Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №917/2290/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Харків Справа № 917/2290/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Лейківпісок” про ухвалення додаткового рішення у справі №917/2290/25 про розподіл судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Лейківпісок” (вх.1619П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.06.2026 у справі №917/2290/25

за позовом: Гоголівської селищної ради, Полтавська область, Миргородський район, сел. Гоголеве,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Лейківпісок”, Полтавська область, Миргородський район, с. Матяшівка,

про стягнення суми основного боргу та розірвання договору,

та зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Лейківпісок”, Полтавська область, Миргородський район, с. Матяшівка,

до відповідача за зустрічним позовом: Гоголівської селищної ради, Полтавська область, Миргородський район, сел. Гоголеве,

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Полтавської області (суддя Д. Сірош) рішенням від 10.06.2026 задовольнив первісний позов Гоголівської селищної ради; стягнув заборгованість за договором оренди землі (земельна ділянка, кадастровий номер 5320282920:00:002:1074, площею 9,9481 га, розташована за межами населених пунктів на території Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області) від 25.01.2022, укладеного Гоголівською селищною радою і Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛЕЙКІВПІСОК”, зареєстрований 21.04.2023 державним реєстратором виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавської області Веременич Д. С., за період з 20.04.2023 по 30.09.2025 в сумі 1 364 886,09 грн (один мільйон триста шістдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят шість гривень 09 копійок), з яких: за 2023 рік - 8 401,27 грн, за 2024 рік - 14 399,90 грн, за 2025 рік - 1 342 084,92 грн; розірвав договір оренди землі (земельна ділянка, кадастровий номер 5320282920:00:022:1074, площею 9,9481 га, розташованої за межами населених пунктів на території Гоголівської селищної ради Миргородського району Полтавської області) від 25.01.2022, укладений Гоголівською селищною радою і Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛЕЙКІВПІСОК”, зареєстрований 21.04.2023 державним реєстратором виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради, Полтавської області Веременич Д. С.; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕЙКІВПІСОК” на користь Гоголівської селищної ради 16 378,63 грн судового збору; в зустрічному позові відмовив.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 08.09.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Лейківпісок” (вх.1619П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.06.2026 у справі №917/2290/25 задовольнив. Рішення Господарського суду Полтавської області від 10.06.2026 у справі №917/2290/25 в частині задоволення первісного позову та стягнення судового збору з відповідача скасував та ухвалив в цій частині нове рішення, яким у первісному позові відмовив повністю. В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 10.06.2026 у справі №917/2290/25 залишив без змін.

15.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Лейківпісок” надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених заявником при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанціях.

Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 17.09.2026 прийняв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Лейківпісок” (вх.10099) про ухвалення додаткового рішення до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановив Гоголівській селищній раді строк для надання письмових пояснень або заперечень з приводу заяви з доказами надсилання їх копії заявнику до 23.09.2026 включно.

Копія вказаної ухвали направлена до електронних кабінетів сторін у справі.

Відповідно до ч.1 ст.285 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Частиною 6 ст.242 ГПК України, передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з довідками, сформованими в комп`ютерній програмі “Діловодство спеціалізованого суду” копія ухвали суду від 17.09.2026 доставлена до електронних кабінетів учасників провадження у справі 17.09.2026 після 17:00, у зв`язку з чим, враховуючи положення ч.6 ст.242 ГПК України, копія ухвали вважається врученою 18.09.2026.

Позивач за первісним позовом правом на надання пояснень не скористався.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Лейківпісок”, додані до неї документи та матеріали справи колегія суддів встановила наступне.

В підтвердження понесених витрат відповідачем надано копії наступних документів: договору про надання правової допомоги №85/2025 від 21.10.2025, рахунку №294/2026 на суму 31 500,00 грн, рахунку №300-1/2026 на суму 11 200,00 грн, рахунку №321/2026 на суму 8050,00 грн, рахунку 324/2026 на суму 17 500,00 грн, рахунку 335/2026 на суму 10 850,00 грн, акт приймання наданих послуг від 12.06.2026 на загальну суму 50750,00 грн, акт приймання наданих послуг від 10.09.2026 на загальну суму 28 350,00 грн.

Як убачається з матеріалів справи, між ТОВ «ЛЕЙКІВПІСОК» та адвокатом Висіцькою Іриною Володимирівною укладено договір №85/2025 від 21.10.2025 про надання послуг.

Відповідно до пункту 1.1 договору замовник замовляє, а виконавець приймає на себе зобов`язання з якісного і своєчасного надання замовнику послуг, а замовник зобов`язується приймати та своєчасно оплачувати належним чином надані послуги.

