Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №914/1379/25 — Західний апеляційний господарський суд

Суд: Західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №914/1379/25

Суддя: Галушко Наталія Анатоліївна

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/1379/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

без виклику учасників процесу

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" від 27.07.2026 (вх. № 01-05/2496/26 від 27.07.2026)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.07.2026 (суддя Петрашко М.М. повний текст ухвали складено 21.07.2026)

у справі № 914/1379/25

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"

про стягнення 50 097 809,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія «Укренерго» до Акціонерного товариства ДТЕК «Західенерго» про стягнення 50 097 809,35 грн.

06.07.2026 Акціонерним товариством ДТЕК «Західенерго» подано зустрічну позовну заяву до ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання права не сплачувати 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.07.2026 у справі №914/1379/25 повернуто зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" заявнику.

Ухвала суду мотивована тим, що право на подання зустрічного позову АТ ДТЕК «Західенерго» може бути реалізовано виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідач в зазначений термін не скористався таким правом. Оскільки відповідач 12.05.2025 (згідно довідки про доставку електронного листа) отримав ухвалу від 06.05.2025 про відкриття провадження у справі, якою йому був наданий 15-денний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву, тому останній мав строк для подання зустрічної позовної заяви до 27.05.2025. Однак, зустрічна позовна заява була подана 06.07.2026, з пропуском встановленого процесуального строку.

Суд зазначив, що АТ ДТЕК «Західенерго» не надано доказів, яким чином введення воєнного стану вплинуло на його права і обов`язки своєчасно подати зустрічну позовну заяву, при цьому позивачем за зустрічним позовом не подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" подано апеляційну скаргу від 27.07.2026 (вх. № 01-05/2496/26 від 27.07.2026) в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.07.2026 у справі № 914/1379/25, справу направити для продовження розгляду в цій частині.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції, встановивши, що позовну заяву подано з порушенням встановлених вимог, а саме пропуск процесуального строку, безпідставно не застосував наслідки, визначені положеннями ст.174 ГПК України та не залишив позов без руху.

Скаржник вважає, що оскільки воєнний стан на території України триває, то строк звернення до суду продовжується на строк дії воєнного стану, відтак позивач не повинен окремо просити суд поновити строк для звернення до суду з зустрічним позовом.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючої судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" від 27.07.2026 (вх. № 01-05/2496/26 від 27.07.2026) залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" від 27.07.2026 (вх. № 01-05/2496/26 від 27.07.2026) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.07.2026 у справі №914/1379/25, розгляд справи вирішено проводити без повідомлення учасників за наявними у справі матеріалами.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Отже, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним. Подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами.

У пункті 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив право відповідача подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Такий строк встановлений у частині першій статті 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Отже, суд встановлює строк для подачі відзиву на позов в межах граничного строку - 15 днів з дня вручення ухвали.

Згідно з частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі.

Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої (відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву ) та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З огляду на викладене, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Відтак, доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції безпідставно не застосував наслідки, визначені положеннями ст.174 ГПК України та не залишив позов без руху, спростовуються вищевикладеним.

Подібна правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема у постановах від 24 грудня 2019 року у справі № 910/5172/19, від 06 грудня 2023 року у справі № 918/604/23.

Місцевий господарський суд встановив, що його ухвала від 06.05.2025 року про відкриття провадження у справі № 914/1379/25 в якій, крім іншого, був встановлений відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали була доставлена до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд» 12.05.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

Встановивши дату отримання відповідачем зазначеної ухвали суду, місцевий господарський суд, керуючись наведеними вище нормами процесуального права, правильно встановив, що граничною датою, до якої відповідач мав право подати зустрічний позов, було 27.05.2025 року (включно).

Однак, відповідач подав зустрічний позов через систему «Електронний суд» лише 06.07.2026 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Місцевий господарський суд також встановив, що відповідач разом з поданням зустрічної позовної заяви не подав до суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником причини на предмет їх поважності.

Аналогічну позицію викладено в постанові ВС від 27.08.2025 у справі №927/50/25.

В зустрічній позовній заяві скаржник зазначає, що оскільки воєнний стан на території України триває, то строк звернення до суду продовжується на строк дії воєнного стану, відтак позивач не повинен окремо просити суд поновити строк для звернення до суду з зустрічним позовом.

Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №918/604/23).

Колегія суддів зазначає, що скаржник, звертаючись до суду першої інстанції з зустрічною позовною заявою, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу такої, не заявляв.

Щодо тверджень скаржника про автоматичне продовження строку звернення до суду з відповідними процесуальними документами на строк дії воєнного стану, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 910/186/21 виснував, що ключовою ознакою поважності причин пропуску строку є причинно-наслідковий зв`язок між обставинами (зокрема, але не виключно збройна агресія проти України) та неможливістю виконати конкретну процесуальну дію у строк, встановлений законом, ухвалою суду тощо. Сама по собі військова агресія проти України та введення воєнного стану на всій її території не може автоматично означати зупинення всіх процесуальних строків, визначених законом, або ж про автоматичне поновлення таких строків, незалежно від того, чи існує реальна можливість дотриматися їх. Військова агресія, воєнний стан як обставини непереборної сили можуть бути поважною причиною пропуску процесуального строку та підставою для його поновлення лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ними обставин особа не може виконати ті чи інші процесуальні дії.

Лише доведені та об`єктивні обставини можуть вважатися поважними причинами для поновлення процесуального строку, а не формальне посилання на воєнний стан без конкретних доказів.

Колегія суддів зазначає, що скаржником не доведено належними та допустимими доказами наявність причинно-наслідкового зв`язку між зовнішніми обставинами (бойовими діями, на які покликається скаржник) та фактичною неможливістю вчинити процесуальну дію (подати зустрічну позовну заяву), оскільки АТ ДТЕК «Західенерго» розташоване в місті Львові, де на момент розгляду даної справи не відбувалися і не відбуваються активні бойові дії.

Відтак, арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленої ухвали.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись, ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. В задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" від 27.07.2026 (вх. № 01-05/2496/26 від 27.07.2026) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.07.2026 у справі №914/1379/25 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

4. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 24.09.2026.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua