Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №910/4697/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р. Справа№ 910/4697/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаратова Ю.А.

суддів: Бестаченко О.Л.

Скрипки І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційні скарги Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Технолог» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледже Артіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 (повний текст складено 13.01.2026)

у справі № 910/4697/25 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Технолог»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледже Артіс»

про стягнення заборгованості у розмірі у розмірі 214 517,24 грн та відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн

в с т а н о в и в:

Зміст та обґрунтування остаточних позовних вимог з урахуванням Заяви про збільшення позовних вимог від 21.10.2025.

Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Технолог» (далі – позивач, ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледже Артіс» (далі – відповідач, ТОВ «Ледже Артіс») і просило суд:

1) стягнути з ТОВ «Ледже Артіс» на користь ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» заборгованість у розмірі 214 517,24 грн, з яких:

138 725,80 грн – заборгованість по виконанню умов Протоколів № 01/2019 та № 03/2019 від 01.01.2019 та Договорів доручення №01/2019 та 03/2019 від 01.11.2019, за період з березня 2023 року по вересень 2025 року (включно);

5 323,91 грн – компенсація в розмірі 3% річних;

17 360,90 грн – компенсація від інфляційних втрат суми заборгованих коштів;

53 106,63 грн – сума компенсації за неотримані вчасно грошові кошти (відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України);

2) стягнути з ТОВ «Ледже Артіс» на користь ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» 50 000,00 грн – завданої моральної шкоди, протиправними та незаконними діями, що підривають довіру та ділову репутацію, а також принижують гідність та законність господарської діяльності позивача.

При цьому, позивач просив зазначити в прийнятому рішенні про нарахування компенсації в розмірі 3% річних та компенсації від інфляційних втрат, а також суми компенсації за неотримані вчасно грошові кошти (відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України) до моменту виконання рішення суду з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Позовна вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 138 725,80 грн, із посиланням на статтю 11, частину першу статті 509, статтю 510, частину першу статті 526, частину першу статті 540, частину першу статті 541, частини першу, четверту, п`яту статті 626, частину першу статті 627, частину першу статті 629, частину першу статті 638, статті 1000, 1006, 1008 Цивільного кодексу України, обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Протоколами загальних зборів власників нежитлової будівлі від 01.01.2019 № 01/2019 та № 03/2019 і Договорами доручення від 01.11.2019 № 01/2019 та № 03/2019 від 01.11.2019, за період з березня 2023 року по вересень 2025 року (включно).

ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» зазначає, що ТОВ «Ледже Артіс», як повіреним позивача згідно із Договорами доручення від 01.11.2019 № 01/2019 та № 03/2019, як орендодавцем були укладені договори, саме:

- Договір оренди від 01.01.2019 № ЛВ005 з ПрАТ «ВФ Україна»;

- Договір оренди від 01.01.2019 № ЛК003 з ПрАТ «Київстар»;

- Договір оренди від 01.11.2021 № TUA0878 з ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» (далі також – ТОВ «ЮТК»);

- Договір оренди від 01.01.2022 № ЛФ0009 з ПрАТ «ВФ Україна»;

- Договір оренди від 01.10.2024 № TUA0878 з ТОВ «ЮТК»;

- Договір оренди нежилих приміщень від 01.01.2025 № ЛФ01425 з ПрАТ «ВФ Україна».

Наведені договори передбачають надання в оренду частини площі даху нежитлової будівлі, що розташована за адресою: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд.2/6 "А'".

За твердженням позивача, ТОВ «Ледже Артіс» повинно було отримані за наведеними договорам оренди кошти перераховувати позивачу, як довірителю-3, пропорційно його долі у спільній частковій власності, а саме - у частці 13,63% від загальної площі.

Однак, відповідачем не здійснювались вказані платежі, і, за розрахунком позивача, сума заборгованості за період з березня 2023 року по вересень 2025 року (включно) становить 138 725,80 грн.

Позовні вимоги про стягнення 5 323,91 грн – 3% річних та 17 360,90 грн інфляційних втрат, із посиланням на частину другу статті 625 ЦК України, обґрунтовані простроченням виконання основного грошового зобов`язання за період з березня 2023 року по вересень 2025 року (включно).

Позовну вимогу про стягнення суми 53 106,63 грн – компенсації за неотримані вчасно грошові кошти, позивач обґрунтовує норами статі 536, частини першої статті 611 ЦК України та статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР.

Вказана сума (компенсації відповідно до ст. 536 ЦК України) розрахована позивачем в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день простроченого платежу (платежів по накопиченням) за період з березня 2023 року по вересень 2025 року (включно).

Позовна вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн, із посиланням на статті 23, 94, частину першу статті 611, статтю 1167 ЦК України, пункт 26 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III, обґрунтовані поданням відповідачем до суду документів (пояснень, відзиву на позов) у цій справі, що є маніпулятивними, містять неправдиві та спотворені відомості, що, за твердженням позивача, свідчить про завдання моральної шкоди ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ», а саме, підрив ділової репутації та зневагу до законних умов провадження господарської діяльності.

Позивач звертає увагу, що до відзиву на позов відповідач додав акти приймання-передачі, додаткову угоду, згідно з якими 30.09.2024 було розірвано Договір оренди від 01.11.2021 № TUA0878 з ТОВ «ЮТК», а також 31.12.2024 розірвано Договір оренди від 01.01.2022 з ПрАТ «ВФ Україна». Однак в текстовій частині відзиву на позов про вказані обставини не вказано. Окрім того, ці документи не зміг відкрити на своєму персональному комп`ютері.

Також ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» вважає, що порушуючи погоджені співвласниками будівлі умови комерційного використання спільного майна, в своїх незаконних діях, відповідач нехтує майновими правами інших співвласників, а також зневажає, що їх грошовими внесками, відповідно до частки кожного здійснювалась оплата витрат на утримання та збереження спільного майна. Оскільки в поясненнях суду, відповідач зазначив, що саме він замається ремонтом даху, а позивач, протягом майже 2 років, при цьому категорично відмовляється відшкодувати грошові кошти.

Окрім того, позивач звертає увагу, що відповідач у відзиві на позов та поясненнях суду не визнає обставину встановлення металевих дверей в проймі, що є безпосереднім виходом на дах, без письмового погодження з іншими співвласниками майна, зачинення дверей на врізаний замок без надання комплекту ключів іншим співвласникам.

Розповсюдженням інформації, що завдає шкоди ділової репутації ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» вважає надання суду відповідачем письмових пояснень від 03.10.2025 вих. № 03/25, в яких викладено позицію про те, що: позивач не є стороною договорів оренди, а тому не має право вимоги щодо сплати йому орендної плати у відповідній часті (13,63 %); позивачем не враховано, шо за цими договорами можуть існувати й інші послуги крім оренди; відповідач є юридичною особою і перебуває на загальній системі оподаткування, відповідно зобов`язаний утримувати податки з орендних платежів, а тому позивач мав би стягувати різницю між повною сумою оплати (13,63 %) орендної плати, інших послуг з суборенди та сумою податків; твердження позивача про право власності на частину приміщень 13,63 % не відповідає дійсності.

Так само, позивач вважає розповсюдженням інформації, що завдає шкоди його ділової репутації подання відповідачем до суду Заяви від 07.10.2025 Відповіді (заперечення) на подані представником відповідача письмові пояснення у справі № 910/4697/25, з викладенням своєї позиції.

Історія справи.

У квітні 2025 року ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Ледже Артіс» про стягнення заборгованості у розмірі 107 372,94 грн, з яких:

92 530,75 грн – заборгованість по виконанню умов Договорів доручення № 01/2019 та № 03/2019 від 01.11.2019, за період з березня 2023 р. по березень 2025 р. (включно);

3 005,67 грн – компенсація в розмірі 3,0 % річних;

11 836,52 грн – компенсація від інфляційних втрат суми заборгованих коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 відкрито провадження у справі № 910/4697/25; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 призначено у справі № 910/4697/25 судове засідання на 27.05.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 в задоволенні заяви ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» про забезпечення відмовлено повністю.

27.05.2025 через систему «Електронний суд» від ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» надійшла Заява про збільшення розміру позовних вимог, яка судом першої інстанції розцінена як заява про зміну предмету позову (вх. № 0710/4787/25).

В цій заяві позивач просив суд:

- зобов`язати ТОВ «Ледже Артіс» відновити регулярні платежі за здачу в оренду спільного майна, а також забезпечити вільний доступ та право безперешкодного користування Приватному підприємству «Науково-виробниче підприємство «Технолог» дахом будівлі, що розташована за адресою: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 2/6 "А'";

- стягнути з ТОВ «Ледже Артіс» на користь ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» суму коштів у розмірі 136 802,03 грн, з яких:

92 530,75 грн – заборгованість по виконанню умов Договорів доручення № 01/2019 та № 03/2019 від 01.11.2019, за період з березня 2023 р. по березень 2025 р. (включно);

3 005,67 грн – компенсація в розмірі 3,0 % річних;

11 836,52 грн – компенсація від інфляційних втрат суми заборгованих коштів;

29 429,09 грн – сума штрафу (пені) за порушення права позивача на вільне користування спільним майном;

- стягнути з ТОВ «Ледже Артіс» на користь позивача 20 000,00 грн – завданої моральної шкоди, протиправними та незаконними діями, що підривають довіру та ділову репутацію, а також принижують гідність ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 залишено без розгляду заяву ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» про збільшення розміру позовних вимог, яка за своєю суттю є заявою про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 зупинено провадження у справі № 910/4697/25 до вирішення Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» на ухвалу від 10.06.2025 та повернення матеріалів справи.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2025 у справі № 910/4697/25 апеляційну скаргу ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі № 910/4697/25 залишено без задоволення. Вказану ухвалу залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 15.09.2025 у справі № 910/4697/25 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 09.10.2025.

08.10.2025 через систему «Електронний суд» від ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» до суду першої інстанції надійшла заява, в якій позивач просив розглянути справу № 910/4697/25 за правилами загального позовного провадження.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 задоволено заяву позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; постановлено розгляд справи № 910/4697/25 здійснювати за правилами загального позовного провадження; запропоновано позивачу подати заяву про збільшення розміру позовних вимог у строк - 5-10 днів, та встановлено відповідачу термін – до 28.10.2025 для подання відзиву на позов з урахуванням заяви про збільшення розміру; призначено підготовче провадження у справі на 28.10.2025.

21.10.2025 через систему «Електронний суд» від ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» до суду першої інстанції надійшла Заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 07-10/11695/25), в якій позивач просив суд:

1) стягнути з ТОВ «Ледже Артіс» на користь ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» заборгованість у розмірі 214 517,24 грн, з яких:

138 725,80 грн – заборгованість по виконанню умов Протоколів № 01/2019 та 03/2019 від 01.01.2019 та Договорів доручення №01/2019 та 03/2019 від 01.11.2019, за період з березня 2023 року по вересень 2025 року (включно);

5 323,91 грн – компенсація в розмірі 3% річних;

17 360,90 грн – компенсація від інфляційних втрат суми заборгованих коштів;

53 106,63 грн – сума компенсації за неотримані вчасно грошові кошти (відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України);

2) стягнути з ТОВ «Ледже Артіс» на користь ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» 50 000,00 грн – завданої моральної шкоди, протиправними та незаконними діями, що підривають довіру та ділову репутацію, а також принижують гідність та законність господарської діяльності позивача.

При цьому, позивач просив зазначити в прийнятому рішенні про нарахування компенсації в розмірі 3% річних та компенсації від інфляційних втрат, а також суми компенсації за неотримані вчасно грошові кошти (відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України) до моменту виконання рішення суду з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 214 517,24 грн; прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог в іншій частині, яка за висновком суду першої інстанції за своєю суттю є зміною предмету позову шляхом доповнення позовною вимогою про стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов з урахуванням прийнятої заяви про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову – тиждень; відкладено підготовче засідання на 06.11.2025.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 позов ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» задоволено частково.

Присуджено до стягнення з ТОВ «Ледже Артіс» на користь ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» кошти у розмірі 138 725,78 грн, інфляційні втрати у розмірі 17 360,90 грн, 3% річних у розмірі 5 323,91 грн та судовий збір у розмірі 1 936,92 грн. Ухвалено видати наказ.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

В порядку частини десятої статті 238 ГПК України зазначено про нарахування до стягнення з ТОВ «Ледже Артіс» на користь ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» 3% річних від суми боргу у розмірі 138 725,78 грн з 01.10.2025 до моменту виконання рішення суду за формулою: Сх3хД:К:100, де: С- сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Роз`яснено органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати ТОВ «Ледже Артіс» суми основного боргу, нарахування 3 % річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.

Задовольняючи частково позовні вимоги частково суд виходив з того, що:

1) із посиланням на висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц, у постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20, суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав вважати, що позивачем було змінено і предмет і підстави позову, оскільки фактично ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» збільшено свої майнові вимоги (в частині боргу, інфляційних втрат та 3% річних) та змінено предмет позову шляхом доповнення позовних вимог новими – про стягнення процентів в порядку ст. 536 ЦК України і стягнення моральної шкоди при збереженні в ньому первісних обставин, на які воно посилалось, – порушення ТОВ «Ледже Артіс» своїх зобов`язань за договорами доручення із перерахування позивачу частини коштів, отриманих за передання в оренду частини спільного майна. А прохання зазначити в рішенні про нарахування відсотків в порядку частини десятої статті 238 ГПК України не є позовною вимогою.

2) судом встановлено, що ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» набуло у власність нежитлові приміщення площею 1 003,60 кв.м. у буд. 2/6 літ. А' по вул. Новозабарська у м. Києві у липні 2001 року (тобто до прийняття Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набрав чинності 03.08.2004) та відповідно посвідчення права власності відбувалось згідно чинного на той час законодавства - зареєстровано в Київському БТІ 06.08.2001 за реєстровим №2612-П в реєстровій книзі Д6-31. А згідно до Договору купівлі-продажу від 12.10.2001 частину з придбаних приміщень – 105,6 кв.м. ПП «НВП «Технолог» продано. Вказана операція також зареєстрована в Київському БТІ.

3) судом відхилені доводи ТОВ «Ледже Артіс» про те, що площа належних ПП «НВП «Технолог» нежитлових приміщень у будівлі 2/6 літ. А' по вул. Новозабарська у м. Києві змінилась через побудову позивачем прибудови. Оскільки по-перше, частиною четвертою статті 357 ЦК України передбачено, що співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

А, по-друге, внаслідок здійснення прибудови належна позивачу у спірній будівлі площа могла змінитись виключно в сторону збільшення, а в такому б випадку збільшився й відсоток частки ПП «НВП «Технолог».

4) суд, із посиланням на частину першу статті 181, частини першу, четверту статті 355, статтю 356, частини першу, другу статті 368, статтю 369, частину другу статті 382 ЦК України, зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази виділу в натурі власниками нежитлових приміщень у будівлі своїх часток, зокрема, у площах даху будівлі, несучих конструкціях, покрівлях, сходових клітках, підвалах, техповерхах, інженерних мережах, а відтак суд дійшов висновку, що дані площі загального користування, необхідні для користування власниками своїм нерухомим майном, належні власникам приміщень на праві спільної сумісної власності.

5) сторони та відповідач зокрема як станом на 01.01.2019, так і станом на лютий 2023 року (оскільки відповідач перераховував іншим співвласникам отримані в якості орендної плати кошти пропорційно до площі кожного власника у будівлі до березня 2023 року) визнавали належність переданого в оренду майна (приміщення та даху) всім власникам нежитлової будівлі на праві спільної сумісної власності та відповідно необхідність для розпорядження таким майном згоди всіх співвласників;

6) передання в оренду спірних об`єктів нерухомого майна відбувалось на підставі прийнятих рішень загальних зборів власників нежитлової будівлі, оформлених Протоколами № 01/2019 від 01.01.2019 та № 03/2019 від 01.01.2019, а не на підставі Договорів доручення № 01/2019 та № 03/2019 від 01.11.2019, оскільки останні були укладені через 10 місяців після передання спірного майна в оренду.

Отже, за взаємною згодою власники нежитлової будівлі розпорядились належним їм майном наступним чином: 1) вирішили передати частину місць загального користування будівлі в оренду; 2) уповноважили відповідача представляти їх інтереси у правовідносинах із орендарями; 3) вирішили отриману орендну плату за передане в оренду майно розподіляти між співвласниками будівлі пропорційно долям у спільній частковій власності.

Наведені рішення загальних зборів власників нежитлової будівлі від 01.01.2019 є безстроковими та саме із них виникає обов`язок ТОВ «Ледже Артіс» (як одного із співвласників спірної будівлі) розподіляти між співвласниками спірного майна отримані від орендарів кошти за користування об`єктами нерухомого майна, які належать співвласникам будівлі на праві спільної сумісної власності в незалежності від чинності / припинення Договорів доручення № 01/2019 та № 03/2019 від 01.11.2019.

Відтак отримана від орендарів плата за користування належним на праві спільної сумісної власності майном (дохід, який одержується із речі – частини будівлі, що належить всім співвласникам будівлі) підлягає розподілу між власниками у погодженому ними розмірі - пропорційно долям у спільній власності (тобто пропорційно до площ нежитлових їм приміщень у спірній будівлі).

А, якщо припустити, що Договори доручення № 01/2019 та № 03/2019 від 01.11.2019 і Договори оренди № ЛК0003 та № ЛВ0005 від 01.01.2019 припинили свою дію з тих чи інших підстав, то у ТОВ «Ледже Артіс» наявний обов`язок розподіляти отриману орендну плату між співвласниками нежитлових приміщень у будівлі в силу приписів статей 189, 368, 369 Цивільного кодексу України;

7) судом відхиллено доводи ТОВ «Ледже Артіс» щодо того, що передані в оренду приміщення та частини даху (зони спільного користування) належать йому, як власнику 77,12 % від загальної площі у спірному будинку, оскільки матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано доказів виділу частки у спільній сумісній власності в натурі;

8) суд, із посиланням на частину першу статті 177, статтю 1212 ЦК України, дійшов висновку про те, що ТОВ «Ледже Артіс» було збережено за рахунок ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» кошти у розмірі порційному до належної позивачу площі нежитлових приміщень у будівлі від розміру отриманих відповідачем від орендарів в якості орендної плати за користування спільним сумісним майном коштів;

9) судом відхиллено довід відповідача про те, що ним були понесені витрати на утримання майна, переданого в оренду, що підлягає врахуванню при розподілі отриманих від орендарів коштів, оскільки це спростовуються змістом наявних в матеріалах справи договорів оренди, якими встановлено обов`язок орендарів компенсувати ТОВ «Ледже Артіс» витрати, понесені останнім на утримання спірного майна;

10) судом відхиллено довід відповідача про те, що при визначені розміру коштів, які підлягають розподілу між співвласниками будівлі, необхідно враховувати сплату податків, оскільки об`єкт у спірний період оподатковується лише один раз.

Тобто після розподілу отриманих в якості орендної плати коштів ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» повинне буде задекларувати прибуток та сплатити відповідні податки (ті самі, що платив і відповідач з урахуванням пропорційності). А відтак, ТОВ «Ледже Артіс» повинне буде провести коригування своєї податкової звітності та відобразити менший дохід (пропорційно до розміру коштів, що підлягають сплаті позивачу), тим самим зменшити свої податкові зобов`язання за спірний період.

11) судом встановлено, що за період з березня 2023 року по вересень 2025 року ТОВ «ЮТК» повинне було перерахувати ТОВ «Ледже Артіс» орендну плату у загальному розмірі 511 137,00 грн (10 місяців х 14 850,00 грн з ПДВ орендної плати за Додатковою угодою від 31.12.2022 до Договору № TUA0878 + 9 місяців х 16 335,00 грн з ПДВ орендної плати за Додатковою угодою від 31.12.2023 до Договору № TUA0878 + 12 місяців х 17 968,50 грн орендної плати за Договором оренди №TUA0878 від 01.10.2024), з яких кошти у розмірі 69 667,97 грн (511 137,00 грн загального розміру орендної плати за період з березня 2023 року по вересень 2025 року х 0,1363) підлягали перерахуванню відповідачем позивачу.

Також за період з березня 2023 року по вересень 2025 року ПрАТ «ВФ Україна» повинне було перерахувати ТОВ «Ледже Артіс» орендну плату у загальному розмірі 506 660,40 грн (10 місяців х 14 856,00 грн з ПДВ згідно Додаткової угоди від 26.12.2022 до Договору № ЛФ0009 + 12 місяців х 16 341,70 грн з ПДВ згідно Додаткової угоди від 31.12.2023 до Договору № ЛФ0009 + 9 місяців х 18 000,00 грн з ПДВ згідно Договору № ЛФ01425), з яких кошти у розмірі 69 057,81 грн (506 660,40 грн загального розміру орендної плати за період з березня 2023 року по вересень 2025 року х 0,1363) підлягали перерахуванню відповідачем позивачу.

А відтак, за висновком суду першої інстанції, відповідачем було безпідставно збережено за рахунок позивача кошти у загальному розмірі 138 725,78 грн (69 667,97 + 69 057,81 = 138 725,78).

12) з огляду на порушення грошового зобов`язання ТОВ «Ледже Артіс» у ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі «Ліга:Закон» в межах встановленої судом суми боргу з урахуванням визначеного позивач періоду нарахування, суд дійшов висновку, що правомірним є стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 17 360,90 грн та 3 % річних у розмірі 5 323,91 грн;

13) судом першої інстанції враховано висновок викладений у пункті 36 постанови Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 908/639/18, щодо застосування норм статті 536, частини 2 статті 625, та частини 5 статті 694 ЦК України, у відповідності до якого проценти річних, про які йдеться у частині 2 статті 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 цього Кодексу. Так, стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України).

З огляду на те, що сторонами не було погоджено розміру процентів за користування грошовими коштами, що свідчить про не реалізацію сторонами такого права, суд дійшов висновку про відсутність підстави для стягнення з ТОВ «Ледже Артіс» процентів за користування коштами у розмірі у розмірі 53 106,63 грн.

14) суд, із посиланням на статтю 23, частину першу статті 91, статтю 201 ЦК України, дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн через недоведеність позивачем факту її спричинення внаслідок приниження його ділової репутації, а також доказів завдання йому, як юридичній особі, моральної (немайнової) шкоди.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ «Ледже Артіс». Заперечення проти доводів апеляційної скарги ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ».

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ТОВ «Ледже Артіс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник просив:

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 в частині задоволення позовних вимог ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ», та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги ТОВ «Ледже Артіс» зводяться до того, що:

1) суд першої інстанції не надав належну оцінку поданій позивачем Заяві про збільшення або зменшення розміру позовних вимог від 21.10.2025, яка спрямована на одночасну зміну предмета і підстав позову, прийняв її та здійснив подальший розгляд справи з її урахуванням. На думку відповідача, суд повинен був відмовити в задоволенні такої заяви і розглядати по суті раніше заявлені позовні вимоги.

Відповідач наголошує, що під виглядом збільшення позовних вимог у поданій Заяві від 21.10.2025 позивачем висунуті нові вимоги, які не були зазначені в первісному тексті позовної заяви, які обґрунтовуються іншими обставинами ніж позовні вимоги первинної редакції.

ТОВ «Ледже Артіс» зазначає, що додавання до майнового позову вимоги про моральну шкоду, стягнення суми компенсації за не отримані, вчасно, грошові кошти (відповідно до ст. 536 ЦК України), вимога про зазначення в рішенні про нарахування 3,0 % річних та інфляційних втрат до моменту виконання рішення суду є введенням нових вимог, які вказують на зміну не лише предмету, а й підстав позову.

А вимога про стягнення орендної плати, 3 % річних та інфляційних втрат за новий період (з квітня 2025 р. по вересень 2025 р.) ніж той що був заявлений у позовній заяві (з березня 2023 р. по березень 2025 р.) є як зміною предмета так і підстав позову, адже позивач не просив стягнути кошти за той самий період у більшому розмірі, а також просив стягнути кошти за інший період, тобто додав інший період.

Отже, за твердженням відповідача протокольна ухвала Господарського суду м. Києва від 28.10.2025, якою прийнято до розгляду заяву про збільшення або зменшення розміру позовних вимог від 21.10.2025 постановлена з порушенням норм процесуального права, то спірне рішення має бути скасованим.

2) суд першої інстанції неправильно визначив характер спірних правовідносин та неправомірно застосував до них норми статті 1212 ЦК України та дійшов необґрунтованого висновку про збереження відповідачем за рахунок позивача суми у розмірі 138 725,78 грн.

ТОВ «Ледже Артіс» зазначає, що позивач обрав спосіб захисту – стягнення з відповідача частини доходу від здачі в оренду частини даху нежитлової будівлі, як співвласнику, за рішеннями загальних зборів власників нежитлової будівлі № 01/2019 від 01.01.2019 та № 03/2019 від 01.01.2019, Договором доручення № 03/2019 від 01.01.2019, Договором доручення № 01/2019 від 01.01.2019, Договором оренди № TUА08078 від 01.11.2021 та Договором оренди № ЛФ0009 від 01.01.2022, що за своєю правовою природою є спором між співвласниками щодо розподілу доходів від спільного майна, а не безпідставно набутого майна.

На думку відповідача, суд першої інстанції визначивши неправильно характер спірних правовідносин, допустився помилки про наявність у ТОВ «Ледже Артіс» безпідставного збагачення за рахунок позивача та неправомірно застосував положення статті 1212 ЦК України, чим порушив вимоги статей 13, 236 ГПК України, вийшов за межі заявлених позовних вимог і застосував норми матеріального права, які не підлягають застосуванню. При цьому, суд першої інстанції не мав права змінювати обраний позивачем спосіб захисту та самостійно застосовувати іншій.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано те, що позивач надав згоду відповідачу на здачу частини даху нежитлової будівлі в оренду третім особам - ТОВ «Юкрейн Тауер Компані», ПрАТ «ВФ Україна» (в судових засіданнях, в позовній заяві позивач не заперечував факту такої згоди). Сама позовна вимога про стягнення частини доходу за договорами оренди свідчить про згоду ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» на передачу в оренду спільного майна.

А майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 ЦК України.

Наведені ж позивачем підстави позову щодо отримання замість нього відповідачем частини коштів за Договором оренди № TUА08078 від 01.11.2021 та Договором оренди № ЛФ0009 від 01.01.2022, які мають бути повернуті позивачу за рішеннями загальних зборів власників нежитлової будівлі № 01/2019 та № 03/2019 від 01.01.2019, не можуть кваліфікуватися як безпідставно отримане майно. Оскільки за вказаних позивачем обставин у позовній заяві, такі відносини виникли з рішень загальних зборів, договору доручення, договорів оренди. Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.

3) суд першої інстанції помилково ототожнив сам факт співвласності зі статусом співорендодавця, дійшовши помилкових висновків про набуття відповідачем доходу за рахунок позивача згідно Договорів оренди № TUА08078 від 01.11.2021 та № ЛФ0009 від 01.01.2022.

ТОВ «Ледже Артіс» зазначає, що позивач не є співорендодавцем - стороною договорів оренди № TUА08078 від 01.11.2021 та № ЛФ0009 від 01.01.2022, не підписував їх, не погоджував істотні умови - розмір орендної плати, не уповноважував відповідача діяти від свого імені та не набув прав і обов`язків орендодавця, а відповідно прав на частку 13,63 % орендного доходу в нього не виникло.

Апелянт наголошує, що в нього не існує ані заборгованості у визначеній позивачем частці 13,63 %, ані жодних зобов`язань перед позивачем за договорами оренди № TUА08078 від 01.11.2021 та № ЛФ0009 від 01.01.2022, а також за рішеннями загальних зборів власників нежитлової будівлі, оформлених протоколами № 01/2019 та № 03/2019 від 01.01.2019.

