Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №695/804/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/138/26 Справа № 695/804/25 Категорія: ч. 2 ст. 172-4 КУпАП Головуючий у І інстанції Бойко Н. В. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисника Сизька Д.Б. та правопорушника ОСОБА_1 , прокурора Гречаника Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Сизька Д.Б. на постанову Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 12.12.2025 р., якою

ОСОБА_1 , який наро-дився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гельмязів Золотоніського р-ну Черкаської обл., громадянин України, одруже-ний, працює заст. сільського голови Гельмязівської сільради Черкаської обл., проживає АДРЕСА_1 ,

визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.1724 КУпАП, провадження по справі закрите на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням строків накладення адмінстягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 , будучи заст. сільського голови Гельмязівської сільради Черкаської обл. та відповідно суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», в порушення ст. 25 ЗУ «Про запобігання корупції», маючи заборону входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, крім випадку, передбаченого абз. 1 ч. 2 цієї статті, з 4.09.2019 р. по теперішній час входить до складу правління ТОВ «Охоронна група «Центр»», чим вчинив адмінправопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 1724 КУпАП.

Юридичними наслідками у даному випадку є те, що ОСОБА_1 , входив до складу правління ТОВ «Охоронна група «Центр»», яке має на меті одержання прибутку одночасно здійснюючи свою діяльність, як посадова особа органу місцевого самоврядування.

Провадження по справі закрите на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків накладення адмінстягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник Сизько Д.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при ухваленні рішення судом не вжито заходів щодо повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи і їх сукупності, не в повній мірі з`ясувано обставини справи та не навів достатніх мотивів, з яких він виходив вирішуючи справу.

НАЗК стало відомо чи правопорушення могло бути виявлене не пізніше 8.04.2021 р., протокол про адмінправопорушення складено 10.02.2025 р., справа надійшла до суду 20.02.2025 р., фактично поза межами строку накладення адмінстягнення.

Суд першої інстанції одночасно із закриттям провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адмінстягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, та встановленням вини особи допустив порушення норм КУпАП, оскільки згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адмінправопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, оскільки адмінстягнення може бути накладено протягом 6 місяців з дня його виявлення, але не пізніше 2 років з дня його вчинення.

Суд першої інстанції не міг та не повинен був констатувати факт вчинення особою адмінправопорушення, з таким клопотанням ОСОБА_1 звертався до суду першої інстанції з окремим клопотанням.

Верховний Суд, залишаючи 18.02.2025 р. без задоволення касаційну скаргу прокурора у справі № 712/8174/23, нагадав про повноваження суду під час розгляду клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності. Так, ухвалою суду першої інстанції особу звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. п. 24 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, апеляційний суд вказану ухвалу змінив лише в частині розподілу процесуальних витрат.

В протоколі про адмінправопорушення особа, яка складала протокол про адмінправопорушення, чітко визначилась з тим, що об`єктивна сторона правопорушення яке інкримінується ОСОБА_1 полягала виключно в тому, що він будучи заст. сільського голови входив до складу правління ТОВ «Охоронна група «Центр», а юридична особа у формі ТОВ не має такого виконавчого органу як правління.

ОСОБА_1 входив до складу засновників, а не правління ТОВ «Охоронна група «Центр», тому суд не вправі в постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ознаки правопорушення, які не зазначалися у протоколі про адмінправопорушення, або їх включати, адже в протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213 та 221 КУпАП, є лише розгляд справи.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні адмінправопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Всупереч доводам прокурора, ОСОБА_1 не допустив порушення ст. 25 ЗУ «Про запобігання корупції», оскільки з 2.04.2019 р. не входив до складу такого органу як «правління» ТОВ «Охоронна група «Центр», а тому в його діях відсутній склад і подія адмінправопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 1724 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, заслухавши захисника ОСОБА_2 та правопорушника ОСОБА_1 , які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, прокурора Гречаника Р.І., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, перевіривши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адмінправопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За правилами ст. 252 КУпАП, докази підлягають оцінці за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адмінправопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адмінправопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 1724 КУпАП встановлено відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Водночас ст. 25 ЗУ «Про запобігання корупції» встановлено відповідне обмеження для визначених законом суб`єктів, яким забороняється, зокрема, входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Таким чином, об`єктивна сторона адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1724 КУпАП, у даному випадку полягає саме у входженні особи до складу відповідного органу юридичної особи за наявності встановленої законом заборони. Отже, для правильного вирішення справи суду необхідно було встановити не лише статус ОСОБА_1 як суб`єкта відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, але і факт його зв`язку з ТОВ «Охоронна група «Центр», а насамперед - чи входив він у відповідний період до складу правління цього товариства. Саме ця обставина має істотне значення для встановлення наявності чи відсутності складу інкримінованого адмінправопорушення. Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 у період, зазначений у протоколі про адмінправопорушення, був членом правління ТОВ «Охоронна група «Центр».

Зокрема, матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_1 обирався або призначався членом правління зазначеного товариства, що відповідне рішення було прийнято уповноваженим органом товариства, а також що у визначений у протоколі період часу він набув статусу члена такого органу. При цьому факт перебування особи у складі засновників (учасників) товариства сам по собі не є тотожним факту входження до складу його правління. Статус учасника товариства та статус члена його виконавчого органу мають різний юридичний зміст, а тому встановлення одного з них не дає підстав для автоматичного висновку про наявність іншого.

Відтак сам факт того, що ОСОБА_1 був засновником (учасником) ТОВ «Охоронна група «Центр», без встановлення його членства у правлінні цього товариства, не може бути достатнім доказом порушення ним обмежень, встановлених ст. 25 ЗУ «Про запобігання корупції».

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, фактично виходив із того, що останній входив до складу правління ТОВ «Охоронна група «Центр», однак у постанові не навів, якими саме доказами підтверджується ця обставина.

Не зазначено також рішення органу управління товариства, яким ОСОБА_1 було включено до складу правління, відповідного положення статуту чи іншого документа, який би підтверджував його статус члена правління. Таким чином, висновок суду першої інстанції у цій частині фактично ґрунтується на припущенні про тотожність статусу засновника (учасника) товариства та члена його правління, що не відповідає вимогам доказування у справах про адмінправопорушення.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адмінправопорушення визначає обсяг фактичного обвинувачення особи, яке підлягає перевірці судом.

В нашому випадку ОСОБА_1 інкримінувалося саме входження до складу правління ТОВ «Охоронна група «Центр». Отже, саме факт такого входження мав бути належним чином підтверджений доказами. Натомість доказів, які б безпосередньо підтверджували зазначену обставину, судом першої інстанції не наведено та посадовою особою, яка склала протокол про адмінправопорушення не надано суду.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що згідно аналізу змісту норм законодавства, яке регулює підприємницьку діяльність господарських товариств, а саме ст. ст. 83, 84, 140 та 152 ЦК України, ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», юридична особа у формі товариства з обмеженою відповідальністю взагалі не може мати виконавчого органу як «правління».

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи повинен встановити, чи було вчинено адмінправопорушення та чи винна особа у його вчиненні. Зазначені обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях та мають бути підтверджені належними доказами.

У цьому випадку необхідна для притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності обставина - його входження до складу правління ТОВ «Охоронна група «Центр» належними доказами не підтверджена.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з доводами захисника про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки всім обставинам справи та дійшов передчасного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення.

Доводи апеляційної скарги щодо закінчення строків накладення адмінстягнення за наведених обставин окремої правової оцінки не потребують, оскільки встановлена апеляційним судом відсутність у діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення є самостійною підставою для закриття провадження у справі.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адмінправопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адмінправопорушення.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б підтверджували входження ОСОБА_1 до складу правління ТОВ «Охоронна група «Центр» та, відповідно, вчинення ним адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1724 КУпАП.

Саме по собі перебування ОСОБА_1 у складі засновників (учасників) ТОВ «Охоронна група «Центр» не свідчить про його входження до складу правління цього товариства та не може бути достатньою підставою для висновку про порушення ним обмежень, встановлених ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення не підтверджений належними доказами, а тому постанова суду є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

З огляду на встановлені обставини провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адмінправопорушення, а апеляційна скарга захисника Сизька Д.Б. - задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 12.12.2025 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст.1724 КУпАП, провадження по справі закрите на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням строків накладення адмінстягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 2 ст. 1724 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адмінправопорушення.

Апеляційну скаргу захисника Сизька Д. Б. - задовольнити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.