, стороною яких є особа, яка боржником не є, не поширюються, а також на висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №907/568/22.

Крім того, скаржник посилається на статтю 11 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб», згідно з якою щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності, а також на статтю 391 Цивільного кодексу України, згідно з якою власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, і зазначає, що суд першої інстанції безпідставно позбавив позивача можливості захистити свої майнові права зазначеним способом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить урахувати позицію та доводи відповідача при розгляді апеляційної скарги, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником спірного комплексу будівель є держава у особі Міністерства енергетики України, майно закріплене за ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на праві господарського відання, а державним реєстратором відмовлено у проведенні реєстрації права господарського відання за позивачем у зв`язку з наявністю обтяження. Відповідач наполягає, що особа, яка набуває речове право на нерухоме майно, до моменту внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно таким правом не володіє, а лише має переважне право на його набуття, а тому позивач не є належним позивачем у цій справі.

Відповідач зазначає, що обтяження у вигляді податкової застави виникло та зареєстроване відповідно до вимог підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14, пункту 88.1 статті 88, пункту 89.2, пункту 89.3, пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України, у зв`язку з наявністю податкового боргу ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», акт опису майна складено уповноваженою посадовою особою контролюючого органу з дотриманням Порядку застосування податкової застави податковими органами, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, направлено платнику податків засобом електронного зв`язку відповідно до пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України та отримано боржником 02.10.2025. Підстав для звільнення майна з-під податкової застави, які передбачені пунктом 93.1 статті 93 Податкового кодексу України, відповідач не встановив, оскільки податковий борг боржника не сплачено.

Відповідач також посилається на статтю 334 Цивільного кодексу України, за змістом якої права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації, і на частину першу статті 182 Цивільного кодексу України, і зазначає, що вказані норми узгоджуються з приписами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача зареєстрованого права господарського відання на спірне майно є правильним і таким, що ґрунтується на законі.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач), судді: Демчина Т.Ю., Кошля А.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026, витребувано матеріали справи №912/3015/25 з Господарського суду Кіровоградської області.

24.06.2026 на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2026 надійшли матеріали справи №912/3015/25.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2026 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 призначено у судовому засіданні 02.09.2026 о 16 год 00 хв.

Актом Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2026 встановлено, що 02.09.2026 секретарем судового засідання Ігнатенко Г.В. було встановлено неможливість проведення відеоконференції з представниками Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» Олійник І.В. та Головного управління ДПС у Кіровоградській області- Мигалатій А.О. за допомогою ЕаsyCon. У призначений час представники Олійник І.В., Мигалатій А.О. не вийшли на зв`язок для участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції за допомогою програми ЕаsyCon.

02.09.2026 у судовому засіданні ухвалено постанову у справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом

Відповідно до пунктів 9, 19-21 Статуту Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», який затверджений наказом Міністерства енергетики України від 04.08.2025 №290 майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання, майно підприємства становлять виробничі та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства, джерелами формування майна підприємства є, зокрема державне майно передане підприємству уповноваженим органом управління.

20.07.2016 зареєстровано право господарського відання Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на комплекс будівель та споруд громадського призначення - «Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. Пожежне депо» загальною площею 910,2 кв.м (інв. №0003100, реєстровий №14309787.12.АААЖБЕ164), рік побудови 1954, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., Кам`янський район, м.Жовті Води, вул.Олеся Гончара, 5.

Наказом Міністерства енергетики України від 27.08.2025 №336 «Про безоплатну передачу державного майна з балансу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на баланс Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (далі - Наказ Міненерго) передано безоплатно з балансу ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на баланс ДП «Регіональні електричні мережі» державне нерухоме майно - «Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. Пожежне депо» загальною площею 910,2 кв.м (інв. №0003100, реєстровий №14309787.12.АААЖБЕ164), рік побудови 1954, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., Кам`янський район, м.Жовті Води, вул.Олеся Гончара, 5 та створено відповідну Комісію з приймання-передачі державного майна.

Зазначене управлінське рішення (наказ) прийнято Міненерго відповідно до законів України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», «Про управління об`єктами державної власності», Положення про порядок передачі об`єктів у права державної власності, яке затверджене постановою КМУ від 21.09.1998 №1482 (із змінами), на підставі протоколу від 15.08.2025 №31 (реєстраційний №17/1.2-19.3-225 від 15.08.2025) засідання Постійної комісії з питань розпорядження державним майном, що належить до сфери управління Міненерго, та майном господарських товариств, щодо яких Міненерго здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави, створеної наказом Міненерго від 21.12.2023 №392, враховуючи звернення ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» щодо передачі майна та згоду ДП «Регіональні електричні мережі» на прийняття на баланс вищезазначеного майна, зважаючи на погодження Фонду державного майна України. З метою підвищення ефективності використання державного майна.

На виконання пункту 3 Наказу Міненерго, Комісією здійснено передачу державного нерухомого майна «Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. Пожежне депо» з балансу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на баланс ДП «Регіональні електричні мережі», про що підтверджено Актом приймання-передачі, який затверджено Міністром енергетики України 27.08.2025.

Під час державної реєстрації речових прав на передане на баланс підприємства державне нерухоме майно позивачу стало відомо про те, що на об`єкт «Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. Пожежне депо» зареєстровано обтяження у вигляді податкової застави, номер запису про обтяження: 61630202; дата, час державної реєстрації обтяження: 29.09.2025 09:28:08; документи подані для державної реєстрації обтяження: закон, рішення, серія та номер: 127, виданий 19.09.2025, видавник: ГУ ДПС у Кіровоградській області; акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави 151, виданий 24.09.2025, видавник: ГУ ДПС у Кіровоградській області; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 81016053 від 25.09.2025, Фурманська Марія Олександрівна, Департамент надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради, Кіровоградська обл.; суб`єкти обтяження: Державна податкова служба України (обтяжувач), ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» ЄДРПОУ 14309787 (боржник).

23.10.2025 підприємство (позивач) звернулось з листом №12/2593 до Державної податкової служби України з вимогою про зняття існуючого обтяження у вигляді податкової застави, номер запису про обтяження 61630202, посилаючись на те, що державне майно «Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. Пожежне депо», що раніше обліковувалось на ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», вибуло з балансу останнього відповідно до Наказу Міненерго та Акту приймання-передачі, який затверджений Міністром енергетики України 27.08.2025 та прийнято на баланс ДП «Регіональні електричні мережі» (довідка від 27.11.2025 №12/3002).

Листом Державної податкової служби України від 28.10.2025 №25746/7/99-00-13-01-01-07 лист ДП «Регіональні електричні мережі» від 23.10.2025 №12/2593 направлено для розгляду та надання відповіді до Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області.

У листі Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області від 10.11.2025 №15812/16/11-28-13-02-04 (вх.№2578 від-25.11.2025) заявника повідомлено про відмову у звільненні комплексу будівель за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район, м.Жовті Води, вул.Олеся Гончара, 5 від податкової застави, у зв`язку з наявністю податкового боргу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та відсутністю підстав для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів.

У зв`язку з наявністю податкового боргу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», яке станом на 23.09.2025 складає 264204289 грн 90 коп., ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №127 від 19.09.2025 та складено акт опису майна від 24.09.2025 №151 (арк.с. 56), які направлено засобом електронного зв`язку відповідно до пункту 42.4 статті 42 глави 1 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Згідно з актом опису майна №151 від 24.09.2025 до нього включено такі об`єкти: громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. Пожежне депо. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 910.2, Опис: Будка фасадна М, будка фасадна Л, ворота №4, навіс тіньовий К, огорожа №5, огорожа №1, пожежна вежа Ж, резервуар для води 3, хвіртка №2, хвіртка №3, вимощення III, вимощення І, вимощення II, будівля гаража на 2 пожежних автомобіля Г, будівля господарська (будівля гаража з підсобним приміщенням) Д, будівля пожежного депо з вимощенням А, будівля сараю Б, гараж (прибудова до сараю господарчого) В, склад ПММ Е, ґанок а за адресою Дніпропетровська обл., м.Жовті Води, вулиця Горького, будинок 5. Кількість - 1/1 частки. Вказане майно заборонено відчужувати.

25.09.2025 державним реєстратором зареєстрована податкова застава за номером запису про обтяження за номером запису 61630202 на громадський будинок з господарськими (допоміжними ) будівлями та спорудами, Пожежне депо, за адресою Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул. Горького, будинок 5 боржника Державного підприємства «СХІДНИЙ ГЗК».

Акт опису майна №151 від 24.09.2025 отримано Державним підприємством «СХІДНИЙ ГЗК» 02.10.2025, що підтверджується квитанцією про доставку у електронний кабінет (арк.с.59-60).

Крім того, згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер 30621282, виданий 25.07.2016, Виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради, Дніпропетровська область, накладено арешт на нерухоме майно ДП «СХІДНИЙ ГЗК» (ЄДРПОУ 14309787) за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Жовті Води, вулиця Олеся Гончара (колишня–Горького), будинок 5.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою, третьою та п`ятою статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Предметом розгляду у цій справі є вимога позивача про припинення обтяження у вигляді податкової застави нерухомого майна, яке передане йому на баланс наказом власника - Міністерства енергетики України, тоді як обтяження у вигляді податкової застави зареєстроване у зв`язку з податковим боргом попереднього балансоутримувача цього майна.

Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Пунктом першим частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державній реєстрації підлягає, зокрема, право господарського відання, а державна реєстрація речових прав, за змістом пункту першого частини першої статті 2 цього Закону, є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Аналогічне за змістом положення закріплено у статті 334 Цивільного кодексу України, за якою права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право господарського відання на об`єкт нерухомого майна виникає не з моменту фактичного передання цього майна власником суб`єкту господарювання чи складення відповідного акту приймання-передачі, а виключно з моменту державної реєстрації відповідного речового права у порядку, який встановлений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». До такого висновку дійшов і суд першої інстанції, і колегія суддів апеляційного господарського суду підстав з ним не погодитися не вбачає.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 27.08.2025 №336 за актом приймання-передачі, спірне нерухоме майно передано з балансу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на баланс позивача. Разом з тим, як установлено судом першої інстанції та не спростовано скаржником, державна реєстрація права господарського відання позивача на спірне майно не проведена, і згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право господарського відання на це майно з 20.07.2016 зареєстроване за боржником.

Колегія суддів звертає увагу, що передбачена статтею 3, частиною другою статті 5 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та Положенням про порядок передачі об`єктів права державної власності, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482, процедура передачі державного майна, зокрема прийняття рішення уповноваженого органу управління і складення акту приймання-передачі, встановлює порядок волевиявлення власника щодо перерозподілу закріпленого за підприємствами майна та є підставою для подальшого оформлення права господарського відання набувача, однак сама по собі, без державної реєстрації відповідного речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не породжує виникнення такого права стосовно третіх осіб, включно з контролюючим органом.

За таких обставин посилання скаржника на добросовісність набуття спірного майна на підставі наказу власника і акту приймання-передачі не спростовує правильного висновку суду першої інстанції про те, що право господарського відання позивача на спірне нерухоме майно, з огляду на відсутність державної реєстрації цього права, не виникло.

Скаржник посилається на статтю 11 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб», за змістом якої щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності, а суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав, зокрема на підставі статті 391 Цивільного кодексу України, за якою власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Колегія суддів визнає, що наведені норми поширюють на суб`єкта права господарського відання речові-правові способи захисту, які встановлені для власника майна. Разом з тим застосування такого способу захисту, як усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, можливе лише за умови, що особа, яка звертається за захистом, є носієм відповідного речового права, тобто права господарського відання, яке набуло встановленої законом форми, а стосовно нерухомого майна – пройшло державну реєстрацію.

Оскільки право господарського відання позивача на спірне нерухоме майно у установленому законом порядку не зареєстроване, позивач не є суб`єктом такого права стосовно спірного об`єкта нерухомості і не набув правового статусу, який є передумовою для застосування способів захисту, які передбачені статтею 391 Цивільного кодексу України та статтею 11 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб».

Скаржник обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що є добросовісним набувачем спірного майна, платником-боржником є Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», а не позивач, а тому приписи статті 93 Податкового кодексу України, які встановлюють вичерпний перелік підстав для звільнення майна з-під податкової застави, до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, оскільки стосуються виключно майна платника-боржника. На підтвердження цього скаржник посилається на висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 02.11.2022 у справі №916/2016/21 та від 27.06.2023 у справі №907/568/22.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що зміст наведених постанов Верховного Суду не спростовує, а підтверджує правильність висновку суду першої інстанції у цій справі. У постанові від 02.11.2022 у справі №916/2016/21 Верховний Суд виснував, що положення статті 93 Податкового кодексу України встановлюють підстави лише для звільнення з податкової застави майна боржника, яким позивач у тій справі не був, у зв`язку з чим зазначена норма на спірні у тій справі правовідносини не поширюється.

Наведений правовий висновок формувався Верховним Судом стосовно позивача, який на момент звернення з позовом мав належним чином оформлене та зареєстроване речове право на спірне майно і податковим боржником не був, унаслідок чого захист належного йому права здійснювався не на підставі статті 93 Податкового кодексу України, яка регулює звільнення майна боржника з податкової застави, а на загальних засадах цивільного законодавства, зокрема статті 391 Цивільного кодексу України, як усунення перешкод у здійсненні прав власника чи титульного володільця.

У цій справі встановлено, що позивач не набув зареєстрованого права господарського відання на спірне нерухоме майно, а тому не є носієм речового права, яке підлягало б захисту у порядку, тому, що є аналогічним у наведеному скаржником прикладі. Відсутність у позивача зареєстрованого права господарського відання виключає можливість застосування до спірних правовідносин як приписів статті 93 Податкового кодексу України, так і загальних положень статті 391 Цивільного кодексу України, оскільки обидва зазначені способи захисту передбачають наявність у особи, яка їх використовує, порушеного, невизнаного або оспорюваного речового права.

З цих підстав посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №916/2016/21 та від 27.06.2023 у справі №907/568/22 не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки фактичні обставини наведених справ істотно відрізняються від обставин цієї справи відсутністю у позивача зареєстрованого речового права на спірне нерухоме майно.

Колегія суддів також враховує сформований у судовій практиці підхід, за яким право податкової застави виникає з дня виникнення у платника податків податкового боргу і поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності, господарському віданні або оперативному управлінні у день виникнення такого права, а розпочаті контролюючим органом процедури спрямовані на погашення податкового боргу підлягають завершенню без ініціювання нових аналогічних процедур (постанова Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №803/3853/15). Наведений висновок узгоджується з установленими у цій справі обставинами, за яких обтяження у вигляді податкової застави на майно боржника зареєстроване і продовжує діяти у зв`язку з непогашенням його податкового боргу, а факт перерозподілу цього майна між підвідомчими Міністерству енергетики України підприємствами сам по собі не є передбаченою статтею 93 Податкового кодексу України підставою для припинення такого обтяження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про належність спору до юрисдикції господарських судів, оскільки відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів віднесено справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно, реєстрації або обліку прав на майно, яке є предметом спору, за участю юридичних осіб. Доводів, спрямованих на спростування цього висновку, відзив на апеляційну скаргу не містить, і апелянтом цей висновок суду першої інстанції не оскаржується.

Доводи апелянта про те, що спірне майно набуто на законних підставах, а процедура його передачі ніким не оспорена, колегія суддів відхиляє, оскільки предметом цього спору не є встановлення дійсності акту приймання-передачі майна між державними підприємствами, а наявність у позивача зареєстрованого речового права на спірне майно, як передумови для застосування обраного ним способу захисту. Дійсність внутрішньовідомчого рішення власника про перерозподіл майна не є тотожною виникненню речового права на це майно у розумінні статті 182, статті 334 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Посилання скаржника на те, що запис про обтяження у вигляді податкової застави датований пізніше дати передання майна на баланс позивача, не спростовує правильності висновків суду першої інстанції, оскільки з огляду на встановлену судом першої інстанції відсутність державної реєстрації права господарського відання позивача черговість дат передачі майна та реєстрації податкової застави не має правового значення для вирішення питання про наявність у позивача права, яке підлягає захисту.

За результатами перегляду справи у апеляційному порядку колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Передбачені частиною першою статті 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, а саме не з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, які викладені у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, під час апеляційного перегляду, не встановлено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів апеляційного господарського суду визнає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 є законним та обґрунтованим, ухваленим з правильним застосуванням норм матеріального права і додержанням норм процесуального права, підстав для його скасування чи зміни за доводами апеляційної скарги не встановлено, а апеляційна скарга Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» задоволенню не підлягає.

Судові витрати

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на Скаржника, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду. Якщо у судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення, або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 23.09.2026.

Головуючий суддя О.І. Кучеренко

судді Т.Ю. Демчина

А.О. Кошля

Оригінал: reyestr.court.gov.ua