Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №490/10659/25 — Миколаївський апеляційний суд

24.09.26

22-ц/812/1450/26

Єдиний унікальний номер судової справи 490/10659/25

Номер провадження 22-ц/812/1450/26

Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Постанова

Іменем України

24 вересня 2026 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого Серебрякової Т.В.,

суддів: Коломієць В.В., Тищук Н.О.,

переглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні Миколаївського апеляційного суду за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» рішення, яке ухвалене Центральним районним судом міста Миколаєва 22 травня 2026 року, під головуванням судді Шолох Л.М. в приміщені цього ж суду, у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИЛА:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі – ТОВ «Цикл Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12 жовтня 2018 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі – АТ «ОТП Банк» або Банк) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2020921896.

Відповідно до умов кредитного договору, банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин – ст.ст.526,527 ЦК України.

20 серпня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладений договір факторингу №20/08/21, згідно якого первісний кредитор – АТ «ОТП Банк» відступив на користь нового кредитора – ТОВ «Цикл Фінанс» права вимоги за кредитним договором №2020921896 від 12 жовтня 2018 року, продукт (POS), укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Згідно договору факторингу сума боргу ОСОБА_1 перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, та становить 4 982 грн. 03грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту – 4 981 грн. 20 коп., заборгованість по відсотках – 0 грн. 83коп.

На момент подання позовної заяви зобов`язання з приводу повернення кредитних коштів за кредитним договором відповідачем не виконано ані первісному кредитору, ані новому, у зв`язку з чим наявна заборгованість за кредитним договором, яку позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку, а також судові витрати у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 травня 2026 року позов ТОВ «Цикл Фінанс» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2020921896 від 12 жовтня 2018 року в сумі 4 982 грн. 03 коп., з яких: 4 981 грн. 20 коп. заборгованість по тілу кредиту та 0 грн. 83 коп. – заборгованість по відсотках.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, районний суд виходив з доведеності та підставності позовних вимог.

Відмовляючи у відшкодуванні позивачеві витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували сплату витрат на правову допомогу у заявленому розмірі, а тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх стягнення.

В апеляційній скарзі ТОВ «Цикл Фінанс» просило скасувати частково рішення та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. за подання позовної заяви до суду першої інстанції; стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, понесені позивачем в ході апеляційного розгляду справи, що складаються із витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. та судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633 грн. 60 коп.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги представник позивача посилається на порушення судом норм процесуального права, що полягає у неврахуванні наявних у справі доказів, долучених до позовної заяви на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає про неврахування районним судом правової позиції Верховного Суду, викладеної у справах №923/560/17; №329/766/18; №178/1522/18, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористалась.

За приписами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 03 липня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч.1 ст.369 ЦПК України.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За приписами положень ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Аналіз доводів апеляційної скарги свідчить про те, що рішення суду оскаржується в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, а тому в іншій частині рішення суду не переглядається апеляційним судом.

Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам в оскаржуваній частині в повній мірі не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які понесені позивачем ТОВ «Цикл Фінанс» в розмірі 3 000 грн., суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем їх наявності.

З вказаними висновками районного суду колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що у грудні 2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 4 982 грн. 03 коп. (а.с.1-11).

У позовній заяві позивач зазначив орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 3 000 грн. станом на день звернення з позовом.

До позовної заяви стороною на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем було додано:

копію Акту №2020921896 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 14 листопада 2025 року, складеного між адвокатом Гулієвою С.А. та ТОВ «Цикл Фінанс», відповідно до якого адвокатом надано послуги на загальну суму 3 000 грн. (а.с.14);

копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Гулієвою С.А., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Цикл Фінанс» щодо стягнення заборгованості від 14 листопада 2025 року на загальну суму 3 000 грн. (а.с.18);

копію договору №43453613/1 про надання правової допомоги від 25 серпня 2025 року, укладеного між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Гулієвою С.А. (а.с.19-23);

копію додаткової угоди №20209221896 від 14 листопада 2025 року до договору №43453613/1 про надання правової допомоги від 25 серпня 2025 року (а.с.47);

копію посвідчення адвоката Гулієвої С.А. та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.56,57).

Згідно з Актом №2020921896 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 14 листопада 2025 року та детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Гулієвою С.А., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Цикл Фінанс» щодо стягнення заборгованості від 14 листопада 2025 року, адвокатом Гулієвою С.А. надано ТОВ «Цикл Фінанс» такі послуги на загальну суму 3 000 грн. із розрахунку вартості наданих послуг і виконаних робіт 1 000 грн. за 1 год.: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Цик Фінанс» - 500 грн. (витрачено 0,5 год), складання позовної заяви – 2 000 грн. (витрачено 2 год.), формування додатків до позовної заяви (письмових доказів) – 500 грн. (витрачено 0,5 год.).

Отже, адвокатом Гулієвою С.А. надані клієнту послуги професійної правничої допомоги у справі на загальну суму 3 000 грн., претензій до адвоката щодо якості та об`єму наданих послуг немає.

Згідно з положеннями ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Положеннями ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений ч.8 ст.141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.

Указані висновки узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач ТОВ «Цикл Фінанс» у позові поставив питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. та додав відповідні докази понесення вказаних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

У постанові від 19 листопада 2020 року у справі №734/2313/17 (провадження №61-7550св19) Верховний Суд наголосив, що «гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).

Також у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у Постанові від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 та Постанові від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Колегія суддів звертає увагу на те, що до позову було долучено копію Акту №2020921896 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 14 листопада 2025 року, складеного між адвокатом Гулієвою С.А. та ТОВ «Цикл Фінанс», відповідно до якого адвокатом надано послуги на загальну суму 3 000 грн.; копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Гулієвою С.А., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Цикл Фінанс» щодо стягнення заборгованості від 14 листопада 2025 року на загальну суму 3 000 грн.; копію договору №43453613/1 про надання правової допомоги від 25 серпня 2025 року, укладеного між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Гулієвою С.А.; копію додаткової угоди №2020921896 до договору №43453613/1 про надання правової допомоги від 25 серпня 2025 року; копію посвідчення адвоката Гулієвої С.А.; копію свідоцтва про прав на заняття адвокатською діяльністю.

Зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем ТОВ «Цикл Фінанс» витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» задоволено в повному обсязі.

Від відповідача, ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції будь-яких заперечень щодо вищевказаних доказів та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не надходило.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.

Крім того, згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Оцінюючи заявлений ТОВ «Цикл Фінанс» розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанцій, на предмет їх пропорційності складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, ціни позову, виходячи з засад розумності і справедливості апеляційний суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. є завищеними, а тому підлягають зменшенню до 1 000 грн.

З огляду на зазначене аргументи апеляційної скарги частково є виправданими, тому рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч.4 ст.376 ЦПК України з ухваленням в цій частини нового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач поніс у суді першої інстанції у сумі 1 000 грн.

Крім того, відповідно до п.п.«в» п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ТОВ «Цикл Фінанс» заявило, зокрема, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 3 000 грн.

У відповідності до положень п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

На підтвердження понесених витрат пов`язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції ТОВ «Цикл Фінанс» надано копію акту від 28 травня 2026 року №2020921896 про підтвердження факту надання правової (правничої) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг); копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Гулієвою С.А. від 28 травня2026 року, необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Цикл Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, платіжну інструкцію від 28 травня 2026 року про сплату витрат за правничу допомогу у розмірі 3 000 грн., а також докази щодо підтвердження направлення вказаних документів відповідачу.

В акті від 28 травня 2026 року за №2020921896 про підтвердження факту надання правової (правничої) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), зазначено про те, що сторони підтверджують, що адвокат надав, а клієнт прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 3 000 грн., зокрема, підготовка апеляційної скарги на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва по справі №490/10659 від 22 травня 2026 року, витрачений час 3 год. (1000 грн. за годину), загальна вартість 3 000 грн.

Аналогічні відомості щодо складу, обсягу та видів виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, витрачений час та загальна вартість також зазначені в детальному описі.

Надання зазначених в акті та детальному описі послуг підтверджується матеріалами справи.

Позивач дійсно отримав правничу допомогу під час розгляду справи в судів апеляційної інстанції від адвоката Гулієвої С.А., а отже не викликає сумнівів, що позивачем фактично здійснено витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Проте, оцінюючи заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанцій, на предмет їх пропорційності та складності справи, ціни позову, підготовка та подання апеляційної скарги не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, а також значних витрат часу, апеляційний суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. є очевидно завищеними, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 1 000 грн.

Саме такий розмір витрат буде об`єктивним та співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Щодо стягнення судового збору за подання апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою ТОВ «Цикл Фінанс» сплатило судовий збір у розмірі 3 633 грн. 60 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 28 травня 2026 року (а.с.92 зворот).

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Тобто, ця норма закону стосується оскарження судових рішень в частині саме позовних вимог, в той час як розподіл судових витрат (стягнення судових витрат) не є позовною вимогою, не стосується суті спору та не є рішенням по суті спору.

Судові витрати не є самостійними позовними вимогами та не входять до ціни позову, тому не підлягають оплаті окремо судовим збором при зверненні до суду із позовом або відповідною заявою, передбаченою процесуальним законодавством, тобто не є об`єктом справляння судового збору.

Оскільки, вимоги про розподіл судових витрат не відносяться до позовних та не впливають на розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а також враховуючи, що розмір судового збору за подання скарги на рішення суду залежить від суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (крім оскарження ухвали суду з процесуальних питань), то і підстави порушувати питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної або касаційної скарги на оскарження судових рішень щодо розподілу судових витрат відсутні (зазначені висновки викладені у додатковій постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №914/633/18).

З огляду на викладене вище колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), оскільки подання апеляційної скарги на вказану частину судового рішення не є об`єктом справляння судового збору.

Із урахуванням викладеного, має місце помилкова сплата судового збору позивачем за оскарження рішення суду від 22 травня 2026 року в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, який не розподіляється в порядку ст.141 ЦПК України за наслідком апеляційного перегляду.

Згідно з ч.ч.4,5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення – 24 вересня 2026 року.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381,382 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» - задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 травня 2026 року в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу – скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (ЄДРПОУ 43453613) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції в сумі 1 000 (одна тисяча) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (ЄДРПОУ 43453613) витрати на професійну правничу допомогу, понесенні в суді апеляційної інстанції у сумі 1 000 (одна тисяча) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: В.В. Коломієць

Н.О. Тищук

Повний текст судового рішення

складено 24 вересня 2026 року