Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №450/2776/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2776/26 Провадження № 2/450/2413/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Данилів Є.О.

секретаря судового засідання Куспісь О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження буз виклику учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», в інтересах якого діє адвокат Білий Віталій Сергійович до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про (предмет спору): відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів на свою користь суму шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 138 729,42 грн., судовий збір в розмірі 3328,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31.08.2025 з вини відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено транспортний засіб «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_1 . На момент ДТП майнові інтереси власника автомобіля «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_1 , були застраховані в ПрАТ СК «Уніка» добровільного страхування наземного транспорту від 19.03.2025 № 844002/4605/0000018. Вказану подію ПрАТ СК «Уніка» визнано страховим випадком. На виконання умов договору страхування, позивач виплатив страхове відшкодування потерпілій стороні в розмірі 138 729, 42 грн., у зв`язку з чим, в порядку статті 27 Закону України «Про страхування» набув права зворотної вимоги до відповідача, як винуватця дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, невідшкодована частина страхового відшкодування, сплаченого позивачем, складає 138 729,42 грн. З урахуванням наведено просять стягнути вказану суму з відповідача.

Позиція відповідача: повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

Позиція відповідача: повідомлялася про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

05.06.2026 р. ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 ЦПК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із статтею 979, 981 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Частиною першою статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

19.03.2025 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 844002/4605/0000018. Предметом договору є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах визначених Договором.

Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 встановлено, що автомобіль марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_4 .

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.11.2025 встановлено, що 31.08.2025 року о 10 год. 40 хв. ОСОБА_2 , ухилилась від виконання передбачених ст. 150 СК України батьківських обов`язків відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у вказаний час на перехресті вулиць Квіткова-Зелена-Верхня, в с. Ямпіль, Львівського р-ну, Львівської обл., керував скутером марки «Хонда» без номерного знаку, не маючи права керування таким, без реєстраційного документа на транспортний засіб, та не надав перевагу у русі автомобілю марки «Хюндай» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 , внаслідок чого відбулось ДТП, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Винним в ДТП даною постановою визнано ОСОБА_2 та притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3статтею 184 КУпАП.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження старшого слідчого СВ ВнП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області від 25.09.2025 року в діях водія ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушень «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі по тексту - Правила), а саме пункту 1.5, яким визначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків: підпункту «б» пункту 2.3, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; пункту 16.12, згідно якого На перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дата дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух, від так в даному випадку необхідно вирішити питання щодо притягнення ОСОБА_1 чи його батьків до адміністративної відповідальності. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141420000230 від 01.09.2025 , за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України, закрити на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Постанову про закриття та копії матеріалів кримінального провадження скерувати начальнику ВнП №1 ЛРУП №1 ГУЖІ у Львівській області майору поліції Винницькому В.В. для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 чи його батьків до адміністративної відповідальності передбаченої КУпАП.

На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі - 138 729,42грн. (ПІ №069885 від 10.10.2025).

Розмір страхового відшкодування дорівнює вартості відновлювального ремонту ТЗ визначеного та перерахованого для проведення відновлювального ремонту на підставі рахунку СТО ТОВ «АРІЯ МОТОРС» №М000034025 від 26.09.2025.

Одночасно, на замовлення ПрАТ «СК«УНІКА», було складено звіт №97216, який є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу, замовленого позивачем, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Хюндай (д.р.н. НОМЕР_3 ), становить -140 903,29грн., що перевищує вартість сплаченого страхового відшкодування на СТО.

Відповідно до платіжної інструкції від 10.10.2025 № 069885 ПрАТ «СК «Уніка» перерахувало на Арія Моторс ТОВ страхову виплату в розмірі 138 729,42 грн., призначення платежу: «страхове відшкодув.зр.дор.№ 844002/4605/0000018 від 19.03.2025 р. Без ПДВ. ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_4 , рах. № НОМЕР_5 від 26.09.2025, д.н. НОМЕР_1 .

Частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода заподіяна майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Суд вважає, що право вимоги, яке виникає в порядку та на умовах передбачених статтею 993 ЦК України, а також статтею 27 Закону України «Про страхування» є суброгаційним, а відповідний обов`язок відшкодування шкоди винною особою, з огляду на положення статті 1166 ЦК України є деліктним зобов`язанням.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 27 постанови від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика, суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Так, у випадку суброгації, відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні, із збереженням самого зобов`язання, на підставі договору страхування, а також статтею 993 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування». У випадку регресу, одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється нормами статті 1191 ЦК України.

Відповідно до статті 1179 ЦК України, неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов`язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Обов`язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Неповнолітні не здатні здійснювати свої права самостійно, оскільки мають неповну цивільну дієздатність (ст. 32 ЦК України). Тому, майном, що належить неповнолітній дитині, управляють інші особи і, у першу чергу, - її батьки (ч. 1 ст. 77 СК України). Право батьків на управління майном дитини виникає на підставі прямої вказівки закону. При здійсненні повноважень щодо управління майном управитель діє від свого імені в інтересах неповнолітньої особи, яка є власником майна. Батьки зобов`язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Підставою притягнення батьків до цивільно-правової відповідальності за правопорушення, вчинені неповнолітніми дітьми, виступає їх власне правопорушення, під яким слід розуміти винне, протиправне невиконання покладених на них обов`язків щодо належного виховання дітей.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) роз`яснив, що шкода, заподіяна неповнолітнім віком від 15 до 18 років, відшкодовується самим заподіювачем. Якщо останнього немає майна або заробітку достатнього для відшкодування заподіяної ним шкоди, відповідний обов`язок покладається на його батьків (усиновителів) або піклувальників за умови їх винної поведінки, що сприяла виникненню шкоди. Цей їх обов`язок припиняється при досягненні заподіювачем повноліття або появи в нього майна чи заробітку, достатніх для відшкодування шкоди.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З наведеного слідує, що до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора, до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Таким чином, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту від 19.03.20525 № 844002/4605/0000018 перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи те, що позивач виплатив суму страхового відшкодування за договором страхування у розмірі 138 729,42 грн., до нього в порядку та на умовах передбачених статтями 512, 514, 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування», перейшло суброгаційне право вимоги до відповідача.

Зважаючи на викладене вище до ПрАТ «СК «УНІКА» (Позивач по справі) перейшло право вимоги на отримання від відповідачів компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Хюндай (д.р.н. НОМЕР_6 ), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 31.08.2025 в с. Ямпіль на перехресті вулиць Квіткова-Зелена-Верхні.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума страхового відшкодування у розмірі 138 729,42 грн.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із статтею 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено з матеріалів справи, правову допомогу у цій справі ПрАТ «СК «Уніка» надавав адвокат Білий В.С., згідно укладеного Договору №2/23ю про надання правової допомоги від 02.11.2023 року, що укладений між ФОП ОСОБА_6 та Адвокатським бюро «Білий», додатку № 1 до договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 02.11.2023 року, акт прийому-передачі наданих послуг № 1/38288 до договору про надання правової допомоги № 2/23ю від 02.11.2023 року.

Згідно акту (звіту) прийому-передачі наданих послуг № 1/38288 до Договору про надання правничої допомоги №2/23ю від 01.11.2023 року, який складений 27.05.2026, вартість послуг Адвокатського бюро склала 8000 грн.

Оцінюючи надані суду докази понесення ПрАТ «СК «Уніка» витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що представником позивача документально підтверджено витрати на правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи в сумі 8000 грн., заперечення або клопотання про зменшення заявленої суми судових витрат від позивача не надходило. Тому з відповідача на користь ПрАТ «СК «Уніка» підлягає стягненню 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору у сумі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514, 993, 1166, 1187, 1188 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування», статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», - задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» ідентифікаційний код 200333533 суму шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 138 729,42 (сто тридцять вісім тисяч сімсот двадцять дев`ять гривень 42 копійок) грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» ідентифікаційний код 200333533 судовий збір у розмірі 3328 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», ідентифікаційний код 200333533, 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_1 .

СуддяЄ. О. Данилів