Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №926/911/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 926/911/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання –Стронська А.І.

за участю представників учасників процесу:

представники позивача – Невструєв Л.Б.

представники відповідача – не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» від 06.08.2026 (вх.№ ЗАГС 01-05/2614/26 від 06.08.2026)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.07.2026 (повний текст рішення складено і підписано 23.07.2026, суддя Ніколаєв М.І.)

у справі № 926/911/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс»

до відповідача Кам`янецької сільської ради Чернівецького району, Чернівецької області

про застосування наслідків недійсності, нікчемності правочину та стягнення 1 831 354,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд до Господарського суду Чернівецької області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Газ Ресурс” до Кам`янецької сільської ради Чернівецького району, Чернівецької області про застосування наслідків недійсності, нікчемності правочину та стягнення 1 831 354,32 грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.07.2026 року у справі № 926/911/26 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач не надав жодного доказу та не навів будь-яких обґрунтованих доводів, яким чином прострочення укладення на 1 день належним чином виконаного понад 3 роки тому договору порушує його права та законні інтереси. Так, позивач узяв участь у процедурі закупівлі товару шляхом подання тендерної пропозиції, уклав договір та вчинив усі дії щодо його виконання – поставив електричну енергію та прийняв оплату її вартості, а через 4 роки після укладення договору звернувся до суду з даним позовом з підстав нікчемності договору та застосування її наслідків, посилаючись на порушення строку укладення договору на один день. При цьому, позивач просить стягнути з відповідача суму на 1 831 354,32 грн більшу, ніж він сплатив за спожиту електричну енергію в межах виконаного сторонами договору. Суд зазначив, що така непослідовна поведінка позивача є суперечливою, не відповідає принципам добросовісності та розумності.

Щодо строків позовної давності суд зазначив, що такий не сплив, оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №. 540-IX та Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 продовжували строк, визначений ст. 257 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» подано апеляційну скаргу від 06.08.2026 (вх.№ ЗАГС 01-05/2614/26 від 06.08.2026), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.07.2026 року у справі № 926/911/26 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Зокрема, скаржник зазначає, що

· оскільки суд першої інстанції встановив факт порушення відповідачем строку укладення договору, встановленого частиною шостою статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі», такий договір є нікчемним з моменту його укладення (ab initio), незалежно від волі сторін, факту виконання договору чи оцінки судом такого виконання як добросовісного.

· нікчемний правочин не створює юридичних наслідків (частина перша статті 216, стаття 236 ЦК України).

· тривале виконання сторонами нікчемного правочину не змінює його правової природи та не позбавляє сторону права на застосування наслідків недійсності, передбачених статтею 216 ЦК України, в будь-який час у межах позовної давності. Застосування судом добросовісності як самостійної підстави для відмови у застосуванні наслідків недійсності нікчемного правочину не має нормативного підґрунтя.

Кам`янецькою сільською радою Чернівецького району подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, спростовуючи доводи апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.07.2026 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» від 06.08.2026 (вх.№ ЗАГС 01-05/2614/26 від 06.08.2026) залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» від 06.08.2026 (вх.№ ЗАГС 01-05/2614/26 від 06.08.2026) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.07.2026 у справі № 926/911/26, розгляд справи призначено на 15.09.2026

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Укр Газ Ресурс» – адвоката Невструєва Леоніда Борисовича від 24.08.2026 (вх. № 01-04/7048/26 від 24.08.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання 15.09.2026 не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 15.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

10.01.2022 відповідачем оголошено процедуру відкритих торгів відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Предмет закупівлі електрична енергія. У складі тендерної документації було надано проєкт договору про постачання електричної енергії, який визначав істотні умови майбутнього правочину, зокрема порядок зміни ціни та відповідальність сторін.

02.02.2022 року за результатами розгляду тендерних пропозицій уповноважена особа відповідача прийняла рішення, оформлене протоколом №43, про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів «UA-2022-01-10-000379-b» - «ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР ГАЗ РЕСУРС».

На підставі даного рішення відповідач 02.02.2022 опублікував в системі Prozorro Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2022-01-10-000379-b з позивачем, кількість товару – 556400 кВт/год, строк поставки – від 01.03.2022 до 31.12.2022.

