Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №754/11525/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/11487/26

Справа №754/11525/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22 вересня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Галась І.А.

при секретарі - Кирилов А.А.

за участі : позивача - ОСОБА_1

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини.

Вимоги позову обґрунтовано наступним.

Позивач у справі ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13.05.2016 року (справа № 754/4090/16-ц).

Сторони у справі мають спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Син ОСОБА_4 проживав та зараз проживає разом зі своєю мамою, ОСОБА_1 , яка самостійно займається його вихованням та утриманням. Факт проживання сина разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_3 , підтверджується Актом про проживання від 24.06.2026 року, факт утримання сина позивачкою підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 18.03.2026 року.

Тому, у 2016 році позивачка звернулась з позовом до Деснянського районного суду м. Києва з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів та додаткових витрат на утримання неповнолітнього сина, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29.07.2016 року (справа № 754/4092/16-ц) позовні вимоги було задоволено.

Вирішено стягувати на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно від дня пред`явлення позову - 24.03.2016 року і до досягнення дитиною повноліття та додаткові витрати у розмірі 2997 грн. 45 коп.

В провадженні Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконанні перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва № 754/4092/16-ц. Проте, не зважаючи на той факт, що вищевказане рішення про стягнення аліментів перебуває на примусовому виконанні, аліменти відповідачем сплачуються мінливо, а сума боргу по аліментам складає - 78 156 грн. 50 коп.

Однак, присуджений розмір аліментів у розмірі 800 грн. 00 коп., які наразі індексовані виконавцем до 50% прожиткового мінімуму у розмірі - 1756 грн. є недостатнім для забезпечення повноцінного утримання неповнолітнього сина, навіть для забезпечення його найнеобхіднішим, оскільки значно збільшився рівень цін та витрати на дитину.

Позивачка щоденно здійснює витрати на утримання сина, які пов`язані з повсякденними потребами, а саме харчування, ліки, одяг та взуття (залежно від сезону), засоби особистої гігієни, канцелярські товари, які необхідні для навчання та розвитку сина, відвідування лікарів та перукаря, тощо. Поряд з цим, на позивачку також покладається обов`язок щодо оплати комунальних послуг, Інтернет зв`язку, що є обов`язковою умовою для нормального існування та навчання сина в реаліях сьогодення.

У свою чергу, відповідач взагалі не приймає участі у вихованні та витратах на сина, навіть дуже не регулярно сплачує вже присуджені аліменти в розмірі 800 грн. (наразі індексованих до 1756 грн.) на місяць, які є незначними.

Відповідач працездатний, здоровий, у нього на утриманні відсутні інші особи, обставин на предмет скрутного матеріального становища чи незадовільного стану здоров`я, які б унеможливлювали ним сплату аліментів на утримання сина не існує, а тому позивачка вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в частині від його доходів.

Для розуміння того, що витрати на утримання сина значно збільшились, наводять нижче відповідні переліки витрат позивачки на утримання сина, які підтверджуються наступним:

1)ОСОБА_4 має певні проблеми зі здоров`ям, а саме артеріальну гіпотензію (195.0), атеросклероз, синдром Рейно та проблеми з очима, що підтверджується відповідною медичною документацією, яка долучається до позовної заяви. Тому кожні пів року йому необхідне стаціонарне лікування, кожні 3-4 місяці проходити курс лікування медичними препаратами , окуляри які носить ОСОБА_4 необхідно змінювати щороку. На ліки в рік витрачається близько ЗО 000 грн., на окуляри близько 7000 грн.

2)ОСОБА_4 додатково відвідував гурток програмування, додатково займався англійською мовою та математикою. Вартість англійської мови та гуртка програмування становить 1448 грн. - 1853 грн. на місяць, загальна сума сплати - 26 495 грн. 00 коп.

3)Щомісячно витрачаються кошти на харчування у розмірі приблизно 25 000 грн. на сім`ю з 5 чоловік, тож щомісячна 5 частина на харчування ОСОБА_4 складає суму у розмірі 5000 грн., тож 50% вартості харчування, які повинен сплачувати відповідач складає приблизно 2500 грн. в місяць.

4)Наразі Позивачка, її теперішній чоловік, мати чоловіка та двоє дітей проживають в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Дитина користується комунальними послугами, які надаються в квартиру. За останніх 6 місяців, за комунальні послуги було сплачено суму у розмірі 22 360,44 грн., 5 частина комунальних послуг за 6 місяців складає - 4472,00грн..

5)Витрати також складаються з купівлі для ОСОБА_3 господарчих товарів та засобів гігієни.

6)ОСОБА_4 підліток та швидко росте тому необхідно купувати сезонний одяг та взуття, аксесуари, окрім того надавати кошти на соціалізацію дитини (прогулянки з друзями/однокласниками; відвідування днів народжень друзів та однокласників з купівлею подарунків).

За таких обставин, виходячи з найкращого та максимально можливого врахування інтересів дитини, вважаємо за можливе щодо зміни розміру і способу стягнення аліментів з твердої грошової суми в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на 1/4 частинну заробітку (доходу) відповідача, що буде у повній мірі відповідати вимогам закону, розумності і справедливості, з урахуванням обставин справи та доказів наданих стороною Позивача.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03 червня 2026 року відкрито провадження в справі. Призначено судове засідання, розгляд справи визначено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач до судового засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про можливість задоволення позову з таких підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Судом встановлено, що сторонни від шлюбу мають сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 травня 2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 800, 00 грн., щомісячно від дня пред`явлення позову - 24.03.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткові витрати в розмірі 551,20 грн.

Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що на виконанні у Дарницькому відділі державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконанні перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва № 754/4092/16-ц та існує заборгованість по аліментам станом на 01.03.2026 рік в сумі - 78 156 грн. 50 коп.

Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір`ю (позивачкою) та знаходиться на її утриманні, що підтверджується Актом про проживання від 24.06.2026 року за адресою: АДРЕСА_3 .

Як на підставу позовних вимог про збільшення розміру аліментів на утримання дитини позивач вказує, що визначений за рішенням суду розмір аліментів є недостатнім для повного забезпечення повноцінного утримання сина, навіть для забезпечення його найнеобхіднішим.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, а також інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Водночас, за змістом ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому, у зв`язку із покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже, можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

У спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Зважаючи на наведені обставини, а також враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу та розміру стягнення визначених раніше судом аліментів.

Вирішуючи питання щодо зміни розміру аліментів, суд враховує потрібності дитини даного віку.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про зміну розміру аліментів підлягають задоволенню, а саме розмір і спосіб підлягають зміні із твердої грошової суми на частину від усіх доходів відповідача на користь позивача на утримання дитини, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд вважає, що з відповідача в доход держави у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню 1073 гривні 60 копійок судового збору.

Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 184, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст.10,13,77-81,89,141,247,258,263-265,273, 280-284,352,354ЦПК України,суд, -

ВИРІШИВ:

Змінити розмір аліментів, визначений за рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29 липня 2015 року.

Збільшити розмір аліментів, що підлягає стягненню, стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту набрання рішення законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку , встановленому ЦПК України - в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду

Суддя: І.А. Галась