Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №753/14635/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14635/26

провадження № 3/753/4457/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Бондаренко М.С.,

секретар судового засідання Барченко К.І.,

учасники судового провадження:

прокурор Скляренко Р.С.,

особа, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

адвокат Лоленко О.А.,

розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

До Дарницького районного суду м. Києва 08 липня 2026 року надійшли протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, що постановою судді від 15 липня 2026 року об`єднані в одне провадження.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21 червня 2026 року серії ЕПР1 № 698888, водій ОСОБА_1 21 червня 2026 року, о 06 год. 59 хв., за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, керуючи транспортним засобом «Bmw», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху не вибрав безпечну швидкість руху, щоб мати можливість постійно керувати ним, втратив керування, внаслідок чого продовжив рух прямо та виїхав за межі дорожнього полотна у зелену зону та в?їхав у земляну яму. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21 червня 2026 року серії ЕПР1 № 698888, водій ОСОБА_1 21 червня 2026 року, о 06 год. 59 хв., за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, керував транспортним засобом «Bmw», державний номерний знак НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у лікаря нарколога ОСОБА_1 відмовився на бодікамеру поліцейських. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні брав участь прокурор Дарницької окружної прокуратури м. Києва Скляренко Р.С., який вважав долучені матеріали достатніми для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124; ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративних правопорушень заперечив у повному обсязі, відмежовуючись від будь-яких дій, зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення, та наполягав на тому, що водієм автомобіля не був.

В інтересах ОСОБА_1 діяла адвокат Лоленко О.А., яка просила суд закрити провадження стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративних правопорушень.

Передусім звертала увагу, що доказів того, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем, матеріали справи не містять. Окремо звернула увагу на відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів поліцейських. Як вважала адвокат, вони не підтверджують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки на початку відео автомобіль перебуває у нерухомому стані, водій за кермом відсутня, а момент початку руху автомобіля, його зупинки чи перебування ОСОБА_1 за кермом не зафіксований. Вважала, що файли, на які посилаються працівники поліції не можуть вважатися доказами, оскільки не містять відомостей про дату, час та геолокацію руху транспортного засобу, а їх походження та спосіб отримання не підтверджені. Щодо відмови від проходження медичного огляду зазначила, що така відмова не може бути підставою для відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, якщо не доведено, що ОСОБА_1 перед цим виконувала функції водія та була зупинена саме як водій транспортного засобу. При цьому матеріали справи містять суперечності щодо часу та обставин проведення огляду, а також виправлення у протоколі. Також доводила, що на відеозаписі зафіксовано проходження ОСОБА_1 медичного огляду, що не узгоджується із твердженням про його відмову від такого огляду. Стосовно ст. 124 КУпАП адвокат також вказала, що матеріали справи також не містять належних доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом та порушив ПДР, внаслідок чого настала дорожньо-транспортна пригода.

З урахуванням обов`язку органу, який склав протокол, довести склад правопорушення, адвокат просила провадження за обома правопорушеннями закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративні правопорушення, заслухавши позицію прокурора, ОСОБА_1 та його адвоката, дійшла таких висновків.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 698888 від 21 червня 2026 року, складений стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП; схема місця ДТП; пояснення свідків; протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 698875 від 21 червня 2026 року, складений стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів; відеозаписи з бодікамер поліцейських; рапорти працівників УПП; відеозаписи з бодікамер.

Дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, суддя оцінила докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.

Із відеозапису з нагрудної камери № 476381 встановлено, що працівники поліції прибули на місце події, коли автомобіль BMW знаходився у кюветі. Працівники поліції повідомили, що прибули за викликом громадян, які побачили автомобіль у кюветі. Поряд з автомобілем перебували троє молодих чоловіків, серед яких був і ОСОБА_1 .

Працівники поліції одразу почали просити у ОСОБА_1 документи для встановлення його особи, однак останній відмовився їх надати. При цьому ОСОБА_1 почав заперечувати факт керування автомобілем та стверджувати, що йому навіть не відомий його власник.

На 25 хв. 40 с. відеозапису працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а тому йому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі. На вказану пропозицію ОСОБА_1 погодився.

Утім, на 1 год. 26 хв. відеозапису, перебуваючи у медичному закладі, ОСОБА_1 почав здійснювати маніпуляції із сечею, що було зафіксовано лікарем та працівниками поліції, через це його дії були розцінені як відмова від проходження медичного огляду.

Отже, працівники поліції, після виявлення ОСОБА_1 на місці дорожньо-транспортної пригоди та встановлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, запропонували останньому пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, на що він погодився, однак під час проведення огляду вчинив дії, які унеможливили його належне проведення та були розцінені працівниками поліції як відмова від проходження такого огляду.

Суддя не бере до уваги доводи адвоката про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.

Так, судом переглянуто відеозапис із камер системи відеоспостереження «Безпечне місто», який міститься на диску № 04.

Всупереч доводам адвоката, на вказаному відеозаписі із позначкою дати 21 червня 2026 року та часу 06 год. 51 хв. зафіксовано, як саме ОСОБА_1 керує автомобілем BMW, а не будь-яка інша особа.

При цьому на зазначеному відеозаписі також зафіксовано інших хлопців, які перебували в автомобілі як пасажири та надалі знаходилися поруч із ОСОБА_1 на момент прибуття працівників поліції на місце події.

Таким чином, наведений відеозапис спростовує твердження про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.

З приводу проходження медичного огляду.

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п. 6, 7 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, чинним законодавством передбачено конкретний порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння, що у свою чергу передбачає конкретний алгоритм дій працівників поліції у разі встановлення наявності у водія транспортного засобу ознак сп`яніння.

У цьому випадку судом встановлено, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, на що останній погодився.

Однак під час проведення медичного огляду ОСОБА_1 почав здійснювати маніпуляції із сечею, що було помічено медичним працівником та працівниками поліції.

Така поведінка ОСОБА_1 відверто вказувала про його небажання проходити медичний огляд та унеможливлювала його проведення. А тому, суддя вважає працівники поліції обґрунтовано розцінили дії ОСОБА_1 як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відтак, з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів, суд встановив, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, вчинив дорожньо-транспортну пригоду, при цьому мав ознаки алкогольного сп`яніння, однак від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Суддя вважає, що складені працівниками поліції стосовно протоколи відповідають вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містять виклад суті вчинених правопорушень та є джерелом доказової інформації про події правопорушень та особу, яка їх вчинила.

З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 ст. 36 КУпАП, яка регулює порядок накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень, передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Втім, частиною 2 цієї статті встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З цих двох адміністративних правопорушень, що ставляться у провину ОСОБА_1 найбільш серйозним за санкцією статті є передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, ч. 1 130 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за вказані правопорушення та накладення на нього стягнення, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу із позбавленням права керувати транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.

Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ч. 1 ст. 130, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 2 ст. 376 КПК України, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

ухвалила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Марина БОНДАРЕНКО