Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №742/4033/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2760/26

Єдиний унікальний № 742/4033/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі судових засідань Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

20.07.2026 р. представник ТОВ «Споживчий Центр» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №15.08.2025-100002363 від 15.08.2025 р. у розмірі 49 572,30 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 130,98 грн.

Позов обґрунтовувався тим, що 15.08.2025 р. між сторонами укладено електронний кредитний договір №15.08.2025-100002363, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 18 000 грн шляхом переказу на банківську картку позичальника, строком кредитування 140 днів, тобто до 01.01.2026 р. з фіксованою процентною ставкою 1% та відповідними платежами передбаченими умовами договору.

У подальшому, 17.09.2025 р. між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду, за якою останньому збільшено суму кредиту на 1 500 грн., які перераховано на платіжну карту № НОМЕР_1 .

Посилаючись на те, що відповідач отримавши кредитні кошти не виконав умови кредитного договору та додаткової угоди до нього, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у розмірі 49 572,30 грн, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Процедура та позиція сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надіслав письмові пояснення, в яких просив відмовити у стягненні відсотків, пені та штрафу, врахувати, що представник позивача - Омельяненко Р.Р. не є адвокатом і підстави для стягнення витрат на правничу допомогу відсутні, та просив розглядати справу без його участі.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.07.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З огляду на те, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, подавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Норми права, що підлягають застосуванню.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Правові та організаційні засади функціонування сфери електронної комерції в Україні, порядок укладання електронних правочинів із використанням інформаційно-комунікаційних систем визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису відповідним суб`єктом електронної комерції, або електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

V. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

15.08.2025 р. між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №15.08.2025-100002363. Оферта на укладення договору та відповідна заявка підписані електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора (пароля) Е997, що підтверджується відповіддю про прийняття пропозиції (акцепт) /а.с. 24-29/.

За умовами договору відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 18 000 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 , вказаний позичальником.

Кредит надано строком на 140 днів, тобто до 01.01.2026 р. зі стандартною процентною ставкою 1% в день. Також погоджено комісію за надання кредиту 15 % від суми кредиту, яка становить 2 700,00 грн.

15.08.2025 р. о 19:39:32 ТОВ «Споживчий Центр» перерахував на вказану відповідачем карту № НОМЕР_2 кошти в сумі 18 000 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», номер транзакції - 834130202, призначення платежу: видача за договором кредиту №15.08.2025-100002363 /а.с.21/.

17.09.2025 р. між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду, за якою відповідачу збільшено суму кредиту на 1 500 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 19 500 грн, які перераховано на платіжну карту № НОМЕР_2 /а.с.28 зв.-29/.

17.09.2025 р. о 18:09:23 ТОВ «Споживчий Центр» перерахував на вказану відповідачем карту № НОМЕР_2 кошти в сумі 1 500 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», номер транзакції 866157669, призначення платежу: видача за договором кредиту №15.08.2025-100002363 /а.с.22/.

Згідно розрахунку заборгованості відповідачем 30.08.2025 р. було частково сплачено заборгованість за кредитним договором на суму 4345,17 грн, а 16.09.2025 р. - 5047,17 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 03.07.2026 р. становить 49 572,30 грн., яка складається з основного боргу 19 485,66 грн, залишок відсотків 21 749,64 грн, залишок відсотків за ст.625 ЦК України 8 112,00 грн, залишок комісій 225 грн /а.с. 31-33 зв./.

VI. Оцінка Суду.

Судом установлено, що 15.08.2025 р. між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №15.08.2025-100002363 шляхом прийняття відповідачем пропозиції укласти електронний договір та підписання відповідних електронних документів електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е997.

17.09.2025 р. між сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору, якою суму кредиту збільшено на 1 500 грн, у зв`язку з чим загальна сума наданих відповідачу кредитних коштів становить 19 500 грн. Зазначену додаткову угоду підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором К478.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 19 500 грн підтверджується наданими позивачем доказами, а саме документами щодо проведення відповідних платіжних операцій від 15.08.2025 р. на суму 18 000 грн та від 17.09.2025 р. на суму 1 500 грн.

Отже, факт укладення між сторонами кредитного договору, його істотні умови, факт отримання відповідачем кредитних коштів та виникнення у нього обов`язку щодо їх повернення і сплати передбачених договором процентів знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, укладення сторонами кредитного договору та фактичне надання відповідачу кредитних коштів породили для останнього обов`язок повернути отриману суму кредиту та сплатити проценти на умовах, визначених договором.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 03.07.2026 р. залишок основного боргу визначено у розмірі 19 485,66 грн, залишок процентів за користування кредитом - 21 749,64 грн, 8 112 грн - як нарахування відповідно до статті 625 ЦК України, а 225 грн - як залишок комісії.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 21 749,64 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити проценти за користування кредитом у розмірах та на умовах, встановлених договором. Проценти за користування кредитними коштами є платою за право користування коштами, а не заходом відповідальності за порушення зобов`язання.

Пільговий режим відповідальності, передбачений п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на період дії воєнного стану, звільняє позичальника від застосування відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, однак не звільняє від обов`язку сплачувати договірні проценти за фактичне користування отриманим кредитом.

Укладаючи кредитний договір № 15.08.2025-100002363 від 15.08.2025 та додаткову угоду від 17.09.2025 шляхом підписання електронним підписом за допомогою одноразових ідентифікаторів Е997 та К478 відповідно, відповідач погодився із розміром процентної ставки (1% на день) та порядком їх нарахування.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині нарахування процентів за користування кредитом, суд встановив, що нарахування процентів у розмірі 21 749,64 грн здійснено відповідно до умов укладеного між сторонами договору та вимог ст.ст. 1048, 1054 ЦК України, за фактичний час користування коштами.

Відповідачем наведений позивачем розрахунок процентів у цій частині належними та допустимими доказами не спростовано, власного розрахунку суду не надано. За таких обставин вимога про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 21 749,64 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Разом із тим суд не вбачає підстав для стягнення нарахованих позивачем 8 112 грн відповідно до статті 625 ЦК України.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено спеціальне правове регулювання відповідальності позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Зокрема, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, за прострочення виконання такого грошового зобов`язання.

Отже, нарахування, здійснені позивачем саме на підставі статті 625 ЦК України у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, не підлягають стягненню. При цьому зазначене правове регулювання стосується саме відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання та не є підставою для неврахування чи автоматичного зменшення процентів, нарахованих за користування кредитом відповідно до умов договору.

Щодо вимоги про стягнення 225 грн комісії суд зазначає таке. За змістом Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право знати склад та вартість усіх платежів, пов`язаних із отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Умови договору щодо оплати послуг кредитодавця повинні передбачати конкретний зміст відповідних послуг. У цьому випадку позивач, заявляючи до стягнення 225 грн комісії, не навів, яка саме окрема додаткова чи супутня послуга надавалася відповідачу за відповідну плату, не зазначив її змісту та не надав доказів фактичного надання такої послуги.

Саме по собі визначення у договорі плати за кредит без встановлення конкретної послуги, за яку така плата справляється, не є достатньою підставою для її стягнення. За таких обставин вимога про стягнення 225 грн комісії задоволенню не підлягає.

Водночас судом установлено, що відповідач здійснював платежі на виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, загальний розмір яких, відповідно до наданого позивачем розрахунку, становить 9 392,34 грн.

Відповідно до матеріалів справи позивач при проведенні розрахунку заборгованості врахував зазначені платежі, у тому числі шляхом їх зарахування на складові заборгованості, які не підлягають стягненню, а саме на комісію та нарахування за статтею 625 ЦК України, загалом у розмірі 3 870 грн.

Оскільки зазначені складові заборгованості не підлягають стягненню, відповідна частина здійснених відповідачем платежів не може бути залишена в розрахунку як погашення зобов`язань, які суд визнав такими, що не підлягають стягненню.

Тому при визначенні фактичного розміру заборгованості, що підлягає стягненню, ця сума підлягає врахуванню як сплата відповідачем за зобов`язаннями, що підлягають судовому захисту. Таким чином, залишок основного боргу визначається у розмірі 15 615,66 грн (19 485,66 грн - 3 870 грн).

З урахуванням наведеного загальна сума заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами становить 37 365,30 грн, а саме: 15 615,66 грн - основний борг та 21 749,64 грн - проценти за користування кредитом.

Суд при цьому виходить із меж заявлених позивачем позовних вимог та наданих ним доказів, а також враховує, що відповідач не подав відзиву на позов, не надав доказів належного та повного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором та не спростував наведений позивачем розрахунок у тій частині, яка визнана судом обґрунтованою.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 37 365,30 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 8 112 грн нарахувань за статтею 625 ЦК України та 225 грн комісії слід відмовити.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн /а.с.1/.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (75%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 997 грн та витрати понесені на відправлення копії позовної заяви з додатками у розмірі 98 грн.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,18,141,258-259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором №15.08.2025-100002363 від 15.08.2025 р. у розмірі 37 365,3 (тридцять сім тисяч триста шістдесят п`ять) грн. 30 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» 1 997 (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто сім) грн. судового збору та витрати понесені на відправлення копії позовної заяви з додатками у розмірі 98 (дев`яносто вісім) грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр", код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, буд. 133 «А», м. Київ, 01032;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов