Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №753/10266/26 — Дарницький районний суд міста Києва

Суд: Дарницький районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №753/10266/26

Суддя: Колесник О. М.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10266/26

провадження № 2/753/11153/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Парубець А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в здійсненні права власності, виселення з житлового приміщення без надання іншого жилого приміщення,

В С Т А Н О В И В :

4.05.2026 року позивачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звернулись до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідачів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про усунення перешкод в здійсненні права власності квартирою, виселення з житлового приміщення без надання іншого жилого приміщення (а.с.1).

Позовна заява обгрунтована тим, що позивачам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 по 1/4 частині кожному, інша 1/4 частина цієї ж квартири належала на праві власності ОСОБА_11 . ОСОБА_11 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_9 , який був розірваний 15.02.2000 року. В період вказаного шлюбу відповідачка ОСОБА_9 , проживаючи в спірній квартирі, систематично зловживала спиртними напоями, вчиняла безпідставні сімейні сварки та бійки з позивачами, створювала умови для неможливості проживання в спірній квартирі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Внаслідок вказаних дій відповідачки ОСОБА_9 позивачі вимушені були виселитись з вказаного житла. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після вказаного розірвання шлюбу ОСОБА_9 без згоди позивачів - власників спірної квартира вселила до вказаної квартири відповідача ОСОБА_10 , який є неодноразово судимою особою. В подальшому відповідачі змінили замки вхідних дверей спірної квартири, не надають позивачам ключів від вхідних дверей і систематично перешкоджають їм користуватись спірним житлом, не допускаючи до квартири. При цьому ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не зареєстровані у спірному житлі, не є членами сім`ї позивачів, взагалі не сплачують вартість отриманих ними житлово-комунальних послуг, не приймають участь у ремонті та утриманні квартири, не цікавляться нею. При спробі вселитись вчиняють бійки з позивачами. За таких обставин просять зобов`язати відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 усунути позивачам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1 , виселити ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, як осіб, які не мають права на проживання в ній, а також стягнути з відповідачів на користь позивачів всі судові витрати, понесені останніми в ході розгляду даної справи (а.с.1-5).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 6.05.2026 року матеріали позовної заяви ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 були розподілені судді Дарницького районного суду м. Києва Колеснику О.М. (а.с.38-39).

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 8.05.2026 року було відкрито провадження у даній справі в порядку спрощенного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.40-41).

Згідно відповіді №2901464 від 18.06.2026 року 11:27:56 з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований в АДРЕСА_2 з 28.03.2006 року і по теперішній час (а.с.55).

Також за змістом відповіді №2901449 від 18.06.2026 року 11:25:41 з Єдиного державного демографічного реєстру відповідачка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 була зареєстрована в АДРЕСА_3 з 12.07.1996 року по 15.08.2024 року (а.с.56).

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ОСОБА_12 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надавши суду пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судові засідання не з`явились втретє, про розгляд справи були тричі повідомлені судом належним чином як за місцем їх реєстрації, так і за місцем знаходження спірної квартири (а.с.42; 45-48; 57-62; 78-86), з заявами до суду про неможливість розгляду справи у їх відсутність обидва відповідача не звертались. Відзив (відзиви) до суду не надходили.

Заслухавши учасника справи, дослідивши матеріали цивільної справи, оглянувши матеріали перевірки Дарницького управління поліції ГУ НП України в м. Києві за зверненням ОСОБА_7 14.10.2024 року, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась в 1997 році відповідно до Закону України від 17.07.1997 року №475-ВР„Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2; 4; 7; 11 Конвенції" кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч.4, ст.41 КонституціїУкраїниніхто не може бути протиправнопозбавлений права власності. Право приватноївласності є непорушним.

Як зазначає ч.1, ст.321 ЖК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправнопозбавленийцього права чиобмежений у йогоздійсненні.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Як регламентує ч.1, ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписамич.1, ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати укладати інші не заборонені законом угоди.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 по 1/4 частині кожному, інша 1/4 частина цієї ж квартири належала на праві власності ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 5.07.1995 року відділом приватизації житла Харківської районної державної адміністрації м. Києва (а.с.23).

За змістом технічного паспорту квартира АДРЕСА_1 є трьохкімнатною, ізольованою квартирою, загальною площею 69,6 м2, житловою площею 41,5 м2, розташованою на 8 поверсі 9-типоверхового будинку і має три окремі житлові кімнати площею 18,1 м2, 11,9 м2 та 11,5 м2 (а.с.24-25).

Як станом на 16.08.2024 року, так і станом на 19.06.2026 року жодна особа в квартирі АДРЕСА_1 не зареєстрована, що вбачається із витягів з Реєстру територіальної громади м. Києва (а.с.18; 64).

Згідно відповіді №2901464 від 18.06.2026 року 11:27:56 з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований в АДРЕСА_2 з 28.03.2006 року і по теперішній час (а.с.55).

Також за змістом відповіді №2901449 від 18.06.2026 року 11:25:41 з Єдиного державного демографічного реєстру відповідачка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 була зареєстрована в АДРЕСА_3 з 12.07.1996 року по 15.08.2024 року (а.с.56).

Співвласник 1/4 частини спірної квартири ОСОБА_11 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_9 , який був розірваний 15.02.2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №101 (а.с.17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер (а.с.21).

13.01.2025 року Дев`ятою Київською державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа №35/2025 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_11 (а.с.88-117).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №35/2025, до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори в установлений законом строк звернулись з заявами про прийняття спадщини дружина померлого ОСОБА_13 (а.с.88, зворот. бік) та син померлого ОСОБА_14 (а.с.96, зворот. бік), мати померлого ОСОБА_8 , позивачка по даній справі, відмовилась від обов`язкової частки у спадщині, про що повідомила у своїй заяві від 16.01.2025 року (а.с.99). Свідоцтва (свідоцтво) про право на спадщину за законом (за заповітом) Дев`ятою Київською державною нотаріальною конторою не видавались (не видавалось).

Як регламентовано ч.1, ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За змістом п.2 Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено абостворюються перешкоди для їх реалізації або мають місце іншіущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди прийматизаяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законіспеціального положення про судовий захист.Таким чином, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення якконституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина.Частина перша статті 55 Конституції України відповідаєзобов`язанням України, які виникли, зокрема, у зв`язку зратифікацією Україною Міжнародного пакту про громадянські таполітичні права, Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим, 1950 рік), що згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Як передбачає ч.1, ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами п.3-4, п.7, ч.1-2, ст.16 ЦК Українни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 7) припинення правовідносин.

Відповідно до ч.1, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч.1, ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як встановлено судом у вище описаному, позивачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звернулись до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідачів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про усунення перешкод в здійсненні права власності квартирою, виселення з житлового приміщення без надання іншого жилого приміщення.

Позовна заява обгрунтована тим, що позивачам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 по 1/4 частині кожному, інша 1/4 частина цієї ж квартири належала на праві власності ОСОБА_11 . ОСОБА_11 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_9 , який був розірваний 15.02.2000 року. В період вказаного шлюбу відповідачка ОСОБА_9 , проживаючи в спірній квартирі, систематично зловживала спиртними напоями, вчиняла безпідставні сімейні сварки та бійки з позивачами, створювала умови для неможливості проживання в спірній квартирі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Внаслідок вказаних дій відповідачки ОСОБА_9 позивачі вимушені були виселитись з вказаного житла. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після вказаного розірвання шлюбу ОСОБА_9 без згоди позивачів - власників спірної квартира вселила до її приміщення відповідача ОСОБА_10 , який є неодноразово судимою особою. В подальшому відповідачі змінили замки вхідних дверей спірної квартири, не надають позивачам ключів від вхідних дверей і систематично перешкоджають їм користуватись спірним житлом, не допускаючи до квартири. При цьому ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не зареєстровані у спірному житлі, не є членами сім`ї позивачів, не сплачують тривалий час вартість отриманих ними житлово-комунальних послуг, не приймають участь у ремонті та утриманні квартири, не цікавляться нею. При спробі вселитись вчиняють бійки з позивачами. За таких обставин просять зобов`язати відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 усунути позивачам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1 , виселити ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, як осіб, які не мають права на проживання в ній.

Відповідно ч.3, ст.12; ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч.1, ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1-2, ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За правилами ч.1-2, ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як передбачено ч.1, ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1-2, ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як регламентовано ч.1-3, ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За приписами ч.2, ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Як наголошує ч.1, ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як вбачається рахунку-повідомлення станом на 1.03.2026 року по особовому рахунку спірної квартири існує заборгованість по видам послуг: за утримання будинку, споруд і прибудинкової території, за опалення та гаряче водопостачання, за холодне водопостачання та водовідведення (а.с.13).

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2023 року, винесеною приватним виконавцем округу м. Києва Ярушевською Т.І., було відкрито виконавче провадження на підставі судового наказу №753/8968/17, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 26.01.2022 року про стягнення з ОСОБА_8 на користь Комунального підприємства „Київенерго" заборгованості за опалення та гаряче водопостачання (а.с.14-15).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 9.12.2024 року було стягнуто з позивачів та відповідачки ОСОБА_9 на користь Комунального підприємства „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" заборгованість по сплаті утримання будинку, споруд і прибудинкової території за період з 12.03.2017 року по 31.05.2024 року (а.с.16). Тобто, відповідачі, тривалий час проживаючи в спірній квартирі після розірвання шлюбу між відповідачкою ОСОБА_9 та померлим ОСОБА_11 і користуючись житлово-комунальними послугами, взагалі не сплачували їх вартість.

Представник позивачів пояснив суду в судовому засіданні, що позивачі в 2018 році намагались вселитись до спірної квартири, однак відповідачі чинили їм перешкоди і не допустили до житлового приміщення. В ході сварки відповідач ОСОБА_10 обіцяв за таких обставин здійснити вибух газу у житловому приміщенні. Тому ОСОБА_7 терміново звернувся до ПАТ „Київгаз" з заявою про відключення газопостачання до квартири АДРЕСА_1 . Вказані обставини підтверджуються актом про відключення газу ПАТ „Київгаз" від 19.09.2018 року, з якого вбачається, що в присутності споживача ОСОБА_7 було відключене газопостачання до спірного житла шляхом заварення впуска (а.с.22) та актом прийомки в експлуатацію об`єкта газопостачання за адресою: АДРЕСА_3 ПАТ „Ватра-газсервіс" (а.с.26).

Щодо здійснення перешкод у доступі до зазначеної квартири, то ОСОБА_7 звертався до правоохоронних органів з цього приводу, що вбачається з відповіді Управління патрульної поліції в м. Києві (а.с.27-28), а також матеріалів за результатами перевірки Дарницького управління поліції ГУ НП України в м. Києві за зверненням ОСОБА_7 14.10.2024 року, оглянутими в судовому засіданні, за змістом яких спірна квартира неодноразово перевірялась працівниками поліції, однак потрапити до неї та опитати її мешканців вони не змогли у зв`язку з не відкриванням вхідних дверей мешканцями квартири. Сусідка з квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_15 повідомила, що ОСОБА_9 може перебувати в квартирі АДРЕСА_5 , але до квартири вона нікого не допускає (а.с.119-132).

Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не зареєстровані у спірному житлі, не є членами сім`ї позивачів, не сплачують тривалий час вартість отриманих ними житлово-комунальних послуг, не приймають участь у ремонті та утриманні квартири, не цікавляться нею, при спробі вселитись вчиняють бійки з позивачами, які є співвласниками спірного житла, тому за таких обставин необхідно зобов`язати відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 усунути позивачам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1 , а також виселити ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, як осіб, які не мають права на користування та проживання в ній.

Згідно ст.133; 141 ЦПК України оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, тому з відповідачів в рівних частках з кожного на користь позивачів необхідно стягнути 3 993 грн. 60 коп. судового збору, сплаченого останніми при зверненні до суду з даним позовом.

Керуючись ст.2; 4-5; 10; 12-13; 76-80; 81; 133; 141; 223; 258-259; 263-265; 280-283 ЦПК України, на підставі ст.41; 47; 55 Конституції України, п.2 Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп,ст.15-16; 316; 319; 386; 391 ЦК України, ст.150 ЖК України, ч.3, ст.12 та ч.1, ст.81 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) не чинити перешкоди ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) у здійсненні ними права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Виселити ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Виселити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 3 993 грн. 60 коп. судового збору в рівних частках з кожного.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 30 днів з дня отримання його копії відповідачами.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту заочного рішення.

Повний текст заочного рішення виготовлено 23.09.2026 року.

Суддя :

Оригінал: reyestr.court.gov.ua