23.02.2022 між сторонами укладено Договір №39 про постачання електричної енергії споживачу (надалі - договір), який відповідає проєкту договору, що входив до складу тендерної документації відповідача.

Строк дії договору – до 31.12.2022.

В період з березня 2022 року по грудень 2022 року позивач поставив відповідачу 411 855 кВт/год електричної енергії, що підтверджується актами приймання №УГР00001549 від 25.04.2022, №2017 від 16.05.2022, №2576 від 20.06.2022, №3064 від 12.07.2022, №3454 від 18.08.2022, №3877 від 27.09.2022, №4047 від 17.10.2022, №4484 від 15.11.2022, №УГР00005286-П від 23.12.2022.

За спожиту електроенергію відповідач сплатив 2 310 793,32 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Спір щодо виконання умов договору між сторонами відсутній.

Сторони договір виконали належним чином та у зв`язку із закінченням строку договір припинив свою дію 31.12.2022.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" (ч. 1 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

При цьому, п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про публічні закупівлі" визначає, що договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону та укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Так, 02.02.2022 року за результатами розгляду тендерних пропозицій уповноважена особа відповідача прийняла рішення, оформлене протоколом №43, про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів «UA-2022-01-10-000379-b» - «ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР ГАЗ РЕСУРС»;

На підставі даного рішення відповідач 02.02.2022 опублікував в системі Prozorro Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2022-01-10-000379-b з позивачем, кількість товару – 556400 кВт/год, строк поставки – від 01.03.2022 до 31.12.2022.

23.02.2022 між сторонами укладено Договір №39 про постачання електричної енергії споживачу (надалі - договір), який відповідає проєкту договору, що входив до складу тендерної документації відповідача.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної події або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що 20-ти денний строк укладення договору закінчився 22.02.2022, а не 21.02.2022, як стверджує позивач, отже договір укладено з простроченням строку на 1 день.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, позивачу було достеменно відомо про дату укладення договору з простроченням в один день, проте він від його виконання з посиланням на нікчемність правочину не відмовився.

Так, в період з березня 2022 року по грудень 2022 року позивач поставив відповідачу 411 855 кВт/год електричної енергії, що підтверджується актами приймання №УГР00001549 від 25.04.2022, №2017 від 16.05.2022, №2576 від 20.06.2022, №3064 від 12.07.2022, №3454 від 18.08.2022, №3877 від 27.09.2022, №4047 від 17.10.2022, №4484 від 15.11.2022, №УГР00005286-П від 23.12.2022.

За спожиту електроенергію відповідач сплатив 2 310 793,32 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Спір щодо виконання умов договору між сторонами відсутній.

Отже, сторони умови договору виконали у повному обсязі і такий (договір) припинив свою дію 31.12.2022 у зв`язку із закінченням строку.

Оскільки електрична енергія відповідачем спожита, за що позивачем отримано кошти, зобов`язання між сторонами припинилися належним виконанням на підставі ст. 599 ЦК України ще у 2022 році.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Очевидно, що дії позивача, який уклав 23.02.2022 договір №39 про постачання електричної енергії споживачу, добровільно постачав електричну енергію, підписував акти приймання-передачі без жодних претензій, приймав оплату за надані послуги, а через 4 роки заявив, що договір нікчемний та звернувся з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення коштів, суперечить його попередній поведінці і є недобросовісними.

Кам`янецька сільська рада сплатила за електричну енергію ціну, яка повністю відповідала ринковим станом момент виставлення рахунків на оплату, будь-які додаткові стягнення коштів на користь позивача є безпідставними, оскільки баланс майнових інтересів сторін повністю дотримано під час фактичного виконання.

Позивач не довів, яким чином одноденне відхилення від встановленого строку підписання договору порушило його права чи охоронювані законом інтереси. Позивач отримав прибуток і реалізував товар, тому позов спрямований не на захист права, а на безпідставне додаткове збагачення за рахунок бюджету, оскільки позивач просить стягнути з відповідача суму, на 1831 354,32 грн більшу, ніж він (відповідач) сплатив за спожиту електричну енергію в межах виконаного сторонами договору.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.07.2026 у справі №926/911/26.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.07.2026 у справі №926/911/26 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» від 06.08.2026 (вх.№ ЗАГС 01-05/2614/26 від 06.08.2026) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.07.2026 у справі №926/911/26 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 24.09.2026.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.