Відповідач вказує, що за жодним правочином його не було уповноважено і він не брав на себе жодних зобов`язань перед позивачем на укладення договорів оренди № TUА08078 від 01.11.2021 та № ЛФ0009 від 01.01.2022, не зобов`язувався перераховувати довірителям у певній частці кошти від послуг з оренди. А отримані грошові кошти відповідачем за договорами оренди, є наслідком виконання власних його договірних зобов`язань, а не зберіганням майна за рахунок позивача у розумінні статті 1212 ЦК України.

4) суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача суму основного боргу 138 725,78 грн (за статтею 1212 ЦК України), а також інфляційні втрати у розмірі 17 360,90 грн та 3 % річних у розмірі 5 323,91 грн (за статтею 625 ЦК України), оскільки відсутні як грошове зобов`язання, так і факт його прострочення.

ТОВ «Ледже Артіс» зазначає, що згода позивача на користування частиною спільного майна (дахом) та передачу її в орендне користування третім особам, сама по собі не означала погодження умов розподілу доходу між співвласниками, адже такі умови прямо не визначались домовленістю між співвласниками або за договором.

Відповідач наголошує на відсутності доказів того, що між ним та позивачем було погоджено: розмір орендної плати для ТОВ «ЮТК» і ПрАТ «ВФ Україна»; частки доходу, який підлягав до перерахування співвласникам; порядок та строки такої передачі; виникнення у ТОВ «Ледже Артіс» грошового зобов`язання перед співвласниками, в тому числі перед ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ».

А усна згода позивача на передачу майна в оренду ТОВ «ЮТК», ПрАТ «ВФ Україна» означала відсутність заперечень щодо користування такими особами спільним майном, але не розцінювалась відповідачем, як згода на виникнення грошових зобов`язань або як погодження механізму розподілу доходу в певних частках.

За відсутності між співвласниками договору або іншої домовленості, яка б визначала умови розподілу доходу в певних частках, грошове зобов`язання між позивачем та відповідачем не виникло, а тому вимоги позивача про стягнення частини доходу у розмірі частки 13,63 % є безпідставними.

5) суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про поширення дії рішень загальних зборів власників нежитлової будівлі, оформлених протоколами № 01/2019 та № 03/2019 від 01.01.2019 на спірний період (з березня 2023 року по вересень 2025 року).

ТОВ «Ледже Артіс» вказує, що наведені рішення співвласників приймались виключно під конкретні правочини, а саме для: укладення Договору доручення № 03/2019 від 01.01.2019, Договору доручення № 01/2019 від 01.01.2019, Договору оренди № ЛК0003 від 01.01.2019 та Договору оренди № ЛВ0005 від 01.01.2019.

Тобто, відповідачу, як повіреному, відповідно до вказаних правочинів, надавались доручення від співвласників для виконання дій саме в межах Договору оренди № ЛК0003 від 01.01.2019 та Договору оренди № ЛВ0005 від 01.01.2019.

При цьому звертає увагу, що в пунктах 1.1 розділу 1 вказаних договорів оренди, сторони чітко визначили, що такі правочини вчиняються на підставі протоколу № 01/2019 від 01.01.2019 та протоколу № 03/2019 від 01.01.2019.

Відповідач наголошує, що рішення загальних зборів власників нежитлової будівлі, оформлені протоколами № 01/2019 та № 03/2019 від 01.01.2019, не містять ознак безстроковості, не містять формулювань про надання повноважень на всі майбутні договори оренди, не передбачають права змінювати істотні умови або укладати нові договори оренди після припинення попередніх.

Окрім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що інші співвласники, виявили бажання та погодились з безстроковими повноваженнями відповідача, як повіреного, щодо всіх майбутніх правочинів згідно з рішеннями загальних зборів власників нежитлової будівлі, оформленими протоколами № 01/2019 та № 03/2019 від 01.01.2019.

При цьому, відповідач вказує, що він не виявляє бажання бути повіреним за будь-яким правочином по об`єкту, і не заперечує, щоб таким повіреним від всіх співвласників виступав позивач.

Тож, нове волевиявлення ТОВ «Ледже Артіс» та співвласників нежитлової будівлі щодо покладання повноважень на відповідача відсутнє. А суд першої інстанції, на думку апелянта, допустив розширене тлумачення рішень загальних зборів власників нежитлової будівлі оформленими протоколами № 01/2019 та № 03/2019 від 01.01.2019.

6) суд першої інстанції помилково визнав відповідача повіреним співвласників та безпідставно встановив безстроковий обсяг його повноважень за всіма правочинами по об`єкту.

ТОВ «Ледже Артіс» наголошує, що навіть за наявності рішень загальних зборів власників нежитлової будівлі від 01.01.2019 повноваження повіреного виникають за згодою сторін і не можуть бути нав`язані рішенням третіх осіб.

Однак відповідач не висловлював волі здійснювати представництво співвласників у нових правовідносинах. А, договір доручення є консенсуальним та ґрунтується на взаємному волевиявленні сторін, тобто виникає на підставі взаємного волевиявлення сторін (статті 1000, 1003 ЦК України).

Відповідач зазначає, що суд першої інстанції не встановив юридичного факту прийняття ним таких повноважень, що є істотним порушенням норм матеріального права.

7) суд першої інстанції не врахував обставини припинення Договору оренди № ЛК0003 від 01.01.2019 та Договору оренди № ЛВ0005 від 01.01.2019, і дійшов помилкового висновку про поширення рішень загальних зборів від 01.01.2019 на договори оренди № TUА08078 від 01.11.2021 та № ЛФ0009 від 01.01.2022.

ТОВ «Ледже Артіс» зазначає, що договори оренди № ЛК0003 від 01.01.2019 та № ЛВ0005 від 01.01.2019 були укладені на підставі рішень загальних зборів власників нежитлової будівлі № 01/2019 та № 03/2019 від 01.01.2019, на визначений строк, дія яких припинилась, і прямо передбачали здійснення представництва відповідачем від імені співвласників нежитлової будівлі – довірителями.

А укладені договори оренди № TUА08078 від 01.11.2021 та № ЛФ0009 від 01.01.2022 є новими договорами, укладеними після припинення передніх договорів оренди, за якими виникли нові зобов`язання, незалежно від того, якщо ті ж самі сторони, той самий об`єкт, схожі умови.

Відповідач зазначає, що рішення загальних зборів власників нежитлової будівлі № 01/2019 та № 03/2019 від 01.01.2019 приймались у зв`язку з розглядом конкретного звернення, стосувалось передачі в оренду конкретної нежитлової площі, не містять положень про безстроковість, поширення на всі майбутні договори або право відповідача укладати нові договори після припинення попередніх.

А тому, у зв`язку із припиненням договорів оренди № ЛК0003 та № ЛВ0005 від 01.01.2019, рішення загальних зборів власників нежитлової будівлі № 01/2019 і № 03/2019 від 01.01.2019 припинили свою дію, і автоматично не можуть бути застосовані до нових договорів оренди.

Також, із закінченням строку дії договорів оренди № ЛК0003 від 01.01.2019 та № ЛВ0005 від 01.01.2019 відпала мета доручення, та припинились договори доручення № 03/2019 від 01.01.2019 та № 01/2019 від 01.01.2019. А повноваження повіреного за ними не можуть тлумачитись розширено і не поширюються ні інші правочини, які укладені пізніше.

Нові ж рішення загальних зборів співвласників не приймались, та нові договори доручення, або додаткові угоди до договорів доручення № 03/2019 від 01.01.2019 та № 01/2019 від 01.01.2019 сторонами не укладались. Отже, у відповідача відсутні зобов`язання перед позивачем, як довірителем.

8) суд першої інстанції не з`ясував складу співвласників та розміру їх часток. А за відсутності належних доказів визначених часток всіх співвласників відсутні правові підстави для визначення: обсягу прав позивача; розміру можливого доходу; наявності чи відсутності грошового зобов`язання.

ТОВ «Ледже Артіс» зазначає, що за відсутності встановлених часток співвласників, будь-які висновки суду першої інстанції щодо розподілу доходу за позивачем у розмірі 13,63 % його частки є припущеннями, адже такі факти є істотними обставинами при вирішенні даного спору щодо стягнення з відповідача частки доходу від оренди і впливають на підстави стягнення коштів.

Апелянт звертає увагу, що позивач вказує, що його частка становить 13,63 %, але ця обставина не підтверджена доказами.

А суд першої інстанції, визначаючи частки співвласників, послався на договори доручення № 03/2019 від 01.01.2019 та № 01/2019 від 01.01.2019, строк дії яких закінчився 31.12.2021.

Однак, договори доручення № 03/2019 від 01.01.2019 та № 01/2019 від 01.01.2019: не є правовстановлюючими документами на нерухоме майно; не підтверджують ані виникнення, ані обсяг права власності позивача та інших співвласників; після закінчення строку дії не створюють жодних правових наслідків.

Відповідач зазначає, що судом самостійно визначено частку позивача - 13,63 %, однак в оскаржуваному рішенні не вказано на підставі яких документів зроблено цей висновок та чи враховано виділені в натурі частки відповідача та інших співвласників, хто із співвласників залишився в спільній частковій власності.

Окрім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено, якою саме частиною даху користувався відповідач (яку передав в оренду), не з`ясовано, чи використовувалась частина даху, що відповідає площі 898,0 кв.м. на яку має право позивач, не досліджено чи отримано дохід саме за рахунок частки позивача;

9) судом першої інстанції не враховано вплив прибудови здійсненої позивачем на частки співвласників, та не встановлено нове їх співвідношення, що робить визначення часток та доходу застарілими та необґрунтованими.

ТОВ «Ледже Артіс» зазначає, що суд першої інстанції: не з`ясував правові наслідки здійснення такої прибудови; не встановив, чи була вона узаконена; не визначив, яким чином вона вплинула чи могла вплинути на розмір часток співвласників; не дослідив, чи відповідає розмір частки позивача фактичному обсягу належного йому майна. За таких обставин визначення часток співвласників без урахування здійсненої прибудови є помилковим та не відповідає фактичному стану об`єкта;

10) відповідач вважає, що зазначення в оскаржуваному рішенні про нарахування до стягнення з ТОВ «Ледже Артіс» на користь ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» 3 % річних від суми боргу у розмірі 138 725,78 грн з 01.10.2025 до моменту виконання рішення суду, є незаконним, оскільки: судом не визначено період прострочення; не встановлено строк виконання грошового зобов`язання; фактично покладено необмежену у часі відповідальність на відповідача;

11) судом першої інстанції не враховано обставину того, що при примусовому виконанні судового наказу № 910/9789/24 від 28.10.2025 з рахунків відповідача було списано грошові кошти у розмірі 132 611,50 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 11.10.2024 на суму 50 000,00 грн, 28 630,27 грн, 53 981,23 грн.

Після перегляду справи в Північному апеляційному господарському суді, господарським судом м. Києва було прийнято ухвалу від 07.04.2025 та скасовано судовий наказ у справі № 910/9789/24.

Однак, станом на день подачі даної апеляційної скарги, грошові у розмірі 132 611,50 грн. відповідачу позивач не повернув. При цьому, позовні вимоги стосуються фактично стягнення коштів за ті ж самі періоди.

Відповідач вказує, що суд першої інстанції: не встановив правову природу такого списання; не з`ясував, у рахунок яких саме зобов`язань були списані кошти у розмірі 132 611,50 грн; не зменшив розмір заявлених та задоволених вимог на суму фактично отриманих позивачем коштів.

А за наявності факту попереднього списання коштів у розмірі 132 611,50 грн у позивача були відсутні правові підстави вимагати повторного стягнення цієї ж суми за той самий період, та повторно нараховувати на зазначену суму інфляційні втрати та 3 % річних.

Неврахування факту часткового списання з відповідача 132 611,50 грн до подання позову, призвело до повторного стягнення цієї ж суми та неправомірного нарахування інфляційних і 3 % річних.

У Відзиві на апеляційну скаргу від 26.02.2026 ТОВ «Ледже Артіс» не погоджується з твердженнями ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» про незастосування судом першої інстанції та не задоволення позовних вимог в частині нарахованих процентів згідно зі статтею 536 ЦК України.

На переконання відповідача, ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» фактично намагається штучно збільшити борг ТОВ «Ледже Артіс» ігноруючи норми закону та фактичні обставини справи.

Відповідач, із посиланням на роз`яснення викладене у постанові Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14, наголошує, що проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, – це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми; підставами для застосування до правовідносин статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге, встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України).

ТОВ «Ледже Артіс» зазначає, що між ним та ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» відсутні жодні договірні відносини, які б стосувалися укладених з іншими особами договорів оренди № TUА08078 від 01.11.2021 та № ЛФ0009 від 01.01.2022. А тому, суд першої інстанції правильно встановив відсутність підстав для стягнення з ТОВ «Ледже Артіс» процентів за статтею 536 ЦК України.

Також відповідач заперечує проти тверджень ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» про завдання йому реальних збитків. Оскільки відповідно до статей 22, 23 ЦК України стягнення реальних збитків можливе лише за умови належного та достатніх доказів завдання шкоди та її розміру.

А у матеріалах справи відсутні докази завдання реальних збитків позивачу відповідачем, необґрунтовано їх розмір. Відсутність ж договірних відносин між сторонами, на думку відповідача, виключає компенсацію реальних збитків.

Відповідач зазначає, що ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» не доведено доказами нечесну (підприємницьку) діяльність ТОВ «Ледже Артіс». А твердження позивача з цього питання є суб`єктивними і базуються на припущеннях та не можуть слугувати підставою для стягнення реальних збитків чи компенсації.

ТОВ «Ледже Артіс» звертає увагу на те, що суд першої інстанції відмовив позивачу у відшкодуванні моральної шкоди за порушення договірних зобов`язань.

Однак, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди не обґрунтовувалась саме порушенням договірних зобов`язань, а була заявлена з інших підстав з викладенням зовсім інших обставин.

Відповідач зазначає, що ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» є юридичною особою, а не людиною. А тому не може посилатися на емоційний дискомфорт.

Тож, єдиний вид моральної шкоди для юридичної особи — це приниження ділової репутації (стаття 201 ЦК України). Тобто, «моральна шкода» для юридичної особи стосується виключно ділової репутації, а не «переживань» директора чи власників.

А ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» не надано до матеріалів справи жодного доказу заподіяння шкоди його діловій репутації через дії ТОВ «Ледже Артіс».

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ». Заперечення проти доводів апеляційної скарги ТОВ «Ледже Артіс».

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник просив:

– скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 в частині відмови ПП НВП «Технолог», щодо стягнення з ТОВ «Ледже Артіс»:

- 53 106,63 грн, за користування борговими грошовими коштами за період з березня 2023 року по вересень 2025 року (включно);

- 50 000,00 грн. грошової компенсації завданої моральної шкоди;

– у вказаній частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП НВП «Технолог», щодо стягнення з ТОВ «Ледже Артіс»:

- 53 106,63 грн, за користування боровими грошовими коштами за період з березня 2023 року по вересень 2025 року (включно);

- 50 000,00 грн. грошової компенсації завданої моральної шкоди;

- відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі № 910/4697/25 покласти на ТОВ «Ледже Артіс» повністю.

– відшкодувати ПП НВП «Технолог» здійснені судові витрати пов`язані з апеляційним розглядом справи, на загальну суму - згідно до наданих підтвердних документів (ст. ст. 123 – 130 ГПК України).

Узагальнені доводи апеляційної скарги ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» зводяться до того, що:

1) позивач заперечує проти висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення 53 106,63 грн – суми компенсації за неотримані вчасно грошові кошти (відповідно до статті 536 ЦК України), з огляду на те, що сторонами не було погоджено розміру процентів за користування грошовими коштами.

При цьому, апелянт, із посиланням на статті 11, 22, 626, 629, 610 ЦК України, зазначає, що оскаржуваним рішенням не відшкодовано реальну вартість втраченого майна (збитки) на момент розгляду справи.

ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» вважає, що присуджені до стягнення судовим рішенням інфляційні втрати у розмірі 17 360,90 грн та 3% річних у розмірі 5 323,91 грн, могли б слугувати достатньою мірою відповідальності для умов «стабільної економіки» та мирного часу, а не у період дії воєнного стану.

Позивач зазначає, що індекс інфляції в Україні в період: березень 2023 року – вересень 2025 року (включно), за даними Державної служби статистики України знаходився в межах 99,4 % – 101, 9%. Проте, за твердженням апелянта, наведені дані Держстату щодо індексу інфляції в Україні не відображають реальності фактичного стану в економіці та господарському обороті, оскільки для збалансування - частково коригуються розміром облікової ставки НБУ, валютним курсом та іншими заходами монетарної політики.

За розрахунком позивача, виконаними на підставі інформації НБУ (https://bank.gov.ua), за період з 01.03.2023 по 13.01.2026 (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) знецінення гривні по відношенню до валют долара США та Євро (за середнім показником) відбулось на 24,2 %.

Водночас, за розрахунками позивача, рішенням суду, яким стягнуто суму основного боргу, 3 % річних та інфляційні втрати, компенсовано лише 16,35 %.

ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» вказує, що сума основного боргу 138 725,78 грн є значною (по накопиченню) грошових коштів та може бути джерелом як пасивного так і активного доходу. Як один із способів отримання пасивного доходу – можливе розміщення несплачених коштів на депозиті в банку, що надає змогу отримувати дохід в розмірі 10,5 % - 18,5 % річних (в т.ч. з можливістю щомісячного поповнення та капіталізації відсотків), або в цінні папери з дохідністю до 25,0% річних, в т.ч. в державні папери (ОВДП) де «чиста» (без вирахування податків) дохідність становить 16,0 -20,0 % річних.

А ТОВ «Ледже Артіс» могло отримати й значно вищий дохід використавши цю суму у власній господарській діяльності.

ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» наголошує на завданні йому реальних збитків від порушення відповідачем договірних зобов`язань.

При цьому зазначає, що кошти отримані від відповідача до березня 2023 року були включені до грошового обороту ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» згідно з умовами ведення власної господарської діяльності та використовувались для оплати комунальних послуг, податків та інших платежів з операційної діяльності та для розвитку.

Однак, зважаючи на те, що налагоджені господарські зв`язки були частково порушені протиправною поведінкою ТОВ «Ледже Артіс», для пошуку та налагодження нових господарських відносин, потребувались додаткові витрати та значні кошти.

Задля виправлення фінансового стану ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ», виникла необхідність залучення додаткових коштів, шляхом поповнення статутного капіталу підприємства. Вказані вище обставини та факти, що пов`язані з військовим станом, призвели (спричинили) до необхідності неодноразового поповнення статутного капіталу ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ».

А за період з квітня 2023 року – по липень 2024 року (16 місяців) для поповнення обігових коштів ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» було вимушено залучити 142 000,00 грн.

Позивач вважає, що вищенаведені обставини є підтвердженням реальної втрати вартості втраченого майна (збитків), що спричиненні порушенням ТОВ «Ледже Артіс» досягнутих домовленостей, щодо умов комерційного використання спільного майна.

З огляду на наведене, ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» вважає, що оскаржуваним судовим рішенням його майнові права повністю не відновлені, а реальні збитки завдані порушенням договірного зобов`язання відповідачем не компенсовані та продовжують збільшуватись;

2) суд першої інстанції, з огляду на взаємовиключність доводів відповідача, дійшов висновку про недобросовісність виконання ТОВ «Ледже Артіс» своїх процесуальних обов`язків із сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних у нього доказів в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховування доказів, надання суду повних і достовірних пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Також у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суд дійшов висновку про порушення відповідачем обов`язку з розподілу отриманої від орендарів плати (доходу) між всіма власниками будівлі, у зв`язку з чим ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» звернулось до суду.

Однак, у зв`язку з наведеним, судом не було застосовано жодних правових наслідків.

Враховуючи наведене, ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» в апеляційній скарзі заявляє клопотання про повне покладення судових витрат в цій справі на відповідача - ТОВ «Ледже Артіс» відповідно до норм частини дев`ятої статті 129 ГПК України.

3) ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» зазначає, що судом першої інстанції невраховані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 щодо принципу добросовісності (пункт 6 статті 3 ЦК України) як певного стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

А також висновків викладених у постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 917/272/23 щодо застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що базується на принципі добросовісності. Відповідно до яких цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

З огляду на наведені висновки Верховного Суду, ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджені порушення відповідача та не застосовані «економічні заходи попередження» протиправної та «суперечливої поведінки» ТОВ «Ледже Артіс», згідно із аналогією права та закону, щодо належного (відповідно до норм чинного законодавства) виконання договірних зобов`язань;

4) судом першої інстанції не враховано норми частини другої статті 1214 ЦК України, згідно із якими, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» посилається на висновки викладені у постанові від 29.06.2023 у справі № 910/4239/22, згідно із якими, з аналізу норми (частини першої статті 1214 ЦК України) вбачається, що закон визначає отримання доходів і плодів безпідставним лише за умови, якщо набувач майна знав або мав знати про безпідставність його отримання. Тому набувач повинен повернути або відшкодувати потерпілому всі доходи, які він одержав чи міг одержати з цього майна з того часу, як дізнався або міг дізнатися про безпідставність набуття (збереження) майна. Доходи або інші вигоди, отримані ним до цього часу не підлягають поверненню або відшкодуванню.

Для правильного вирішення спору щодо застосування частини 1 статті 1214 Цивільного кодексу України судам передусім необхідно встановити момент, коли набувач спірного майна дізнався про безпідставність його набуття чи про зникнення (припинення) підстави набуття, яка існувала, а також моменту, коли набувач міг дізнатися про такі обставини в разі прояву ним добросовісності, розумної обачності та звичайної зацікавленості станом своїх справ, отримання направленої йому кореспонденції тощо.

Позивач звертає увагу на висновки суду в оскаржуваному рішенні щодо наявності підстав вважати, що ТОВ «Ледже Артіс» розуміло наявність у нього обов`язку розподіляти отриману орендну плату між співвласниками нежитлових приміщень у будівлі, оскільки незважаючи на те, що договори оренди переукладались, відповідач до лютого 2023 року продовжував перераховувати ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» частину орендної плати пропорційної до площі належних йому приміщень. Проте із березня 2023 року припинило виконання таких своїх зобов`язань.

А тому, з урахуванням наведеного, за твердженням позивача, ТОВ «Ледже Артіс» повинно повернути ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» всі доходи, які воно одержало чи могло одержати з несплаченої (не перерахованої) частини (13,63%) орендної плати з спільного майна починаючи з березня 2023 року.

Позивач наголошує, що відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Однак, на думку апелянта, в оскаржуваному рішенні судом звужено зміст і трактування наведених норм лише до договірного визначення розмірі процентів за користування чужими грошовими коштами, та залишено поза увагою (розглядом) можливість його визначення законом або іншим актом цивільного законодавства.

ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» вважає, що для запобігання «суперечливої поведінки» відповідача, для визначення розміру процентів за користування чужими грошовими коштами необхідно застосовувати до спірних правовідносин норми статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР, якою визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На думку позивача, застосування норм вказаного закону до спірних правовідносин для відшкодування (стягнення) розміру реально завданих збитків з безпідставно отриманих доходів відповідача буде відповідати нормам статті 8 ЦК України та частинам першій, десятій, одинадцятій статті 11 ГПК України щодо аналогії закону та права, розгляду справи з урахуванням принципу верховенства права і заборони відмови у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства.

За розрахунками позивача, станом на жовтень 2025 року, стягненню на його користь в судовому порядку з ТОВ «Ледже Артіс» підлягає 53 106,63 грн – сума компенсації за збитки позивачу за неотримані, вчасно, грошові кошти.

Вказана сума розрахована відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР, та за твердженням позивача є співмірною з розміром вірогідного збагачення ТОВ «Ледже Артіс» внаслідок порушення зобов`язань перед ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» за договорами доручення № 01/2019 та № 03/2019 від 01.11.2019.

5) ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн через недоведеність позивачем факту її спричинення внаслідок приниження його ділової репутації, а також доказів завдання йому, як юридичній особі, моральної (немайнової) шкоди.

Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні підтверджено порушення зобов`язання ТОВ «Ледже Артіс» перед ПП НВП «Технолог». Однак всупереч вказаному висновку, суд не визнав право позивача на відшкодування моральної шкоди завданої порушення зобов`язання відповідно до частини першої статті 611 ЦК України.

ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ», із посиланням на статті 3, 13, частину другу статті 230 ЦК України, вказує про нечесність (обман) з боку відповідача при розрахунках за січень – лютий 2023 року, внаслідок чого розмір недоплати за цей період становить 695,40 грн, що, за твердженням позивача, також є свідченням безпідставного збагачення ТОВ «Ледже Артіс» через порушення умов договорів доручення № 01/2019 та № 03/2019 від 01.11.2029.

Апелянт, вказуючи на недобросовісність відповідача, звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні суд, з огляду на взаємовиключність доводів відповідача, дійшов висновку про недобросовісність виконання ТОВ «Ледже Артіс» своїх процесуальних обов`язків із сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Позивач посилається на норми статей 23, 94, частини першої статті 611, статті 1167 ЦК України, пункт 26 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III, підпункту 14.1.40 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України щодо визначення поняття ділової репутації та способу захисту цього особистого немайнового права юридичної особи.

А також на висновки Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 № 910/10399/18, згідно із якими, під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

При цьому, наголошує, що у цій справі належить з`ясувати питання наявності чи відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої юридичній особі приниженням її ділової репутації.

Позивач зазначає, що протиправна та суперечлива поведінка ТОВ «Ледже Артіс» у спірних правовідношеннях проявляється в діях, щодо поданих до суду письмових заявах з наведенням недостовірної інформації, про які позивач неодноразово повідомляв суд та вимушений був надавати письмові спростування.

Апелянт вказує, що відповідачу було відомо про розмір частки ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» у розмірі 13,63 %, оскільки за наявної потреби в 2018 році у коштах на ремонт та утеплення даху будівлі ТОВ «Ледже Артіс» зверталось до співвласників - з проханням (пропозицією) прийняти участь у фінансуванні вказаних робіт. Зокрема, й до позивача, шо підтверджується листами відповідача від 22.08.2018 № 22/08/01 та від 05.09.2018 № 05/09/2018.

Однак, при необхідності розподілу коштів (отриманого доходу) від здачі відремонтованого за спільні кошти майна в найм (оренду) у періоді з березня 2023 року по жовтень 2025 року, відповідач, в адресованих суду процесуальних документах, не погоджується та має заперечення щодо такого розподілу, зокрема, щодо частки ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» (13,63 %). Вказана обставина, на думку позивача, свідчить про суперечливу поведінку ТОВ «Ледже Артіс».

Позивач зазначає, що до відзиву на позов відповідач додав акти приймання-передачі, додаткову угоду, згідно з якими 30.09.2024 було розірвано Договір оренди від 01.11.2021 № TUA0878 з ТОВ «ЮТК», а також 31.12.2024 розірвано Договір оренди від 01.01.2022 з ПрАТ «ВФ Україна». Однак в текстовій частині відзиву на позов про вказані обставини не вказано. Окрім того, ці документи не зміг відкрити на своєму персональному комп`ютері.

А при виявленні позивачем бажання перевірити обставини припинення договорів оренди, відповідач одразу надав суду пояснення щодо того, що ним не заперечується укладення договорів з третіми особами. Однак, копій вказаних договорів оренди відповідач в порушення пунктів 2.1 договорів доручення № 01/2019 та № 03/2019 від 01.11.2019 іншим співвласникам вказаної будівлі не надав.

Окрім того, позивач звертає увагу, що відповідач у відзиві на позов та поясненнях суду не визнає обставину встановлення металевих дверей в проймі, що є безпосереднім виходом на дах, без письмового погодження з іншими співвласниками майна, зачинення дверей на врізаний замок без надання комплекту ключів іншим співвласникам.

А саме, в поданих суду заявах та поясненнях, в тому числі у Письмових поясненнях від 16.05.2025 на відповідь на відзив від 12.05.2025 (вх. № 07-11/43202/25 від 19.05.2025) представник відповідача стверджує, що не має доказів в підтвердження факту створення відповідачем перешкод у здійсненні як позивачу, так і іншим співвласникам, у здійсненні ними права володіння, користування або розпорядження своїм приватним майном або спільним майном нежитлової будівлі; факту порушення відповідачем встановлюваних співвласникам будівлі обмежень на користування спільним майном; наявності порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів позивача або інших співвласників спільного майна. Тим більше, позовні вимоги не обґрунтовуються порушенням права позивача на вільний доступ до даху нежитлової будівлі.

ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» наголошує, що зневага, приниження та нехтування майновими правами інших співвласників вказаної будівлі, в т.ч. позивача – проявляється та переходить межі рівноправних ділових стосунків (відносин). В наданих суду документах та відомостях, відповідачем (представником) зводиться наклеп, є намагання принизити ділову репутацію та престиж, а також підірвати довіру до господарської діяльності та спроможностей позивача.

А саме, за твердженням позивача, в наданих суду Письмових поясненнях від 16.05.2025, відповідач принижує ділову репутацію та гідність ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» відповідач зазначив, що саме ТОВ «Ледже Артіс» замається ремонтом даху, а позивач, протягом майже 2 років, при цьому категорично відмовляється відшкодувати грошові кошти.

Розповсюдженням інформації, що завдає шкоди ділової репутації ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» вважає надання суду відповідачем письмових пояснень від 03.10.2025 вих. № 03/25, в яких викладено позицію про те, що: позивач не є стороною договорів оренди, а тому не має право вимоги щодо сплати йому орендної плати у відповідній часті (13,63 %); позивачем не враховано, шо за цими договорами можуть існувати й інші послуги крім оренди; відповідач є юридичною особою і перебуває на загальній системі оподаткування, відповідно зобов`язаний утримувати податки з орендних платежів, а тому позивач мав би стягувати різницю між повною сумою оплати (13,63 %) орендної плати, інших послуг з суборенди та сумою податків; твердження позивача про право власності на частину приміщень 13,63 % не відповідає дійсності.

Так само, позивач вважає розповсюдженням інформації, що завдає шкоди його ділової репутації подання відповідачем до суду Заяви від 07.10.2025 Відповіді (заперечення) на подані представником відповідача письмові пояснення у справі № 910/4697/25, з викладенням своєї позиції.

У Відзиві на апеляційну скаргу від 04.03.2026 ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» зазначає, що усі посилання (доводи) відповідача були розглянуті судом першої інстанції та їм було надано правову оцінку. А ТОВ «Ледже Артіс» трактує на власний розсуд фактичні обставини та події. А тому, позивач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Ледже Артіс» повністю.

Апеляційне провадження.

Апеляційна скарга ТОВ «Ледже Артіс» зареєстрована судом 02.02.2026 за вх. № 09.1.04.1/620/26.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги ТОВ «Ледже Артіс» визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів: Скрипки І.М., Бестаченко О.Л., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4697/25.

Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою ТОВ «Ледже Артіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/4697/25.

Апеляційна скарга ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» зареєстрована судом 09.02.2026 за вх. № 09.1.04.1/789/26.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів: Скрипки І.М., Бестаченко О.Л., що підтверджується протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 09.02.2026.

09.02.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/4697/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 залишено без руху апеляційну скаргу ТОВ «Ледже Артіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/4697/25. Встановлено ТОВ «Ледже Артіс» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для: надання доказів сплати судового збору в сумі 2 905,38 грн у встановленому порядку. Попереджено ТОВ «Ледже Артіс», що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 задоволено клопотання ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/4697/25. Поновлено строк на подання апеляційної скарги.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/4697/25.

Постановлено розгляд апеляційної скарги ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/4697/25 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

12.02.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ «Ледже Артіс» про усунення недоліків від 12.02.2026 № 12 (вх. № 09.1-13/ 3235/26).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Ледже Артіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/4697/25.

Постановлено розгляд апеляційної скарги ТОВ «Ледже Артіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/4697/25 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Об`єднано апеляційні скарги ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» та ТОВ «Ледже Артіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі № 910/4697/25 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду.

26.02.2026 від ТОВ «Ледже Артіс» на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов Відзив на апеляційну скаргу (вх. № 09.1-13/4586/26).

04.03.2026 від ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов Відзив на апеляційну скаргу (вх. № 09.1-13/5212/26).

Враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, те, що на даний час такий стан продовжений, з огляду на ускладнення безпекової ситуації у місті Києві внаслідок оголошення численних та тривалих повітряних тривог, справа розглядається у розумний строк.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Обставини набуття позивачем права власності на об`єкт нерухомості.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Технолог» набуло у власність нежитлові приміщення площею 1 003,60 кв.м. у буд. 2/6 літ. А' по вул. Новозабарська у м. Києві на підставі Договору купівлі-продажу майна відкритого акціонерного товариства «Полюс» за комерційним конкурсом від 17.07.2001.

Судом першої інстанції було оглянуто оригінал вказаного правовстановлюючого договору в судовому засіданні.

06.08.2001 Київським міським бюро технічної інвентаризації Видано Реєстраційне посвідчення, яким посвідчено, що нежилі приміщення площею 1 003,60 кв.м. розташовані в м. Києві по вулиці Новозабарська, за № 2/6, літ «А'» зареєстровані за Приватним підприємством «Науково-виробниче підприємство «Технолог» на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу від 17.07.2001, додатку № 10 договору купівлі-продажу від 17.07.2001, акту приймання-передачі від 31.07.2001. Про що записано в реєстрову книгу № ДВ-31 за реєстровим № 2612-П.

Також у матеріалах справи наявна копія посвідчувального напису, виконаного начальником КП КМР «КМ БТІ», про те, що згідно Договору купівлі-продажу від 12.10.2001, акту прийому-передачі від 17.10.2001 ПП «Науково-виробниче підприємство «Технолог» продано ПП «АВТОМОТОРС» нежилі приміщення загальною площею 105,6 кв.м.

Отже ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» на праві власності належать приміщення загальною площею 898 кв.м. (1 003,60 - 105,6 = 898), розташованих в м. Києві по вулиці Новозабарська, за № 2/6, літ «А'».

Обставини набуття відповідачем права власності на об`єкт нерухомості.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.05.2025 № 424980202, відповідно до актуальної інформації про об`єкт речових прав – нежитлова будівля (реєстраційний номер 1617298580000), тип об`єкта – нежитлова будівля (в літ. А'), яка розташована за адресою: в м. Києві по вулиці Новозабарська, будинок 2/6, має загальну площу 6 593,5 кв.м.

08.08.2018 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. внесено до Державного реєстру речових прав запис № 27397405 про право власності ТОВ «Ледже Артіс» (код ЄДРПОУ 25389424) на 1/4 частки. Додаткові відомості: нежитлові приміщення (в літ. А') загальною площею 1 698,5 кв.м.

Підстава для внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42443142 від 08.08.2018 державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З.

Документи, подані для державної реєстрації: Договір купівлі-продажу майна від 17.07.2001; додаток до договору купівлі-продажу № 1 від 17.07.2001; Акт прийому передачі майна від 31.07.2001.

30.08.2018 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. внесено до Державного реєстру речових прав запис № 27777052 про право власності ТОВ «Ледже Артіс» (код ЄДРПОУ 25389424) на 24/100 частки. Додаткові відомості: нежитлові приміщення (в літ. А') загальною площею 1 676,7 кв.м.

Підстава для внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42852622 від 05.09.2018 державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З.

Документи, подані для державної реєстрації: рішення ПП «Світло» від 12.06.2018 № 14; Акт прийому-передачі від 30.08.20018 № 5.

30.08.2018 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. внесено до Державного реєстру речових прав запис № 27776510 про право власності ТОВ «Ледже Артіс» (код ЄДРПОУ 25389424) на 1/4 частки. Додаткові відомості: нежитлові приміщення (в літ. А') загальною площею 1 692,45 кв.м.

Підстава для внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42852036 від 05.09.2018 державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З.

Документи, подані для державної реєстрації: рішення ПП «Світло» від 12.06.2018 № 14; Акт прийому-передачі від 30.08.20018 № 5.

30.08.2018 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. внесено до Державного реєстру речових прав запис № 27765541 про право власності ТОВ «Ледже Артіс» (код ЄДРПОУ 25389424) на 7/1000 частки. Додаткові відомості: нежитлові приміщення (в літ. А') загальною площею 46,00 кв.м.

Підстава для внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42839945 від 04.09.2018 державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З.

Документи, подані для державної реєстрації: рішення ПП «Світло» від 12.06.2018 № 14; Акт прийому-передачі від 30.08.20018 № 5.

Отже, відповідно до відомостей у наведеній інформаційній довідці від 01.05.2025 № 424980202, ТОВ «Ледже Артіс» (код ЄДРПОУ 25389424) належить на праві власності 75/100 частки (1/4 + 24/100 + 1/4 + 7/1000 = 0,25 + 0,24 + 0,007 + 0,25 = 0,747 або ж з урахуванням округлення до сотих 0,75) в об`єкті речових прав – нежитлова будівля (реєстраційний номер 1617298580000), тип об`єкта – нежитлова будівля (в літ. А'), загальною площею 6 593,5 кв.м., яка розташована за адресою: в м. Києві по вулиці Новозабарська, будинок 2/6.

А сума площ, що вказана в додаткових відомостях у наведеній інформаційній довідці від 01.05.2025 № 424980202 складає 5 113,65 кв.м. (1 698,5 + 1 676,7 + 1 692,45 + 46,00 = 5 113,65). Що становить 77,56 % від загальної площі об`єкта (6 593,5 кв.м.).

Обставини прийняття рішень загальними зборами власників нежитлової будівлі.

01.01.2019 відбулись загальні збори власників нежитлової будівлі, розташованої за адресою: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 2/6, літ. «А», проведення яких зафіксовано та рішення оформлені Протоколом № 01/2019 від 01.01.2019.

У цих зборах взяли участь керівники ТОВ «Ледже Артіс», Приватного підприємства «Автомоторс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет» та ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ».

До порядку денного включені наступні питання:

1) Розгляд питання про здачу в оренду нежитлової площі загальною площею 12 кв. м. (а саме: допоміжне приміщення, загальною площею 8 кв. м., та майданчик на даху будинку 4 кв.м.) для розміщення телекомунікаційного обладнання;

2) Вибір Повіреного для підписання та укладення договору оренди;

3) Розгляд питання про розподіл орендної плати між співвласниками будівлі.

Згідно із Протоколом від 01.01.2019 № 01/2019 власниками нежитлової будівлі прийняті наступні рішення:

По питанню 1 Порядку денного: погодитись з пропозицією Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» за умови погодження зі всіма власниками усіх відповідних документів, що стосується договору оренди та надання гарантій матеріальної відповідальності орендаря у випадку пошкодження покрівлі даху при монтажу, демонтажу та експлуатації телекомунікаційного обладнання і перегляду орендної плати в бік збільшення;

По питанню 2 Порядку денного: вибрати та затвердити Повіреним для підписання та укладення договору оренди - ТОВ «Ледже Артіс»;

По питанню 3 Порядку денного: розмір орендної плати розподіляти між співвласниками будівлі пропорційно долям у спільній частковій власності.

Проголосували по всіх питаннях «за» - одноголосно, «проти» - немає, «утримались» - немає.

У протоколі від 01.01.2019 № 01/2019 вказано, що рішення прийняті на цих Загальних зборах, набирають чинності негайно після підписання протоколу.

01.01.2019 відбулись загальні збори власників нежитлової будівлі, розташованої за адресою: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 2/6, літ. «А», проведення яких зафіксовано та рішення оформлені Протоколом № 03/2019 від 01.01.2019.

У цих зборах взяли участь керівники ТОВ «Ледже Артіс», Приватного підприємства «Автомоторс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет» та ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ».

До порядку денного включені наступні питання:

1) Розгляд питання про здачу в оренду нежитлової площі на даху нежитлового приміщення із загальною площею 10 кв. м. для розміщення та експлуатації обладнання базової станції (RBS) стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар» та антенно-фідерних пристроїв вказаної RBS;

2) Вибір Повіреного для підписання та укладення договору оренди;

3) Розгляд питання про розподіл орендної плати між співвласниками будівлі.

Згідно із Протоколом від 01.01.2019 № 03/2019 власниками нежитлової будівлі прийняті наступні рішення:

По питанню 1 Порядку денного: погодитись з пропозицією Приватного акціонерного товариства «Київстар» за умови погодження зі всіма власниками усіх відповідних документів, що стосується договору оренди та надання гарантій матеріальної відповідальності орендаря у випадку пошкодження покрівлі даху при монтажу, демонтажу та експлуатації телекомунікаційного обладнання і перегляду орендної плати в бік збільшення;

По питанню 2 Порядку денного: вибрати та затвердити Повіреним для підписання та укладення договору оренди - ТОВ «Ледже Артіс»;

По питанню 3 Порядку денного: розмір орендної плати розподіляти між співвласниками будівлі пропорційно долям у спільній частковій власності.

Проголосували по всіх питаннях «за» - одноголосно, «проти» - немає, «утримались» - немає.

У протоколі від 01.01.2019 № 03/2019 вказано, що рішення прийняті на цих Загальних зборах, набирають чинності негайно після підписання протоколу.

Обставини укладення договорів оренди від 01.01.2019 № ЛВ0005 з ПрАТ «ВФ Україна» та від 01.01.2019 № ЛК003 з ПрАТ «Київстар».

01.01.2019 між ТОВ «Ледже Артіс» (Орендодавець) та Приватним акціонерним товариством «ВФ Україна» (Орендар) укладено Договір оренди № ЛВ0005 (надалі - Договір № ЛВ0005).

Пунктом 1.1 Договору № ЛВ0005 визначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове, платне, цільове користування нежитлові площі загальною площею 12 кв.м. (а саме: допоміжне приміщення, загальною площею 8 кв.м. та майданчик на даху буднику площею 4 кв. м.), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, літ «А'» (Об`єкт оренди).

Об`єкт оренди використовується Орендарем для встановлення на ньому телекомунікаційного обладнання (пункт 1.3 Договору № ЛВ0005).

