Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №910/13211/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №910/13211/25

Суддя: Майданевич А.Г.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2026 р. Справа№ 910/13211/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Чаплигіна Н.О.

від відповідача: Яковенко (Нестерова) І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026, повний текст якого складений 18.03.2026,

у справі № 910/13211/25 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про стягнення 36 698 990,10 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог - 89 675 051,48 грн )

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпровські енергетичні послуги” (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі-відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за договором №0145-09021 від 27.06.2019 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел у сумі 36 698 990,10 грн, з яких: 6 341 206,99 грн - 3 % річних від простроченої суми та 30 357 783,11 грн - втрати від інфляції за період липень 2023 року – серпень 2024 року.

19.12.2025 позивач подав суду заяву про зміну предмету позову, в якій зазначив, що у зв`язку з наявністю прострочення здійснення відповідачем платежів за договором за серпень 2024 року, загальна сума заборгованості становить 126 374 041,58 грн, з яких: сума основного боргу - 89 675 051,48 грн, три проценти річних від простроченої суми - 6 341 206,99 грн, а також втрати від інфляції - 30 357 783,11 грн.

02.02.2026 позивач подав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, якою просив стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу за серпень 2024 року у розмірі 89 675 051,48 грн, три проценти річних від простроченої суми - 7 643 283,34 грн, втрати від інфляції - 31 789 821,89 грн за розрахунковий період липень 2023 року – серпень 2024 року.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/13211/25 позовні вимоги задоволено повністю..

Стягнуто із Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровські енергетичні послуги” 89 675 051,48 грн - боргу, 7 643 283,34 грн - 3% річних, 31 789 821,89 грн - інфляційних втрат, 847 840,00 грн - судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов висновку про те, що за відсутності доказів повної оплати за одержану електричну енергію та з огляду на те, що строк оплати є таким, що настав, вимоги про стягнення 89 675 051,48 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 3% річних у розмірі 7 643 283,34 грн та інфляційних втрат у розмірі 31 789 821,89 грн, суд задовільнив вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Північного апеляційногогосподарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/13211/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що встановлення витрат відповідача на виконання спеціальних обов`язків в іншому розмірі, аніж це затверджено структурою тарифу, Законом №2019-VIII не передбачено. Так, Законом №2019-VIII не передбачено покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов`язків з інших джерел, аніж з тарифу на послуги з передачі електричної енергії та поза розміром, ніж це встановлено у затвердженому НКРЕКП тарифі. Використання коштів на цілі або у розмірах, не передбачених встановленою структурою тарифу, є нецільовим використанням коштів.

Також апелянт зазначає про відсутність його вини, невикористання ним коштів, належних до сплати позивачу, та не підтвердження матеріалами справи понесення позивачем будь-яких збитків від несвоєчасної оплати відповідачем наданих послуг.

Крім того, вказав, що у зв`язку з відсутністю вини відповідача стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є безпідставними.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 11.05.2026, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін.

Позивач вважає необґрунтованими доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі щодо неможливості стягнення з нього коштів через відсутність включення відповідних витрат до структури тарифу на послуги відповідача, посилаючись на практику Верховного Суду.

Також позивач наголошує, що законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання та суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/13211/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя – Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Крижний О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/13211/25 залишено без руху.

23.04.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору у розмірі 1 271 760,00 грн (платіжна інструкція від 22.04.2026).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2026, у зв`язку з перебуванням судді Крижного О.М. у відрядженні, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/13211/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя – Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/13211/25 та призначено до розгляду на 08.06.2026.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026, у зв`язку з перебуванням судді Барсук М.А. у відпустці з 08.06.2026 по 12.06.2026, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/13211/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя – Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/13211/25 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя – Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О. та призначено її розгляд на 29.07.2026

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 оголошено перерву у розгляді справи 910/13211/25 до 10.08.2026.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. у відпустці з 03.08.2026 по 26.08.2026, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/13211/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя – Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/13211/25 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя – Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2026 відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/13211/25 на 14.09.2026.

Позиції учасників справи

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції наполягав та доводах апеляційної скарги, з підстав, викладених у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі № 910/13211/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представниця позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції в режимі відео конференції заперечуювала проти апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

27.06.2019 між позивачем (постачальник послуг) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0145-09021 (далі-договір), за умовами якого постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 року (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг.

Пунктами 3.2, 3.3 договору погоджено, що постачальник послуг має право отримувати своєчасну та в повному обсязі оплату вартості послуги, а замовник зобов`язаний у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої регулятором.

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Виходячи з положень вказаного Закону, а також постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, регулятор), постачальником універсальних послуг та учасником ринку електричної енергії, який проводить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу є – позивач. У свою чергу, відповідач є оператором системи передачі та здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаної енергетичної системи України.

Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі виконує покладені на нього спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, загальносуспільний інтерес зі збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов`язків (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Частиною 6 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов`язку щодо купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств, величина встановленої потужності генеруючих установок яких не перевищує 50 кВт, надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується регулятором.

Отже, згідно з положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" на відповідача, який є оператором системи передачі об`єднаної енергетичної системи України, та позивача, який виконує функції постачальника універсальних послуг, вказаним Законом покладено спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 затверджено Порядок купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом (Порядок № 641 від 26.04.2019), який поширюється, зокрема, на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП, постачальник), оператора системи передачі (далі - ОСП, оператор) (пункт 1.2 глави 1 Порядку).

Відповідно до п. 12.4 глави 12 вказаного Порядку протягом 3 робочих днів після затвердження регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої постачальником у розрахунковому місяці, оператор здійснює 100 % оплату постачальнику вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.

Розділом 13 Порядку передбачено порядок здійснення розрахунку вартості та оплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що надається постачальником універсальних послуг. Так, згідно з п. 13.2 Порядку протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, постачальник направляє оператору акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником. Оператор, протягом трьох робочих днів з дати отримання повертає акт приймання- передачі постачальника, підписаний зі своєї сторони.

Відповідно до п. 13.3 Порядку протягом двох робочих днів після отримання від оператора підписаного акта приймання-передачі постачальник надає регулятору розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та копію акта приймання-передачі для затвердження.

Згідно з п. 13.4 Порядку оператор здійснює 100 % оплату постачальнику вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником у розрахунковому місяці.

Відповідно до п. 13.5 Порядку у разі надходження оновлених даних від учасників ринку після проведення розрахунків обсягів врегулювання сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Після підписання оператором акта корегування постачальник надає регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження.

Постановою від 01.10.2024 №1702 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у серпні 2024 року» затверджено розмір послуги ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» – 130 091 607,74 грн. (без ПДВ), а з урахуванням ПДВ розмір послуги становив 156 109 929,29 грн.

Таким чином, вказану суму на виконання п.15.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії мав сплатити відповідач.

Відповідно до 15.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, відповідач здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за серпень 2024 року було складено сторонами 31.08.2024.

Постанова №1702 Про затвердження розміру вартості послуги, наданої постачальниками універсальних послуг у серпні 2024 року була прийнята НКРЕКП 01.10.2024.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, оплати за надану послугу у спірний період провадилися відповідачем наступним чином:

- 07.10.2024 було проведено платіж на суму 31 221 985,86 грн. (платіжна інструкція №ПУП005965_00000/c321027d-fa0e-49ef-9eda);

- згідно з Постановою НКРЕКП від 22.10.2024 №1822 розмір послуги ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» з дня прийняття зазначеної постанови склав 131 462 940,13 грн. (без ПДВ), а з урахуванням ПДВ - 157 755 528,16 грн;

- наступний платіж відбувся 25.10.2024 та склав 1 645 598,87 грн. (платіжна інструкція №ПУП006432_00000/5426f7c4-5c44-43ff-8c4c-61d864cb9456);

- наступний платіж на суму 3 298 355,45 грн. відбувся 23.04.2025 (платіжна інструкція №ПУП009286_00000/7a4746e1-66b7-43ee-8343-94a50d3be741);

- наступний платіж на суму 15 170 817,68 грн. відбувся вже 19.05.2025 (платіжна інструкція №ПУП009930_00000/765d06f8-b799-4b3a-8373-46b61f1a314f);

- наступний платіж на суму 16 916 346,81 грн відбувся 06.06.2025 (платіжна інструкція №ПУП010486_00000/65a28261-8fb8-4672-a269-05af1ccdeba3);

- згідно з Постановою НКРЕКП від 09.09.2025 №1436 розмір послуги ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» з дня прийняття зазначеної постанови склав 131 606 796,79 грн. (без ПДВ), а з урахуванням ПДВ – 157 928 156,15 грн.

