Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №910/6834/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2026 р. Справа №910/6834/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Владимиренко С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Український кабель"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2026

про повернення зустрічної позовної заяви

у справі №910/6834/26 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Український кабель"

про стягнення 858 598,55 грн та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст первісного та зустрічного позовів

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі – АТ "Укрзалізниця") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Український кабель" (далі – ТОВ "ТД "Український кабель") про стягнення з ТОВ "ТД "Український кабель" 818 670,37 грн неустойки (штрафу) та 39 928,18 грн коштів за проведення лабораторних випробувань, а також зобов`язання останнього здійснити заміну дроту бронзового Бру 4,0 в кількості 5 213 кг неналежної якості на аналогічний товар належної якості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в супереч вимогам укладеного договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 17.04.2025 №ЦЗВ-02-02125-01, неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2026 відкрито провадження у справі №910/6834/26 та вирішено здійснювати її розгляд за загального позовного провадження.

07.07.2026, через систему "Електронний суд", ТОВ "ТД "Український кабель" подало зустрічну позовну заяву, в якій просило суд стягнути з АТ "Укрзалізниця" суму збитків (понесених витрат) у розмірі 524 117,43 грн, витрати на правову допомогу у сумі 150 000,00 грн, а також витрати на проведення товарознавчої експертизи у сумі 75 000,00 грн.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що у зв`язку з необхідністю підтвердження належної якості поставленого товару та захисту своїх прав ТОВ "ТД "Український кабель" було вимушене понести витрати на проведення випробувань у незалежних акредитованих лабораторіях, відрядження працівників, підготовку та супровід офіційного листування, а також інші витрати, безпосередньо пов`язані зі спростуванням претензій покупця. Отже, на думку ТОВ "ТД "Український кабель", витрати у розмірі 524 117,43 грн є реальними збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), перебувають у причинному зв`язку з діями відповідача та підлягають відшкодуванню в судовому порядку.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 у справі №910/6834/26 зустрічну позовну заяву ТОВ "ТД "Український кабель" до АТ "Укрзалізниця" про стягнення збитків у сумі 524 117,43 грн, витрат на правову допомогу у сумі 150 000,00 грн та витрат на проведення товарознавчої експертизи у сумі 75 000,00 грн повернуто без розгляду.

Постановляючи вищенаведену ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги за первісним та зустрічним позовами не є взаємовиключними, оскільки задоволення зустрічного позову жодним чином не матиме своїм наслідком відмову у задоволенні первісного позову. Отже, заявлені відповідачем зустрічні вимоги за своїм змістом є самостійним позовом, який не має розглядатися в одному провадженні з первісним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "ТД "Український кабель" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 та направити справу №910/6834/26 для продовження розгляду до суду першої інстанції і вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви ТОВ "ТД "Український кабель" про стягнення коштів у сумі 524 117, 43 грн до спільного розгляду з первісним позовом, згідно з частиною 3 статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

Так, ТОВ "ТД "Український кабель" не погоджується з оскаржуваною ухвалою, вважає її невмотивованою та такою, що суперечить статті 180 ГПК України, оскільки:

- суд першої інстанції фактично звів критерій взаємопов`язаності первісного та зустрічного позовів виключно до їх взаємовиключності, неправильно застосувавши частину 2 статті 180 ГПК України;

- судом першої інстанції помилково зроблено висновок про відмінність предмета доказування за первісним та зустрічним позовами;

- суд першої інстанції не врахував, що окремий розгляд первісного та зустрічного позовів створює ризик ухвалення суперечливих судових рішень щодо одних і тих самих обставин;

- суд першої інстанції фактично надав попередню оцінку перспективам задоволення зустрічного позову, що виходить за межі повноважень суду на стадії вирішення питання про його прийняття;

- оскаржувана ухвала не містить належного мотивування щодо відсутності доцільності спільного розгляду первісного та зустрічного позовів.

Резюмуючи доводи апеляційної скарги ТОВ "ТД "Український кабель" стверджує, що суд першої інстанції неправильно застосував положення частин 2, 6 статті 180 ГПК України, що призвело до безпідставного повернення зустрічної позовної заяви. Крім того, оскаржувана ухвала не відповідає вимогам статті 236 ГПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, оскільки не містить належної оцінки доводів заявника щодо взаємопов`язаності позовів, виникнення їх з одних правовідносин, доцільності їх спільного розгляду та не містить мотивів відхилення цих доводів. Також, ухвала суперечить завданню господарського судочинства, визначеному статтею 2 ГПК України, оскільки створює передумови для паралельного розгляду тотожних фактичних обставин, подвійного дослідження одних і тих самих доказів та ухвалення потенційно суперечливих судових рішень.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026 апеляційну скаргу ТОВ "ТД "Український кабель" у справі №910/6834/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя – Сітайло Л.Г., судді: Коротун О.М., Крижний О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

29.07.2026, через систему "Електронний суд", скаржником подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2026, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026, для розгляду справи №910/6834/26 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя – Сітайло Л.Г., судді: Крижний О.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ТД "Український кабель" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 у справі №910/6834/26. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали у справі №910/6834/26. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 20.08.2026.

20.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/6834/26.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2026, у зв`язку з перебуванням судді Крижного О.М., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 21.09.2026 до 25.09.2026, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2026 справу №910/6834/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "ТД "Український кабель" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 у справі №910/6834/26 у складі колегії суддів: головуючий суддя – Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Владимиренко С.В.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

19.08.2026, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу ТОВ "ТД "Український кабель" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 у справі №910/6834/26 – без змін.

Так, позивач зазначає, що предмет дослідження первісного та зустрічного позовів є різним, оскільки в першому випадку суд має встановити обставини щодо належності поставленого відповідачем товару умовам договору, наявності підстав для стягнення неустойки (штрафу), витрат на проведення лабораторних випробувань та зобов`язання відповідача здійснити заміну товару неналежної якості на аналогічний товар належної якості, тоді як при розгляді зустрічного позову суд має встановити обставини щодо наявності підстав для відшкодування збитків, які, за твердженням позивача за зустрічним позовом, виникли внаслідок необхідності підтвердження належної якості поставленого товару та захисту своїх прав, зокрема витрат на проведення випробувань у незалежних акредитованих лабораторіях, відрядження працівників, підготовку та супровід офіційного листування, а також інших пов`язаних витрат. Обставини, які підлягають доказуванню за первісним позовом, є відмінними від обставин, які підлягають доказуванню за зустрічним позовом.

За таких обставин, на переконання позивача, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що вимоги за первісним та зустрічним позовами не є взаємовиключними, оскільки задоволення зустрічного позову жодним чином не матиме своїм наслідком відмову у задоволенні первісного позову. Отже, заявлені відповідачем зустрічні вимоги за своїм змістом є самостійним позовом, який не має розглядатися в одному провадженні з первісним.

Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи

20.08.2026, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній надає письмові пояснення по суті спору.

Слід зазначити, що нормами ГПК України не передбачено подання такої процесуальної заяви, однак, колегія суддів враховує те, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

21.08.2026, через систему "Електронний суд", позивачем подані заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу у справі №910/6834/26.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

За приписами пункту 6 частини 1 статті 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з частинами 1, 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31-34 частини 1 статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, встановив наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

За приписами частини 1 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Конструкція частини 2 статті 180 ГПК України не містить вичерпного переліку взаємопов`язаності та доцільності спільного розгляду первісного та зустрічного позовів, втім є вказівка на такі альтернативні умови, а саме: первісний і зустрічний позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Висновки про наявність умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом та є усталеними у практиці суду касаційної інстанції.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/3310/21, від 12.05.2022 у справі №910/7951/21, від 17.05.2021 у справі №910/18778/20.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача. Іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У постанові від 07.08.2023 у справі №909/161/23 Верховний Суд зазначив, що конструкція частини 2 статті 180 ГПК України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову та виникнення позовів з одних правовідносин.

Таким чином, враховуючи норми частини 2 статті 180 ГПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/3310/21, від 12.05.2022 у справі №910/7951/21, від 17.05.2021 у справі №910/18778/20.

Водночас право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізоване за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, у даній справі №910/6834/26 заявлено первісний позов про стягнення з ТОВ "ТД "Український кабель" 818 670,37 грн неустойки (штрафу) та 39 928,18 грн коштів за проведення лабораторних випробувань, а також зобов`язання відповідача здійснити заміну дроту Бронзового Бру 4,0 в кількості 5 213 кг неналежної якості на аналогічний товар належної якості.

У той же час, зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок необхідності підтвердження належної якості поставленого товару та захисту своїх прав позивач за зустрічним позовом поніс витрати на проведення випробувань у незалежних акредитованих лабораторіях, відрядження працівників, підготовку та супровід офіційного листування, а також інші витрати, безпосередньо пов`язані зі спростуванням претензій покупця, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом відповідні збитки.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що предмет дослідження первісного та зустрічного позовів є різним: у першому випадку суд має встановити обставини щодо належності поставленого відповідачем товару умовам договору, наявності підстав для стягнення неустойки (штрафу), витрат на проведення лабораторних випробувань та зобов`язання відповідача здійснити заміну товару неналежної якості на товар належної якості, тоді як при розгляді зустрічного позову суд має встановити обставини щодо наявності підстав для відшкодування збитків, які, за твердженням позивача за зустрічним позовом, виникли внаслідок необхідності підтвердження належної якості поставленого товару та захисту своїх прав, зокрема витрат на проведення випробувань у незалежних акредитованих лабораторіях, відрядження працівників, підготовку та супровід офіційного листування, а також інших пов`язаних витрат. Обставини, які підлягають доказуванню за первісним позовом, є відмінними від обставин, які підлягають доказуванню за зустрічним позовом.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, яким погоджується судова колегія, що вимоги за первісним та зустрічним позовами не є взаємовиключними, оскільки задоволення зустрічного позову жодним чином не матиме своїм наслідком відмову у задоволенні первісного позову. Таким чином, заявлені відповідачем зустрічні вимоги за своїм змістом є самостійним позовом, який не має розглядатися в одному провадженні з первісним.

Згідно з частиною 6 статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що зустрічна позовна заява ТОВ "ТД "Український кабель" підлягає поверненню заявнику.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що повернення оскаржуваною ухвалою суду зустрічного позову не позбавляє права пред`являти позов у загальному порядку, а тому не є обмеженням доступу до правосуддя.

Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу ТОВ "ТД "Український кабель" без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 у справі №910/6834/26 – без змін.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на ТОВ "ТД "Український кабель".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Український кабель" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 у справі №910/6834/26 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 у справі №910/6834/26 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/6834/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

С.В. Владимиренко