Під послугами сторони розуміють сукупність послуг, що полягають у наданні консультацій у сфері правового забезпечення господарської діяльності , включаючи, але не обмежуючись :

аналіз чинного законодавства та консультації з будь-яких правових питань, які виникають у зв`язку з діяльністю Замовника;

аналіз чинного законодавства та консультування з питань застосування його норм, у т тому числі у галузі зовнішньоекономічної діяльності;

складання господарських договорів і інших документів правового характеру;

експертиза документів;

представництво Замовника в органах державної влади, в будь-яких судах в Україні та в судових установах в інших державах, перед юридичними та фізичними особами, у тому числі нерезидентами, з питань захисту законних прав і інтересів Замовника, пов`язаних з правовими питаннями, оскарження неправомірних дій органів державного управління по відношенню до Замовника, тощо .

Замовник зобов`язується приймати та своєчасно оплачувати належним чином надані послуги. Пунктом 2.3 договору передбачено, що виконавець визначає та повідомляє замовнику письмово або у формі електронного листа про строки надання послуг за замовленням, перспективи вирішення питань замовника, а також перелік документації та інформації із зазначенням їх форми, необхідних для надання послуг. За результатами кожного етапу надання послуг, або у межах визначених спільно із замовником періодів часу, Виконавець направляє Замовнику звіт про надані послуги та акти прийому послуг.

Пунктом 3.1 договору сторони досягли згоди, що оплата послуг, наданих у зв`язку з виконанням предмету цього договору, складає 3 500 грн за годину роботи виконавця. Згідно з пунктом 3.4 договору виконавець самостійно веде погодинний облік наданих замовнику послуг і періодично направляє матеріали обліку замовнику. Відповідно до п.8.1 договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2030 року. Договір підписано сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ЛЕЙКІВПІСОК» надало акти приймання-передачі наданих послуг, рахунки на оплату та платіжні документи.

Зокрема, витрати, понесені під час розгляду справи в суді першої інстанції, підтверджуються актом приймання-передачі наданих послуг від 12.06.2026, складеним сторонами на виконання договору №85/2025 від 21.10.2025, рахунками на оплату, а саме: рахунком №294/2026 від 09.02.2026 на суму 31 500,00 грн, рахунком №300-1/2026 від 10.03.2026 на суму 11 200,00 грн та рахунком №321/2026 від 12.06.2026 на суму 8 050,00 грн. Загальна сума за вказаними рахунками відповідає сумі, визначеній в акті, та становить 50 750,00 грн, загальний облік часу надання послуг 14,5 години.

Крім того, витрати, понесені під час апеляційного перегляду справи, підтверджуються актом приймання-передачі наданих послуг від 10.09.2026, складеним сторонами на виконання договору №85/2025 від 21.10.2025, а також рахунком №324/2026 від 27.07.2026 на суму 17 500,00 грн та рахунком №335/2026 від 10.09.2026 на суму 10 850,00 грн, загальна сума яких становить 28 350,00 грн, загальний облік часу надання послуг 8,1 години.

Надаючи оцінку розміру витрат, їх обґрунтованості, співмірності зі складністю справи, витраченому адвокатом часу, колегія суддів враховує наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Складання та подання стороною документів, які пов`язані із представництвом інтересів у суді, без наявності відомостей щодо їх явної безпідставності, може бути предметом розподілу витрат за результатом розгляду справи, з огляду на те, що такі дії в повній мірі слугуватимуть можливості надати правничу допомогу (відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі №910/19650/20).

В пунктах 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також, відповідно до усталеної практики Верховного Суду, суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловила правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дослідивши детальний опис робіт, виконаних адвокатом Висіцькою І.В. на підставі договору № 85/2025, колегій встановлено, що вартість послуг адвоката, наданих в ході розгляду справи в суді першої інстанції становить 50 750,00 грн, з яких: 14 000,00 грн за підготовку та направлення відзиву на первісний позов Гоголівської селищної ради; 17 500,00 грн за підготовку та направлення зустрічної позовної заяви;11 200,00 грн за підготовку та направлення відповіді на відзив на зустрічний позов; 5 250,00 грн за участь адвоката у судовому засіданні 10.06.2026 та 2 800,00 грн за підготовку та направлення заяви про розподіл судових витрат.