У матеріалах справи наявний підписаний обома сторонами акт коригування до акта №08/2024 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з постачальником універсальних послуг від 31.08.2024 (з урахуванням акта коригування від 01.10.2024) до договору від 27.06.2019 № 0145-09021, який було підписано за допомогою КЕП, та протоколи перевірки кваліфікаційного та удосконаленого електронного підпису.

Таким чином, відповідач не виконав свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за серпень 2024 року, у зв`язку з чим, заборгованість відповідача становить суму 89 675 051,48 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач просив стягнути нараховані: три проценти річних від простроченої суми у розмірі 7 643 283,34 грн та втрати від інфляції у розмірі 31 789 821,89 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (надалі - Закон № 2019-VIII).

Відповідно до п. 40 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.

Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про надання послуг з передачі.

Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п. 60 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з ч. 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.06.2019 між позивачем (постачальник послуг) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0145-09021, згідно з яким позивач на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом зобов`язався надати відповідачу послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим договором, а відповідач зобов`язався у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої позивачем та затвердженої регулятором.

Пунктом 2.1 договору визначено, що вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг.

Так, постановою №1702 від 01.10.2024 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у серпні 2024 року» затверджено розмір послуги ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» у сумі 130 091 607,74 грн (без ПДВ), а з урахуванням ПДВ розмір послуги становив суму - 156 109 929,29 грн. Саме вказану суму на виконання п.15.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії мав сплатити відповідач.

Постанова №1702 про затвердження розміру вартості послуги, наданої постачальниками універсальних послуг у серпні 2024 року була прийнята НКРЕКП 01.10.2024.

Як встановлено судом першої інстанції, оплати за надану послугу у даний період провадилися відповідачем з порушенням строків, що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до п.6.6 договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

Доказів оскарження відповідачем актів приймання-передачі послуг до матеріалів справи не надано.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Враховуючи викладене, що строк оплати є таким, що настав, доказів повної оплати за одержану електричну енергію відповідачем не надано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги про стягнення 89 675 051,48 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно доводів відповідача про відсутність його вини у порушенні грошового зобов`язання з огляду на особливий порядок розрахунків між сторонами, колегія суддів відхиляє їх як безпідставні, оскільки дійсно такий порядок визначений Законом України "Про ринок електричної енергії" та постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 і він врахований судом першої інстанції під час розгляду даної справи, проте, виконання сторонами договірних зобов`язань ніяким чином не обумовлене дотриманням такого порядку розрахунків та не є підставою для звільнення учасника спірних відносин від господарської (цивільної) відповідальності.

У зв`язку із простроченням оплати поставленої електричної енергії позивачем заявлено до стягнення з відповідача три проценти річних від простроченої суми у розмірі 7 643 283,34 грн та втрати від інфляції у розмірі 31 789 821,89 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач обов`язку з сплати коштів у визначений договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), а відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.

Крім того, зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю тобто, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Тому доводи відповідача з цього приводу відхиляються колегією суддів як необгрунтовані.

Перевіривши розрахунки заявлених позивачем до стягнення 3% річних у розмірі 7 643 283,34 грн та інфляційних втрат у розмірі 31 789 821,89 грн, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що вказані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач свого контррозрахунку 3% річних та інфляційних втрат не подав.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Інші доводи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, не підтверджені жодними належними доказами, та спростовуються наведеним вище, а тому відхиляються колегією суддів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

На переконання колегії суддів, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункуту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі №910/13211/25 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі №910/13211/25 слід залишити без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі №910/13211/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 у справі №910/13211/25 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/13211/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 23.09.2026.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

С.В. Владимиренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua