Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №904/7247/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026 м.Дніпро справа №904/7247/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач)

суддів: Демчина Т.Ю., Стефанів Т.В.

з секретарем судового засідання Ігнатенко Г.В.

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

розглянув апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026 (суддя Панна С.П.) у справі

за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» (50026, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Ангарська, 3-А, код ЄДРПОУ 38888898)

про стягнення 756 989 грн 47 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовної заяви.

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» про стягнення неустойки у сумі 756989 грн 47 коп., у тому числі пені за порушення терміну початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) у сумі 322252 грн 55 коп., пені за порушення строків завершення будівництва у сумі 221928 грн 64 коп., штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 212808 грн 29 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд №101/4Д від 20.03.2025 у частині своєчасного виконання будівельних робіт.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» на користь Військової частини НОМЕР_1 неустойку за договором підряду №101/4Д від 20.03.2025 у сумі 37849 грн 46 коп., у тому числі пеню за порушення терміну початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) у сумі 16112 грн 62 коп.; пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 11096 грн 43 коп., штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 10640 грн 41 коп, стягнуто судовий збір у розмірі 9083 грн 87 коп. У решті позовних вимог відмовлено.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/7247/25 мотивоване тим, що суд першої інстанції визнав доведеним факт порушення відповідачем строків початку та завершення будівельних робіт за договором підряду, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика та іншими матеріалами справи. Суд встановив, що нарахування позивачем пені та штрафу є арифметично вірним та відповідає умовам пунктів 13.3 та 13.5 договору, а доводи відповідача про форс-мажорні обставини, неналежне погодження проєктної документації та непередання фронту робіт відхилив як необґрунтовані, оскільки відповідач не довів причинно-наслідкового зв`язку між цими обставинами та неможливістю виконання робіт у встановлений строк, не повідомив своєчасно замовника про настання форс-мажору, а наданий висновок ТПП стосується істотної зміни обставин, а не непереборної сили.

Разом з тим, реалізуючи свої дискреційні повноваження, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру неустойки на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, оскільки заявлена позивачем сума санкцій у розмірі 756989 грн 47 коп. є значною та очевидно неспівмірною з наслідками порушення зобов`язання, враховуючи, що позивачем не доведено завдання йому збитків простроченням, відповідач виконав перший етап робіт у повному обсязі, поніс значні витрати на придбання матеріалів та конструкцій, діяв у складних умовах воєнного стану з численними повітряними тривогами, що об`єктивно ускладнювало виконання робіт. Керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, а також враховуючи велику кількість аналогічних справ, стягнення санкцій у повному обсязі могло призвести до банкрутства підприємства, тому суд зменшив загальний розмір неустойки до 37849 грн 46 коп., що становить 5% від заявленої суми, визнавши такий розмір справедливим та пропорційним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

25.05.2026 Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026, ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» на користь Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 неустойку за Договорами підряду №101/4Д від 20.03.2025 у сумі 756989 грн 47 коп., у тому числі пеню за порушення терміну початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) у сумі 322252 грн 55 коп.; пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 221928 грн 64 коп., штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 212808 грн 29 коп.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції у частині зменшення розміру штрафних санкцій з 756989 грн 47 коп. до 37849 грн 46 коп. необґрунтованим та таким, що прийняте внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Скаржник зазначає, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів наявності обставин, які б реально перешкоджали виконанню робіт у встановлений договором строк. Протягом дії договору підрядник не звертався до замовника з пропозиціями щодо продовження строків будівництва та не повідомляв про настання обставин, які ускладнюють чи унеможливлюють виконання умов договору. Висновок Рівненської торгово-промислової палати складено лише 17.10.2025, тобто більш ніж через два місяці після розірвання договору, а до торгово-промислової палати відповідач звернувся лише 08.09.2025.

Скаржник наголошує, що суд першої інстанції не врахував таких обставин, як ступінь виконання зобов`язання боржником, значність прострочення виконання, наслідки порушення, а також дії, які винна сторона приймала з метою належного виконання договору. Відповідач до виконання будівельних робіт взагалі не приступив, будь-яких дій для початку виконання будівельних робіт фактично не приймав.

На переконання скаржника, внаслідок невиконання договірного обов`язку під загрозу була поставлена оборона Держави від російської агресії на Дніпропетровському напрямку, однак суд першої інстанції залишив цю обставину поза увагою. Висновки суду про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

02.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» також подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026, у якій просить скасувати рішення у частині встановлення підстав для застосування відповідальності у вигляді стягнення неустойки (пені та штрафних санкцій), та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 до ТОВ «Строй ЮА».

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, оскільки суд не з`ясував усіх обставин, які мають значення для справи, зокрема чи було надано належне сприяння у виконанні договору з боку замовника, чи виконано замовником зустрічні зобов`язання за договором, чи настало прострочення з вини відповідача та чи є підстави для звільнення підрядника від відповідальності за умовами договору або за законом.

У апеляційні скарзі апелянт зазначив, що між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» загалом було укладено 53 договори підряду: №99/4Д від 20.03.2025, №100/4Д від 20.03.2025, №101/4Д від 20.03.2025, №102/4Д від 20.03.2025, №103/4Д від 20.03.2025, №104/4Д від 20.03.2025, №105/4Д від 20.03.2025, №106/4Д від 20.03.2025, №107/4Д від 20.03.2025, №108/4Д від 20.03.2025, №109/4Д від 20.03.2025, №110/4Д від 20.03.2025, №111/4Д від 20.03.2025, №112/4Д від 20.03.2025, №113/4Д від 20.03.2025, №114/4Д від 20.03.2025, №115/4Д від 20.03.2025, №116/4Д від 20.03.2025, №117/4Д від 20.03.2025, №118/4Д від 20.03.2025, №119/4Д від 21.03.2025, №120/4Д від 21.03.2025, №121/4Д від 21.03.2025, №122/4Д від 21.03.2025, №123/4Д від 21.03.2025, №124/4Д від 21.03.2025, №125/4Д від 21.03.2025, №126/4Д від 21.03.2025, №127/4Д від 21.03.2025, №128/4Д від 21.03.2025, №129/4Д від 21.03.2025, №130/4Д від 21.03.2025, №131/4Д від 21.03.2025, №132/4Д від 21.03.2025, №133/4Д від 21.03.2025, №134/4Д від 21.03.2025, №136/4Д від 21.03.2025, №137/4Д від 21.03.2025, №138/4Д від 21.03.2025, №139/4Д від 21.03.2025, №140/4Д від 21.03.2025, №141/4Д від 21.03.2025, №142/4Д від 21.03.2025, №143/4Д від 21.03.2025, №144/4Д від 21.03.2025, №145/4Д від 21.03.2025, №146/4Д від 21.03.2025, №147/4Д від 21.03.2025, №148/4Д від 21.03.2025, №149/4Д від 21.03.2025, №410/4Д від 07.05.2025, №411/4Д від 07.05.2025, №412/4Д від 07.05.2025.

Тобто, загальний обсяг робіт, що мав бути виконаний відповідачем за замовленням позивача, є набагато більшим, аніж визначений умовами спірного договору, такі роботи були поділені на окремі відрізки з укладанням окремих договорів підряду, що ускладнювало виконання підрядних робіт.

Зазначає, що суд першої інстанції порушив принцип змагальності та стандарт вірогідності доказів, автоматично прийнявши позицію позивача без належної оцінки заперечень відповідача. Висновки суду про належне виконання замовником своїх зобов`язань базуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами з боку позивача.

Стверджує, що замовник не виконав зустрічних зобов`язань, зокрема щодо належного погодження проєктної документації з військовим командуванням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1415 та передання підряднику фронту робіт II етапу. Акт приймання-передачі об`єкта від 21.03.2025 не підтверджує передачі саме фронту робіт II етапу, оскільки складений до розроблення та затвердження проєктної документації та не містить технічних характеристик та координат об`єкта.

Відповідач наголошує, що неналежне сприяння замовника та невиконання ним умов договору та вимог закону, зокрема щодо погодження проєктної документації та передання фронту робіт, призвело до неможливості належного виконання робіт II етапу. Відповідно до статей 612, 613 Цивільного кодексу України, прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора, який не вчинив дій, визначених договором або законом.

Скаржник зазначає, що з квітня 2025 року відбулося різке погіршення безпекової ситуації у районах будівництва, що підтверджено висновком Рівненської торгово-промислової палати від 17.10.2025 №56.01/433 про істотну зміну обставин. Велика кількість повітряних тривог (загальною тривалістю понад 36 днів за два місяці) змушувала зупиняти роботи для захисту життя працівників, що передбачено і договором, і нормами ДБН. Підрядник не несе відповідальності за прострочення, якщо воно сталося не з його вини, а через дії замовника та об`єктивні воєнні обставини.

Вважає, що суд першої інстанції не застосував положення пунктів 13.2 та 13.13 договору, відповідно до яких підрядник не несе відповідальності за порушення строків виконання робіт, якщо таке порушення сталося не з його вини, а також не застосував статті 612, 613, 614, 617, 850, 851 Цивільного кодексу України, які визначають умови звільнення підрядника від відповідальності. Покладення на підрядника фінансової відповідальності за наслідки прострочення кредитора суперечить прямим приписам статті 613 Цивільного кодексу України та загальним засадам справедливості й добросовісності.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Сторони у справі не скористались правом подати відзиви на апеляційні скарги, що відповідно до частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції за наявними у справі матеріалами.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач), судді: Демчина Т.Ю., Стефанів Т.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026, витребувано матеріали справи №904/7247/25 з Господарського суду Дніпропетровської області.

10.06.2026 на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 надійшли матеріали справи №9047247/25.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2026 розгляд апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026 призначено у судовому засіданні 19.08.2026 о 16 год 45 хв.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026.

Об`єднано скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026 для спільного розгляду із апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026.

19.08.2026 у судове засідання представники сторін не з`явилися, подали заяви про розгляд апеляційних скарг без їх участі, вимоги, які викладені у апеляційних скаргах підтримують повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

20.03.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» (Підрядник) був укладений Договір підряду №101/4Д на будівництво фортифікаційних споруд (а.с.21-28).

У порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з розробки проєктно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об`єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №360», а Замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 021:2015:45220000-5 – Інженерні та будівельні роботи (пункт 1.1 Договору).

Склад та обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків, відповідно до програми фінансування, що оформлюється додатковою угодою з відповідними додатками, джерелом фінансування проведення робіт є Державний бюджет України (пункт 1.2 Договору).

Роботи виконуються за етапами:

І етап – Проєктування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії «Робочий проєкт» (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача Замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід`ємною частиною Договору.

ІІ етап – Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4) (пункт 1.4 Договору).

Вартість робіт визначена за Договірною ціною (Додаток №1) і складає: 3041138 грн 71 коп., у тому числі ПДВ 506856 грн 45 коп. та є складовою частиною вартості робіт по Об`єкту у межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об`єкта (пункт 2.1 Договору).

Договірна ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін (пункт 2.3 Договору).

Строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) та встановлюється до 03.05.2025 включно (пункт 3.1 Договору).

Підрядник розпочинає виконання робіт згідно з календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 календарних днів після підписання Договору підряду (пункт 3.2 Договору).

Після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це Замовника. Датою закінчення робіт за Договором вважається дата підписання Акту готовності Об`єкту до експлуатації, складеного уповноваженими представниками Замовника разом з представниками Підрядника (пункт 3.4 Договору).

Підрядник передає Замовнику (згідно з накладною):

по I етапу: технічні звіти про вишукувальні роботи (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування) у паперовому вигляді у двох примірниках та один примірник на електронному носії (повний комплект у форматі Portable Document Fоrmаt (.pdf));

Проєктну документацію стадії «Робочий проєкт» у паперовому вигляді у чотирьох примірниках та одному примірнику на електронному носії (повний комплект у форматах Portable Document Fоrmаt (.pdf), Microsoft Office Word 2016 (.docs).

Позитивний експертний звіт.

Замовник протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання документації (за накладною) та Акту виконаних робіт зобов`язаний прийняти роботи шляхом підписання Акту виконаних робіт та направити його Виконавцю. У разі відмови від підписання Акту виконаних робіт Замовник у цей самий строк зобов`язаний направити Підряднику вмотивовану відмову від приймання проєктної документації (пункт 3.5 Договору).

Замовник за Актом приймання-передачі Об`єкта передає Підряднику на період виконання робіт та до їх завершення Об`єкт (будівельний майданчик/фронт робіт) (пункт 8.1 Договору).

Підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання цього Договору відповідно до Календарного графіка виконання робіт (Додаток 4), та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва», інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт (пункт 8.2 Договору).

Підрядник щомісячно до 10 (десятого) числа наступного місяця зобов`язаний інформувати Замовника про:

- хід виконання робіт, утому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо);

- забезпечення виконання робіт з використанням матеріалів згідно з кошторисною документацією;

- залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників;

- результати здійснення контролю за якістю виконуваних робіт, матеріальних ресурсів (пункт 8.4 Договору).

Розрахунки за викопані роботи з будівництва Об`єкту проводяться на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3, протягом 10 (десяти) календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Замовника) та надання Підрядником проміжного пакету документів: проміжних актів прихованих робіт затверджених інженером технічного нагляду (пункт 11.1 Договору).

Після виконання Підрядником робіт з будівництва Замовник приймає виконану роботу та протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання пакету документів, підписує Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3, якщо вони повністю відповідають об`ємам виконаних робіт на ділянці будівництва, у іншому випадку акти повертаються Підряднику для усунення зауважень та коригування.

Відповідальність за порушення виконання за договором передбачена у розділі 13 Договору.

За порушення, терміну початку виконання робіт за договором (пункт 3.1. Договору) Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0.1 % Договірної ціни за кожен день нерозпочатої роботи. У разі якщо Підрядник не розпочав роботу протягом 30 календарних днів, Замовник має право розірвати договір у односторонньому порядку, повідомивши Підрядника письмово (пункт l3.3 Договору).

За порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) Договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів, з Підрядника додатково стягуються штраф на користь Замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості (пункт 13.5 Договору).

Строк дії Договору це час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої зобов`язання відповідно до цього Договору (пункт 17.1 Договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до завершення воєнного стану, який оголошений Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану у Україні» (зі змінами), але не пізніше ніж до 31 грудня 2025 року. У частині оплати – до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань за цим Договором (пункт 17.2 Договору).

Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) встановлені наступні строки початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) та завершення будівельних робіт за Договором: початок виконання робіт І етапу – 27.03.2025, ІІ етапу – не пізніше 01.04.2025, строк завершення – до 03.05.2025 (а.с.32 зі зворотної сторони).

29.05.2025 сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору №101/4Д, у якій, керуючись абзацом 5 пункт 48 Постанови, пункт 2.3 Договору, сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт у бік зменшення на 1020 грн 35 коп., у зв`язку з цим домовились про внесення змін до пункту 2.1 розділу 2 Договору та визначити вартість робіт за Договором у сумі 3040118 грн 36 коп., у тому числі ПДВ 506686 грн З9 коп. (а.с.33, том 3).

На виконання умов пункту 8.1 Договору замовник передав об`єкт виконання робіт (опорний пункт 360), про що складено акт приймання-передачі об`єкта №360 від 21.03.2025 за договором від 20.03.2025 №101/4Д (а.с.19, том 1).

Матеріали справи містять експертний звіт (позитивний) №276-Е-25/В від 04.04.2025, який складений експертом Державного підприємством «ЖИЛКОМ», щодо розгляду кошторисної частини проєктної документації за робочим проєктом «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №360» (а.с.58, том 1). Відповідно до звіту загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 03.04.2025 складає 3397,62288 тис. грн., у тому числі: будівельні роботи – 2187,36350 тис. грн.; устаткування, меблі, інвентар – 0,000 тис.грн.; інші витрати – 1210,2598 тис.грн.

04.04.2025 сторонами був складений акт №1ПКД здачі-приймання виконаних робіт з розробки проєктно-кошторисної документації, у якому підтвердили, що виконані роботи відповідають умов договору, у належному порядку оформлені та прийняті Замовником. Сторони претензій одна до однієї не мають. Підлягає сплаті всього з ПДВ 59760 грн 00 коп. (а.с.18, том 1).

Отже, Підрядником у виконано роботи I етапу за договором №101/4Д від 20.03.2025.

11.04.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 підписано наказ №163 про затвердження проєктної документації, яким наказано затвердити проєктну документацію по об`єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №360», що складається з відомості про основні конструктивні рішення, обсяги робіт і кошторисної документації з техніко-економічними показниками (а.с.60, том 1).

Позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» у строки, які встановленні Договором до виконання робіт 2 етапу (будівельних робіт по визначеному об`єкту) не приступив, про хід виконання робіт не проінформував, станом на кінцеві терміни виконання будівельних робіт за Договором будівельні роботи по об`єкту не завершив.

25.06.2025 представники замовника та підрядника склали акт огляду будівельного майданчику по об`єкту «нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №360», у якому зазначали, що підрядник роботи у повному обсязі не виконав, порушив строку початку та виконання робіт визначених у календарному графіку (а.с.20, том 1).

08.07.2025 на адресу відповідача військовою частиною НОМЕР_1 було направлено повідомлення №14/22-739 від 07.07.2025, у якому позивач повідомив відповідача, що Замовник скористався своїм правом достроково розірвати Договір у односторонньому порядку, так як Підрядник не розпочав будівництво об`єкта протягом 10 календарних днів від дати підписання Договору. Станом на 25.06.2025 Підрядником порушено підпункт «а» пункту 4.1.1 Договору, що підтверджується актом огляду будівельного майданчику по об`єкту «нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №360» (а.с.62, том 1), що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 08.07.2025 №4904700058728 (а.с.61, том1).

Поштове відправлення вручене Товариству з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» 10.07.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з підписом представника підприємства (а.с.63, том 1).

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються у апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду дійшла наступних висновків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними у укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За змістом статті 887 Цивільного Кодексу України за договором підряду на проведення проєктних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проєктну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проєктних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з розробки проєктно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об`єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №360», а Замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість.

За умовами Договору роботи виконуються за етапами: І етап - Проєктування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії «Робочий проєкт» (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача Замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід`ємною частиною Договору. ІІ етап - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4). Отже, договір містить у собі положення договору підряду на проведення проєктних та будівельних робіт.

