Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №465/8030/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/8030/26

3/465/3412/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23.09.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Рудаков Д.І., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, начальника служби безпеки дорожнього руху ВЧ НОМЕР_1 , за даними протоколу проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

25 серпня 2026 року до Франківського районного суду м. Львова поступили матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Згідно протоколу №90 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, від 19 серпня 2026 року, майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою - головою внутрішньої перевірочної комісії для проведення інвентаризації військового майна та перевірки господарської діяльності в продовольчій службі військової частини НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду, у порушення вимог ст. ст. 16, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 7, 9 Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах затвердженого постановою КМУ від 3 травня 2000 р. N 748, пунктів 10.3.3., 10.3.6., 10.3.7., 10.3.23. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затверджено наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 N?300, внаслідок недбалого ставлення до виконання обов?язків військової служби у період 01 по 30 листопада 2025 під час проведення річної інвентаризації військового майна не організував проведення перевірки та не здійснив перевірки продовольства, що знаходиться на складі, письмової зберігаються необліковані «Огірки консервовані» у кількості 1988 банок ємністю 3 літри, командиру (начальнику) військової частини НОМЕР_1 не здійснив, чим створив передумови для втрати військового майна, та створенню умов які сприяли уникненню від відповідальності службовими особами, які несуть матеріальну відповідальність за забезпечення цілісності військового майна у продовольчій службі військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУПАП.

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, зазначив, що не мав на меті вчиняти будь - які умисні протиправні дії, що стосуються виконання його обов`язків як військовослужбовця. Також просив у випадку накладення на нього стягнення у вигляді штрафу розтермінувати його сплату.

Прокурор в судовому засіданні просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки зібрані у справі матеріали свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

В силу вимог ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

ч.1 статті 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

ч.2 цієї статті передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.

Визначення військової службової особи надано у примітці до ст. 172-13 КУпАП, відповідно до якої, під вказаними особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

ст.1 Закону України «Про оборону України», визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період діє в Україні від 24 лютого 2022 року, після оприлюднення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. Крім того, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби), то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним.

Згідно ст.16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Правопорушення підтверджується протоколом №90 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП від 19 серпня 2026 року та доданими до нього матеріалами.

Доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 суду не надано, не здобуто таких і під час розгляду справи, навпаки правопорушником визнано вину.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, оскільки відсутні законні підстави для застосування найсуворішого виду покарання.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій.

З копії посвідчення вбачається, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Ч.2 ст. 301 КУпАП передбачено можливість відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу та визначено, що така здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

У відповідності до ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Відтак, зважаючи на встановлені судом обставини, приходжу до висновку про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу на строк 10 (десять) місяців, що є достатнім для виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 268, 283, 284, 304 КУпАП України, -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Розстрочити виплату штрафу на користь держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. на 10 (десять) місяців зі сплатою штрафу рівними частинами по 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп. щомісяця, до повного погашення штрафу.

Перебіг строку давності виконання даної постанови суду в частині стягнення штрафу на користь держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. рахувати протягом трьох місяців з моменту закінчення строку встановленої розстрочки.

На постанову про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через суд, що постановив рішення.

Суддя Д.І.Рудаков