Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №904/7250/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/7250/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Стефанів Т. В.,

суддів: Кошлі А. О., Демчини Т. Ю.,

секретаря судового засідання Старини А. С.,

представники сторін в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ЮА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026, (суддя Ярошенко В. І., повне рішення складено 05.06.2026, м. Дніпро) у справі № 904/7250/25

за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором підряду,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою (вихідний № 22/99-1362) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА", у якій просила суд стягнути з відповідача неустойку за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд від 20.03.2025 № 103/4Д у загальному розмірі 756 989,47 грн, з яких: пеня за порушення терміну початку виконання будівельних робіт (робіт 2-го етапу) у сумі 332 252,55 грн; пеня за порушення строків завершення будівництва у сумі 221 928,64 грн; штраф у розмірі 7 % вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 212 808,29 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у сумі 9 083,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та ТОВ "Строй ЮА" (підрядник) було укладено договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд від 20.03.2025 № 103/4Д по об`єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 370" з додатковою угодою до нього від 01.05.2025, за умовами якого вартість робіт становить 3 040 118,36 грн, у тому числі ПДВ 506 686,39 грн. Роботи виконуються за двома етапами: I етап - проектування, II етап - будівельні роботи відповідно до Календарного графіка виконання робіт (додаток 4). Календарним графіком встановлено початок виконання робіт 2 етапу - не пізніше 01.04.2025, строк завершення - до 03.05.2025. Позивач зазначав, що на виконання пункту 8.1 договору замовник передав об`єкт виконання робіт (опорний пункт № 370), про що складено акт приймання-передачі об`єкта № 370 від 21.03.2025, проте в порушення пунктів 1.4, 3.1, 8.4 договору підрядник до виконання робіт 2 етапу не приступив, про хід виконання робіт не проінформував, будівельні роботи по об`єкту не завершив, що підтверджено актом огляду будівельного майданчика від 25.06.2025. У зв`язку з наведеним замовником було направлено повідомлення про розірвання договору підряду від 07.07.2025 № 14/22-737, отримане відповідачем 10.07.2025, у зв`язку з чим договір є розірваним в односторонньому порядку з 16.07.2025. Нарахування неустойки здійснено на підставі пунктів 13.3 та 13.5 договору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 у справі № 904/7250/25 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" на користь Військової частини НОМЕР_1 91 230, 55 грн пені за порушення терміну початку виконання будівельних робіт, 110 964, 32 грн пені за порушення строків завершення будівництва, 106 404, 15 грн штрафу за порушення строків завершення будівництва понад тридцять днів, 6 311,61 грн витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами виникли правовідносини за договором підряду, а оскільки причиною виникнення спору є невиконання відповідачем зобов`язань саме в частині проведення будівництва, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення цивільного законодавства, які регулюють будівельний підряд (статті 875, 877, 882 ЦК України). Суд встановив, що календарним графіком виконання робіт сторони погодили умови щодо строків виконання ІІ етапу робіт з початком їх виконання протягом 1-3 квітня 2025 року і закінченням до 03.05.2025 включно, проте станом на 25.06.2025 підрядник не приступив до виконання будівельних робіт на об`єкті, чим порушив умови договору, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика від 25.06.2025.

Місцевий господарський суд зазначив, що умовами підпункту 4.1.1 пункту 4.1 договору сторони визначили правові наслідки порушення підрядником строків початку виконання будівельних робіт у вигляді права замовника на односторонню відмову від договору, що відповідає приписам частини 2 статті 849 ЦК України, а тому позивач правомірно скористався своїм правом на відмову від договору.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач неправильно визначив період для нарахування пені за порушення початку будівельних робіт, оскільки з урахуванням приписів статті 253 ЦК України прострочення виконання обов`язку щодо початку робіт розпочинається з наступного дня після спливу встановленого строку, тобто з 04.04.2025. Помилковим суд вважав і визначення позивачем дати закінчення нарахування такої пені станом на дату розірвання договору (16.07.2025), виходячи з того, що відповідний період прострочення обмежується моментом настання строку завершення будівництва, визначеного календарним графіком, а саме 03.05.2025, оскільки після спливу зазначеного строку виникає інше самостійне порушення зобов`язання - порушення строків завершення будівництва, за яке договором (п. 13.5) передбачено окрему відповідальність. Відтак пеня за порушення терміну початку виконання робіт нарахована судом за період з 04.04.2025 по 03.05.2025 (30 днів) у сумі 91 230,55 грн. Розрахунок неустойки за пунктом 13.5 договору суд визнав арифметично правильним.

Відхиляючи доводи відповідача щодо відсутності повноважень командира військової частини НОМЕР_1 затверджувати проектно-кошторисну і технічну документацію, суд першої інстанції послався на наказ Державної спеціальної служби транспорту № 37 від 31.01.2025, яким уповноважено військову частину НОМЕР_1 на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також на те, що розробка проектно-кошторисної документації здійснювалась відповідно до затверджених схем, а схему опорного пункту № 370 було затверджено 30.01.2025 командиром оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Суд врахував, що акт приймання-передачі будівельного майданчика від 21.03.2025 підписаний відповідачем без будь-яких зауважень чи заперечень, а тому наведені відповідачем твердження не можуть бути підставою для висновку про відсутність обов`язку підрядника виконати роботи в повному обсязі у встановлені строки.

Щодо посилань відповідача на висновок Рівненської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин місцевий господарський суд зазначив, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати, натомість у матеріалах справи такий сертифікат відсутній. Наданий відповідачем висновок Рівненської ТПП встановлює обставини, що істотно ускладнили своєчасне виконання зобов`язань за договором, і може бути підставою для внесення змін у договір або для його розірвання, втім жодним чином не підтверджує обставини, через які підрядник звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язання. Суд додатково послався на пункт 14.8 договору, за яким сам факт дії воєнного стану в Україні не вважається обставинами непереборної сили, крім випадків настання конкретних подій/обставин, підтверджених документами уповноважених органів, та зазначив, що відповідач, укладаючи договір під час дії правового режиму воєнного стану, мав усвідомлювати усі ризики здійснення господарської діяльності під час війни.

Водночас, керуючись частиною 3 статті 551 ЦК України з урахуванням того, що відповідальність за пунктом 13.5 договору застосовується у зв`язку з невиконанням того самого зобов`язання щодо виконання будівельних робіт у межах погодженого календарного графіка, сукупний розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій є очевидно неспівмірним наслідкам допущеного порушення; з урахуванням ступеня вини відповідача, характеру допущених порушень, а також обставин здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені за порушення строків завершення будівництва та штрафу за прострочення понад тридцять днів на 50 % від заявленого до стягнення розміру.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 11.06.2026, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01 червня 2026 року по справі № 904/7250/25 в частині встановлення підстав для застосування відповідальності у вигляді стягнення неустойки (пені і штрафних санкцій) та винести нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 до ТОВ "Строй ЮА" в повному обсязі.

Клопотанням про доповнення або зміну апеляційної скарги від 25.06.2026, поданим у порядку статті 266 ГПК України, скаржник доповнив прохальну частину апеляційної скарги пунктом 3 такого змісту: у випадку, якщо суд апеляційної інстанції не погодиться із аргументами апеляційної скарги ТОВ "Строй ЮА" щодо неврахування судом першої інстанції обставин відсутності вини товариства та не застосує норми щодо наявності підстав для повного звільнення від відповідальності у вигляді неустойки (пені й штрафу) як за умовами договору, так і відповідно до діючих норм матеріального права, - рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 у справі № 904/7250/25 змінити та зменшити розмір неустойки (пені й штрафу), що підлягає стягненню з ТОВ "Строй ЮА" на користь Військової частини НОМЕР_1 за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 103/4Д від 20.03.2025 до 7 569,89 грн, що становить 1 % від загального розміру заявленої позивачем до стягнення неустойки.

Таким чином, рішення суду першої інстанції оскаржується в частині встановлення підстав для застосування до підрядника відповідальності у вигляді стягнення неустойки (пені і штрафу), а альтернативно - в частині розміру присудженої до стягнення неустойки.

Апелянт, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині встановлення підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення неустойки, зазначає, що судом неправильно встановлено обставини, які мають значення для вирішення спору, та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не встановив належним чином виконання замовником зустрічних обов`язків за договором підряду, зокрема щодо створення необхідних умов для виконання робіт, передачі підряднику фронту робіт ІІ етапу та належної проектної документації. На думку відповідача, акт приймання-передачі об`єкта від 21.03.2025 сам по собі не підтверджує передачу саме фронту робіт, оскільки не містить необхідної конкретизації щодо його фактичного місця розташування, меж, координат та інших характеристик. У зв`язку з цим суд безпідставно ототожнив поняття "будівельний майданчик" та "фронт робіт" і не надав належної оцінки листу відповідача № 121 від 06.06.2025, яким порушувалося питання щодо виконання замовником відповідного зустрічного обов`язку.

За твердженням апелянта, невиконання або неналежне виконання замовником зазначених обов`язків мало бути оцінене крізь призму статей 612, 613, 850, 851, 875, 877 ЦК України та пунктів 4.2.1, 8.1 договору, оскільки прострочення кредитора або створення замовником неможливості виконання робіт може виключати відповідальність підрядника за порушення строків.

Апелянт посилається на неналежне погодження проектної документації та пов`язану з цим невизначеність умов виконання робіт. Зокрема, зазначає, що проектна документація щодо будівництва фортифікаційних споруд мала бути погоджена відповідним військовим командуванням, а державний замовник та військове командування є різними суб`єктами. На думку відповідача, відсутність належного зовнішнього військово-оперативного погодження проектної документації зумовлювала невизначеність щодо фактичного фронту робіт, місця їх виконання та параметрів споруди, що, у свою чергу, впливало на можливість своєчасного виконання договірних зобов`язань.

Апелянт заперечує наявність своєї вини у простроченні виконання робіт та посилається на обставини непереборної сили й інші об`єктивні обставини, які істотно ускладнювали виконання договору. Зокрема, зазначає про загострення воєнної ситуації в районах виконання робіт, значну кількість та тривалість повітряних тривог, необхідність припинення робіт з міркувань безпеки працівників, несприятливі погодні умови, а також значний час, необхідний для відновлення будівельного процесу після припинення робіт.

На підтвердження цих обставин відповідач посилається, зокрема, на висновок Рівненської торгово-промислової палати від 17.10.2025 № 56.01/433, дані щодо повітряних тривог, положення ДБН А.3.1-5:2016, наказ ТОВ "Строй ЮА" № 183 від 03.03.2025 та лист Українського гідрометеорологічного центру від 09.07.2025. Скаржник вважає, що зазначені обставини свідчать про відсутність його вини у порушенні строків та є підставою для застосування пунктів 13.2, 13.13 договору, статей 614, 617 ЦК України.

При цьому відповідач звертає увагу, що суд першої інстанції визнав наявність форс-мажорних обставин як підставу для зменшення розміру неустойки, однак не навів належного обґрунтування, чому ці самі обставини не можуть бути враховані при вирішенні питання про наявність вини підрядника та звільнення його від відповідальності.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги статей 73-80, 86 ГПК України щодо дослідження та оцінки доказів і фактично поклав в основу рішення припущення про належне виконання замовником своїх зобов`язань. На думку відповідача, суд не здійснив належної оцінки доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, не застосував належним чином стандарт вірогідності доказів і безпідставно відхилив докази та аргументи відповідача щодо причин затримки виконання робіт.

Крім того, апелянт посилається на необхідність тлумачення неоднозначних умов договору за принципом contra proferentem, оскільки текст договору був підготовлений замовником. Відповідач вважає, що положення пунктів 4.2.1, 4.2.7, 4.3.7, 4.4.10 та 8.1 договору у разі їх неоднозначності мають тлумачитися проти сторони, яка сформулювала відповідні умови.

Навіть у разі визнання наявності підстав для відповідальності скаржник вважає застосовану неустойку явно непропорційною наслідкам порушення. Зазначає, що заявлені до стягнення пеня та штраф у розмірі 7 % від вартості робіт не співвідносяться з реальними збитками замовника, які останнім не доведені, а стягнення такої суми фактично набуває карального характеру. У зв`язку з цим відповідач погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зменшення неустойки, однак вважає, що з огляду на встановлені обставини, відсутність вини та наявність об`єктивних перешкод для виконання робіт підстав для стягнення неустойки взагалі немає.

Таким чином, апелянт вважає, що суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин, що мають значення для справи, неправильно оцінив докази, не встановив наявності вини відповідача та не надав належної оцінки виконанню замовником зустрічних обов`язків, а відтак дійшов передчасного висновку про наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності за порушення строків виконання робіт.

У зв`язку з цим відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 у справі № 904/7250/25 у відповідній частині та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 до ТОВ "Строй ЮА" у повному обсязі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Військова частина НОМЕР_1 не скористалася правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Стефанів Т. В. (доповідач), судді - Кошля А. О., Демчина Т. Ю.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2026 апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання суду доказів оплати судового збору, у розмірі 13625,81 грн.

На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ЮА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 у справі № 904/7250/25.

Витребувано матеріали справи №904/7250/25 у Господарського суду Дніпропетровської області.

03.07.2026 матеріали справи надійшли на адресу Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2026 призначено справу № 904/7250/25 до розгляду в судовому засіданні на 09.09.2026 о 10 год. 00 хв.

25.06.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" було подано клопотання про доповнення або зміну апеляційної скарги, у якому заявник, керуючись частинами 1 та 2 статті 266 ГПК України, просив вважати вірною прохальну частину апеляційної скарги в редакції, доповненій пунктом 3, згідно з яким у випадку, якщо суд апеляційної інстанції не погодиться із аргументами апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції обставин відсутності вини товариства та не застосує норми щодо наявності підстав для повного звільнення від відповідальності, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 у справі № 904/7250/25 змінити та зменшити розмір неустойки (пені й штрафу), що підлягає стягненню з ТОВ "Строй ЮА" на користь Військової частини НОМЕР_1 за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 103/4Д від 20.03.2025, до 7 569,89 грн, що становить 1 % від загального розміру заявленої позивачем до стягнення неустойки; клопотання обґрунтоване тим, що повний текст рішення виготовлено 05.06.2026, а тому строк на апеляційне оскарження закінчується 25.06.2026 і доповнення подано в межах встановленого строку, а зменшення розміру неустойки є дискреційним повноваженням суду відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України.

08.09.2026 ТОВ "СТРОЙ ЮА" подано додаткові пояснення до клопотання про застосування судом дискреційних повноважень суду щодо зменшення розміру неустойки, в якому відповідач просить, урахувати наведені у цих додаткових поясненнях обставини під час розгляду клопотання про застосування судом дискреційних повноважень суду щодо зменшення розміру неустойки ТОВ "Строй ЮА" та зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій до суми, зазначеної у раніше поданому клопотанні.

09.09.2026 в судове засідання позивач та відповідач наданим процесуальним правом не скористались та не забезпечили явку в судове засідання повноважних представників, надали заяви про розгляд справи без участі представників.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності зазначених представників сторін.

У судовому засіданні 09.09.2026 колегією суддів оголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) у справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

20.03.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" (підрядник) укладено договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 103/4Д.

Відповідно до п.1.1 договору, в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об`єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 370", а замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 021:2015: 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи.

Склад та обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків, відповідно до програми фінансування, що оформлюється додатковою угодою з відповідними додатками. Джерелом фінансування проведення робіт є Державний бюджет України (п. 1.2. договору).

Власником результату виконаних робіт є замовник (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 1.4. договору роботи виконуються за етапами:

I етап - проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проектної документації стадії "Робочий проект" (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача замовнику відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід`ємною частиною договору;

II етап - будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).

Пунктом 2.1 договору, погоджено, що вартість робіт по договору визначена за договірною ціною (додаток № 1) і складає: 3 041138, 71 грн, в тому числі ПДВ 506 856, 50 грн та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.

Порядок визначення вартості договірної ціни проводиться згідно з положеннями кошторисних норм України Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (п. 2.2. договору).

Договірна ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 2.3. договору).

Строки виконання робіт за цим договором визначені Календарним графіком виконання робіт (додаток 4) та встановлюються до 03.05.2025 включно (п. 3.1. договору).

Підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 календарних днів після підписання договору підряду (п. 3.2. договору).

Строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі виникнення обставин непереборної сили (які засвідчуються відповідно до розділу 14 договору) (п. 3.3. договору).

Після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це замовника. Датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акту готовності об`єкту до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника (п. 3.4. договору).

Згідно з п. 3.5. договору підрядник передає замовнику (згідно з накладною): по І етапу: технічні звіти про вишукувальні роботи (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування) у паперовому вигляді у двох примірниках та один примірник на електронному носії (повний комплект у форматі РDF). Проектну документацію стадії "робочий проект" у паперовому вигляді у чотирьох примірниках та одному примірнику на електронному носії (повний комплект у форматах .pdf, .docs.). Позитивний експертний звіт. Замовник протягом 10 календарних днів з дня отримання документації (за накладною) та акту виконаних робіт зобов`язаний прийняти роботи шляхом підписання акту виконаних робіт та направити його виконавцю. У разі відмови від підписання акту виконаних робіт замовник у цей самий строк зобов`язаний направити підряднику вмотивовану відмову від приймання проектної документації.

У разі отримання підрядником вмотивованої відмови замовника від приймання проектної документації сторонами складається акт з переліком недоліків, недоробок і термінів їх усунення підрядником (п. 3.6. договору).

Відповідно до п. 4.1.1. договору замовник має право відповідно до статей 235, 236, 237 Господарського кодексу України, у разі порушення підрядником господарських зобов`язань за договором застосувати в односторонньому порядку оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме: достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин:

а) підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об`єкта протягом 10 календарних днів з дати підписання договору підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника;

б) підрядник більше ніж на 5 днів порушив строк виконання основних робіт, визначених у Графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника. Договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати отримання підрядником письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, який направляється замовником на адресу підрядника.

Підрядник зобов`язаний виконувати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки всі роботи, обумовлені договором, у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об`єкта за актом у визначений договором строк (пункт 3.1 договору) (п. 4.4.3. договору).

Приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 (п. 10.1. договору).

Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, акт здачі-приймання виконаних проектних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 за виконані будівельні роботи оформлюються належним чином підрядником у двох примірниках і надаються для підписання замовнику (п. 10.2. договору).

Замовник повинен розглянути та підписати акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 протягом 5 робочих днів з моменту одержання цих документів або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт із зазначенням переліку зауважень та/або виявлених недоліків (дефектів) та строків їх усунення, при цьому визначений замовником строк є обов`язковим для підрядника (п. 10.3. договору).

Прийняття виконаних робіт здійснюється замовником за умови належного виконання робіт та надання підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних під час виконання робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів, паспортів якості, тощо є обов`язковими згідно з чинним законодавством та іншої документації щодо таких матеріалів) (п. 10.4. договору).

Розрахунки за виконані роботи з будівництва об`єкту проводяться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 протягом 10 календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок замовника) та надання підрядником проміжного пакету документів, а саме: проміжних актів прихованих робіт, затверджених інженером технічного нагляду. Після виконання підрядником робіт з будівництва замовник приймає виконану роботу та протягом 5 робочих днів з дати отримання пакету документів, підписує акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, якщо вони повністю відповідають об`ємам виконаних робіт на ділянці будівництва, в іншому випадку акти повертаються підряднику для усунення зауважень та коригування (п. 11.1. договору).

За порушення терміну початку виконання робіт по договору (пункт 3.1. договору) підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи. У разі якщо підрядник не розпочав роботу протягом 30 календарних днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши підрядника письмово (п. 13.3. договору).

За порушення строків завершення будівництва по договору підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1 % договірної ціни за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з підрядника додатково стягується штраф на користь замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п. 13.5. договору).

Строк дії договору - це час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої зобов`язання відповідно до цього договору (п. 17.1. договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.12.2025 . У частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 17.2. договору).

Зміни та доповнення до цього договору будуть дійсні за умови, якщо вони укладені в письмовій формі і підписані уповноваженими на це представниками сторін та скріплені печатками (за наявності) (п. 18.4. договору).

Військовою частиною НОМЕР_1 передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" прийнято об`єкт для початку будівництва, про що сторони склали акт приймання-передачі будівельного майданчика від 21.03.2025.

Позивач зазначає, що роботи І етапу виконані підрядником відповідно до умов укладеного договору, а саме розроблено проектно - кошторисну документація, що підтверджується позитивним експертним звітом № 286-Е-25/В від 04.04.2025 та передано замовнику.

На виконання умов договору, 10.04.2025 сторонами підписано акт № 1ПКД, відповідно до якого відповідачем виконано роботи з розробки проектно-кошторисної документації (І-го етапу робіт) по об`єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 370" на суму 59 760 грн з ПДВ.

01.05.2025 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, в якій, керуючись абзацом 5 п.48 Постанови, п.2.3 договору, дійшли згоди щодо зміни вартості робіт в бік зменшення на 1 020, 35 грн, у зв`язку з цим домовилися про внесення змін до пункту 2.1 розділу 2 договору та викласти його у наступній редакції: " 2.1.Вартість робіт по договору визначена за договірною ціною (додаток № 1 до додаткової угоди № 1 від 01.05.2025 до договору № 103/4Д від 20.03.2025), складеною на підставі локальних кошторисів до неї (додаток № 5/1-5/6 до додаткової угоди № 1 від 01.05.2025 до договору № 103/4Д від 20.03.2025), і складає: 3 040 118, 36 грн, в тому числі ПДВ 506 686, 39 грн та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.".

З урахуванням погодженого сторонами календарного графіку (додатку № 4 до договору), відповідач мав розпочати виконання будівельних робіт (ІІ етап) не пізніше 01.04.2025, та завершити відповідні роботи до 03.05.2025 включно.

25.06.2025 сторони склали акт огляду будівельного майданчика по об`єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 370", яким встановили, що станом на 25.06.2025 підрядник роботи на об`єкті не розпочав, чим порушив строки початку робіт, визначені у календарному графіку виконання робіт (додаток 4) до договору підряду.

07.07.2025 позивач направив на адресу відповідача повідомлення № 14/22-737 про дострокове розірвання договору підряду № 103/4Д в односторонньому порядку, з підстав порушення відповідачем підпункту "а" пункту 4.1.1. розділу 4 договору, що підтверджується актом огляду будівельного майданчику від 25.06.2025. Зазначене повідомлення отримано відповідачем 10.07.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи факт отримання відповідачем повідомлення про розірвання договору підряду 10.07.2025, зазначений договір є розірваними в односторонньому порядку з 16.07.2025.

У зв`язку з тим, що відповідачем порушені терміни початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) та строки завершення будівництва, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, де просив стягнути з відповідача пеню за порушення терміну початку виконання будівельних робіт (робіт 2 етапу) у сумі 322252,55 грн; пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 221928,64 грн, штраф у розмірі семи 7% вартості робіт за прострочення понад тридцять днів у сумі 212 808,29 грн.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду, за результатом розгляду прийнято оскаржуване рішення.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга ТОВ "Строй ЮА" підлягає частковому задоволенню в силу наступного.

Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 у справі № 904/7250/25, яким позов Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" 91 230,55 грн пені за порушення терміну початку виконання будівельних робіт, 110 964,32 грн пені за порушення строків завершення будівництва, 106 404,15 грн штрафу за порушення строків завершення будівництва понад тридцять днів та 6 311,61 грн витрат зі сплати судового збору, в решті позову відмовлено. Рішення оскаржується в частині встановлення підстав для застосування до підрядника відповідальності у вигляді стягнення неустойки, а альтернативно (з урахуванням клопотання про доповнення апеляційної скарги від 25.06.2026) - в частині розміру присудженої до стягнення неустойки.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами виникли правовідносини за договором будівельного підряду, до яких підлягають застосуванню положення статей 875, 877, 882 ЦК України. Відповідно до погодженого сторонами календарного графіка початок виконання робіт за ІІ етапом визначено у період з 01.04.2025 по 03.04.2025, а завершення робіт - до 03.05.2025 включно. Водночас станом на 25.06.2025 відповідач до виконання будівельних робіт не приступив, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика від 25.06.2025. За таких обставин суд дійшов висновку про наявність передбачених підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 договору підстав для односторонньої відмови замовника від договору у зв`язку з порушенням підрядником строку початку виконання робіт, що відповідає положенням частини другої статті 849 Цивільного кодексу України.

Перевіривши розрахунок неустойки, суд встановив неправильне визначення позивачем періоду нарахування пені за порушення строку початку робіт. З урахуванням статті 253 Цивільного кодексу України суд визначив початком прострочення 04.04.2025, а граничною датою нарахування пені - 03.05.2025, оскільки з 04.05.2025 виникло інше самостійне порушення - прострочення строку завершення робіт, за яке договором передбачено окрему відповідальність. У зв`язку з цим пеню за порушення строку початку виконання робіт визначено за період з 04.04.2025 по 03.05.2025 у розмірі 91 230,55 грн.

Доводи відповідача щодо відсутності у командира військової частини НОМЕР_1 повноважень на затвердження проектно-кошторисної та технічної документації суд відхилив, врахувавши наказ Державної спеціальної служби транспорту № 37 від 31.01.2025, яким військову частину уповноважено на здійснення відповідних закупівель та укладення державних контрактів. Крім того, суд зазначив, що акт приймання-передачі будівельного майданчика від 21.03.2025 підписаний відповідачем без зауважень, що свідчить про прийняття ним погоджених сторонами умов виконання робіт та не звільняє від обов`язку дотримуватися встановлених договором строків.

Не прийняв суд і посилання відповідача на висновок Рівненської торгово-промислової палати як на підставу звільнення від відповідальності. Суд виходив з того, що сам по собі факт дії воєнного стану не звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, а наданий висновок підтверджує лише наявність обставин, які істотно ускладнювали своєчасне виконання робіт, але не підтверджує існування конкретних обставин непереборної сили, які безпосередньо унеможливили виконання відповідачем договірних зобов`язань у встановлені строки.

Водночас, визначаючи розмір відповідальності, місцевий господарський суд, керуючись частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України, врахував характер допущеного порушення, ступінь вини відповідача, обставини виконання договору та здійснення сторонами господарської діяльності в умовах воєнного стану. Суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення сукупний розмір штрафних санкцій є неспівмірним із наслідками порушення, оскільки відповідальність за прострочення початку та завершення робіт фактично стосується одного договірного зобов`язання, виконання якого передбачалося в межах єдиного погодженого календарного графіка.

З огляду на наведене суд першої інстанції зменшив розмір пені за порушення строку завершення будівництва та штрафу за прострочення виконання робіт понад тридцять днів на 50 відсотків від заявленого позивачем розміру.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині покладення на ТОВ "Строй ЮА" відповідальності за порушення строків виконання робіт, апелянт вважає висновок суду про наявність підстав для стягнення неустойки передчасним, оскільки судом не з`ясовано всі обставини, від яких залежить можливість покладення відповідальності на підрядника.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не встановив належного виконання замовником своїх зустрічних обов`язків за договором, від яких безпосередньо залежала можливість своєчасного виконання підрядником робіт. На думку відповідача, невиконання або неналежне виконання замовником таких обов`язків, у тому числі щодо передачі необхідних матеріалів, документації, авансування, забезпечення доступу до об`єкта та належних умов для виконання робіт, могло вплинути на строки виконання договору, а тому підлягало обов`язковому встановленню та оцінці судом.

Крім того, апелянт посилається на наявність об`єктивних обставин, які ускладнювали або унеможливлювали виконання робіт у погоджені строки, та вважає, що суд не надав їм належної оцінки в сукупності з іншими доказами у справі. На переконання відповідача, без з`ясування впливу таких обставин на можливість виконання договірних зобов`язань неможливо правильно визначити ані період прострочення, ані підстави для застосування до підрядника відповідальності.

У зв`язку з цим апелянт наголошує на невстановленні судом його вини у порушенні строків виконання робіт. Посилаючись на загальні положення цивільного законодавства про відповідальність за порушення зобов`язань, відповідач зазначає, що відповідальність може бути покладена на нього лише за наявності вини, тоді як суд першої інстанції не дослідив, чи залежало порушення строків саме від поведінки підрядника та чи вжив він усіх залежних від нього заходів для належного виконання договору.

Таким чином, основна позиція апелянта полягає в тому, що висновок про наявність підстав для стягнення неустойки зроблено без встановлення причин прострочення та розмежування відповідальності сторін за виконання взаємних договірних обов`язків. У зв`язку з цим ТОВ "Строй ЮА" просить скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та відмовити у задоволенні позову.

Як альтернативну вимогу, на випадок встановлення підстав для відповідальності, апелянт просить істотно зменшити розмір присудженої неустойки до 7 569,89 грн, врахувавши обставини, що впливали на можливість своєчасного виконання робіт, та необхідність забезпечення співмірності відповідальності наслідкам порушення зобов`язання.

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 ГПК України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" (підрядник) укладено договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 103/4Д.

Відповідно до п.1.1 договору, в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об`єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 370", а замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 021:2015: 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи.

У пунктах 17.1., 17.2. договору сторони визначили, що строк дії договору - це час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої зобов`язання відповідно до договору. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.12.2025. У частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань за договором.

З матеріалів справи вбачається, що невід`ємною частиною договору є:

- Додаток № 1 - Договірна ціна;

- Додаток № 2 - Завдання на проєктування;

- Додаток № 3 - Зобов`язання;

- Додаток № 4 - Календарний графік виконання робіт.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками обох сторін, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з пунктом 1.4. договору роботи виконуються за етапами:

І етап - Проєктування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії "Робочий проєкт" (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робі (додаток 4), що є невід`ємною частиною договору;

ІІ етап - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).

Відповідно до частин 1, 3 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

У пункті 2.1. договору сторони погодили, що вартість робіт по договору визначена за договірного ціною (Додаток № 1) і складає: 3041138 грн 71 коп., в тому числі ПДВ - 506856 грн 50 коп. та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.

У подальшому, зокрема, до вказаного пункту договору сторонами внесені зміни.

Так, 01.05.2025 сторонами укладена Додаткова угода № 1 до договору на будівництво фортифікаційних споруд № 103/4Д від 20.03.2025, за умовами пункту 1 якої, керуючись абзацом 5 пункту 48 Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022, пунктом 2.3. договору, сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт в бік зменшення на 1020 грн 35 коп., у зв`язку з чим домовилися про внесення змін до пункту 2.1. розділу 2 договору та викладення його у наступній редакції: "2.1. Вартість робіт по договору визначена за договірною ціною (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 від 01.05.2025 до договору на будівництво фортифікаційних споруд № 103/4Д від 20.03.2025), складеною на підставі локальних кошторисів до неї (додаток № 5/1-5/6 до Додаткової угоди № l від 01.05.2025 до договору № 104/4Д від 20.03.2025), і складає: 3040118 грн 36 коп., в тому числі ПДВ - 506686 грн 39 коп. та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта.".

Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Так, у розділі 3 договору сторонами визначені умови щодо строків виконання робіт, а саме:

- строки виконання робіт за договором визначені Календарним графіком виконання робіт (додаток 4) та встановлюються до 03.05.2025 включно (пункт 3.1. договору);

- підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5-ти календарних днів після підписання договору підряду (пункт 3.2. договору);

- строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі виникнення обставин непереборної сили (які засвідчуються відповідно до розділу 14 договору) (пункт 3.3. договору);

- після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це замовника. Датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акту готовності об`єкта до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника (пункт 3.4. договору);

- підрядник передає замовнику (згідно з накладною): по І етапу: технічні звіти про вишукувальні роботи (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування) у паперовому вигляді у двох примірниках та один примірник на електронному носії (повний комплект у форматі Portable Document Format (pdt); Проєктну документацію стадії "Робочий проєкт" у паперовому вигляді у чотирьох примірниках та одному примірнику на електронному носії (повний комплект у форматах Portable Document Format (pdf), Microsoft officc Word 2016 (does). Позитивний експертний звіт. Замовник протягом 10-ти календарних днів з дня отримання документації (за накладною) та Акту виконаних робіт зобов`язаний прийняти роботи шляхом підписання Акту виконаних робіт та направити його виконавцю. У разі відмови від підписання Акту виконаних робіт замовник у цей самий строк зобов`язаний направити підряднику вмотивовану відмову від приймання проєктної документації (пункт 3.5. договору);

- у разі отримання підрядником вмотивованої відмови замовника від приймання проєктої документації сторонами складається Акт з переліком недоліків, недоробок і термінів їх усунення підрядником (пункт 3.6. договору).

Дослідивши зміст Календарного графіку виконання робіт (Додаток 4) встановлені наступні строки початку виконання робіт: проектні роботи (І етап): з другої декади березня 2025 по першу декаду квітня 2025; будівельні роботи (ІІ етап): з першої декади квітня по першу декаду травня (до 03.05.2025 - строк завершення робіт за договором).

Зазначене тлумачення Календарного графіку виконання робіт (Додатку № 4 до договору) та наведені апеляційним господарським судом строки узгоджуються зі змістом пункту 3.1. договору, який також передбачає, що строки виконання робіт за договором встановлені сторонами до 03.05.2025 включно.

У розділі 8 договору сторонами була визначена, зокрема, така організація виконання робіт та контроль за якістю робіт і матеріальними ресурсами:

- замовник за Актом приймання-передачі об`єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об`єкт (будівельний майданчик/фронт робіт) (пункт 8.1. договору);

- підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання договору відповідно до Календарного графіка виконання робіт (додаток 4), та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва" інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт (пункт 8.2. договору);

- підрядник щомісячно до 10-го числа наступного місяця зобов`язаний інформувати замовника про: хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо); забезпечення виконання робіт з використанням матеріалів згідно з кошторисною документацією; залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників; результати здійснення контролю за якістю виконуваних робіт, матеріальних ресурсів (пункт 8.4. договору).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що забезпечення робіт проєктною документацією покладається на підрядника.

Згідно з умовами пункту 4.4. договору підрядник зобов`язаний, зокрема:

- розробити проєктну документацію відповідно до завдання на проєктування та інших вихідних даних, шляхом залучання субпідрядної організації. Забезпечити погодження проєктної документації із зацікавленими підприємствами, установами та організаціями і службами, погоджувальними організаціями, експертними організаціями (надати позитивний експертний звіт), обґрунтовувати та доводити прийняті проекті рішення. При необхідності коригування проєктної документації, по обґрунтованим зауваженням замовника та спеціалізованої будівельної експертизи - викопати його за свій рахунок (пункт 4.4.1. договору);

- виконати та передати замовнику проєктну документацію з позитивним експертним звітом, яка відповідає умовам договору, завданню, чинними будівельним нормам і нормативним документам, і належним чином оформлена у термін, встановлений сторонами у договорі та/або додатках до нього (пункт 4.4.2. договору);

- виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені договором у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об`єкта за актом у визначений договором строк (пункт 4.4.3. договору);

Відповідно до частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У розділі 10 договору сторони погодили умови щодо порядку приймання-передачі робіт, зокрема:

- приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідки про вартість викопаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 (пункт 10.1. договору);

- Акт приймання викопаних будівельних робіт за формою № КБ-23, акт здачі-приймання виконаних проектних робіт та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою № KБ-3 за виконані будівельні роботи оформлюються належним чином підрядником у двох примірниках і надаються для підписання замовнику (пункт 10.2. договору);

- замовник повинен розглянути та підписати Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № KБ-2в та Довідку про вартість, виконаних будівельних робіт та витрат за формою № KБ-3 протягом 5-ти робочих днів з моменту одержання вказаних документів або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт із зазначенням переліку зауважень та/або виявлених недоліків (дефектів) та строків їх усунення, при цьому визначений замовником строк є обов`язковим для підрядника (пункт 10.3. договору);

- прийняття виконаних робіт здійснюється замовником за умови належного виконання робіт та надання підрядником документів, що підтверджують якість, матеріальних ресурсів, використаних під час виконання робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів, паспортів якості, тощо є обов`язковими згідно з чинним законодавством та іншої документації, щодо таких матеріалів) (пункт 10.4. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем був виконаний та переданий позивачу І етап робіт, про що сторонами 10.04.2025 був складений та підписаний Акт № 1ПКД здачі-приймання виконаних проєктних робіт з розробки проєктно-кошторисної документації по об`єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 370" за договором № 103/4Д від 20.03.2025. В Акті сторони зазначили, що склали цей Акт про те, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником; вартість робіт 52 711 грн 20 коп.

При цьому пунктом 4.2.1. договору передбачено, що замовник зобов`язаний затвердити проєктну документацію, надати підряднику об`єкт (фронт робіт).

У подальшому Проектна документація була затверджена Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2025 № 162.

Доводи скаржника (відповідача) щодо прострочення замовника та не затвердження в належному порядку проектної документації, що унеможливило виконання підрядником ІІ етапу робіт, а саме будівельних робіт за договором, колегією суддів відхиляються, з огляду на таке.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415 установлено, що на період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях проектна документація щодо будівництва фортифікаційних споруд узгоджується з військовим командуванням, у межах території відповідальності якого здійснюється таке будівництво.

Отже, правове регулювання відносин, пов`язаних із проектуванням та будівництвом фортифікаційних споруд у період дії воєнного стану, має спеціальний характер. Постанова Кабінету Міністрів України № 1415 встановлює особливий порядок погодження проектної документації, який зумовлений специфікою таких об`єктів та необхідністю їх інтеграції у систему оборонного планування.

Колегія суддів виходить з того, що вимога щодо узгодження проектної документації з військовим командуванням спрямована не лише на формальне дотримання процедур у сфері будівництва, а насамперед на забезпечення відповідності відповідного об`єкта оборонним потребам у межах конкретної території відповідальності.

У цьому контексті термін "військове командування", використаний у Постанові №1415, має оцінюватися з урахуванням положень спеціального законодавства у сфері оборони та правового статусу суб`єкта, який здійснює організацію відповідних робіт.

Засади оборони України, повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, а також права й обов`язки відповідних суб`єктів у сфері оборони визначені Законом України "Про оборону України".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" військове командування - це, зокрема, Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Статус, правові основи організації, основні завдання і функції Державної спеціальної служби транспорту в системі Міністерства оборони України визначено Законом України "Про Державну спеціальну службу транспорту".

Статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим військовим формуванням, що входить до системи Міністерства оборони України та призначене, зокрема, для будівництва об`єктів і споруд загальновійськового та спеціального призначення.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту" однією з основних функцій Державної спеціальної служби транспорту є організація і виконання робіт з будівництва та утримання військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.

Згідно зі статтею 4 цього Закону до структури Державної спеціальної служби транспорту входять, зокрема, головний орган військового управління, регіональні органи військового управління та військові частини.

Відповідно до пункту 1 Положення про Військову частину НОМЕР_1 , затвердженого Наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 05.11.2024 №429, Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Пунктом 4 зазначеного Положення передбачено, що Військова частина НОМЕР_1 відповідно до покладених на неї завдань організовує виконання заходів з фортифікаційного обладнання, будівництва захисних споруд, позицій районів та інженерну підтримку військ (сил) у використанні елементів інфраструктури для ведення бойових дій та їх захисту.

Пунктом 7 Положення визначено, що командир Військової частини підпорядковується Голові Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту та є прямим начальником особового складу Військової частини.

Відповідно до пункту 9 Положення командир Військової частини НОМЕР_1 має право укладати в установленому порядку від імені Військової частини договори на замовлення товарів, робіт та послуг, а також здійснювати інші повноваження відповідно до законодавчих та інших нормативно-правових актів.

З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку, що командир Військової частини НОМЕР_1 у спірних правовідносинах є належним суб`єктом військового командування в розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1415, оскільки Військова частина НОМЕР_1 є регіональним органом військового управління спеціалізованого військового формування, до функцій якого належить організація і виконання робіт з будівництва фортифікаційних споруд.

За таких обставин доводи апелянта (відповідача) про те, що замовником не було виконано договірного обов`язку із затвердження проектної документації та допущено прострочення кредитора (замовника), є помилковим та не відповідає встановленим обставинам справи.

Отже, заперечення відповідача в цій частині колегією суддів не приймаються.

Як вбачається з матеріалів справи, підрядником у повному обсязі виконано роботи І етапу договору, що включали, зокрема, інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування, а також розроблення проектної документації (пункт 1.4. договору).

Виконання вказаних робіт за своєю природою передбачає безпосередній доступ до об`єкта будівництва, оскільки проведення інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань без такого доступу є об`єктивно неможливим.

Таким чином, встановлений у справі факт виконання підрядником І етапу робіт свідчить про те, що підрядник мав фактичний доступ до об`єкта будівництва та можливість виконувати передбачені договором роботи.

Отже, доводи апелянта (відповідача) про невиконання замовником обов`язку щодо передачі підряднику об`єкта (фронту робіт) лише з підстав неподання відповідного акта приймання-передачі є передчасним та таким, що не ґрунтується на повному дослідженні обставин справи.

Водночас колегія суддів враховує, що умовами договору передбачено поетапне виконання робіт, при цьому ІІ етап робіт (будівельні роботи) здійснюється відповідно до календарного графіка виконання робіт.

Матеріали справи не містять доказів того, що після виконання І етапу робіт підрядник був позбавлений доступу до об`єкта або що замовником вчинялися дії, спрямовані на обмеження такого доступу.

Також відповідачем не надано доказів повідомлення замовника про наявність обставин, які перешкоджають виконанню робіт, або заявлення вимог щодо усунення відповідних перешкод.

Колегією суддів відхиляються доводи відповідача в частині того, що позивачем не було передано підряднику об`єкт (фронт робіт) для виконання ІІ-го етапу робіт, оскільки умови договору не передбачають таку повторну передачу об`єкта (фронту робіт) перед початком ІІ-го етапу робіт.

За таких обставин доводи відповідача про неможливість виконання ІІ етапу робіт з причин, залежних від замовника, належними та допустимими доказами не підтверджені.

Слід також наголосити, що у матеріалах справи відсутні докази, які б надавали підстави для висновку про наявність прострочення кредитора у розумінні статті 613 ЦК України.

Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника (відповідача) в частині існування певної неузгодженості між позивачем та відповідачем щодо виконання спірного договору, в підтвердження чого відповідач послався на зміст листа № 121 від 06.06.2025, у якому відповідач звертав увагу на проблемні питання, пов`язані з виконанням договорів та переданням фронту робіт.

Колегія суддів, дослідивши зміст листа № 121 від 06.06.2025, встановила, що вказаний лист стосувався інших договорів, укладених між позивачем та відповідачем, перелік яких наведений у зазначеному листі.

Отже, наданий відповідачем лист № 121 від 06.06.2025 не стосується договору підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 103/4Д від 20.03.2025.

Слід відзначити, що у розділі 4 договору визначені права та обов`язки сторін, зокрема, згідно з пунктом 4.1. договору замовник має право:

- відповідно до статей 235, 236, 237 ГК України, у разі порушення підрядником господарських зобов`язань за договором застосувати в односторонньому порядку оперативно-господарські санкції - заходи оперативного виливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме: достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин: а) підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об`єкта протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є Акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника; б) підрядник більше ніж на 5 днів порушив строк виконання основних робіт, визначених у Графіку виконання робіт, що підтверджується Актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника; в) підрядник порушив будівельні норми/правила або стандарти чи вимоги проєктно-кошторисної документації під час будівництва об`єкта та не усунув їх протягом узгоджених замовником та підрядником строків. Днем виявлення порушень вважається дата складання представниками замовника Акта виявлених порушень, який складається разом із представниками підрядника; г) систематичне порушення підрядником умов даного договору. Договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати отримання підрядником письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, який направляється замовником на адресу підрядника (пункт 4.1.1. договору);

- безперешкодно, у будь-який час, здійснювати контроль за ходом виконання робіт по об`єкту підрядником (не втручаючись у його господарську діяльність), щодо відповідності якості, обсягів і вартості виконуваних робіт проєктно-кошторисній документації та вимогам нормативних документів, та відповідністю матеріалів, конструкцій, виробів технічним вимогам, нормативним документам і при виявленні недоліків, вимагати їх негайного усунення або зупинення робіт (пункт 4.1.2. договору).

Пунктом 18.6. договору передбачено, що договір припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у випадках, що передбачені умовами договору. Підрядник бере на себе ризик неодержання повідомлення замовника про розірвання, припинення договору, якщо повідомлення відправлено підряднику замовником цінним листом з описом вкладення через засоби поштового зв`язку України за фактичною адресою, зазначеною в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2025 представниками позивача та відповідача був складений Акт огляду будівельного майданчику по об`єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 370", в якому зазначено, що представник замовника Шаповал С. М., у присутності представника підрядника Щуки О. Ю., склали цей Акт про те, що відповідно до підпункту "а" та "б" пункту 4.1.1. розділу 4 договору про будівництво фортифікаційних споруд № 103/4Д від 20.03.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" та Військовою частиною НОМЕР_1 , оглянув будівельний майданчик опорного пункту № 371 щодо виконання робіт на об`єкті. Представниками сторін встановлено, що станом на 25.06.2025 підрядник роботи на об`єкті "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 370" не виконав в повному обсязі роботи з будівлі бліндажу, будівлі ходів, будівлі місця ведення вогню, люків, входів до траншей та відхожих чим порушив стоки початку та виконання робіт визначених у "Календарному графіку виконання робіт", додаток 4 до договору підряду ( а.с.20, т.1).

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було направлено Повідомлення № 14/22-737 від 07.07.2025, в якому зазначено про те, що відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, враховуючи підпункт "а" пункту 4.1.1 розділу 4 договору, додаток 4 до договору, Військова частина НОМЕР_1 (замовник) скористалася своїм правом достроково розірвати договір в односторонньому порядку, так як підрядник (ТОВ "Строй ЮА") не розпочав будівництво об`єкта протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду. Станом на 25.06.2025 ТОВ "Строй ЮА" порушено підпункт "а" пункту 4.1.1 розділу 4 договору, що підтверджується Актом огляду будівельного майданчика, складеного уповноваженими представниками замовника (Військова частина НОМЕР_1 ) та підрядника (ТОВ "Строй ЮА"); додатком до повідомлення є Акт огляду будівельного майданчика від 25.06.2025 ( а.с. 62 т.1).