Вартість робіт визначена за Договірною ціною (Додаток №1) і складає: 3041138 грн 71 коп., у тому числі ПДВ 506856 грн 45 коп. та є складовою частиною вартості робіт по Об`єкту у межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об`єкта.

Підрядником у встановлені строки виконано роботи I етапу за договором №101/4Д від 20.03.2025, що підтверджується актом №1ПКД від 04.04.2025 на суму 59760 грн 00 коп. з ПДВ та позитивним експертним звітом №276-Е-25/В від 04.04.2025.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2025 №163 було затверджено проєктну документацію (І етап робіт) по об`єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №360».

Однак, підрядник порушив свої договірні зобов`язання та не приступив до виконання ІІ етапу робіт за договором №101/4Д від 20.03.2025 у встановлені строки, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика по об`єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №360», у якому зазначено, що підрядник роботи у повному обсязі не виконав, порушив строки початку та виконання робіт, які визначені у календарному графіку.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України (який був чинним на час ухвалення спірного рішення), учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і у порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статей 217, 218 Господарського Кодексу України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, у результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій, зокрема, одностороння відмова від виконання свого зобов`язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов`язання другою стороною (частина 1 статті 236 Господарського Кодексу України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (стаття 230 Господарського Кодексу України).

Відповідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами Договору сторони визначили правові наслідки порушення Підрядником строків початку виконання будівельних робіт, у вигляді права Замовника на односторонню відмову від договору.

Наведені умови договору відповідають приписам наведених вище положень Закону, а також частині 2 статті 849 Цивільного Кодексу України, згідно з якою, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов договору щодо виконання будівельних робіт за договором Військова частина НОМЕР_1 направила повідомлення про дострокове одностороннє розірвання Договору, яке було отримано відповідачем.

Отже, у зв`язку з неналежне виконання Відповідачем своїх договірних зобов`язань, Позивач скористався своїм правом на відмову від договору, що відповідає приписам чинного законодавства та умовам відповідного договору.

Крім того, у зв`язку з порушенням строку виконання робіт за договором на підставі пункту 13.3 та пункту 13.5 договору позивач нарахував відповідачу пеню за порушення терміну початку виконання ІІ етапу будівельних робіт від загальної ціни договору 3040118 грн 36 коп.(встановлена додатковою угодою №1 від 29.04.2025) у розмірі 322252 грн 55 коп. за період з 01.04.2025 до 16.07.2025, та пеню за порушення строків завершення будівництва у розмірі 221928 грн 64 коп. за період з 04.05.2025 до 16.07.2025, а також штраф у розмірі 212808 грн 29 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» пеню за порушення терміну початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу), пеню за порушення строків завершення будівництва та штраф за прострочення понад тридцять днів.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог про стягнення пені за порушення терміну початку виконання будівельних робіт (робіт ІІ етапу) та вважає, що у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами пункту 1.4 Договору передбачено, що роботи виконуються за етапами: І етап - Проєктування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії «Робочий проєкт» (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача Замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід`ємною частиною Договору. ІІ етап - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).

Судом першої інстанції встановлено, що у тексті договору сторони розрізняють значення термінів: «роботи по договору» / «роботи» - зміст якого складають всі роботи по договору, виконання яких узгоджено у пункті 1.1 договору та які складаються з двох етапів: І етап: 1) проєктні роботи; 2) експертиза проєктної документації; ІІ етап: будівельні роботи; «будівельні роботи» / «будівництво» - зміст яких становлять окремо роботи ІІ етапу, що вбачається зі змісту пункту 1.4 договору, у якому зазначено, що ІІ етап - це будівельні роботи.

Аналіз наведених норм у поєднанні з умовами Договору свідчить, що зобов`язанням Підрядника є виконання єдиного комплексу робіт, який включає розроблення проєктно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по Об`єкту, який спрямований на досягнення кінцевого результату - завершення будівництва об`єкта відповідно до проєктно-кошторисної документації. Визначені пунктом 1.4 Договору етапи виконання робіт є складовими частинами цього єдиного зобов`язання і самостійного правового значення поза межами основного зобов`язання не мають.

Пунктом 1.4 Договору та Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) сторони визначили окремі етапи виконання робіт та строки їх виконання, зокрема, строк початку виконання першого етапу (проектні роботи) – не пізніше 27.03.2025, робіт другого етапу - не пізніше 01.04.2025. Разом з тим зміст пункту 13.3 Договору, яким передбачена договірна відповідальність у вигляді пені за порушення терміну початку виконання робіт, прямо і без будь-яких застережень відсилає до пункту 3.2 Договору, яким встановлено єдиний строк виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 календарних днів після підписання Договору, а не до строків початку виконання робіт по кожному окремому етапу, який визначений Календарним графіком.

Колегія суддів звертає увагу, що пункт 13.3 Договору сформульований сторонами як відповідальність за порушення терміну початку виконання робіт за Договором, тобто за факт усіх робіт (починаючи з першого її етапу), які визначені Договором, а не за порушення проміжних (етапних) строків у процесі вже розпочатого виконання Договору. Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що відповідач розпочав виконання робіт за Договором у межах строку, який встановлений пунктом 3.2 Договору, приступивши до виконання робіт першого етапу - проєктних робіт, результат яких (проєктну документацію та позитивний експертний звіт) передав позивачу за актом, який підписаний без зауважень та заперечень.

За таких обставин, оскільки роботи за Договором відповідачем розпочато своєчасно, підстави для застосування передбаченої пунктом 13.3 Договору пені за порушення терміну початку виконання робіт відсутні, незалежно від того, що надалі Підрядник допустив прострочення виконання робіт другого етапу.

Колегія суддів наголошує, що за відсутності прямої вказівки у договорі неустойка за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення виконання робіт у цілому, а не окремих етапів (стадій) їх виконання, а розширене тлумачення умов договору, спрямоване на застосування договірної відповідальності до відносин, прямо не передбачених сторонами, є неприпустимим.

Враховуючи викладене, нарахування пені на підставі пункту 13.3 договору є безпідставним, оскільки відповідач приступив до виконання робіт за договором, у строк, який визначений Договором та виконав їх І-й етап. Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності прострочення терміну початку виконання робіт по договору.

Відповідно до частини 4 статті 269 Цивільного процесуального Кодексу України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності за порушення терміну початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу), у зв`язку з чим у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за порушення строків завершення будівництва та штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

За порушення строків завершення будівництва позивачем нараховано до стягнення пені у сумі 221928 грн 64 коп. та штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 212808 грн 29 коп. Рішенням суду першої інстанції ці позовні вимоги задоволено частково та присуджено до стягнення пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 11096 грн 43 коп., штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 10640 грн 41 коп., посилаючись на положення статті 551 Цивільного Кодексу.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Судом апеляційної інстанції враховано, що між Військовою частиною НОМЕР_1 (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» (надалі - підрядник) загалом було укладено 53 договори підряду: №99/4Д від 20.03.2025, №100/4Д від 20.03.2025, №101/4Д від 20.03.2025, №102/4Д від 20.03.2025, №103/4Д від 20.03.2025, №104/4Д від 20.03.2025, №105/4Д від 20.03.2025, №106/4Д від 20.03.2025, №107/4Д від 20.03.2025, №108/4Д від 20.03.2025, №109/4Д від 20.03.2025, №110/4Д від 20.03.2025, №111/4Д від 20.03.2025, №112/4Д від 20.03.2025, №113/4Д від 20.03.2025, №114/4Д від 20.03.2025, №115/4Д від 20.03.2025, №116/4Д від 20.03.2025, №117/4Д від 20.03.2025, №118/4Д від 20.03.2025, №119/4Д від 21.03.2025, №120/4Д від 21.03.2025, №121/4Д від 21.03.2025, №122/4Д від 21.03.2025, №123/4Д від 21.03.2025, №124/4Д від 21.03.2025, №125/4Д від 21.03.2025, №126/4Д від 21.03.2025, №127/4Д від 21.03.2025, №128/4Д від 21.03.2025, №129/4Д від 21.03.2025, №130/4Д від 21.03.2025, №131/4Д від 21.03.2025, №132/4Д від 21.03.2025, №133/4Д від 21.03.2025, №134/4Д від 21.03.2025, №136/4Д від 21.03.2025, №137/4Д від 21.03.2025, №138/4Д від 21.03.2025, №139/4Д від 21.03.2025, №140/4Д від 21.03.2025, №141/4Д від 21.03.2025, №142/4Д від 21.03.2025, №143/4Д від 21.03.2025, №144/4Д від 21.03.2025, №145/4Д від 21.03.2025, №146/4Д від 21.03.2025, №147/4Д від 21.03.2025, №148/4Д від 21.03.2025, №149/4Д від 21.03.2025, №410/4Д від 07.05.2025, №411/4Д від 07.05.2025, №412/4Д від 07.05.2025. Тобто, загальний обсяг робіт, що мав бути виконаний відповідачем за замовленням позивача, є набагато більшим, аніж визначений умовами спірного договору. За згодою сторін, такі роботи були розділені на окремі зони шляхом укладання окремих договорів підряду.

Спірне будівництво мало здійснюватися безпосередньо у зоні лінії бойового зіткнення біля селища Межова (Синельниківський район Дніпропетровської області). При цьому предметом укладених договорів у сукупності є будівництво захисних споруд безперервною довжиною приблизно 11 км.