Відповідно до пункту 2.1 Договору № ЛВ0005 загальний розмір орендної плати, що сплачується орендарем, становить 11 160,84 грн, в тому числі ПДВ 1 860,14 грн, на місяць, з яких:

- 930,07 грн у т.ч. ПДВ за 1 кв.м. на місяць, що в сумі становить 3 720,28 грн у т.ч. ПДВ на місяць за майданчик на даху будинку площею 4 кв.м.

- 930,07 грн у т.ч. ПДВ за 1 кв.м. на місяць, що в сумі становить 7 440,56 грн у т.ч. ПДВ на місяць за допоміжне приміщення загальною площею 8 кв.м.

В розмір орендної плати не входять витрати пов`язані з утриманням об`єкту оренди та його експлуатацією (електро- та водопостачання, вивіз сміття тощо), які орендар сплачує орендодавцю окремо від орендної плати, згідно виставленого рахунку (пункт 2.2 Договору № ЛВ0005).

Пунктами 2.4, 2.5 Договору № ЛВ0005 визначено, що орендна плата згідно даного Договору перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця не пізніше 5-го числа поточного місяця, за який здійснюється оплата. Інші платежі, передбачені цим Договором, орендар сплачує окремо від орендної плати протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку.

У пункті 8.1 Договору № ЛВ0005 визначено, що він вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2020.

01.01.2019 між ТОВ «Ледже Артіс» (Орендодавець) та Приватним акціонерним товариством «Київстар» (Орендар) укладено Договір оренди № ЛК0003 (надалі - Договір № ЛК0003).

Пунктами 1.1, 1.2 Договору № ЛК0003 визначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове, платне користування площу на даху нежитлового приміщення загальною площею 10 кв.м. (далі – Приміщення), визначені цим Договором (далі - Об`єкт оренди). Об`єкт оренди розташований за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, літ «А'».

Об`єкт оренди надається для розміщення та експлуатації обладнання базової станції (RBS) стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар» та антенно-фідерних пристроїв вказаної RBS (пункт 1.3 Договору № ЛК0003).

Пунктом 5.1 Договору № ЛК0003 визначено, що за користування об`єктом оренди орендар сплачує 11 160,84 грн в тому числі ПДВ 1 860,14 грн на місяць.

31.10.2021 між ТОВ «Ледже Артіс» та ПрАТ «Київстар» укладено Угоду про дострокове розірвання Договору оренди № ЛК0003 від 01 січня 2019 року. Відповідно до якої, сторони дійшли згоди, що з моменту з моменту укладення цієї угоди Договір № ЛК0003 вважається розірваним та втрачає свою чинність. Сторони домовились, що повернення майна з орендного користування має відбутися за актом приймання-передачі 31.10.2021 включно. Грошові зобов`язання сторін до моменту розірвання Договору № ЛК0003 виконані в повному обсязі. Сторони претензій одна до одної не мають.

Обставини укладення договорів доручення.

01.11.2019 між ПП «АВТОМОТОРС» (Довіритель 1), ТОВ «ПАРІТЕТ» (Довіритель 2), ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» (Довіритель 3), з однієї сторони, та ТОВ «Ледже Артіс» (Повірений), з другої сторони, уклали Договір доручення № 01/2019 (далі – Договір № 01/2019).

Пунктом 1.1 Договору № 01/2019 визначено, що відповідно до Протоколу № 01/2019 від 01.01.2019 загальних зборів власників нежитлової будівлі розташованої за адресою: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 2/6, літ «А’», Довірителі (Довіритель 1, Довіритель 2, Довіритель 3), доручають, а Повірений приймає на себе зобов`язання від імені Довірителів і в інтересах усіх Сторін цього Договору, укласти договір оренди нежитлової площі загальною 12 кв. м. (а саме: допоміжне приміщення, загальною площею 8 кв. м., та майданчик на даху будинку 4 кв.м.) для розміщення телекомунікаційного обладнання на суттєві умовах визначених в договорі оренди від 01.01.2019 № ЛВ0005, копія якого є додатком до цього Договору доручення.

Відповідно до пункту 2.1 Договору № 01/2019 повірений зобов`язується:

- виконати дане йому доручення відповідно до вказівок Довірителів, передбачених цим Договором та Протоколом № 01/2019 від 01.01.2019;

- за першою вимогою Довірителів виготовити копії документів та передати їх Довірителям;

- отримувати кошти за укладеним договором оренди від 01.01.2019 № ЛВ0005 та розподіляти їх між Довірителями з відрахуванням витрат Повіреного на виготовлення копій документів, комісійної винагороди банку за отримані та перераховані кошти, вартості спожитої електроенергії, тощо та перерахувати кошти, вартості спожитої електроенергії, тощо та перерахувати належні кошти Довірителям на їх розрахункові рахунки у наступних частках:

- «Довіритель 1» має частку 1,60 % від загальної площі;

- «Довіритель 2» має частку 7,65 % від загальної площі;

- «Довіритель 3» має частку 13,63 % від загальної площі;

- «Повірений» має частку 77,12 % від загальної площі.

У пункті 6.1 Договору № 01/2019 зазначено, що Повірений не пізніше ніж у 5 (п`яти) денний строк після виконання доручення зобов`язаний подати Довірителям письмовий звіт, додавши до нього усі необхідні документи як фінансового так і іншого характеру. Подання звіту не залежить від вимоги Довірителів та надання їм іншої інформації про хід виконання доручення та про його виконання.

Пунктом 9.1 Договору № 01/2019 визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання його умов. Умови даного договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням письмового документу.

Згідно із пунктом 9.5 Договору № 01/2019, після його підписання усі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу.

01.11.2019 між ПП «АВТОМОТОРС» (Довіритель 1), ТОВ «ПАРІТЕТ» (Довіритель 2), ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» (Довіритель 3), з однієї сторони, та ТОВ «Ледже Артіс» (Повірений), з другої сторони, уклали Договір доручення № 03/2019 (далі – Договір № 03/2019).

Пунктом 1.1 Договору № 03/2019 визначено, що відповідно до Протоколу № 03/2019 від 01.01.2019 загальних зборів власників нежитлової будівлі розташованої за адресою: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 2/6, літ «А’», Довірителі (Довіритель 1, Довіритель 2, Довіритель 3), доручають, а Повірений приймає на себе зобов`язання від імені Довірителів і в інтересах усіх Сторін цього Договору, укласти договір оренди нежитлової площі на даху нежитлового приміщення із загальною площею 10 кв. м. для розміщення та експлуатації обладнання базової станції (RBS) стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар» та антенно-фідерних пристроїв вказаної RBS від 01.01.2019 № ЛК0003, копія якого є додатком до цього Договору доручення.

Відповідно до пункту 2.1 Договору № 03/2019 повірений зобов`язується:

- виконати дане йому доручення відповідно до вказівок Довірителів, передбачених цим Договором та Протоколом № 03/2019 від 01.01.2019;

- за першою вимогою Довірителів виготовити копії документів та передати їх Довірителям;

- отримувати кошти за укладеним договором оренди від 01.01.2019 № ЛК0003 та розподіляти їх між Довірителями з відрахуванням витрат Повіреного на виготовлення копій документів, комісійної винагороди банку за отримані та перераховані кошти, вартості спожитої електроенергії, тощо та перерахувати кошти, вартості спожитої електроенергії, тощо та перерахувати належні кошти Довірителям на їх розрахункові рахунки у наступних частках:

- «Довіритель 1» має частку 1,60 % від загальної площі;

- «Довіритель 2» має частку 7,65 % від загальної площі;

- «Довіритель 3» має частку 13,63 % від загальної площі;

- «Повірений» має частку 77,12 % від загальної площі.

У пункті 6.1 Договору № 03/2019 зазначено, що Повірений не пізніше ніж у 5 (п`яти) денний строк після виконання доручення зобов`язаний подати Довірителям письмовий звіт, додавши до нього усі необхідні документи як фінансового так і іншого характеру. Подання звіту не залежить від вимоги Довірителів та надання їм іншої інформації про хід виконання доручення та про його виконання.

Пунктом 9.1 Договору № 03/2019 визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання його умов. Умови даного договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням письмового документу.

Згідно із пунктом 9.5 Договору № 03/2019, після його підписання усі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу.

Обставини укладення та виконання договорів оренди від 01.11.2021 № TUA0878 та від 01.10.2024 № TUA0878 укладених відповідачем з ТОВ «ЮТК».

01.11.2021 між ТОВ «Ледже Артіс» (Орендодавець) та ТОВ «ЮТК» (Орендар) укладено Договір оренди № TUA0878 (надалі - Договір від 01.11.2021).

Пунктом 1.1 Договору від 01.11.2021 визначено, що Орендодавець передає, а Орендар отримує у тимчасове, платне користування площу на даху нежитлового приміщення загальною площею 10 кв.м. (далі – Приміщення), визначені цим Договором (далі - Об`єкт оренди). Об`єкт оренди розташований за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, літ «А'».

Об`єкт оренди надається з метою встановлення інфраструктури Орендаря з правом розміщення телекомунікаційного обладнання операторів телекомунікаційного зв`язку, прокладенням антенно-фідерної траси, розміщення антенно-фідерних пристроїв, прокладенням оптоволоконної траси. Орендар має право використовувати Об`єкт оренди відповідно до мети визначеної в цьому пункті, крім того встановлювати будь-які засоби охорони обладнання, здійснювати інші права щодо Об`єкта оренди згідно з договором та законодавством (пункт 1.2 Договору від 01.11.2021).

Акт приймання передачі Об`єкта оренди (його частини) підписується сторонами в день фактичної передачі Об`єкту оренди (його частини), (пункт 3.4 Договору від 01.11.2021).

Пунктом 5.1 Договору від 01.11.2021 визначено, що за щомісячне користування майном орендарем сплачується щомісячна орендна плата:

- 12 304,82 грн з ПДВ - щомісячний орендний платіж з 01.11.2021 до 31.12.2021;

- 12 920,06 грн з ПДВ – щомісячний орендний платіж з 01.01.2022.

Відповідно до пункту 5.8 Договору від 01.11.2021, Орендар здійснює оплату Орендної плати за листопад 2021 року до 20-го грудня 2021 року. Орендну плату з січня 2022 року до кінця строку дії договору, за кожний повний місяць оренди, Орендар здійснює не пізніше 20 числа поточного місяця за поточний місяць шляхом банківського переказу на поточний рахунок Орендодавця на підставі умов договору.

У пункті 11.1 Договору від 01.11.2021 визначено, що він вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 31.10.2022. Не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору, сторона, яка бажає продовжити його дію з коригуванням умов договору або припинити його дію, повинна письмово попередити про це іншу сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблене, договір вважається продовженим на той самий строк на тих же умовах.

01.11.2021 ТОВ «Ледже Артіс» та ТОВ «ЮТК» складено Акт № 1 приймання-передачі приміщення до Договору № TUA0878 від 01.11.2021, яким підтверджено, що об`єкт оренди загальною площею 10 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, літ «А'», переданий Орендодавцем та прийнятий Орендарем у належному стані.

31.12.2022 між ТОВ «Ледже Артіс» (Орендодавець) та ТОВ «ЮТК» (Орендар) укладено Додаткову угоду до Договору оренди № TUA0878 від 01.11.2021 (надалі – Додаткова угода від 31.12.2022).

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди від 31.12.2022, Орендодавець та Орендар домовились, що з 01.01.2023 пункт 5.1 Договору викласти у наступні редакції: Строк (термін) дії Договору – 31.12.2023 включно; Щомісячна орендний платіж – 14 850,00 грн; Вартість оренди за 1 кв.м. – 1 485,00 грн з ПДВ.

31.12.2023 між ТОВ «Ледже Артіс» (Орендодавець) та ТОВ «ЮТК» (Орендар) укладено Додаткову угоду до Договору оренди № TUA0878 від 01.11.2021 (надалі – Додаткова угода від 31.12.2023).

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди від 31.12.2023, Орендодавець та Орендар домовились, що з 01.01.2024 пункт 5.1 Договору викласти у наступні редакції: Строк (термін) дії Договору – 30.09.2024 включно; Щомісячна орендний платіж – 16 335,00 грн; Вартість оренди за 1 кв.м. – 1 633,50 грн з ПДВ.

01.10.2024 між ТОВ «Ледже Артіс» (Орендодавець) та ТОВ «ЮТК» (Орендар) укладено Договір оренди № TUA0878 (надалі - Договір від 01.10.2024).

Пунктом 1.1 Договору від 01.10.2024 визначено, що на підставі взаємної згоди сторін Орендодавець передає, а Орендар приймає у в строкове платне користування площу на даху нежитлового приміщення загальною площею 10 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, літ «А'», з визначенням меж на відповідній план-схемі (код ДК 016:2010 – 68.20), підписаній сторонами (що надалі іменується «Майно»), з метою встановлення інфраструктури Орендаря, з правом розміщення телекомунікаційного обладнання операторів телекомунікаційного зв`язку, прокладенням антенно-фідерної траси, розміщення антенно-фідерних пристроїв (АФП), прокладенням оптоволоконної траси.

Орендар має право використовувати Об`єкт оренди відповідно до мети визначеної в цьому пункті, крім того встановлювати будь-які засоби охорони обладнання, здійснювати інші права щодо Об`єкта оренди згідно з договором та законодавством України.

Пунктом 3.1 Договору від 01.10.2024 визначено, що за щомісячне користування Майном Орендарем сплачується щомісячна орендна плата з урахуванням всіх податків та зборів, яка є фіксованою на весь строк дії цього договору, розмір якої з урахуванням її індексації становить 14 973,756 грн, крім того ПДВ 20 % - 2 994,75 грн, загальна сума до сплати 17 968,50 грн з ПДВ.

Сторони погодили вважати звітним періодом, по договору, відповідний календарний місяць. Дата отримання доходу визначається згідно чинного законодавства. Сторони починають відлік першого звітного періоду від дати підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди від Орендодавця до Орендаря. Останнім днем останнього звітного періоду по договору є день підписання акту повернення майна з орендного користування. Нарахування орендної плати починається з дати, зазначеної в Акті передачі та припиняється датою підписання сторонами Акту повернення (пункти 3.2, 3.3 Договору від 01.10.2024).

Відповідно до пункту 7.1 Договору від 01.10.2024 він вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 30.09.2025 включно. За два місяці до закінчення строку дії договору, сторона, яка бажає продовжити його дію з коригуванням умов договору або припинити його дію, повинна письмово попередити про це іншу сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблене, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих саме умовах.

01.10.2024 ТОВ «Ледже Артіс» та ТОВ «ЮТК» складено Акт приймання-передачі до Договору № TUA0878 від 01 жовтня 2024 р., яким підтверджено прийняття в строкове платне користування площі даху нежитлового приміщення, загальною площею 10,0 м.кв., за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, літ «А'». Майно передано в задовільному технічному стані, обладнане засобами вимірювання / обліку і може використовуватися у цілях, визначених у договорі та не потребує попередніх підготовчих робіт.

Як вбачається зі змісту письмових пояснень ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» від 09.06.2025, наданих на виконання протокольної ухвали Господарського суду міста Києва від 27.05.2025, за договором оренди № TUA0878 від 01.11.2021 ТОВ «ЮТК» сплатило за орендне користування ТОВ «Ледже Артіс» 117 315,00 грн.

А за договором № TUA0878 від 01.10.2024 ТОВ «ЮТК» сплатило за орендне користування ТОВ «Ледже Артіс» 279 031,50 грн.

На підтвердження вказаних обставин ТОВ «ЮТК» надано копію Акта звірки взаєморозрахунків станом на 09.06.2025.

Обставини укладення та виконання договорів оренди від 01.01.2022 № ЛФ0009 та від 01.01.2025 № ЛФ01425 укладених відповідачем з ПрАТ «ВФ Україна».

01.01.2022 між ТОВ «Ледже Артіс» (Орендодавець) та Приватним акціонерним товариством «ВФ Україна» (Орендар) укладено Договір оренди № ЛФ0009 (надалі - Договір № ЛФ0009).

Відповідно до пункту 1.1 Договору оренди № ЛФ0009, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві, а Орендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування нежиле приміщення (надалі – Приміщення).

Загальна площа приміщення: 12 кв.м. (а саме: допоміжне приміщення, загальною площею 8 кв.м., та майданчик на даху будинку площею 4 кв.м.). Адреса приміщення: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, літ «А'». Строк дії договору: 31 грудня 2022 р.

Щомісячний орендний платіж: 12 304,80 грн, в тому числі ПДВ 2 050,80 грн. Вартість оренди за 1 кв.м. на місяць – 1 025,40 грн в т.ч. ПДВ.

Приміщення передається Орендодавцем і приймається Орендарем на підставі Акту приймання-передачі (в користування) приміщення (надалі – Акт приймання-передачі), що є додатком № 1 до даного договору, в якому сторони передбачають стан Приміщення (пункт 2.1 Договору № ЛФ0009).

Орендною платою є щомісячний обов`язковий грошовий платіж, який Орендар зобов`язаний сплачувати Орендодавцю до 05 числа кожного поточного календарного місяця, за поточний місяць користування Приміщенням. Плата за неповний (першій та/або останній) місць оренди нараховується і сплачується пропорційно до кількості днів, протягом яких Орендар фактично користувався Приміщенням. Плата за користування Об`єктом оренди нараховується починаючи з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщення. Датою підписання Акта приймання-передачі вважається дата зазначена в акті приймання-передачі Приміщення, якщо інша дата не передбачена даними договором (пунктом 6.3 Договору № ЛФ0009).

01.01.2022 ТОВ «Ледже Артіс» та ПрАТ «ВФ Україна» складено Акт № 1 приймання-передачі приміщень. Відповідно до якого, на виконання Договору оренди нежитлових приміщень від 01.01.2022, Орендодавець у належному стані передав, а Орендар отримав в оренду (тимчасове строкове платне користування) нежиле приміщення загальною площею 12 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, літ «А'».

26.12.2022 між ТОВ «Ледже Артіс» (Орендодавець) та ПрАТ «ВФ Україна» (Орендар) укладено Додаткову угоду до Договору оренди № ЛФ0009 від 01.01.2022 (надалі – Додаткова угода від 26.12.2022).

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди від 26.12.2022, Орендодавець та Орендар домовились, що з 01.01.2023 пункт 1.1 Договору викласти у наступні редакції:

Загальна площа приміщення: 12 кв.м. (а саме: допоміжне приміщення, загальною площею 8 кв.м., та майданчик на даху будинку площею 4 кв.м.). Адреса приміщення: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, літ «А'». Строк дії договору: 31.12.2023 включно.

Щомісячний орендний платіж: 14 856,00 грн з ПДВ, з яких:

- 1 238,00 грн з ПДВ за 1 кв.м. допоміжного приміщення площею 8 кв.м., в сумі становить 9 904,00 грн з ПДВ;

- 1 238,00 грн з ПДВ за 1 кв.м. майданчик даху площею 4 кв.м., в сумі становить 4 952,00 грн з ПДВ.

Вартість оренди за 1 кв.м. на місяць – 1 238,00 грн з ПДВ.

31.12.2023 між ТОВ «Ледже Артіс» (Орендодавець) та ПрАТ «ВФ Україна» (Орендар) укладено Додаткову угоду до Договору оренди № ЛФ0009 від 01.01.2022 (надалі – Додаткова угода від 31.12.2023).

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди від 31.12.2023, Орендодавець та Орендар домовились, що з 01.01.2024 пункт 1.1 Договору викласти у наступні редакції:

Загальна площа приміщення: 12 кв.м. (а саме: допоміжне приміщення, загальною площею 8 кв.м., та майданчик на даху будинку площею 4 кв.м.). Адреса приміщення: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, літ «А'». Строк дії договору: 31.12.2024 включно.

Щомісячний орендний платіж: 16 341,70 грн з ПДВ, з яких:

- 1 134,84 грн з ПДВ за 1 кв.м. допоміжного приміщення площею 8 кв.м., в сумі становить 10 894,47 грн з ПДВ на місяць;

- 1 134,84 грн з ПДВ за 1 кв.м. майданчик даху площею 4 кв.м., в сумі становить 5 447,23 грн з ПДВ на місяць.

Вартість оренди за 1 кв.м. на місяць – 1 134,84 грн з ПДВ.

31.12.2024 між ТОВ «Ледже Артіс» (Орендодавець) та ПрАТ «ВФ Україна» (Орендар) укладено Додаткову угоду до Договору оренди № ЛФ0009 від 01.01.2022. Згідно із якою, Орендодавець та Орендар вважають Договір оренди нежилих приміщень № ЛФ0009 від 01.01.2022 розірваним 31 грудня 2024 р.

31.12.2024 ТОВ «Ледже Артіс» та ПрАТ «ВФ Україна» складено Акт № 2 приймання-передачі нежилих приміщень до Договору оренди нежилих приміщень № ЛФ0009 від 01.01.2022. Відповідно до якого, Орендодавець у належному стані прийняв, а Орендар передав з оренди нежиле приміщення площею 12,00 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, літ «А'». Підписання цього акту сторони підтверджують, що майно визначене в цьому акті, передано без будь-яких пошкоджень та придатним до використання.

01.01.2025 між ТОВ «Ледже Артіс» (Орендодавець) та Приватним акціонерним товариством «ВФ Україна» (Орендар) укладено Договір оренди № ЛФ01425 (надалі - Договір № ЛФ01425).

Відповідно до пункту 1.1 Договору оренди № ЛФ01425, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві, а Орендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування нежиле приміщення (надалі – Приміщення).

Загальна площа приміщення: 12 кв.м. Адреса приміщення: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, літ «А'». Строк дії договору: 30.11.2027 включно.

Щомісячний орендний платіж: 18 000,00 грн з ПДВ. Вартість оренди за 1 кв.м. – 1 500,00 грн з ПДВ.

Приміщення передається Орендодавцем і приймається Орендарем на підставі Акту приймання-передачі (в користування) приміщення (надалі – Акт приймання-передачі), що є додатком № 1 до даного договору, а у випадку передачі Орендодавцем разом з Приміщеннями меблів, техніки, обладнання, сторони можуть зазначати в Акті приймання-передачі (в користування) перелік меблів, техніки, устаткування, обладнання, надалі майно, вартість, його стан.

У момент підписання Акта приймання-передачі (в користування) Орендодавець передає Орендарю ключі від Приміщення, після чого Орендарю має бути забезпечений безперешкодний доступ до Приміщення та місць загального користування.

Акт приймання-передачі (в користування) Приміщення сторони (їх уповноважені представники) підписують у день підписання договору або протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати укладення договору. Недоліки Приміщення (за їх наявності) зазначаються у відповідному Акті приймання-передачі (в користування), (пункт 2.1 Договору № ЛФ01425).

Орендною платою є щомісячний обов`язковий грошовий платіж, який Орендар зобов`язаний сплачувати Орендодавцю до 20 числа кожного поточного календарного місяця, що передує місяцю, за який здійснюється платіж та користування Приміщенням. Плата за неповний (першій та/або останній) місць оренди нараховується і сплачується пропорційно до кількості днів, протягом яких Орендар фактично користувався Приміщенням. Плата за користування Об`єктом оренди нараховується починаючи з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщення. Датою підписання Акта приймання-передачі вважається дата зазначена в акті приймання-передачі Приміщення, якщо інша дата не передбачена даними договором (пунктом 6.3 Договору № ЛФ01425).

01.01.2025 ТОВ «Ледже Артіс» та ПрАТ «ВФ Україна» складено Акт № 1 приймання-передачі приміщень (в користування). Відповідно до якого, на виконання договору оренди нежитлових приміщень, Орендодавець у належному стані передав, а Орендар отримав в оренду (тимчасове строкове платне користування) нежиле приміщення загальною площею 12 кв. м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, літ «А'» з усіма внутрішніми системами та комунікаціями, що наявні на час укладення договору. Технічний і санітарний стан прийнятого Орендарем Приміщення за цим Актом задовільний для його використання за цільовим призначенням.

У матеріалах справи наявні платіжні доручення про сплату ПрАТ «ВФ Україна» орендної плати за Договором оренди від 01.01.2022 № ЛФ0009 (із посиланням на цей договір у призначенні платежу) на загальну суму розмірі 398 336,70 грн, а саме: 12 304,80 грн – від 12.01.2023 № 0010007951 (за 01-2023); 12 304,80 грн – від 08.02.2023 № 0010022592 (за 02-2023); 12 304,80 грн – від 07.03.2023 № 0010043142 (за 03-2023); 12 304,80 грн – від 03.04.2023 № 0010060659 (за 04-2023); 14 856,00 грн – від 06.06.2023 № 0010104820 (за 06-2023); 14 856,00 грн – від 10.07.2023 № 0010126799 (за 07-2023); 14 856,00 грн – від 01.08.2023 № 0010142545 (за 08-2023); 14 856,00 грн – від 05.09.2023 № 0010165640 (за 09-2023); 14 856,00 грн – від 02.10.2023 № 0010182256 (за 10-2023); 14 856,00 грн – від 01.11.2023 № 0010204418 (за 11-2023); 14 856,00 грн – від 05.12.2023 № 0010229071 (за 12-2023); 29 712,00 грн – від 15.02.2024 № 0010031131 (за 01-2024); 14 856,00 грн – від 04.03.2024 № 0010043518 (за 03-2024); 1 485,70 грн – від 20.03.2024 № 0010054768 (за 01-2024); 1 485,70 грн – від 20.03.2024 № 0010054769 (за 02-2024); 1 485,70 грн – від 20.03.2024 № 0010054770 (за 03-2024); 16 341,70 грн – від 03.04.2024 № 0010065299 (за 04-2024); 16 341,70 грн – від 08.05.2024 № 0010087255 (за 05-2024); 16 341,70 грн – від 05.06.2024 № 0010107481 (за 06-2024); 16 341,70 грн – від 03.07.2024 № 0010126715 (за 07-2024); 16 341,70 грн – від 05.08.2024 № 0010148640 (за 08-2024); 16 341,70 грн – від 03.09.2024 № 0010167022 (за 09-2024); 16 341,70 грн – від 03.10.2024 № 0010190599 (за 10-2024); 16 341,70 грн – від 06.11.2024 № 0010213417 (за 11-2024); 16 341,70 грн – від 10.12.2024 № 0010237041 (за 12-2024); 16 341,70 грн – від 12.02.2025 № 0010027667 (за 01-2025); 16 341,70 грн – від 12.02.2025 № 0010027668 (за 02-2025); 16 341,70 грн – від 11.03.2025 № 0010048766 (за 03-2025).

Також у матеріалах справи наявні платіжні доручення про сплату ПрАТ «ВФ Україна» орендної плати за Договором оренди нежилих приміщень від 01.01.2025 № ЛФ01425 ПрАТ «ВФ Україна» (із посиланням на цей договір у призначенні платежу) на загальну суму 40 974,90 грн, а саме: 1 658,30 грн – від 11.03.2025 № 0010049528 (за 01-2025); 1 658,30 грн – від 11.03.2025 № 0010049527 (за 02-2025); 1 658,30 грн – від 11.03.2025 № 0010049526 (за 03-2025); 18 000,00 грн – від 09.04.2025 № 0010069563 (за 04-2025); 18 000,00 грн – від 09.05.2025 № 0010090897 (за 05-2025).

Обставини складання сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт.

У матеріалах справи наявні наступні копії актів, що складені ТОВ «ЛЕДЖЕ АРТІС» та ПП НВП «ТЕХНОЛОГ».

За Договором доручення від 01.11.2019 № 03/2019:

- Акт 01/22 приймання-здачі робіт від 31 січня 2022 року. Відповідно до якого, представник Повіреного – ТОВ «ЛЕДЖЕ АРТІС» - Лопата О.М., з однієї сторони, і представник Довірителя ПП НВП «ТЕХНОЛОГ» - Ющенко С.О., з іншої сторони, склали цей акт про те, що Повіреним згідно договору доручення від 01.11.2019 р. № 03/2019, були надані орендні послуги ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» згідно договору оренди від 01.11.2021 № TUA0878, у січні 2022 р., а частина довірителя від сплаченої суми орендної плати складає – 1 397,65 грн, а також ПДВ (20%) – 279,53 грн. Всього: 1 677,18 грн;

- Акт прийому-передачі виконаних робіт від 31.12.2022 № LA00259 на суму 1 761,00 грн з ПДВ, найменування товару (послуги) – розподіл коштів за оренду даху;

- Акт прийому-передачі виконаних робіт від 31.01.2023 № LA00014 на суму 1 761,00 грн з ПДВ, найменування товару (послуги) – розподіл коштів за оренду даху;

- Акт прийому-передачі виконаних робіт від 28.02.2023 № LA00032 на суму 2 024,05 грн з ПДВ, найменування товару (послуги) – розподіл коштів за оренду даху;

- Акт прийому-передачі виконаних робіт від 28.02.2023 № LA00033 на суму 263,05 грн

За Договором доручення від 01.11.2019 № 01/2019:

- Акт 01/22 приймання-здачі робіт від 31 січня 2022 року. Відповідно до якого, представник Повіреного – ТОВ «ЛЕДЖЕ АРТІС» - Лопата О.М., з однієї сторони, і представник Довірителя ПП НВП «ТЕХНОЛОГ» - Ющенко С.О., з іншої сторони, склали цей акт про те, що Повіреним згідно договору доручення від 01.11.2019 № 01/2019, були надані орендні послуги ТОВ «ВФ Україна» згідно договору оренди від 01.11.2019 № ЛК0005, у січні 2022 р., а частина довірителя від сплаченої суми орендної плати складає – 1 397,65 грн, а також ПДВ (20%) – 279,53 грн. Всього: 1 677,18 грн.

- Акт прийому-передачі виконаних робіт від 31.12.2022 № LA00262 на суму 1 677,18 грн з ПДВ, найменування товару (послуги) – розподіл коштів за оренду даху;

- Акт прийому-передачі виконаних робіт від 31.01.2023 № LA00015 на суму 1 677,18 грн з ПДВ, найменування товару (послуги) – розподіл коштів за оренду даху;

- Акт прийому-передачі виконаних робіт від 28.02.2023 № LA00031 на суму 1 677,18 грн з ПДВ, найменування товару (послуги) – розподіл коштів за оренду даху.

Джерела права. Позиція суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України встановлено норму-принцип «справедливість, добросовісність та розумність».

Частиною першою, пунктами 1, 4 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів, інших юридичних фактів.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша, друга статті 14 Цивільного кодексу України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 610, частини першої статті 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Оцінка доводів апеляційної скарги ТОВ «Ледже Артіс».

Щодо прийняття судом першої інстанції Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 21.10.2025.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом принципу диспозитивності, закріпленого у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За приписами статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову (пункт 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц,).

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

Відповідно до частини третьої статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога (пункт 132.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

Отже, предметом позову як певної матеріально-правової вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є фактично спосіб захисту цього права чи інтересу.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем (пункт 4.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, пункт 32 постанови Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 918/1090/20, пункт 35 постанови Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 916/144/18).

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 917/1739/17, пункт 6.55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19). Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки (пункт 9.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 990/29/24).

Підставу позову становлять фактична й правова підстава (пункт 9.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 990/29/24).

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (пункт 6.55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом (пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц).

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог (постанова Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 201/4160/19).

Збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц, пункт 4.16 постанови Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 922/404/19).

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами (пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц).

Разом з тим, Верховний Суд відзначає, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (пункт 8.25 постанови Верховного Суду від 13.08.2024 у справі № 914/3080/20).

Відповідно до частини першої статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Однак, таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Можливість об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до вже поданого позову чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено (пункт 4.18 постанови Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 922/404/19, пункти 67, 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц).

Оскільки норма частини третьої статті 46 ГПК України виключає можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити у задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені (первісні) позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку (пункт 7.57 постанови Верховного Суду від 26.11.2024 у справі № 910/15342/23, постанови Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17, від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17, від 10.09.2019 у справі № 910/13267/18.

Як вже зазначалося, протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 задоволено заяву позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; постановлено розгляд справи № 910/4697/25 здійснювати за правилами загального позовного провадження; запропоновано позивачу подати заяву про збільшення розміру позовних вимог у строк - 5-10 днів, та встановлено відповідачу термін – до 28.10.2025 для подання відзиву на позов з урахуванням заяви про збільшення розміру; призначено підготовче провадження у справі на 28.10.2025.

А 21.10.2025 через систему «Електронний суд» від ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» до суду першої інстанції надійшла Заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 07-10/11695/25).

Отже вказана заява про збільшення позовних вимог подана до закінчення підготовчого засідання, тобто в строк визначений нормами пункту 2 частини другої, частини третьої статті 46 ГПК України.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі надходження до суду такої заяви (про зміну предмету або підстав позову) суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (пункт 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц).

У оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав вважати, що позивачем було змінено і предмет і підстави позову, оскільки фактично ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» збільшено свої майнові вимоги (в частині боргу, інфляційних втрат та 3% річних) та змінено предмет позову шляхом доповнення позовних вимог новими - про стягнення процентів в порядку статті 536 ЦК України та стягнення моральної шкоди при збереженні в ньому первісних обставин, на які воно посилалось, - порушення ТОВ «Ледже Артіс» своїх зобов`язань за договорами доручення із перерахування позивачу частини коштів, отриманих за передання в оренду частини спільного майна.

Також суд першої інстанції наголосив, що встановлення нарахування в порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України не є позовною вимогою.

Однак колегія суддів частково не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Предметом первісних позовних вимог у цій справі було стягнення з ТОВ «Ледже Артіс» на користь ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» суми коштів у розмірі 107 372,94 грн, з яких:

92 530,75 грн - заборгованість по виконанню умов Договорів доручення № 01/2019 та № 03/2019 від 01.11.2019, за період з березня 2023 р. по березень 2025 р. (включно);

3 005,67 грн – компенсація в розмірі 3 % річних за період з березня 2023 р. по березень 2025 р. (відповідно до розрахунку доданого до позовної заяви);

11 836,52 грн – компенсація від інфляційних втрат суми заборгованих коштів за період з березня 2023 р. по березень 2025 р. (відповідно до розрахунку доданого до позовної заяви).

Предметом позовних вимог відповідно до Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 21.10.2025 є стягнення з ТОВ «Ледже Артіс» на користь ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ»:

1) заборгованості у розмірі 214 517,24 грн, з яких:

138 725,80 грн – заборгованість по виконанню умов Протоколів № 01/2019 та № 03/2019 від 01.01.2019 та Договорів доручення № 01/2019 та № 03/2019 від 01.11.2019, за період з березня 2023 року по вересень 2025 року (включно);

5 323,91 грн – компенсація в розмірі 3% річних за період з березня 2023 р. по вересень 2025 р. (відповідно до розрахунку доданого до заяви);

17 360,90 грн – компенсація від інфляційних втрат суми заборгованих коштів; річних за період з березня 2023 р. по вересень 2025 р. (відповідно до розрахунку доданого до заяви);

53 106,63 грн – сума компенсації за неотримані вчасно грошові кошти (відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України) за період з березня 2023 р. по вересень 2025 р. (відповідно до розрахунку доданого до заяви);

2) 50 000,00 грн – завданої моральної шкоди, протиправними та незаконними діями, що підривають довіру та ділову репутацію, а також принижують гідність та законність господарської діяльності позивача.

Отже, у Заяві про збільшення розміру позовних вимог від 21.10.2025 ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» додатково до первісних вимог заявлено до стягнення:

46 195,05 грн (138 725,80 - 92 530,75 = 46 195,05) – сума основного боргу за період квітня 2025 р. - вересня 2025 р. (включно);

2 318,24 грн (5 323,91 - 3 005,67 = 2 318,24) – компенсація в розмірі 3% річних за період з квітня 2025 р. по вересень 2025 р. (включно);

5 524,38 грн (17 360,90 - 11 836,52 = 5 524,38) – компенсація від інфляційних втрат суми заборгованих коштів; річних за період з квітня 2025 р. по вересень 2025 р. (включно);

53 106,63 грн – сума компенсації за неотримані вчасно грошові кошти (відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України) за період з березня 2023 р. по вересень 2025 р.;

50 000,00 грн – завданої моральної шкоди.

Суд враховує висновки викладені у пунктах 7.66, 7,67, 7.68 постанови Верховного Суду від 26.11.2024 у справі № 910/15342/23, у яких суд касаційної інстанції зазначив, що у вирішенні заяви позивача про збільшення позовних вимог, суд першої інстанції не врахував, що у цій заяві, додатково до вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму прострочених зобов`язань з оплати послуги за лютий 2023 - серпень 2023 року, позивач, посилаючись на вимоги частини другої статті 625 ЦК України, фактично заявив нові позовні вимоги, додавши вимоги про стягнення нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України трьох процентів річних та інфляційних втрат за попередні періоди заборгованості з оплати послуги (за січень 2022 року - січень 2023 року), які передують тим періодам, за які первісно заявлялись означені вимоги та за які не пред`являлась до стягнення сума основного боргу.

За таких обставин, Верховний Суд вважає, що хоч подана позивачем заява і була названа останнім як заява про збільшення позовних вимог, за своїм змістом така заява, у частині вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних, є новими позовними вимогами, оскільки такі вимоги не змінюють ні предмет вимоги позивача з якою він звернувся до суду вперше - стягнення заборгованості з оплати наданих послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг, спожитих у лютому 2023 - серпні 2023 року та нараховані на суму спірної заборгованості: пеню та 3 % річних і інфляційні втрати на підставі положень статті 625 ЦК України, ні підстави їх стягнення (заборгованість за означений період). Натомість стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних, внаслідок прострочення оплати відповідачем заборгованості за розрахункові періоди січень 2022 року - січень 2023 року, незважаючи на те, що вказана заборгованість виникла із одного Договору, однак жодним чином не пов`язана із вимогами про стягнення заборгованості за послуги спожити / отримані відповідачем у лютому 2023 року - серпні 2023 року та становить самостійний предмет позову щодо стягнення саме таких сум і обґрунтовується самостійними доказами на обґрунтування (фактичними підставами) для їх стягнення (акти приймання-передачі послуг, розрахунки платежів прогнозованої вартості послуг, періоди прострочення та періоди нарахування відповідних сум), (пункт 7.67 постанови).

Отже, заява позивача за своєю правовою природою не є заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки вимоги та обґрунтування, наведені позивачем у цій заяві є відмінними від вимог та обґрунтувань (фактичних підстав), зазначених ним у первісній позовній заяві, що свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції приписів частини третьої статті 46 ГПК України, на що суд апеляційної інстанції також уваги не звернув. Таке правозастосування не узгоджується з практикою Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду (зокрема, постанови від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц та від 13.08.2024 у справі № 914/3080/20), (пункт 7.68 постанови).

З огляду на наведені висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26.11.2024 у справі № 910/15342/23, під час розгляду цієї справи, № 910/4697/25, колегія суддів констатує, що Заява про збільшення розміру позовних вимог від 21.10.2025, за своїм змістом, у частині вимог про стягнення суми основного боргу за період з квітня 2025 р. по вересень 2025 р., нарахованих на неї 3 % річних, інфляційних втрат та процентів (відповідно до статті 536 ЦК України) за той самий період, є пред`явленням нових позовних вимог.

При цьому, незважаючи на те, що ці суми нараховані ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ» на підставі одних й тих самих Протоколів № 01/2019 та № 03/2019 від 01.01.2019 та Договорів доручення № 01/2019 та № 03/2019 від 01.11.2019, однак жодним чином не пов`язані з сумою боргу за період з березня 2023 р. по березень 2025 р. за стягненням якої позивач звернувся до суду вперше, вимоги про їх стягнення становлять самостійний предмет позову і обґрунтовується самостійними доказами на обґрунтування (фактичними підставами) для їх стягнення (періоди прострочення та періоди нарахування відповідних сум).

Одночасною зміною предмету та підстав позову (новим позовом) є й заявлення вимоги про стягнення з відповідача 50 000,00 грн – завданої моральної шкоди, протиправними та незаконними діями, що підривають довіру та ділову репутацію, а також принижують гідність та законність господарської діяльності позивача.

Адже ця самостійна матеріально-правова вимога обґрунтована іншими обставинами (фактичними підставами) і норми права (юридичними підставами), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

А саме, як вже зазначалось, позовна вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн, із посиланням на статті 23, 94, частину першу статті 611, статтю 1167 ЦК України, пункт 26 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III, обґрунтована поданням відповідачем до суду документів (пояснень, відзиву на позов) у цій справі, що є маніпулятивними, містять неправдиві та спотворені відомості, що, за твердженням позивача, свідчить про завдання моральної шкоди ПП «НВП «ТЕХНОЛОГ», а саме, підрив ділової репутації та зневагу до законних умов провадження господарської діяльності.

Тобто вимога про стягнення моральної шкоди заявлена з підстав поширення недостовірної інформації, а не у зв`язку із невиконанням зобов`язань за договорами доручення із перерахування позивачу частини коштів, отриманих за передання в оренду частини спільного майна, як про це помилково зазначив суд першої інстанції.

Отже, Заява про збільшення розміру позовних вимог від 21.10.2025, за своїм змістом, у частині вимог про стягнення суми основного боргу за період з квітня 2025 р. по вересень 2025 р., нарахованих на неї 3 % річних, інфляційних втрат та процентів (відповідно до статті 536 ЦК України) за той самий період, а також вимоги про стягнення моральної шкоди, не є ані заявою про збільшення позовних вимог ані заявою про зміну предмету позову, оскільки вимоги та обґрунтування, наведені позивачем у цій заяві є відмінними від вимог та обґрунтувань (фактичних підстав), зазначених ним у первісній позовній заяві, а збереження первісних обставин для цих нових вимог відсутнє.

Оскільки норма частини третьої статті 46 ГПК України виключає можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволенні (прийнятті) Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 21.10.2025 та повернути її у вищенаведеній частині, і розглянути по суті раніше заявлені (первісні) та збільшені (в частині нарахувань на первісно заявлену до стягнення на суму основного боргу за період з березня 2023 р. по березень 2025 р.) позовні вимоги.