Як зазначає позивач, в порушення пунктів 1.4, 3.1, 3.2, 8.4 договору, відповідач у строки, встановленні договором для виконання 2-го етапу робіт, до виконання будівельних робіт не приступив, про хід виконання робіт позивача не проінформував, станом на кінцеві терміни виконання робіт за договором будівельні роботи по об`єкту не завершив. Відсутність початку будівельних робіт (робіт 2-го етапу) по об`єкту підтверджена Актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками позивача та відповідача 25.06.2025. Позивач зазначає, що у зв`язку з вказаним замовником було прийнято рішення про розірвання договору в односторонньому порядку. Так, 07.07.2025 позивачем на адресу відповідача було направлено Повідомлення про розірвання договору підряду, яке було отримане відповідачем 10.07.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, як зазначає позивач, договір підряду є розірваним в односторонньому порядку з 16.07.2025.

Враховуючи вказані обставини, за прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 13.3. договору, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню за порушення терміну початку виконання робіт, у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день нерозпочатої роботи, за період прострочення з 01.04.2025 по 16.07.2025, в сумі 322 252 грн 55 коп. На підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період з 04.05.2025 по 16.07.2025, в сумі 221928 грн 64 коп., штраф за порушення строків завершення будівництва понад тридцять днів 212808 грн.29 коп.

Перевіривши розрахунок позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про неправильне визначення періоду нарахування пені за порушення строку початку виконання будівельних робіт.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до календарного графіка відповідач мав розпочати роботи у період з 1 по 3 квітня 2025 року, тому прострочення розпочалося з 04.04.2025. Водночас суд зазначив, що пеня за порушення строку початку виконання робіт може нараховуватися лише до 03.05.2025 - кінцевого строку завершення будівництва, оскільки після його спливу виникає інше самостійне порушення зобов`язання, за яке договором передбачено окрему відповідальність.

У зв`язку з цим суд першої інстанції визначив, що пеня підлягає нарахуванню за період з 04.04.2025 по 03.05.2025 (30 днів) у сумі 91 203,55 грн.

Апеляційний господарський суд вважає висновки суду першої інстанції в частині наявності підстав для стягнення пені в сумі 322 252,55 грн, нарахованої на підставі пункту 13.3. договору, помилковими, з огляду на таке.

Проаналізувавши зміст договору, апеляційний господарський суд зазначає, що в тексті договору сторони розрізняють значення термінів:

1) "роботи по договору" / "роботи" - зміст якого складають всі роботи по договору, виконання яких узгоджено у пункті 1.1. договору та які складаються з двох етапів: І етап: 1) проєктні роботи; 2) експертиза проєктної документації; ІІ етап: 1) будівля бліндажа (УФС-3); 2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках); 3) місця ведення вогню; 4) люк; 5) вхід до траншеї; 6) відхоже місце. Вказане вбачається зі змісту розділів І, ІІ, ІІІ договору, які містять умови щодо всього обсягу робіт за договором;

2) "будівельні роботи" / "будівництво" - зміст яких становлять окремо роботи ІІ етапу, що вбачається зі змісту пункту 1.4. договору, в якому зазначено, що ІІ етап - це будівельні роботи.

Слід також відзначити, що з Календарного графіку виконання робіт (Додаток № 4 до договору) вбачається, що роботи ІІ-го етапу (будівельні роботи / будівництво) підлягали виконанню відповідачем в період з 01.04.2025 по 03.05.2025.

У той же час, у підпункті "а" пункту 4.1.1. договору передбачено, що замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника, у разі, якщо підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об`єкта протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду.

Таким чином, виходячи зі змісту даного пункту договору, будівництво (це ІІ етап робіт) мало бути розпочате відповідачем протягом 10 календарних днів з дати підписання договору підряду, тобто в період з 20.03.2025 по 30.03.2025, що не узгоджується зі строком проведення зазначених робіт, узгоджених в Календарному графіку виконання робіт (Додаток № 4 до договору) - це період з 01.04.2025 по 03.05.2025.

У той же час, виходячи з підстав та предмета даного спору, суд відзначає, що у предмет доказування у даній справі не входять обставини наявності/відсутності підстав для розірвання договору в односторонньому порядку позивачем, а також правомірність дій позивача щодо надіслання на адресу відповідача Повідомлення № 14/22-737 від 07.07.2025.

Як було зазначено вище, предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору підряду, строку його дії, порядок та строки виконання робіт, факт виконання та передачі робіт замовнику, загальна вартість робіт, наявність прострочення початку виконання робіт та порушення строку передачі їх результату замовнику, наявність підстав для стягнення пені, правомірність заявлених до стягнення сум пені.

Так, у розділі 13 договору сторонами була визначена відповідальність сторін та порядок врегулювання спорів, зокрема:

- за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність передбачену договором та чинним законодавством України (пункт 13.1. договору);

- за порушення терміну початку виконання робіт по договору (пункт 3.1. договору), підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи. У разі якщо підрядник не розпочав роботу протягом 30-ти календарних днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши підрядника письмово (пункт 13.3. договору).

Так, на підставі пункту 13.3. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення терміну початку виконання ІІ етапу робіт, у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день нерозпочатої роботи, за період прострочення з 04.05.2025 по 16.07.2025, в сумі 322 252 грн 55 коп.

Як було зазначено вище, в тексті договору сторони розрізняють значення термінів:

1) "роботи по договору" / "роботи" - зміст якого складають всі роботи по договору, виконання яких узгоджено у пункті 1.1. договору та які складаються з двох етапів: І етап: 1) проєктні роботи; 2) експертиза проєктної документації; ІІ етап: 1) будівля бліндажа (УФС-3); 2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках); 3) місця ведення вогню; 4) люк; 5) вхід до траншеї; 6) відхоже місце. Вказане вбачається зі змісту розділів І, ІІ, ІІІ договору, які містять умови щодо всього обсягу робіт за договором;

2) "будівельні роботи" / "будівництво" - зміст яких становлять окремо роботи ІІ етапу, що вбачається зі змісту пункту 1.4. договору, в якому зазначено, що ІІ етап - це будівельні роботи.

При цьому апеляційним господарським судом також встановлено, що відповідачем виконання робіт за договором було розпочато, а саме: відповідачем був виконаний та переданий позивачу І-й етап робіт, про що сторонами 10.04.2025 був складений та підписаний Акт № 1ПКД здачі-приймання виконаних проєктних робіт з розробки проєктно-кошторисної документації по об`єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 370" за договором № 103/4Д від 20.03.2025. В Акті сторони зазначили, що склали цей Акт про те, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником; вартість робіт 52 711 грн 20 коп. В Акті сторони також зазначили, що претензій одна до одної не мають.

При цьому пунктом 4.2.1. договору передбачено, що замовник зобов`язаний затвердити проєктну документацію, надати підряднику об`єкт (фронт робіт).

У подальшому Проектна документація була затверджена Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2025 № 162.

Отже, матеріали справи підтверджують належне виконання відповідачем І-го етапу робіт.

Враховуючи викладене, нарахування пені на підставі пункту 13.3. договору є безпідставним, оскільки відповідач приступив до виконання робіт за договором, виконав їх І-й етап; матеріали справи не місять жодного доказу на підтвердження наявності прострочення терміну початку виконання робіт по договору; позивач помилково ототожнює зміст понять "роботи за договором" та "будівництво", для початку виконання яких договором передбачені різні терміни.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог позивача про стягнення 322 252,55 грн пені, нарахованої на підставі пункту 13.3. договору, слід відмовити.

Крім того, на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період з 04.05.2025 по 16.07.2025 в сумі 221 928 грн 64 коп.

З приводу вказаних вимог позивача апеляційний господарський суд зазначає таке.

Вище судом встановлено, що Календарним графіком виконання робіт (Додаток № 4 до договору) було передбачено, що роботи ІІ-го етапу (будівельні роботи / будівництво) підлягали виконанню відповідачем в період з 01.04.2025 по 03.05.2025.

Доказів виконання ІІ-го етапу робіт (будівельних робіт), а саме: 1) будівля бліндажа (УФС-3); 2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках); 3) місця ведення вогню; 4) люк; 5) вхід до траншеї; 6) відхоже місце, матеріали справи не містять.