Синельниківський район Дніпропетровської області відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, знаходиться у переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Рівненською торгово-промисловою палатою Товариству з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» на його замовлення був виданий висновок від 17.10.2025 №56.01/433 про істотну зміну обставин. Відповідно до змісту цього висновку підтверджено факт настання істотної зміни обставин за договорами підряду, зокрема за договором №101/4Д від 20.03.2025, на виконання будівельних робіт з будівництва фортифікаційних споруд опорного пункту щодо зміни або розірвання договору у зв`язку із істотною зміною обставин для ТОВ «Строй ЮА».

ТПП підтверджено, що підрядник зіткнувся з непереборною обставиною, через яку виконання зазначених робіт уповільнюється, зокрема з початку квітня 2025 року відбулося загострення воєнної ситуації на території Межівської територіальної громади напрямку Дніпропетровської області та Покровському районі напрямку Донецької області, що безпосередньо вплинуло на безпекову обстановку у межах населених пунктів Межове та Білозерське - де ТОВ «Строй ЮА» проводить будівельні роботи.

Зокрема, згідно з загальнодоступними повідомленнями органів державної влади та військових формувань України, відзначено повзуче просування збройних формувань рф з боку Південно-Східної лінії фронту, активне застосування авіації, БПЛА типу «Ланцет», РРУ-дронів із оптоволоконним та радіокерованим управлінням, дальність ураження яких сягає до 35 км, а також масовані обстріли у межах зони бойових дій.

На ділянках, на яких планувалось виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних споруд поблизу населених пунктів с.Наталівка, Синельниківський район, Слов`янська територіальна громада Дніпропетровської області; с.Слов`янка, Синельниківський район, Слов`янська територіальна громада Дніпропетровської області, які знаходяться у безпосередній близькості до Межівської територіальної громади, відстань до лінії фронту складала менше 15 км.

Відстань від вказаних населених пунктів до лінії бойового зіткнення становить менше 10 км, що у умовах активної фази бойових дій та повітряної загрози є зоною підвищеного ризику ураження.

Починаючи з 01.04.2025, виконання відповідачем робіт за раніше обумовленим графіком стало об`єктивно неможливим, зокрема у кілька змін та у нічний період. Це зумовлено систематичним застосуванням ворожих РРУ-дронів і БПЛА по будівельній техніці й персоналу, а також відсутністю на зазначеній ділянці стабільного прикриття засобами радіоелектронної боротьби Збройних Сил України, що пов`язано із постійною ротацією таких засобів уздовж лінії фронту з міркувань тактики і безпеки.

Згідно з інформаційною довідкою щодо кількості та тривалості повітряних тривог, які оголошені у Дніпропетровській області, яка видана на запит ТОВ «Строй ЮА» зазначено, що у період з 01.04.2025 до 30.04.2025 сигнал повітряної тривоги оголошувався 124 рази, загальна тривалість повітряної тривоги у зазначений період становила 381 годину 35 хвилин; у період з 01.05.2025 до 31.05.2025 сигнал повітряної тривоги оголошувався 114 разів, загальна тривалість повітряної тривоги у зазначений період становила 499 годин 34 хвилини.

Загалом у період з 01.04.2025 до 31.05.2025 повітряна тривога оголошувалася 238 разів, її загальна тривалість становить 881 годину 9 хвилин (36 днів 17 годин 9 хвилин), що має істотний вплив на календарний графік будівництва та можливість виконання зобов`язань у визначений строк.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка, у такому випадку, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зазначила, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи тощо.

Правовий аналіз положень зазначеної статті свідчить, що вона не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статті 551 Цивільного Кодексу України, щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного Кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Колегія суддів наголошує, що обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує, у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень у межах судового розсуду.

Апеляційний суд також враховує, обставини, які виникли у відповідача щодо ускладнення виконання своїх зобов`язань за договором підрядник він не міг передбачити при його укладенні, а також враховуючи наявність неузгодженості у діях обох сторін, стягнення з підрядника штрафних санкцій у повному розмірі суперечитиме засадам розумності та справедливості та матиме наслідком спотворення дійсного правового призначення штрафних санкцій. Оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання штрафні санкції, у цьому випадку, перетворюються на несправедливо непомірний тягар для відповідача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає правомірним висновок суду першої інстанції про можливість зменшення розміру нарахованого штрафу з 212808 грн 29 коп. до 10640 грн 41 коп. та зменшення розміру пені за порушення строків завершення будівництва з 221928 грн 64 коп. до 11096 грн 43 коп.

