Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №703/1879/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/821/1829/26Головуючий по першій інстанції

Справа № 703/1879/26 Категорія: 310020000 Ігнатенко Т.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Сіренка Ю.В., Карпенко О.В., Василенко Л.І.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – ОСОБА_3 ,

особа, яка подає апеляційну скаргу – представник ОСОБА_2 – адвокат Яременко Володимир Васильович,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Яременка Володимира Васильовича на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 травня 2026 року (у складі судді Ігнатенко Т.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на час навчання,

в с т а н о в и в:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на період навчання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову до суду і до закінчення дитиною навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2007 року по 2013 рік позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. За час спільного проживання у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4 .

На даний час донька досягла повноліття і навчається на 1 курсі на денній формі навчання в Технічному університеті у місті Кошиці, термін навчання 3 роки. Навчання у навчальному закладі потребує фінансових витрат, особливо з огляду на те, що донька перебуває за кордоном, що зумовлює додаткові витрати на проживання, харчування, проїзд та інші необхідні потреби. На сьогоднішній день витрати на утримання доньки позивач несе одноособово. Зокрема, здійснює оплату харчування, придбання одягу, засобів гігієни, канцелярського приладдя та інших необхідних речей для навчання і повсякденного життя.

Оскільки донька навчається у місті Кошиці (Словацька Республіка), позивач систематично здійснює банківські перекази грошових коштів на її ім`я. Крім того, під час перебування доньки в Україні у період канікул, позивач додатково надає їй грошові кошти готівкою.

У зв`язку з тим, що донька сторін навчається та потребує постійної матеріальної допомоги, а всі витрати на її утримання несе позивач одноособово, остання зверталася до відповідача у справі з метою врегулювання питання щодо надання матеріальної допомоги у позасудовому порядку, однак жодних домовленостей між сторонами досягнуто не було.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.05.2026 позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення з заявою до суду, тобто з 30 березня 2026 року і до закінчення останньою навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 річного віку.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1311,20 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції зазначив, що витрати на навчання дітей після досягнення ними повноліття покладаються на обох батьків. Оскільки матеріалами справи підтверджено той факт, що донька сторін навчається на денній формі в університеті в Республіці Словаччина, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів на утримання повнолітньої ОСОБА_3 .

Не погоджуючись із таким рішенням суду, представником відповідача – адвокатом Яременком В.В. через підсистему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині визначення форми та розміру стягнення аліментів та ухвалити нове, яким встановити розмір аліментів у твердій грошовій сумі з урахуванням фактичного матеріального становища.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем не надано жодних доказів того, що дитина, яка продовжує навчання потребує матеріальної допомоги, також не доведено той факт, що донька не має підробітків, не отримує стипендії чи соціальної допомоги, як в Україні так і в Словаччині(для прикладу - як така, що має статус біженки).

Крім того, зазначає, що позивачем не доведено той факт, що відповідач має реальну можливість надавати матеріальну допомогу в такому розмірі (підтвердження постійного заробітку, наявності майна).

Посилання суду першої інстанції на наявність у відповідача неофіційних доходів та висновок про те, що розмір зазначених доходів є достатнім для сплати аліментів в розмірі середньої заробітної плати для даної місцевості є необґрунтованим, непідтвердженим та таким, що суперечить матеріалам справи.

Звертає увагу на те, що призначення аліментів у частці від доходу особі створює для відповідача завідомо невиконуваний обов`язок та призведе до штучного накопичення боргу, що суперечить принципам розумності та справедливості.

Також зазначає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки матеріальному становищу позивача та самої дитини, яка навчається, має право отримувати стипендію та спроможна частково забезпечувати свої базові потреби самостійно.

23.07.2026 на адресу Черкаського апеляційного суду від позивача ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Вважає, що судом першої інстанції належним чином встановлено наявність усіх підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки.

Зазначає, що посилання відповідача на те, що він офіційно непрацевлаштований та немає офіційних доходів не є підставою для звільнення батька від обов`язку утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Також позивач звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити спосіб стягнення аліментів та визначити їх у твердій грошовій сумі, однак право вибору способу стягнення аліментів належить виключно позивачу.