У той же час, в силу статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з нормами статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає однією із засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Так, у процесі розгляду справи судом, відповідач не надав суду доказів виконання ІІ-го етапу робіт (будівельних робіт), а саме: 1) будівля бліндажа (УФС-3); 2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках); 3) місця ведення вогню; 4) люк; 5) вхід до траншеї; 6) відхоже місце, та передачі їх замовнику (позивачу) за відповідним Актом приймання-передачі.

Посилання відповідача на погіршення безпекової ситуації на ділянці, де велися підрядні роботи, апеляційним господарським судом розцінюються критично, оскільки договір не містить положень, які б передбачали таке правове регулювання, яке б звільняло відповідача від виконання його обов`язків за договором за обставин наближення фронту чи погіршення безпекової ситуації на території ведення робіт. Більше того, беручи на себе у березні 2025 року зобов`язання з будівництва фортифікаційних споруд на території, наближеній до фронту, за умови загальновідомих обставин його просування вглиб Дніпропетровської області, відповідач мав усвідомлювати всі ризики просування фронту та ймовірність погіршення безпекової ситуації на ділянці ведення робіт за договором.

Апеляційний господарський суд також відзначає, що відповідно до пункту 4.3.6. договору підрядник має право ініціювати внесення змін до договору.

Більше того, згідно з умовами пункту 4.4. договору підрядник зобов`язаний, зокрема:

- виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені договором у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об`єкта за актом у визначений договором строк (пункт 4.4.3. договору);

- завчасно, у письмовій формі, інформувати замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин (не менш ніж за 10 днів) (пункт 4.4.16. договору).

Доказів виконання підрядником (відповідачем) обов`язку щодо повідомлення замовника (позивача) про сповільнення або призупинення виконання робіт за договором матеріали справи не містять; також матеріали справи не містять доказів внесення змін до договору в частині строків виконання робіт (зокрема, щодо їх ІІ етапу).

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 ЦК України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з нормами частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У пункті 13.5. договору сторони передбачили, що за порушення строків завершення будівництва по договору, підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад 30 днів з підрядника додатково стягується штраф на користь замовника у розмірі 7% вказаної вартості.

Так, на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період з 04.05.2025 по 16.07.2025 в сумі 221928 грн 64 коп.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 221 928 грн 64 коп.

Крім того, на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору на понад тридцять днів, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від договірної ціни в сумі 212 808 грн. 29 коп. (3 040 118,36 х 7%).

З приводу вказаних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Апеляційним господарським судом також враховано, що одночасне стягнення штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/10939/18, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16, від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 28.08.2019 у справі № 910/11944/18, від 02.04.2019 у справі № 910/7398/18.

Апеляційним господарським судом здійснено перевірку розрахунку штрафу, зробленого позивачема, та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені вихідні дані для розрахунку та математично вірно здійснений розрахунок.

Таким чином, розрахунок штрафу, здійснений позивачем, визнається апеляційнипм господарським судом обгрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 212 808 грн. 29 коп.

Щодо клопотання скаржника (відповідача) про зменшення штрафних санкцій слід зазначити таке.

Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд приходить до висновку щодо наявності підстав для зменшення штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 233 ГК України (чинного на час виникнення спірних правовідносин), у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 ЦК України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із частиною 3 статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 ЦК України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, апеляційний господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Апеляційний господарський суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Апеляційний господарський суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Апеляційний господарський суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційний господарський суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Апеляційний господарський суд об`єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що:

- у даній справі в пункті 13.5. договору сторони погодили нарахування пені за порушення строків завершення будівництва по договору у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, при цьому договірна ціна за договором включає в себе вартість як робіт І-го етапу, так і робіт ІІ-го етапу. Аналогічним чином пункт 13.5. договору передбачає і розрахунок штрафу 7% від договірної ціни договору. Колегія суддів враховує, що у даній справі, фактично, прострочення допущено лише стосовно ІІ-го етапу робіт, отже застосування під час розрахунку пені та штрафу суми договірної ціни (а не вартості робіт, з яких допущено прострочення) є очевидно неспівмірним, не відповідає принципам адекватності, справедливості та розумності, та свідчить про наявність підстав для застосування права суду на зменшення штрафних санкцій;

- у даній справі встановлено, що роботи І-етапу були виконані відповідачем та передані позивачу за Актом 10.04.2025; при цьому проектна документація була затверджена Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2025 № 162. Отже, причини невиконання відповідачем робіт 2-го етапу в період з 10.04.2025 по 11.04.2025 (включно) апеляційний господарський суд визнає поважними;

- також в процесі розгляду справи встановлено, що відсутність початку будівельних робіт (робіт ІІ-го етапу) по об`єкту підтверджена Актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками позивача та відповідача 25.06.2025. Позивач зазначає, що у зв`язку з вказаним замовником було прийнято рішення про розірвання договору в односторонньому порядку. Так, 07.07.2025 позивачем на адресу відповідача було направлено Повідомлення про розірвання договору підряду, яке було отримане відповідачем 10.07.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Отже, 25.06.2025 позивачем було прийнято рішення про розірвання договору підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 103/4Д від 20.03.2025, що свідчить про те, що в період прострочення з 25.06.2025 по 14.07.2025, фактично, позивач вже не розраховував та очікував на виконання відповідачем робіт ІІ-го етапу;

- з огляду на описані вище обставини, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що даний випадок є винятковим;

- у даному випадку порушеним є негрошове зобов`язання, але апеляційним господарським судом також враховано, що у договорі передбачений розмір пені (0,1%), який є більший, ніж визначений законодавством за порушення грошових зобов`язань, що може додатково свідчити про необхідність оцінки судом адекватності розрахованої пені за таким договором;

- колегією суддів також враховано, що у даній справі за період прострочення заявлено до стягнення з відповідача як пеню так і штраф;

- апеляційним господарським судом також враховано, що пеня та штраф є лише санкціями за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, тому при зменшенні розміру пені та штрафу позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.

В той же час, судом також було враховано інтереси позивача та прийнято до уваги, що позивач мав правомірні очікування щодо виконання робіт у повному обсязі та у строки, узгоджені сторонами в договорі.

Отже, беручи до уваги правове призначення штрафних санкцій, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір пені 221928 грн 64 коп. до 44385 грн 73 коп. та розмір штрафу 212 808 грн 29 коп. до 42561 грн 66 коп.

Таке зменшення розміру пені та штрафу апеляційний господарський суд вважає розумним, справедливим та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

За встановлених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Строй ЮА" підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 у справі № 904/7250/25 підлягає зміні в частині розміру стягуваної неустойки з 434736,93 грн до 86947,39 грн, з яких 44385,73грн - пеня та 42561,66 грн - штраф.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частини 1, 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 у справі № 904/7250/25 підлягає частковому скасуванню, апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 у справі № 904/7250/25 залишенню без задоволення, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 у справі № 904/7250/25 підлягає задоволенню частково.

Судові витрати.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, оскільки зменшення розміру неустойки є наслідком реалізації судом дискреційних повноважень, а не наслідком необґрунтованості відповідної частини позовних вимог, судові витрати в частині суми, на яку зменшено неустойку, покладаються на відповідача. Судові витрати пропорційно тієї частини вимог у задоволенні яких відмовлено через їх необґрунтованість, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ЮА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 у справі № 904/7250/25 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 у справі № 904/7250/25 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область про стягнення пені та штрафу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» (Ідентифікаційний код 38888898; місцезнаходження: 53860, Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Зеленодольськ, пр. Незалежності, буд. 9А) на користь Військової часини НОМЕР_1 (Ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) пеню у розмірі 44385,73 грн, штраф у розмірі 42561,66 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 6311,61 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити".

Доручити видачу відповідного наказу Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст.286-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 24.09.2026.

Головуючий суддя Т. В. СТЕФАНІВ

Суддя А. О. КОШЛЯ

Суддя Т. Ю. ДЕМЧИНА