Щодо доводів, які відповідач навів у своєму клопотанні про зменшення заявленого розміру штрафних санкцій на 99%, то колегія суддів дійшла висновку, що таке клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

На обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на відсутність своєї вини у простроченні виконання зобов`язань, наявність вини позивача у вигляді невиконання зустрічних зобов`язань (непередання фронту робіт, неналежне погодження проєктної документації), настання форс-мажорних обставин (бойові дії, повітряні тривоги, несприятливі погодні умови), відсутність у позивача доведених збитків, укладення 53 аналогічних договорів із застосуванням штучного дроблення, можливість банкрутства підприємства у разі стягнення санкцій у повному обсязі, компенсаційний, а не каральний характер неустойки, правові висновки Верховного Суду щодо дискреційних повноважень суду та можливості зменшення неустойки на 99%.

Колегія суддів зазначає, що доводи відповідача про відсутність його вини та наявність вини позивача були предметом розгляду судом першої інстанції та отримали належну правову оцінку. Суд першої інстанції, встановивши факт порушення відповідачем строків початку та завершення будівельних робіт, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до нього відповідальності у вигляді стягнення неустойки.

Разом з тим, суд першої інстанції, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, зменшив загальний розмір неустойки з 756989 грн 47 коп. до 37849 грн 46 коп., що становить 5% від заявленої суми. Тобто суд першої інстанції вже застосував своє право на зменшення неустойки, визнавши такий розмір справедливим та пропорційним.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що подальше зменшення неустойки до 1% (7569 грн 89 коп.) призвело б до фактичного нівелювання відповідальності відповідача за допущене порушення, що суперечить превентивній та компенсаційній функціям цивільно-правової відповідальності.

Колегія суддів звертає увагу, що правові висновки Верховного Суду, на які посилається відповідач, дійсно підтверджують дискреційний характер повноважень суду щодо зменшення неустойки та відсутність універсального відсотка, на який вона може бути зменшена. Водночас, колегія суддів наголошує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а не його обов`язком. За відсутності у законі переліку виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Колегія суддів враховує доводи відповідача про скрутний майновий стан та можливі негативні наслідки стягнення неустойки у визначеному судом першої інстанції розмірі. Разом з тим, ці доводи не є підставою для зменшення неустойки до 1%, а сама лише можливість настання негативних наслідків для підприємства не може бути підставою для фактичного звільнення від відповідальності за допущене порушення, визначений судом першої інстанції розмір неустойки (5% від заявленої суми) вже враховує майновий стан відповідача та не є надмірним тягарем.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» про зменшення розміру неустойки на 99% не підлягає задоволенню. Визначений судом першої інстанції розмір неустойки у сумі 37849 грн 46 коп. є справедливим, пропорційним та таким, що забезпечує баланс інтересів сторін. Подальше зменшення неустойки призвело б до фактичного нівелювання відповідальності відповідача за допущене порушення та суперечило б превентивній і компенсаційній функціям цивільно-правової відповідальності.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 також підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для стягнення пені за порушення терміну початку 2 етапу робіт, не врахувавши, що умовами Договору не передбачено відповідальності Підрядника за таке порушення, а відповідальність за порушення строку початку виконання робіт за Договором у цілому не настала, оскільки Підрядник своєчасно розпочав виконання робіт за Договором та виконав роботи І етапу. Водночас, доводи апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 про необґрунтованість зменшення судом першої інстанції розміру неустойки не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, оскільки суд першої інстанції, реалізуючи свої дискреційні повноваження, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зменшення розміру неустойки, визначивши її розмір з дотриманням принципів справедливості, добросовісності та розумності.

За таких обставин, апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» не підлягають до задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 9083 грн 87 коп.

При визначенні розміру задоволених позовних вимог колегія суддів виходить з того, що сума заявлених позовних вимог, яка визнана обґрунтованою становить 434736 грн 92 коп. (756989 грн 47 коп. ? 322252 грн 55 коп. (пеня за порушення терміну початку виконання робіт 2 етапу (у стягненні якої відмовлено)). Зазначена сума становить 57,43 % від загальної ціни позову (434736,92 грн Ч 100 % ч 756989,47 грн).

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судовий збір за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 5216 грн 84 коп. (9083,87 грн Ч 57,43 %).

Судовий збір за подання апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» та Військової частини НОМЕР_1 покладається сторони та відшкодуванню не підлягає.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026 скасувати у частині стягнення пені за порушення строку виконання другого етапу робіт та ухвалити нове рішення яким, позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» (адреса: 50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ангарська, 3а, ЄДРПОУ 38888898) на користь Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) неустойку за Договором підряду від 20.03.2025 № 101/4Д у сумі 21736 грн 85 коп., у тому числі пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 11096 грн 43 коп., штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 10640 грн 41 коп., судовий збір у розмірі 5216 грн 84 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду. Якщо у судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення, або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 22.09.2026.

Головуючий суддя О.І. Кучеренко

судді Т.В. Стефанів

Т.Ю. Демчина