Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №917/190/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Харків Справа № 917/190/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Стойка О.В., суддя Демідова П.В., суддя Попков Д.О.

без виклику учасників справи

розглянувши в порядку письмового провадження заяву фізичної особи-підприємця Худякова Сергія Михайловича вх. №1640 П про прийняття додаткового рішення у справі № 917/190/26 в межах розгляду апеляційної скарги Виробничого сільськогосподарського кооперативу “Злагода” на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.06.2026 у справі №917/190/26

за позовною заявою фізичної особи-підприємця Худякова Сергія Михайловича, м. Карлівка, Полтавський район, Полтавська область,

до Виробничого сільськогосподарського кооперативу “Злагода”, с.Пальчиківка, Полтавський район, Полтавська область

про стягнення 1021514,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 апеляційну скаргу Виробничого сільськогосподарського кооперативу “Злагода” с.Пальчиківка, Полтавський район, Полтавська область (далі- Відповідач), якою частково (в частині стягнення 17 022,63 грн інфляційних втрат та 12 517,50 грн 3% річних ) оскаржувалося рішення Господарського суду Полтавської області від 04.06.2026 у справі №917/190/26 - залишено без задоволення, рішення Господарського суду Полтавської області від 04.06.2026 у справі №917/190/26 в оскаржуваній частині - залишено без змін.

До Східного апеляційного господарського суду від фізичної особи-підприємця Худякова Сергія Михайловича, м. Карлівка, Полтавський район, Полтавська область (далі- Позивач) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення шляхом розподілу судових витрат, які понесені заявником під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, із долученням до матеріалів справи доказів щодо обсягу наданих адвокатом послуг та їх вартості у загальному розмірі 10 000,00грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2026 року у справі №917/190/26 прийнято до розгляду вищезазначену заяву, розгляд заяви представника Позивача про ухвалення додаткового рішення вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Письмових пояснень або заперечень стосовно поданої заяви від Відповідача у визначений ухвалою суду строк не надходило.

Розглянувши заяву представника Позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, судова колегія зазначає наступне.

За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 цього Кодексу).

Частина 5 статті 129 ГПК України передбачає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

В мотивувальній частині відзиву на апеляційну скаргу Позивачем зазначено про орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00грн, а також заява про надання в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України доказів понесення цих витрат.

До заяви від 10.09.2026 представником Позивача надані такі документи:

-договір б/н від 02.02.2026р. про надання правничої допомоги та представництва;

- додаткова угода до договору від 10.08.2026р;

-акт приймання-передачі наданих послуг від 10.09.2026;

-рахунок –фактура від 10.09.2026р. на суму 10 000,00грн;

-квитанція до платіжної інструкції про переказ готівки №1021483149/С від 10.09.2026;

-розрахунок витрат на правничу допомогу;

Також, в матеріалах справи наявні ордер на надання правничої допомоги та свідоцтво адвоката Савченко Т.І. серії ДН №6011 від 27.01.2021р.

З наведеного акту приймання-передачі наданих послуг від 10.09.2026 до договору б/н від 02.02.2026р. про надання правничої допомоги та представництва та розрахунку до нього, вбачається надання наступних послуг на загальну вартість 10 000,00 грн:

- вивчення та аналіз апеляційної скарги матеріалів (1 год*4000,00грн);

- підготовка та направлення відзиву(1 год30хв*4000,00грн).

Відповідач не скористався правом на подання заперечень на означену заяву, як і не надав доказів, які б свідчили про неспівмірність заявлених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл зазначених витрат в порядку ст.129 ГПК України та наявність підстав до відшкодування заявленої Позивачем суми в 10 000,00грн за рахунок Відповідача, судова колегія бере до уваги, що за змістом наданого Відповідачем акту найбільша частина витраченого часу стосується складання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що послуга - вивчення та аналіз апеляційної скарги матеріалів, поглинається послугою підготовка та направлення відзиву на апеляційну скаргу у справі №917/190/26.

Судовою колегією також враховується, що апеляційне провадження здійснювалося щодо вже сформованого матеріалу справи, а не щодо первинного формування доказової бази, а процесуальна діяльність представника Позивача в апеляційній інстанції, відповідно до матеріалів справи, фактично була зосереджена на підготовці та поданні відзиву на апеляційну скаргу.

Також судовою колегією враховано характер спору, що стосується стягнення заборгованості за Договором оренди щодо оплати за оренду майна, яка вже була визначена сторонами та стягнута судом на підставі додаткової угоди між сторонами та Відповідачем не оспорювалася, а також межі апеляційного оскарження, що стосувалися лише інфляційних втрат та 3% річних відсотків (в загальному розмірі 29 540,13 грн) та не охоплювали правильності самого їх розрахунку.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, надані Позивачем докази, судова колегія вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже заявлений розмір вочевидь не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат в межах саме даного апеляційного перегляду, тому колегія суддів при розподілі судових витрат не вбачає підстав до покладення на Відповідача всю заявлену Позивачем суму витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю перегляду справи в суді апеляційної інстанції, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності з урахуванням характеру самого спору та меж перегляду в суді апеляційній інстанції, доводів апеляційної скарги, колегія суддів відповідно до ст.129 ГПК України дійшла висновку про часткове відшкодування за рахунок Відповідача витрат Позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 5 000,00 грн., решта витрат відноситься на рахунок Позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 124, 129, 221, 244, 281 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника фізичної особи-підприємця Худякова Сергія Михайловича вх. №1640 П щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в частині відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00грн, понесених в суді апеляційної інстанції у справі № 917/190/26– задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" (вул. Центральна, 6А, с. Пальчиківка, Полтавський район, Полтавська область, 38712, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03769706) на користь Фізичної особи-підприємця Худякова Сергія Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя П.В. Демідова

Суддя Д.О. Попков