Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №742/4097/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2792/26

Єдиний унікальний № 742/4097/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,

секретаря судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

22.07.2026 представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1619-0051 від 29.10.2025 у розмірі 69 228 грн та судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 29.10.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії продукту «На все» № 1619-0051, за яким відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 18 000 грн строком на 300 календарних днів, з поверненням до 24.08.2026, зі сплатою процентів за користування кредитом.

Товариство свої зобов`язання виконало, надавши грошові кошти, тоді як відповідач умов договору не виконала, внаслідок чого станом на 02.06.2026 утворилася заборгованість у розмірі 69 228 грн, яка складається з: тіла кредиту - 18 000 грн, процентів за користування - 38 628 грн, процентів річних на підставі статті 625 ЦК України - 9 000 грн, комісії - 3 600 грн.

14.08.2026 представник відповідача - адвокат Біла Т.О. подала відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечила в повному обсязі, посилаючись на те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів фактичного перерахування позивачем кредитних коштів у розмірі 18 000 грн на банківську картку, яка належить відповідачу, оскільки надана позивачем довідка не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а довідка ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 02.06.2026 не може братися до уваги через відсутність підтверджених правових підстав для її врахування.

Також заперечила щодо стягнення 9 000 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України, посилаючись на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника від такого обов`язку в період дії воєнного стану.

З огляду на викладене, представник відповідача просила суд повністю відмовити в задоволенні позову та покласти на позивача судові витрати.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надіслала заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила розглядати справу без її участі.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.07.2026 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на те, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, подавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснює діяльність з надання фінансових послуг, зокрема кредитування.

29.10.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії продукту «На все» № 1619-0051, за яким останній надано грошові кошти в розмірі 18 000 грн строком кредитування 300 календарних днів, тобто до 24.08.2026 р., зі стандартною процентною ставкою 1,00 % в день та зниженою процентною ставкою 0,90 % в день, з комісією за видачу кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту.

Кредитний договір, паспорт споживчого кредиту та таблиця обчислення загальної вартості кредиту підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), чим відповідачка підтвердила ознайомлення з умовами кредитування.

Судом встановлено, що видача кредитних коштів у розмірі 18 000 грн здійснена позивачем 29.10.2025 за допомогою платіжної системи EasyPay на картку, зазначену відповідачкою в кредитному договорі № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування коштів за договором № 1619-0051 та довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім»» від 02.06.2026 р. про підтвердження успішної оплати вказаної суми.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1619-0051 станом на 02.06.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 69 228 грн, з яких: тіло кредиту - 18 000 грн, проценти за користування кредитом - 38 628 грн, проценти річних на підставі статті 625 ЦК України - 9 000 грн, комісія - 3 600 грн.

V. Оцінка суду.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Судом установлено, що 29.10.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії продукту «На все» №1619-0051 шляхом підписання відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо недоведеності факту видачі кредитних коштів, суд враховує, що надана позивачем довідка про перерахування коштів через систему EasyPay містить конкретний номер платіжної картки одержувача, який узгоджується з даними, повідомленими відповідачкою при укладенні договору, а довідка ТОВ «ФК «Контрактовий дім»» підтверджує успішне здійснення відповідної платіжної операції.

Належних та допустимих доказів на спростування цих обставин, зокрема доказів неналежності зазначеної картки відповідачу або невчинення нею дій з отримання коштів також контррозрахунку заборгованості відповідачка суду не надала.

За таких обставин суд вважає доведеним факт належного виконання позивачем свого обов`язку з надання кредитних коштів та наявність у відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами.

Оцінюючи доводи представника відповідача про те, що надані позивачем документи не є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому не можуть підтверджувати факт видачі кредиту, суд зазначає наступне.

Посилання представника відповідача на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.05.2022 у справі № 336/4796/18, суд відхиляє як таке, що не є релевантним обставинам цієї справи.

Питання доведеності факту видачі кредитних коштів позичальнику в зазначеній постанові не досліджувалося. Отже, обставини та предмет спору у справі №336/4796/18 не є подібними до обставин цієї справи, а тому наведений правовий висновок не підлягає застосуванню.

Суд також враховує, що довідка про перерахування коштів системою EasyPay та довідка ТОВ «ФК «Контрактовий дім»» (яка є платіжною установою - фінансовим посередником, через якого фактично проведено операцію переказу) не є односторонніми документами позивача в розумінні, на яке посилається представник відповідача, а походять від третьої особи - суб`єкта платіжної інфраструктури, не заінтересованого в результатах вирішення спору, що підвищує їх доказову вірогідність. Наявні документи узгоджуються між собою щодо суми (18 000 грн), дати операції (29.10.2025) та ідентифікатора картки одержувача.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечуючи факт отримання кредитних коштів, відповідачка обмежилася виключно запереченням доказової сили документів позивача, водночас не надала суду жодного доказу на підтвердження протилежного: не заявила про те, що зазначена в довідках картка їй не належить, не надала виписки за власним картковим рахунком, які спростовували б надходження коштів, не заявила клопотання про витребування додаткових доказів у банківської установи - емітента картки чи оператора платіжної системи, хоча стаття 84 ЦПК України надає їй таке право.

За таких обставин доводи відповідача про недоведеність видачі кредиту зводяться до формального заперечення без наведення жодних зустрічних фактичних обставин чи доказів, що не є достатнім для спростування позиції позивача.

Згідно зі стандартом доказування «вірогідності доказів», закріпленим у статті 79 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, і надає перевагу тим доказам, які є більш вірогідними.

Оскільки сукупність наданих позивачем доказів (умови електронного договору, довідка про перерахування коштів, довідка платіжної установи) є послідовною, внутрішньо не суперечливою та не спростованою відповідачкою жодним належним доказом, суд вважає факт видачі кредитних коштів встановленим.

Щодо вимоги про стягнення 9 000 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України суд зазначає, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено звільнення позичальника від обов`язку сплачувати на користь кредитодавця проценти, передбачені статтею 625 цього Кодексу, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором.

З огляду на наведене заявлені позивачем до стягнення 9 000 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України стягненню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 3 600 грн суд зазначає, що позивачем не надано доказів наявності та переліку додаткових чи супутніх послуг, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за надання яких стягується така комісія; саме по собі адміністрування кредиту є обов`язком кредитодавця. Крім того, відповідно до пункту 4 частини першої статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати платежі, не пов`язані з наданням конкретної додаткової послуги споживачу. Оскільки спірна комісія фактично є платою за сам факт видачі кредиту, її стягнення суперечить наведеній нормі, а тому вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову на суму 56 628 грн (18 000 грн тіла кредиту + 38 628 грн процентів за користування кредитними коштами). У частині вимог про стягнення процентів річних на підставі статті 625 ЦК України (9 000 грн) та комісії (3 600 грн), позов задоволенню не підлягає.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн /а.с. 1/.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог (81,8 %), з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 177,82 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 10–13, 18, 141, 258–259, 263–265 ЦПК України, суд —

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором № 1619-0051 від 29.10.2025 у розмірі 56 628 (п`ятдесят шість тисяч шістсот двадцять вісім) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2 177 (дві тисячі сто сімдесят сім) грн 82 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133.

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов