Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №685/1126/26 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/1126/26

Провадження № 1-кп/685/95/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження в селищі Теофіполь Хмельницького району Хмельницької області кримінальне провадження, внесене 16.07.2026 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026243260000066 про обвинувачення

ОСОБА_3 , громадянки України, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Олійники Теофіпольського району Хмельницької області, із середньою освітою, одружена, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, не працює, має інвалідність ІІІ групи, депутатом не обиралась, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

16 липня 2026 року близько 11:30 год, на проїжджій частині дороги по вулиці Центральній у селі Олійники Теофіпольської ТГ Хмельницького району, навпроти домогосподарства № 21, під час словесного конфлікту, виниклого між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ґрунті давніх особистих неприязних відносин, ОСОБА_3 спустилась з мотоблоку, підійшла ззаду до причепа, звідки взяла до рук металеві граблі з дерев?яним руків?ям, та, стоячи навпроти потерпілої ОСОБА_4 , умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нанесла три удари робочою частиною (зубцями) граблів, в ділянку лівої руки, ділянку голови та обличчя потерпілої ОСОБА_4 , унаслідок цих умисних протиправних дій ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді багатоуламкового перелому кісток носа зі зміщенням, крововиливу в передні комірки решітчастого лабіринту, крововиливи на обох повіках правого та лівого ока, рани в міжбрівній ділянці, рани біля внутрішнього кута правого ока, поверхневої рани в центрально-лівій частині верхньої третини спинки носа, два садна на спинці носа посередині, поверхневої рани в нижній частині спинки та кінчика носа посередині, поверхневої рани на підборідді зліва, садна на зовнішній поверхні верхньої третини лівого плеча, поверхневої рани на зовнішній поверхні верхньої третини лівого плеча, крововиливу на передній поверхні лівого плечового суглобу, крововиливу на передній поверхні нижньої третини лівого плеча, які згідно з висновком судово-медичного експерта належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні подано до суду із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, а також разом із заявою обвинуваченої про беззаперечне визнання нею своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, згоду зі встановленими дізнанням обставинами та про згоду на розгляд обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні, без виклику учасників судового провадження, про обізнаність з обмеженням права на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, написаною у присутності захисника.

Потерпіла ОСОБА_4 17.09.2026 у заяві, поданій процесуальному прокурору у кримінальному провадженні, зазначила, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, підтвердила обізнаність з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників, недослідження доказів або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини, ознайомлена за згідно із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Відтак, наведені вище обставини встановлено органом дізнання, не оспорюються учасниками судового провадження, беззастережно визнані обвинуваченою, що підтверджується її письмовою заявою про визнання винуватості, згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, обізнаність про обмеження права на апеляційне оскарження, згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, написаною у присутності захисника 17.09.2026.

Оскільки станом на час розгляду справи у матеріалах кримінального провадження відсутні фактичні дані, які би свідчили про зміну обвинуваченою її позиції щодо визнання нею вини та щирого каяття, дані про зміну прокурором позиції щодо заявленого клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, а також про зміну позиції потерпілої, то суд виходить із того, що на час розгляду справи зазначена у заявах позиція учасників судового провадження не змінилась, у тому числі не змінилась позиція обвинуваченої щодо визнання обставин справи, вини та її щирого каяття, та на підставі ч.2 ст. 382 КПК України, суд зазначені обставини визнає встановленими.

Дослідивши матеріали досудового розслідування за правилами, визначеними статтями 381 та 382 КПК України, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах кримінального провадження фактичні дані повною мірою підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, інші обставини вчинення кримінального проступку), винуватість обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, форму її вини, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченої, обтяжують чи пом`якшують покарання тощо.

Відтак, своїми умисними діями, які виразилися у спричиненні 16 липня 2026 року близько 11:30 год, на проїжджій частині дороги по вулиці Центральній у селі Олійники Теофіпольської ТГ Хмельницького району, навпроти домогосподарства № 21, під час словесного конфлікту, виниклого між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ґрунті давніх особистих неприязних відносин, ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4 трьох ударів робочою частиною (зубцями) граблів в ділянку лівої руки, ділянку голови та обличчя потерпілої ОСОБА_4 , ОСОБА_3 заподіяла потерпілій ОСОБА_4 умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, чим вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.

Установлені органом дізнання обставини умисного спричинення ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я на фоні виниклого між ними словесного конфлікту під час перебування 16.07.2026 близько 11:30 год на проїжджій частині дороги по вулиці Центральній у селі Олійники Теофіпольської ТГ Хмельницького району, навпроти домогосподарства № 21, повністю підтверджено, відтак, діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , дійсно мало місце, містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, ОСОБА_3 винна в його вчиненні, її дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України, а ОСОБА_3 підлягає покаранню за його вчинення.

Зважаючи на це, у зв`язку із доведеністю вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, суд вважає за необхідне за цим обвинуваченням ухвалити обвинувальний вирок.

У обвинувальному акті обставинами, які пом`якшують покарання, зазначено щире каяття ОСОБА_3 та її активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, сформульованою у постанові від 30.10.2018 у справі № 559/1037/16-к (провадження № 51-3612км18), основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину; у разі, якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім; щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Факт умисного спричинення ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4 16.07.2026 близько 11:30 год на проїжджій частині дороги по вулиці Центральній у селі Олійники Теофіпольської ТГ Хмельницького району, навпроти домогосподарства № 21, легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я потерпілої, обвинувачена визнала добровільно, повністю та беззастережно, надавала зізнавальні показання як підозрювана, що підтверджується протоколом допиту підозрюваного від 16.09.2026, надалі 17.09.2026 подала прокурору у кримінальному провадженні № 12026243260000066 заяву про беззаперечне визнання винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме: в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я потерпілій ОСОБА_4 , згоду із встановленими дізнанням обставинами, обізнаність про обмеження права на апеляційне оскарження, згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, написану у присутності захисника.

ОСОБА_3 системно і критично оцінювала свою протиправну поведінку, при проведенні допиту підозрюваної визнала свою вину та щиро розкаялася, що відображено у протоколі допиту від 16.09.2026.

З урахуванням релевантної практики Верховного Суду, ці обставини свідчать про щире каяття ОСОБА_3 ..

Зазначені обставини відображено у матеріалах кримінального провадження та підтверджують наявність пом`якшуючих покарання обставин, а саме, наявність: 1) щирого каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці обвинуваченою її протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та готовності нести кримінальну відповідальність за вчинене; 2) активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке полягало у повному визнанні своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, повному визнанні і неоспорюванні обставин, встановлених дізнанням.

Відтак, суд вважає встановленим, що у цій справі обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, не виявлено, що відображено в обвинувальному акті.

При призначенні покарання судом має бути враховано суспільну небезпечність вчиненого, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченої, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 на час розгляду справи не має незнятої чи непогашеної судимості, спиртними напоями не зловживає, скарг від жителів села на ОСОБА_3 не надходило, згідно з довідкою-характеристикою № 4 від 17.07.2026, виданою виконкомом Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, на обліку у нарколога та у лікаря-психіатра КНП «Теофіпольська БЛ» під динамічним спостереженням, згідно з довідками КНП «Теофіпольська БЛ» від 21.07.2026, не перебуває.

Обставин, які би виключали можливість покарання обвинуваченої за вчинене нею кримінальне правопорушення, суд не виявив.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченій покарання суд ураховує, що правовими приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а згідно з вимогами ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених і запобігання вчиненню ними нових злочинів.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд враховує вимоги п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003, згідно з якими, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових правопорушень.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винної, відсутність обставин, які обтяжують покарання, наявність обставин, які пом`якшують покарання (щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), обставини та обстановку вчинення правопорушення, застосувавши закон про кримінальну відповідальність у редакції, чинній на час вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням того, що згідно з довідкою ДІ МВС щодо судимості № 44-06082026/68003 від 18.08.2026 відомості щодо ОСОБА_3 в ІАС УІАП ГУНП в Хмельницькій області та в ІАС ДІ МВС відсутні, а також того, що наявні у справі обставини, які пом`якшують покарання, не знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення в мірі, достатній для застосування при призначенні покарання ст. 69 КК України, а також враховуючи спосіб та використане знаряддя вчинення правопорушення, суд вважає необхідним, але й достатнім для виправлення підсудної призначити за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

При визначенні виду та розміру покарання суд враховує, що таке покарання повністю узгоджується із позицією обвинуваченої щодо беззастережного визнання вини з проханням призначити покарання саме у виді штрафу, висловленими нею в заяві про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, позицією щодо покарання, висловленою потерпілою в заяві від 17.09.2026, відповідає принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, передбаченому Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до обвинувального акта, витрати на залучення експерта відсутні, майнову шкоду кримінальним правопорушенням не заподіяно, цивільний позов не заявлено.

Подальшу юридичну долю речового доказу – користованих металевих граблів на дев`ять зубців із дерев`яним руків`ям, визнаних речовим доказом у кримінальному провадженні постановою уповноваженого дізнавача від 16.07.2026 та переданих на зберігання в кімнату для зберігання речових доказів ВП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України, а саме, повернути ОСОБА_3 як законному володільцю.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 50, 53, 89, 65, 66, 67, 125 КК України, статтями 3, 8, 17, 22, 23, 84-89, 91-94, 100, 368, 370, 371, 373, 374, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот гривень) 00 коп.

Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні: користовані металеві граблі на дев`ять зубців із дерев`яним руків`ям, визнані речовим доказом у кримінальному провадженні постановою уповноваженого дізнавача від 16.07.2026 та передані на зберігання в кімнату для зберігання речових доказів ВП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, – повернути законному володільцю – ОСОБА_3 .

Відповідно до положень ст. 26 КВК України, засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок складено, підписано, оголошено 24.09.2026.

Головуюча суддя ОСОБА_1