Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №442/7523/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/7523/26

Провадження № 1-кп/442/473/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 та ОСОБА_5

захисника: ОСОБА_6 та ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі угоду про визнання винуватості в межах виділеного кримінального провадження № 12023140000001092 від 03.10.2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Солонів, Радивилівського району,

Рівненської області, українця, громадянина України, зареєстрованого в

АДРЕСА_1 , проживаючого по

АДРЕСА_2 , неодруженого, з

середньою освітою, військовозобов`язаного, позапартійного,

адвокатом не є , раніше судимого востаннє: 08.09.2022 Стрийським

міськрайонним судом Львівської області за вчинення злочину,

передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення

волі строком на 9 років, відбуває покарання в ДУ «Дрогобицька ВК-

40», за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул.Трускавецька, 77,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 255-1, частиною 4 статті 189 КК України

встановив :

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи тривалий проміжок часу у місцях позбавлення волі, в різних установах виконання покарань та будучи засудженим за вчинення умисного особливо тяжкого злочину, підтримуючи злодійські традиції, не бажаючи ставати на шлях виправлення, тобто процесу позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, не підкорюючись вимогам чинного законодавства України, що визначають порядок утримання та відбуття покарань ув`язненими в місцях позбавлення волі, правилам поведінки в місцях позбавлення волі, а також загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, використовуючи свої особисті якості та можливості, здобув повагу та авторитет серед засуджених та осіб раніше судимих, які перебували за межами установ виконання покарань, як особа в статусі суб`єкта злочинного впливу.

Так, згідно з вимогами статті 9 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені зобов`язані, в тому числі: виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України; неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених.

Нехтуючи вказаними обов`язками засуджених та з метою здобуття і укріплення авторитету серед осіб негативної спрямованості, які утримувалися у виправних установах, обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово порушував режим утримання, за що піддавався заходам стягнення адміністрацією установ. Внаслідок даних порушень, в тому числі порушення розпорядку дня, зберігання заборонених предметів, невиконання законних вимог адміністрації установ виконання покарань, ОСОБА_5 також здобув повагу і авторитет серед засуджених та осіб раніше судимих, які перебували за межами установ виконання покарань.

ОСОБА_5 , з метою встановлення та поширення свого злочинного впливу на засуджених, встановив загальновизначені правила поведінки серед засуджених та вимагав безумовного їх дотримання вказаними особами. При цьому, будь-який спротив щодо дотримання встановлених ним правил поведінки негайно подавлявся шляхом застосування як фізичного, так і морального насильства.

Встановивши та поширюючи свій злочинний вплив ОСОБА_5 виконував наступні функції: давав вказівки засудженим, які перебували в нижчому «злочинному статусі»; вирішував спори між засудженими з точки зору неписаних кримінальних «законів», «по поняттям»; визначав обгрунтованість претензій, приймав рішення про необхідність покарання винуватця за «непорядочні вчинки» та яким воно буде.

ОСОБА_5 , відбуваючи покарання в ДУ «Дрогобицька ВК №40», по злодійським традиціям являється так званим «блатним», та перебуваючи у кримінальному світі в статусі «бродяги», тобто особи, яка користується авторитетом серед засуджених, переслідуючи злочинний умисел на незаконне збагачення, встановлюючи та поширюючи злочинний вплив, спонукав Особу 1, який відбуває покарання у вказаній установі, до злочинної діяльності, яку і координував - вчиняючи кримінальні правопорушення.

Зокрема, протягом вересня-жовтня 2023 року з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_5 , користуючись своїм авторитетом серед інших засуджених, встановлюючи та поширюючи злочинний вплив, а також залучений ним Особа 1, вимагали у засудженого ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 50 тис. грн. за неіснуючий борг, з яких отримали 47 тис.грн. за так званий по злодійським законом «непорядочний вчинок», який він вчинив відбуваючи покарання в ДУ «Дрогобицька ВК №40» без його відома.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в умисному встановленні та поширенні злочинного впливу, за відсутності ознак зазначених у частині 5 статті 255 КК України, вчиненому в установі виконання покарань, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України.

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_5 , який відбуває покарання у ДУ «Дрогобицька ВК № 40», завдяки своєму авторитету у злочинному світі, особистими якостями та можливостям, переслідуючи злочинний умисел на незаконне збагачення вступив у злочинну змову із Особою 1 та спонукав останнього до вчинення кримінального правопорушення, а саме - вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_8 , розробив план вчинення кримінального правопорушення, і в подальшому, в тому числі, за допомогою мобільного зв`язку координував дії потерпілого, надаючи йому вказівки та розпорядження.

Так, ОСОБА_5 та Особа 1, за допомогою мобільного зв`язку, з метою реалізації спільного злочинного умислу спрямованого на вимагання грошових коштів (неіснуючих боргових зобов`язань) у потерпілого ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, з погрозою застосування насильства над потерпілим в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше серпня 2023 висунули потерпілому вимогу у передачі їм неіснуючого боргу в сумі 50 000 гривень за нібито «непорядочний поступок», який він вчинив відбуваючи покарання в ДУ «Дрогобицька ВК №40» без його відома.

В подальшому, при неодноразових телефонних розмовах та при особистих зустрічах в ДУ «Дрогобицька ВК №40» ОСОБА_5 спільно із Особою 1 з погрозою застосування насильства над потерпілим, вимагали, щоб той надсилав їм на картковий рахунок № НОМЕР_1 «Універсалбанк» грошові кошти за вчинення ним «не порядочного поступку» серед інших засуджених.

ОСОБА_8 усвідомлюючи загрозу небезпеки своєму життю та здоров`ю від застосування насильства щодо нього та те, що у випадку не погодження на незаконну вимогу озвучену ОСОБА_5 та Особою 1 щодо передачі їм грошових коштів сумі 50 000 гривень, останні йому будуть спричиняти тілесні ушкодження, розголосять відомості, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, був змушений погодися на незаконну вимогу висунуту ОСОБА_5 та Особою 1

Будучи поставлений до вимог, які потерпілому озвучили ОСОБА_5 та Особою1 ОСОБА_8 звернувся за допомогою до своєї цивільної дружини ОСОБА_9 , якій повідомив інформацію, яка склалась в нього із ОСОБА_5 та Особою 1 та надав їй номер карткового рахунку № НОМЕР_1 «Універсалбанк», який йому надали ОСОБА_5 та Особа1 та попросив її надсилати чим швидше більше грошей, так як йому будуть спричинятись тілесні ушкодження та моральне приниження.

ОСОБА_9 усвідомлюючи те, що її цивільному чоловіку ОСОБА_8 засуджені ОСОБА_5 та Особа 1 будуть спричиняти тілесні ушкодження, принижувати, розголосять відомості, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, побоюючись за його життя та здоров`я надсилала частинами грошові кошти зі своїх карткових рахунків «ПУМБ» № НОМЕР_2 ., № НОМЕР_3 на картковий рахунок № НОМЕР_1 «Універсалбанк», а саме: 04.09.2023 – 11000 грн; 26.09.2023 – 10000 грн; 30.09.2023 – 3000 грн; 06.10.2023 – 2000 грн; 10.10.2023 – 7000 грн; 12.10.2023 – 3000 грн; 20.10.2023 – 11000 грн. на загальну суму 47 000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вимаганні, тобто у вимозі передачі чужого майна, вчиненого з погрозою насильства над потерпілим, повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

11 вересня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023140000001092 від 03.10.2023 року укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст.255-1, ч.4 ст.189 КК України.

Сторони погодили, що при укладені угоди враховується наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, викриті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також в їх запобіганні, припиненні. Погодили, що вивчаючи особу обвинуваченого, який щиро кається у вчиненому, має намір мобілізуватися до лав ЗСУ, визнають обставиною, яка істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 та характеризуючі дані сторони погоджуються визнати обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого.

При цьому сторони погоджуються, що щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриття злочину, а також те, що обвинувачений має намір мобілізуватися до лав ЗСУ, сторони погоджуються на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 255-1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років з конфіскацією майна, за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.189 КК України у вигляді 7 ( сім) років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 9 ( дев`ять) років з конфіскацією майна. На підставі ч.1 ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна. Із запропонованим видом та мірою покарання згідний.

Згідно з умовами даної угоди обвинуваченому ОСОБА_5 роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене в угоді покарання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбаченого ч.2 ст. 255-1 та ч.4 ст.189 КК України, та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, тому просить затвердити угоду.

Захисник ОСОБА_7 просить затвердити дану угоду.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Угода про визнання винуватості може ініціюватись у будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Статтею 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості.

Згідно з вимогами ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Враховуючи вищенаведене, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості; вивчивши обвинувальний акт; перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України; з`ясувавши в обвинуваченого, що він розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання нею винуватості.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання процесуальних витрат підлягає вирішенню відповідно до положень ст. 124 КПК України.

Питання про скасування арешту майна слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.

Керуючись ст. 368, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 11 вересня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023140000001092 від 03.10.2023 року.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених

- частиною 2 статті 255-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років з конфіскацією майна.

-частиною 4 статті 189 КК України призначити покарання у виді 7 ( сім) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 9 ( дев`ять) років з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком , шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.09.2022 року та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна.

Строк відбування ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 7572.80 ( сім тисяч п`ятсот сімдесят дві ) гривні 80 коп. процесуальних витрат за проведення експертизи.

Скасувати арешт, накладентй ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31.01.2024

Речові докази:

- Пластикова карта « Монобанк» № 44411111132871231, блокнот червоного кольору з написом «РWC»; флеш-накопичувач чорного кольору; мобільний телефон марки «Аррle Aphone» в чохлі чорного кольору, який знаходиться на паролі, який відмовився надати засуджений ОСОБА_4 , гаманець червоного кольору, в якому знаходяться грошові кошти в сумі 2900 гривень купюрами наступних номіналів: 1 купюра - 500 гривень., 10 купюр-200 гривень., 4 купюри - 100 гривень.; блокнот із записами чорного кольору, клаптик паперу в клітинку із записами; два аркуші паперу із записами в клітинку; зошит в клітинку синього кольору; мобільний телефон марки «Samsung» синього кольору, який знаходиться на паролі і який відмовився надати засуджений ОСОБА_10 ; згорток паперу, в якому знаходиться подрібнена речовина зеленого кольору рослинного походження, який вилучено з халату зеленого кольору, який зі слів засудженого ОСОБА_5 , належить йому; згорток паперу, в якому знаходиться речовина зеленого кольору рослинного походження, який вилучено біля туалету вказаної камери на полиці; речовину зеленого кольору рослинного походження, яка знаходиться в харчовій плівці, яку вилучено біля туалету вказаної камери на полиці, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження № 12023140000001092 від 03.10.2023року.

- DVD-R диск «Verbatim» 4.7 GB на якому знаходиться інформація про рух коштів банківських рахунків № НОМЕР_4 , № НОМЕР_3 , власником яких є ОСОБА_9 та який знаходиться при матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження № 12023140000001092 від 03.10.2023 року.

-DVD-R диск «Verbatim» 4.7 GB на якому знаходиться інформація про рух коштів банківського рахунку № НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_11 та який знаходиться при матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження № 12023140000001092 від 03.10.2023 року .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дрогобицький міськрайонний суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1