Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №291/736/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №291/736/26 Головуючий у 1-й інст. Федорчук І. В.

Категорія 16 Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.,

суддів Миколайчук П.В., Панкеєвої В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) у м. Житомирі цивільну справу №291/736/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Центр» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Ташір» про визнання відсутнім права користування земельною ділянкою на підставі емфітевзису, скасування реєстрації такого права та визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною,

за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Центр» - адвоката Гладишевої Софії Дмитрівни на ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 24 липня 2026 року, постановлену під головуванням судді Федорчук І.В. у с. Ружині,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Центр» в особі представника Гладишевої С.Д. звернулася до суд з позовом, в якому просила визнати відсутнім право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб на праві емфітевзису ПП «Ташір» на земельну ділянку площею 0,8920 га, кадастровий номер 1825280800:08:000:0100 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області. Скасувати державну реєстрацію права користування земельною ділянкою на праві емфітевзису ПП «Ташір», запис про інше речове право №65119996 від 05 червня 2026 року щодо земельної ділянки площею 0,8920 га, кадастровий номер 1825280800:08:000:0100, проведену державним реєстратором Польовою Ларисою Дмитрівною Ружинської селищної ради на підставі рішення № 85240205 від 09 червня 2026 року. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 26 травня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сігнет-Центр» щодо земельної ділянки площею 0,8920 га, кадастровий номер 1825280800:08:000:0100, розташованої на території Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області у запропонованому варіанті.

Ухвалою судді Ружинського районного суду Житомирської області від 17 липня 2026 року позовну заяву ТОВ «Сігнет-Центр» залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали шляхом надання до суду доказів надіслання листом з описом вкладення відповідачу ОСОБА_1 копії позовної заяви та доданих до неї документів, а також підтвердження сплати судового збору в розмірі 7987,20 грн.

Ухвалою судді Ружинського районного суду Житомирської області від 24 липня 2026 року позовну заяву ТОВ «Сігнет-Центр» повернуто позивачу.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, представник ТОВ «Сігнет-Центр» Гладишева С.Д. подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та постановленою внаслідок неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права щодо обчислення процесуальних строків.

Зазначила, що ухвала про залишення позовної заяви без руху від 17 липня 2026 року доставлена до електронного кабінету позивача 17 липня 2026 року після закінчення робочого часу. Оскільки 18 та 19 липня 2026 року є вихідними днями, вважала вищевказану ухвалу врученою 20 липня 2026 року. Тобто відлік строку для усунення недоліків, на думку представника, має починатись з 21 липня 2026 року та закінчується 27 липня 2026 року, оскільки п`ятий день строку 25 липня 2027 року припадає на вихідний день.

Крім того, представник скаржника зазначила, що вжила заходів для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 17 липня 2026 року, а саме: сплатила судовий збір та надіслала відповідачу ОСОБА_1 копію позовної заяви з додатками. Водночас суд першої інстанції постановив ухвалу про повернення позовної заяви, не дочекавшись закінчення наданого позивачу строку для усунення її недоліків. На переконання апелянта, такими діями суд передчасно повернув позовну заяву.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.

Правом на подання відзиву відповідачі не скористалися.

Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України ( частина 1 статті 368 ЦПК України).

За правилом пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, наявні правові підстави для розгляду справи у порядку письмового провадження без участі сторін.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, керуючись частиною третьою статті 185 ЦПК України, виходив із того, що у наданий позивачу строк недоліки позовної заяви не усунуто, у зв`язку з чим позовна заява підлягає поверненню.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 3 статті 185 ЦПК України визначено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до статті 122, 123 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частинами 3, 5, 6 статті 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (абзац перший частини сьомої статті 14 ЦПК України).

Відповідно до частини 6 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30 серпня 2022 року у справі №459/3660/21 викладено правову позицію про те, що довідка про доставку документа в електронному вигляді ухвали про залишення апеляційної скарги без руху до електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом зазначеного судового рішення.

Судом встановлено, що 17 липня 2026 року суд першої інстанції постановив ухвалу про залишення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Центр» без руху.

Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що позивачеві було надано п`ять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків (а.с.33).

Відповідно до довідок про доставку електронного документа ухвала про залишення позовної заяви без руху від 17 липня 2026 року надіслана в електронному вигляді товариству з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Центр» та адвокату Гладишевій С.Д. і доставлені до електронного кабінету 17 липня 2026 року о 22:20:06 та о 22:14:37 відповідно (а.с.34-35).

Оскільки судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години 17 липня 2026 року, то днем вручення рішення суду вважається робочий день, наступний за днем його відправлення, а саме 18 липня 2026 року.

Таким чином, перебіг установленого судом п`ятиденного строку розпочався 19 липня 2026 року, останній день цього строку - 23 липня 2026 року.

Отже, на момент постановлення судом першої інстанції 24 липня 2026 року ухвали про повернення позовної заяви встановлений позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків закінчився.

Аргументи представника скаржника про перенесення процесуального строку, у разі якщо початок його перебігу припадає на вихідний день, апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать загальним правилам, визначеним ЦПК України (Глава 6) щодо обчислення процесуальних строків.

Водночас виклад положень ст.123 ЦПК України, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, є чітким та не дає підстав для двозначного тлумачення вказаної норми.

На думку колегії, вищезазначені доводи представника скаржника є її власним трактуванням норм цивільного процесуального законодавства.

Крім того, з матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається, що представник позивача у суді першої інстанції недоліки позовної заяви, встановлені судом в ухвалі від 17 липня 2026 року у повному обсязі не виправила, вважаючи постановлену ухвалу про повернення позовної заяви від 24 липня 2026 року незаконною. До апеляційної скарги додала копію платіжної інструкції №1424 від 06 липня 2026 року про сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 7987,20 грн, а також докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу ОСОБА_1 датовані 26 липня 2026 року.

Відтак, станом на день постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали від 24 липня 2026 року недоліки позовної заяви ТОВ «Сігнет-Центр» усунуті не були, а отже суд першої інстанції обґрунтовано визнав позовну заяву неподаною та повернув її позивачу, оскільки наданий для усунення недоліків процесуальний строк на момент постановлення оскаржуваної ухвали закінчився.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо неповного встановлення судом обставин справи та невірної оцінки доказів, що містяться в матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнет-Центр» - адвоката Гладишевої Софії Дмитрівни залишити без задоволення, а ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 24 липня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Н.Й. Григорусь

Судді П.В. Миколайчук

В.А. Панкеєва