Оцінюючи витрати у розмірі 14 000,00 грн, заявлені за підготовку та направлення відзиву на первісний позов, суд враховує що така процесуальна дія безпосередньо пов`язана з предметом спору, оскільки була спрямована захист прав відповідача та на заперечення вимог Гоголівської селищної ради про стягнення заборгованості за договором оренди землі та розірвання договору оренди. Отже, зазначені витрати пов`язані з розглядом первісного позову підлягають врахуванню при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Витрати у розмірі 17 500,00 грн за підготовку та направлення зустрічної позовної заяви та 11 200,00 грн за підготовку та направлення відповіді на відзив на зустрічний позов безпосередньо пов`язані із заявленим ТОВ «ЛЕЙКІВПІСОК» зустрічним позовом, у задоволені якого відмовлено. Водночас, відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Стосовно витрат, пов`язаних із представництвом інтересів у судовому засіданні в розмірі 5 250,00 грн, судова колегія зауважує що у відповідності до протоколу судового засідання у суді першої інстанції 10.06.2026 відеоконференція тривала з 14 год. 31 хв. 59 сек. до 16 год. 00 хв. 19 сек., тобто 1,5 години. З огляду на це заявлений розмір витрат є обґрунтованим та пов`язаним із розглядом справи.

Щодо витрат у розмірі 2 800,00 грн, заявлених за підготовку та направлення заяви про розподіл судових витрат, суд зазначає, що такі витрати не підлягають врахуванню при розподілі судових витрат. Так, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 зробила висновок про те, що в силу приписів ст.ст. 124, 126, 129, 221 ГПК України, заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. З огляду на що, подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню

Отже , за результатами викладеного, відшкодуванню підлягають витрати у розмірі 19 250,00 грн, тоді як витрати у розмірі 31 500,00 грн залишаються на відповідаче за первісним позовом.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час апеляційного перегляду справи, заявником визначено їх загальний розмір у сумі 28 350,00 грн, з яких 17 500,00 грн за підготовку та подання апеляційної скарги, 1 750,00 грн за підготовку та подання клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2026 у справі №440/15766/25, 5 600,00 грн за очікування судового засідання та участь адвоката у судовому засіданні 08.09.2026 та 3 500,00 грн за підготовку та направлення заяви про розподіл судових витрат.

Щодо витрат у сумі 17 500,00 грн за підготовку та подання апеляційної скарги суд зазначає, що доводи апеляційної скарги ґрунтується на правовій позиції та обставинах, які вже були викладені представником під час розгляду справи судом першої інстанції. Отже, підготовка апеляційної скарги не потребувала повторного глибокого опрацювання. Враховуючи принцип співмірності та приймаючи до уваги незначну складність виконаних робіт, відшкодуванню підлягає 12 500,00 грн. Витрати у сумі 1 750,00 грн за підготовку та подання клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2026 суд вважає такими, що пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у зв`язку з чим враховує їх у повному обсязі.

Щодо витрат у сумі 5 600,00 грн, заявлених за очікування судового засідання та участь адвоката у судовому засіданні 08.09.2026 у режимі відеоконференції, суд зазначає, що заявлений час у 1,6 години включає час очікування судового засідання, який не є самостійною професійною дією. Згідно з протоколом відеоконференції фактична участь представника у судовому засіданні тривала 30 хвилин з 13 год. 48 хв. 36 сек. до 14 год. 08 хв. 24 сек. З урахуванням фактичної тривалості судового засідання суд вважає обґрунтованими для відшкодування витрати у розмірі 1750 грн за витрачений адвокатом час, як це передбачено договором №85/2025.

Витрати у сумі 3 500,00 грн за підготовку та направлення заяви про розподіл судових витрат не підлягають розподілу з підстав зазначених вище.

Таким чином, із заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції суд підлягають відшкодуванню у розмірі 16 000,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу у сумі 79 100,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні зі складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, а отже, їх розмір є необґрунтованим.

Зважаючи на викладені у цій додатковій постанові обставини, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу в розмірі 79 100,00 грн на позивача за первісним позовом, у зв`язку з чим заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню у розмірі 35 250,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 221, 244, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Лейківпісок” про ухвалення додаткового рішення у справі №917/2290/25- задовольнити частково.

2.Стягнути з Гоголівської селищної ради (38310, Полтавська область, Миргородський район, селище Гоголеве, вул. Горєва, 27, код ЄДРПОУ 21045018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лейківпісок” (38314, Полтавська область, Миргородський район, с. Матяшівка, код ЄДРПОУ 38159340) витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції в розмірі 19 250,00 грн.

3. Стягнути з Гоголівської селищної ради (38310, Полтавська область, Миргородський район, селище Гоголеве, вул. Горєва, 27, код ЄДРПОУ 21045018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лейківпісок” (38314, Полтавська область, Миргородський район, с. Матяшівка, код ЄДРПОУ 38159340) витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 16 000, 00 грн.

4.В іншій частині заяви - відмовити.

5.Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом десяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя П.В. Демідова

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Н.О. Мартюхіна