Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №755/7726/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7726/26

Провадження №: 2-а/755/578/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Коваленко І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Грищенко С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Семенчук Ю.М., звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить поновити строк звернення до суду, визнати протиправною та скасувати постанову № 2855 від 20 грудня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що постановою № 2855 від 20 грудня 2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн у зв`язку з непроходженням медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби. Позивач зазначає, що про існування вказаної постанови дізнався лише 05 травня 2026 року після відкриття виконавчого провадження № 80896831, у зв`язку з чим просить поновити строк звернення до суду. Вказує, що 10 грудня 2025 року пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої був визнаний придатним до військової служби, та цього ж дня був призваний на військову службу. 11 грудня 2025 року зарахований до військової частини НОМЕР_1 . Також позивач зазначає, що відповідачем не доведено наявності передбачених законом підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, зокрема не підтверджено, що він належав до категорії громадян, які були визнані обмежено придатними до військової служби та на яких поширювався обов`язок пройти повторний медичний огляд. Крім того, позивач посилається на пропуск строку накладення адміністративного стягнення, оскільки обов`язок пройти повторний медичний огляд мав бути виконаний до 05 червня 2025 року, а постанову винесено лише 20 грудня 2025 року. Позивач також зазначає, що про розгляд справи про адміністративне правопорушення його належним чином не повідомляли, можливості надати пояснення та докази він не мав, копію постанови йому не вручали.

Ухвалою суду від 28.05.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику учасників справи та поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду.

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений судом строк відзиву на позовну заяву, будь-яких пояснень чи доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; з дотриманням принципу пропорційності; своєчасно.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст. 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 березня 2024 року № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», у редакції Закону України від 12 лютого 2025 року № 4235-IX, установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності у зв`язку з невиконанням зазначеного обов`язку необхідним є встановлення, зокрема, тієї обставини, що така особа до набрання чинності відповідними законодавчими змінами була визнана обмежено придатною до військової служби та належала до визначеної законом категорії осіб.

Як убачається з оскаржуваної постанови № 2855 від 20 грудня 2025 року, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3621-IX.

Водночас оскаржувана постанова не містить відомостей про те, на підставі яких саме доказів відповідач дійшов висновку, що позивач до набрання чинності зазначеним Законом був визнаний обмежено придатним до військової служби та, відповідно, був зобов`язаний пройти повторний медичний огляд у строк до 05 червня 2025 року.

Інших доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем до суду не подано.

Надані позивачем копія військового квитка та електронний військово-обліковий документ від 07 травня 2026 року також не містять відомостей, які б підтверджували попереднє визнання позивача обмежено придатним до військової служби. При цьому електронний військово-обліковий документ містить відомості про проходження позивачем військово-лікарської комісії 10 грудня 2025 року та визначення його придатним до військової служби.

Отже, у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази того, що позивач належав до кола осіб, на яких поширювався обов`язок, передбачений пунктом 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3621-IX.

Саме лише посилання в оскаржуваній постанові на невиконання позивачем вимог зазначеної норми закону без встановлення та підтвердження належними доказами передумов виникнення відповідного обов`язку не є достатнім для висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Крім того, відповідно до частини дев`ятої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова винесена 20 грудня 2025 року. При цьому відповідачем не надано суду матеріалів адміністративної справи, які б давали можливість встановити дату виявлення правопорушення та обставини, за яких відповідачем зроблено висновок про його вчинення позивачем.

Таким чином, відповідачем не доведено також дотримання передбаченого статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття постанови № 2855 від 20 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, у зв`язку з чим така постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, що підтверджується договором про надання правничої допомоги, рахунком-фактурою, актом приймання-передачі наданих послуг та документом про оплату.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, зокрема, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг, ціну позову та значення справи для сторони.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг адвокатом надано позивачу усну консультацію тривалістю 30 хвилин вартістю 1 500 грн, а також здійснено підготовку та подання позовної заяви, на що витрачено 4 години, вартість яких становить 8 500 грн.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує характер спірних правовідносин, предмет спору, обсяг матеріалів справи, ступінь її складності, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, час, зазначений у детальному описі виконаних робіт, а також те, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відтак, з урахуванням характеру та складності справи, обсягу фактично наданих правничих послуг, часу, необхідного для їх виконання, а також порядку розгляду справи, суд визначає розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, у сумі 5 000 грн.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1 064,96 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 73, 74, 76, 77, 90, 121, 122, 134, 139, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 38, 247, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 2855 від 20 грудня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 6 064 (шість тисяч шістдесят чотири) грн 96 коп., з яких 1064 грн 96 коп. - судовий збір та 5 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :