Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №742/5145/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/1086/26

Єдиний унікальний № 742/5145/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання Сірій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,122-4 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

05.09.2026 р., о 17 год. 24 хв., в м. Прилуки по вул. Незалежності, буд. 21, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Megane Scenic / НОМЕР_1 /, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням транспортного засобу та скоїв наїзд на паркан, пошкодивши його. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.1 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Надалі, 05.09.2026 р., о 17 год. 24 хв., в м. Прилуки по вул. Незалежності, буд. 21, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Megane Scenic / НОМЕР_1 /, скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснивши наїзд на паркан, залишивши місце даної пригоди, чим порушив вимоги п.2.10.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином та у встановленому законом порядку повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, не з`явився. Разом з тим, до початку судового засідання від ОСОБА_1 надійшла письмова заява, у якій він повністю визнав свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, підтвердив обставини, викладені в протоколах про адміністративне правопорушення, та просив суд розглянути справу за його відсутності.

З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містить заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачене ст.ст.124, 122-4 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.124, 122-4 КУпАП.

Складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є спричинення пошкодження об`єктів, зазначених у цій статті.

Пунктом 12.1 ПДР передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.

Згідно п.2.10.а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Судочинство в Україні проводиться на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання кожною стороною своїх прав та інтересів.

Факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 та ст.124 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних доказів, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення від 05.09.2026 р. серій ЕПР1 №763823 та ЕПР1 №763834; схемою місця ДТП від 05.09.2026 р.; рапортом поліцейського Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 05.09.2026 р.; довідкою САП ВВГ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія отримував НОМЕР_2 від 11.05.2024 р.; письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо обставин ДТП.

Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Megane Scenic, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, унаслідок чого допустив наїзд на паркан, а після дорожньо-транспортної пригоди залишив місце її вчинення, не виконавши вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України.

Судом також досліджені пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких під час керування транспортним засобом йому раптово стало погано, внаслідок чого підвищився артеріальний тиск та він на деякий час втратив свідомість, після чого виявив пошкодження паркану.

Вказані пояснення самі по собі не спростовують встановлених судом обставин та наявних у справі доказів. Матеріали справи не містять медичних документів або інших об`єктивних даних, які б підтверджували факт раптової втрати ОСОБА_1 свідомості саме в момент дорожньо-транспортної пригоди та причинний зв`язок такого стану з неможливістю контролювати рух транспортного засобу.

При цьому сам ОСОБА_1 у поданій до суду заяві повністю визнав свою вину та підтвердив обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення.

За таких обставин суд не знаходить достатніх підстав вважати, що наведені ОСОБА_1 пояснення щодо стану його здоров`я спростовують його вину у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень.

Отже, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки порушення ним вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху перебуває у причинному зв`язку з наїздом на паркан та його пошкодженням.

Також у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки після дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, він залишив місце пригоди всупереч вимогам п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Положеннями ст.33 КУпАП визначено, що при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.34,35 КУпАП, суд не встановив.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 , його ставлення до вчиненого, визнання ним своєї вини, відсутність встановлених обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також відсутність відомостей про попереднє притягнення до адміністративної відповідальності.

З урахуванням наведеного суд вважає достатнім та необхідним для досягнення мети адміністративного стягнення застосувати до ОСОБА_1 штраф у межах санкції статті, яка передбачає більш сувору відповідальність.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, особу правопорушника, його ставлення до вчиненого та відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 більш суворих видів стягнення, передбачених санкцією ст.122-4 КУпАП, а саме позбавлення права керування транспортними засобами або адміністративного арешту.

Оскільки санкція ст.122-4 КУпАП є більш суворою порівняно із санкцією ст.124 КУпАП, остаточне адміністративне стягнення відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП підлягає визначенню в межах санкції ст.122-4 КУпАП.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією цієї статті, що становить 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень ст.40-1 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.122-4,124, ст.ст.221,283-285 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124 КУпАП та застосувати адміністративні стягнення:

- за ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п`ятдесят/ грн.

- за ст.122-4 КУпАП у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 /три тисячі чотириста/ грн.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП, остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 /три тисячі чотириста/ грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 /шістсот шістдесят п`ять/ грн 60 коп. судового збору.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Г.Павлов