23.07.2026 на адресу Черкаського апеляційного суду від третьої особи ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку надійшли письмові пояснення.

Вважає рішення суду першої інстанції справедливим та обґрунтованим, у зв`язку з чим просить залишити без змін рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.05.2026, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Згідно з пунктами 1, 3 частини 6 цієї статті для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 28 липня 2026 року дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).

Згідно зі статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу (ст. 201 СК України).

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вказаних вище фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено судам, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі № 308/4214/18 від 13.04.2021 стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (постанова Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 644/3610/16).

З системного аналізу вказаних норм слідує, що під час розгляду справ за позовом про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, підлягають доказуванню та встановленню наступні обставини: потреба повнолітньої дитини в матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Як вбачається з Відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, складеної головним спеціалістом виконавчого комітету Смілянської міської ради 13 квітня 2026 року, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , період реєстрації з 01 квітня 2015 року по теперішній час; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період реєстрації з 01 квітня 2015 року по теперішній час.

Відповідно до довідки, яка складена Референткою Навчального відділу Технічного університету у місті Кошиці 02 вересня 2025 року, переклад якої зі словацької мови на українську мову виконав перекладач Гладун І.В., підпис якої засвідчив приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Корнєєнкова Н.О. та дану нотаріальну дію зареєстровано в реєстрі за № 5060, ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Сміла, в 2025-2026 академічному році є студенткою 1 курсу програми підготовки бакалаврів денної форми навчання відповідної спеціальності (див. Закон №131/2002 Збірника законів) Факультету гірничої справи, екології, менеджменту та геотехнологій Технічного університету в місті Кошиці. Академічний рік триває з 01 вересня 2025 року по 31 серпня 2026 року. Нормативний термін навчання становить 3 роки.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що повнолітня донька сторін, яка навчається, потребує матеріальної допомоги, а тому стягнення аліментів з батька на її утримання є необхідним, оскільки обов`язок з утримання дитини покладається на обох батьків.

Колегія суддів зазначає, що повнолітня ОСОБА_3 має потребу у витратах на харчування, одяг, проїзд, а також витрат, пов`язаних із організацією навчального процесу, тому відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено, що вона потребує матеріальної допомоги, оскільки вказані витрати є базовими людськими потребами.

Звертаючись із апеляційною скаргою, представник ОСОБА_2 – адвокат Яременко В.В. просив скасувати рішення суду першої в частині визначення форми та розміру стягнення аліментів та ухвалити нове, яким встановити розмір аліментів у твердій грошовій сумі з урахуванням фактичного матеріального становища, тобто шляхом фактичної зміни способу стягнення аліментів.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина; спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).

Таким чином, апеляційний суд не може змінити спосіб присуджених аліментів, розглянувши вимогу, що не була предметом розгляду у суді першої інстанції, а розмір аліментів визначений у твердій грошові сумі, порушить право вибору одержувача аліментів, передбаченого ч. 3 ст. 181 СК України щодо визначення способу стягнення аліментів.

Саме стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі.

У свою чергу, платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, але може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, Верховний Суд у постанові 18.09.2019 в цивільній справі № 755/14073/16-ц звернув увагу на те, що положеннями Сімейного кодексу України передбачена лише можливість зміни розміру аліментів, а не встановленого способу їх стягнення, тобто зменшення або збільшення розміру аліментів, однак позивачем цих вимог заявлено не було, а суд розглядає справи лише у межах заявлених вимог, тому зменшити розмір аліментів у спосіб інший, ніж просить позивач, неможливо.

Оскільки сторона відповідача у прохальній частині апеляційної скарги не заявляла вимог про зменшення розміру аліментів у межах способу їх стягнення (частка від доходу платника), який визначений оскаржуваним судовим рішенням, а просила стягувати аліменти у твердій грошовій сумі, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Яременка Володимира Васильовича залишити без задоволення.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 травня 2026 року у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Судді Ю.В. Сіренко

Л.І. Василенко

О.В. Карпенко