Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них
Дата: 31 серпня 2026 р.
Справа: №904/5330/25
Суддя: Парусніков Юрій Борисович
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/5330/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г,
секретар судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 (суддя Фещенко Ю.В.; повне рішення складено 25.11.2025) у справі № 904/5330/25
за позовом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича, м. Дніпро
про зобов`язання усунути перешкоди у праві користування майном, знесення об`єктів самочинного будівництва та скасування державної реєстрації,-
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Центральна окружна прокуратура міста Дніпра звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (далі - позивач), з позовом про зобов`язання Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича усунути перешкоди Дніпровській міській раді у праві користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,1650 га, розташованою по вул. Олександра Щербакова (Леоніда Стромцова), 4-а, у місті Дніпрі, шляхом знесення розташованих на ній об`єктів самочинного будівництва та скасування реєстрації права власності на них, а саме:
- майнового комплексу автостоянки, який складається з таких об`єктів: літ. А-1 – вартова, загальною площею 6,3 м2; І – замощення, загальною площею 1493,70 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2204295612101).
Позов мотивований зведенням об`єкта нерухомого майна і реєстрацією права власності на нього без відповідних дозвільних документів та за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку комунальної форми власності, на якій розташована така нерухомість, що свідчить про самочинне будівництво, наслідком чого порушення прав територіальної громади міста, ефективним способом захисту яких є демонтаж самочинного будівництва та звільнення земельної ділянки.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 25.11.2025 задовольнив позов у справі № 904/5330/25, зобов`язавши Фізичну особу-підприємця Білого Євгена Володимировича усунути перешкоди Дніпровській міській раді у праві користування та розпорядження земельною ділянкою площею 0,1650 га, розташованою по вул. Олександра Щербакова (Леоніда Стромцова), 4-а, у м. Дніпрі, шляхом знесення розташованих на ній об`єктів самочинного будівництва та скасування реєстрації права власності на них, а саме:
- майнового комплексу автостоянки, який складається з таких об`єктів: літ. А-1 – вартова, загальною площею 6,3 м2; І – замощення, загальною площею 1493,70 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2204295612101).
Місцевий господарський суд встановив, що спірний об`єкт нерухомого майна побудований за відсутності дозвільної документації та правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій він розташований, тому дійшов висновку, що спірна будівля є самочинно збудованим об`єктом, у зв`язку з чим зобов`язав звільнити належну територіальній громаді земельну ділянку шляхом його знесення.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Фізична особа-підприємець Білий Євген Володимирович звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у справі № 904/5330/25.
Скаржник вважає, що прокурор не обґрунтував наявності підстав для представництва інтересів органу місцевого самоврядування у даній справі, оскільки відсутні докази того, що Дніпровська міська рада не здійснювала захист інтересів держави, підтвердженням чого є укладення місцевою радою з відповідачем договору № 145 ОП «Про організацію та експлуатацію майданчику для паркування», що свідчить про її активну позицію у питанні управління спірною земельною ділянкою. Крім того, немає доказів порушення прав територіальної громади, оскільки спірна земля перебуває у комунальній власності, а розташовані на ній об`єкти нерухомого майна використовуються для задоволення потреб містян в отриманні місць для паркування автотранспорту.
Скаржник зауважив, що спірна земельна ділянка не має кадастрового номеру, тобто не сформована як об`єкт цивільних правовідносин, що унеможливлює встановлення об`єкту спору, наслідком чого є залишення такого позову без розгляду. Своєю чергою, задоволення позову спричинило протиправне позбавлення відповідача права власності, набутого на підставі рішення суду, що порушує справедливий баланс між інтересами територіальної громади міста і приватними інтересами відповідача.
Скаржник зазначив, що оскаржене рішення місцевого господарського суду порушує його приватні інтереси, оскільки позбавляє його єдиного джерела доходу від підприємницької діяльності, тому він не зможе здавати у користування місця для паркування автомобілів, а знесення об`єкту нерухомого майна має відбутися за рахунок відповідача, чим йому буде завдано майнових витрат.
На думку скаржника місцевий господарський суд безпідставно відхилив клопотання про призначення судової будівельної експертизи, яка мала б підтвердити відсутність істотних порушень будівельних норм і правил при будівництві спірного об`єкта нерухомого майна, чим позбавив відповідача права довести суду свої заперечення проти позову.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Дніпропетровська обласна прокуратура у відзиві заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення місцевого господарського суду без змін.
Прокурор наполягає на правомірності представництва ним інтересів територіальної громади у даній справі, оскільки після виявлення порушень відповідачем земельного законодавства щодо правомірного використання земельних ділянок комунальної власності, Дніпровська міська рада листами від 13.12.2023, від 26.08.2025 та від 28.08.2025 повідомила прокурора, що заходи претензійно-правового характеру, спрямовані на поновлення прав місцевої ради шляхом вчинення дій щодо знесення самочинного будівництва і скасування державної реєстрації права власності на нього, орган місцевого самоврядування не вчиняє.
Прокурор зазначив, що будівництво автостоянки здійснено без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, на земельній ділянці комунальної форми власності, що не була відведена для цієї мети, що свідчить про самочинне будівництво спірного об`єкту, тому належним способом захисту прав територіальної громади у даному випадку є позовна вимога про знесення об`єкту самочинного будівництва і скасування державної реєстрації права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.01.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 у справі № 904/5330/25.
В судовому засіданні 01.09.2026 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська додатковим рішенням від 14.11.2017 частково задовольнив позов третьої особи з самостійними вимогами Білого Є.В. у справі № 202/4092/17, розірвавши інвестиційний договір будівництва об`єкта нерухомості, укладений від 01.09.2016 з Євдокімовим Ю.Ю., та визнавши за Білим Є.В. право власності на майновий комплекс, розташований по, АДРЕСА_1 – автостоянку загальною площею 1500 м2, що складається з літ. А-1 – вартова, загальною площею 6,3 м2; І – замощення, загальною площею 1493,7 м2.
Державний реєстратор Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області 19.10.2020 на підставі додаткового рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2017 у справі № 202/4092/17 під реєстраційним номером 2204295612101 зареєстрував за Білим Євгеном Володимировичем право власності на майновий комплекс автостоянки, розташованої по, АДРЕСА_1 .
Відповідно до листів Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 12/19-15 від 14.01.2025 та № 12/19-360 від 19.08.2025, за інформацією містобудівного кадастру та адресного плану міста адреса: вул. Олександра Щербакова (раніше – Леоніда Стромцова), 4-а, офіційно жодному об`єкту нерухомості на території міста не надавалась, відповідні розпорядчі документи, на підставі яких присвоєно або змінено дану адресу, відсутні. Паспорти прив`язки тимчасових споруд по вул. Олександра Щербакова (Леоніда Стромцова), 4-а управлінням не оформлювались.
Згідно з інформацією Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради № 10/1-6 від 10.01.2025 відповідно до даних реєстру будівельної діяльності відсутні відомості щодо видачі/реєстрації дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію за адресою: м. Дніпро, вул. Леоніда Стромцова, 4-а.
Згідно з наданою Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради інформацією № 12/11-173 від 18.08.2025 цивільно-правових угод, укладених між міською радою та фізичними або юридичними особами на земельну ділянку за адресою: вул. Олександра Щербакова (Леоніда Стромцова, вул. Вакуленчука), 4-а, - не виявлено. Рішення міської ради щодо надання земельної ділянки в оренду та договори оренди вказаної земельної ділянки відсутні.
Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (лист № 40311/5/04-36-04-05-11 від 19.08.2025), згідно з переліками договорів оренди землі, наданими Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради, відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, на 2022-2025 роки, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутні відомості щодо оформлення документів на землю на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул.Олександра Щербакова, 4-а.
Податкові зобов`язання з плати за землю на 2020-2025 роки на земельну ділянку, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 – Білим Є.В. не нараховувались, платежі за землекористування не сплачувались. Крім цього, податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020-2025 роки на земельну ділянку, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 – Білим Є.В. не нараховувались, податок на нерухоме майно не сплачувався. За неподання податкових декларацій з податку на нерухоме майно за вказаною адресою, на підставі підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України по ОСОБА_1 сформовано податкові повідомлення-рішення, які направлено на адресу останнього.
Актом обстеження земельної ділянки № 0065 від 18.02.2025, проведеним Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради встановлено, що земельна ділянка не сформована, доступ до земельної ділянки вільний, територія огороджена бордюрними блоками, заїзд здійснюється зі сторони вулиці Леоніда Стромцова. Земельна ділянка використовується Білим Є.В. для провадження господарської діяльності зі зберігання автотранспортних засобів на автостоянці. На земельній ділянці розташовано металеву споруду – сторожку охоронця з камерою відеоспостереження та станцію для зарядки електромобілів. Місця для паркування на автостоянці частково розмічені, автомобілі розміщуються в три ряди. Під час здійснення обстеження на автостоянці припарковано двадцять автомобілів. Відповідно до нанесених графічних матеріалів містобудівного кадастру через територію автостоянки прокладено підземні комунікації: труби каналізаційних мереж, діаметром 300 мм, тепломереж та водопровідних мереж, діаметром 200 мм. Згідно з планом зонування території міста Дніпра земельна ділянка належить до функціональної зони Ж-7 (зона багатоквартирної житлової забудови). Покриття земельної ділянки – асфальт, що місцями пошкоджений. Під час обстеження земельної ділянки здійснено геодезичні заміри: автостоянка займає територію земельної ділянки, площею 0,1650 га.
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно з частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Частина перша статті 376 Цивільного кодексу України встановлює, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Таким чином, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 Цивільного кодексу України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.
Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18).
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Апеляційний господарський суд зауважує, що знесення самочинно побудованого об`єкта нерухомості відповідно до частини четвертої статті 376 Цивільного кодексу України є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво.
Своєю чергою, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка здійснила самочинне будівництво в силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема положень частини четвертої цієї статті.
Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.
Статтею 123 Земельного кодексу України врегульовано порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та вказано, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі рішення зазначених органів.
Відповідно до частини другої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідно до пункту «а» частини другої статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Встановленими обставинами справи підтверджується, що спірний об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці площею 0,1650 га, по вул. Олександра Щербакова, 4-а, у м. Дніпрі.
З огляду на положення статті 83 Земельного кодексу України, земельна ділянка площею 0,1650 га, розташована по вул. Олександра Щербакова, 4-а, у м. Дніпрі, перебуває у комунальній власності, водночас Дніпровська міська рада, як єдиний розпорядник земель комунальної власності м. Дніпра, рішень щодо передачі зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 у власність чи користування не приймала, що свідчить про безпідставне користування ним вказаною земельною ділянкою.
Доводи скаржника, що розташування спірного об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці комунальної форми власності, за відсутності правовстановлюючих документів щодо її використання, не порушує права Дніпровської міської ради, оскільки рада не втратила право власності на цю землю, апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими, тому що факт самочинного будівництва змушує власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об`єкти нерухомості, що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою.
Таким чином, здійснивши на земельній ділянці комунальної форми власності самочинне будівництво, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов про усунення перешкоди у користуванні належним позивачу майном шляхом знесення такої нерухомості, що не залежить від факту формування земельної ділянки із присвоєнням їй кадастрового номеру чи то мети такого будівництва.
Апеляційний господарський суд зауважує, що з огляду на положення статті 376 Цивільного кодексу України сам факт будівництва на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, визначає новозбудоване майно самочинним будівництвом, тому дотримання будівельних норм під час його спорудження у даному випадку не скасовує режиму самочинного будівництва, у зв`язку з чим місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової будівельної експертизи, оскільки питання, які позивач мав намір поставити експерту, не входять до предмету доказування у даному спорі. З цих же підстав не підлягає задоволенню клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 202/9030/26, оскільки цивільний спір у вказаній справі стосується оскарження договору міни та визнання права власності, водночас предметом доказування у справі № 904/5330/25 є правомірність набуття права користування земельною ділянкою комунальної форми власності для здійснення на ній будівництва.
Своєю чергою, судове рішення, ухвалене у справі, ні за яких обставин не може бути протиставлене особі, яка не брала участі в цій справі, тому посилання відповідача на додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2017 у справі № 202/4092/17, відповідно до якого за ОСОБА_1 визнано право власності на спірний об`єкт нерухомого майна, не може суперечити інтересам Дніпровської міської ради, яка участі у даній справі не брала.
Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 08.09.2022 у справі № 9901/276/19, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13.
Апеляційний господарський суд вважає безпідставними доводи скаржника, що прокурор не обґрунтував свого права щодо представництва інтересів міської ради у суді, зважаючи на такі обставини.
Позов у даній справі стосується питання права, яке становить значний суспільний інтерес, оскільки самовільне зайняття земель комунальної власності позбавляє конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє розпоряджатись своїм майном, тобто у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Про виявлені порушення, наявність підстав для вжиття заходів, направлених на скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення спірного об`єкту нерухомого майна, що є самочинним будівництвом, окружна прокуратура повідомила Дніпровську міську раду такими листами: № 04/54-8853вих-23 від 25.10.2023, № 54-5758вих-25 від 13.08.2025, № 54-5793вих-25 від 14.08.2025.
На вказані листи міська рада листами від 13.12.2023 № 7/11-2535, від 28.08.2025 за №7/11-1971 та Департамент правового забезпечення міської ради листом від 26.08.2025 за №12/8-69 повідомила, що заходи претензійно-правового характеру, спрямовані на скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого, зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку розташовану по вул. Олександра Щербакова (Леоніда Стромцова), 4-а, у м. Дніпрі, не вживались.
Таким чином, Дніпровська міська рада та її уповноважені виконавчі органи не вживали належних та ефективних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у встановленому законом порядку, що свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з даним позовом.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 у справі № 904/5330/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 у справі № 904/5330/25 залишити без змін.
Судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 22.09.2026
Головуючий суддя Ю ПАРУСНІКОВ
Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД
Суддя О. ІВАНОВ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua