Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №514/1685/26 — Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_______________________________________________________

Справа № 514/1685/26

Провадження по справі № 3/514/638/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року с-ще Бессарабське

Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Тончева Н.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця будинку АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не судимого, працюючого іпс 2 категорії – водій 2 групи іпс віпс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України, не притягувався до адміністративної відповідальності,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України на розгляд до Тарутинського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Зазначені матеріали відповідно до розділів ІІ, ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року №814 були зареєстровані в АСДС та розподілені судді Тарутинського районного суду Одеської області Тончевій Н.М.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ №380425 від 05 вересня 2026 року, 18 серпня 2026 року в період часу з 06 години 00 хвилин по 07 годину 30 хвилин під час виконання наказу на охорону державного кордону в п/п «Прикордонний патруль» із завданням «перевірка державного кордону в межах прикордонних знаків №0649/15-0650», не забезпечив якісного несення служби під час перевірки визначеної ділянки державного кордону, не виявив ясно видимі ознаки порушення державного кордону на вихід з України в районі прикордонного знаку №0650.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєні правопорушення не визнав та пояснив, що він виконував наказ на охорону державного кордону в п/н «ПП» в період з 06 години 00 хвилин по 07 годину 30 хвилин 18 серпня 2026 року з метою перевірки лінії державного кордону та інженерних споруд у якості водія та молодшого п/н. За час несення ним служби, ознак порушення державного кордону ним виявлено не було.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення ОСОБА_1 , приходжу до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частиною 1 ст.256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення службового розслідування, яке в подальшому послугувало складанням протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 стала інформація від оперативного чергового « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Прикордонної поліції Республіки Молдова про те, що о 09 годині 55 хвилин 19 серпня 2026 року нарядом Прикордонної поліції Республіки Молдова на напрямку Міняйлівка (Україна) – Копчак (РМ) в районі прикордонного знаку №0650 на відстані 1500 м від лінії державного кордону було виявлено та затримано двох осіб (громадян України), які незаконно перетнули державний кордон на вихід з України до Республіки Молдова на ділянці відповідальності віпс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та в подальшому звернулись з клопотання про надання їм статусу біженця або додаткового захисту на території Республіки Молдова.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ №380425 від 05 вересня 2026 року ОСОБА_1 інкримінується недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, яке виразилось у тому, що він 18 серпня 2026 року в період часу з 06 години 00 хвилин по 07 годину 30 хвилин під час виконання наказу на охорону державного кордону в п/п «Прикордонний патруль» із завданням «перевірка державного кордону в межах прикордонних знаків №0649/15-0650», не забезпечив якісного несення служби під час перевірки визначеної ділянки державного кордону, не виявив ясно видимі ознаки порушення державного кордону на вихід з України в районі прикордонного знаку №0650.

Диспозицією ч.2 ст.172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

З об`єктивної сторони, дане правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.

Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою, службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

З наведеного вбачається, що для встановлення факту недбалого ставлення до військової служби є необхідним встановити не тільки факт невиконання військовослужбовцем певного обов`язку, але й те, що він мав місце саме внаслідок недбалості, тобто у зв`язку із тим, що особа за наявності реальної можливості виконання своїх обов`язків проявила до них байдужість та несумлінність.

Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не містить даних, які вказують на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, зокрема не зазначено обставин, які б свідчили про його службову недбалість, які дії він зобов`язаний був вчинити та у який спосіб, невиконання яких ставиться йому у провину.

З огляду на долучені до матеріалів справи докази, не встановлено факту недбалого ставлення військової службової особи, а саме ОСОБА_1 до військової служби вчинене в умовах особливого періоду, оскільки:

не встановлено, що саме через недбалість ОСОБА_1 настали відповідні наслідки саме коли він виконував свої службові обов`язки, оскільки він виконував наказ на охорону державного кордону та ніс службу у прикордонному наряді «Прикордонний патруль» із завданням «перевірка державного кордону в межах прикордонних знаків №0649/15-0650» 18 серпня 2026 року в період часу з 06 години 00 хвилин по 07 годину 30 хвилин, а згідно повідомлення від оперативного чергового « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Прикордонної поліції Республіки Молдова нарядом Прикордонної поліції Республіки Молдова на напрямку Міняйлівка (Україна) – Копчак (РМ) в районі прикордонного знаку №0650 на відстані 1500 м від лінії державного кордону було виявлено та затримано двох осіб (громадян України), які незаконно перетнули державний кордон на вихід з України до Республіки Молдова о 09 годині 55 хвилин 19 серпня 2026 року;

не встановлено осіб, які перетнули кордон та не підтверджено з якої саме ділянки цей перетин було проведено;

не надано схеми місця розташування прикордонного наряду «Прикордонний патруль» в якому ніс службу ОСОБА_1 по відношенню до лінії державного кордону з позначенням знаку №0650.

Тому, обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2ст.172-15 КУпАП, спростовуються вищезазначеним.

Наявність лише висновку службового розслідування за відсутності будь-яких інших доказів не може слугувати достатнім доказом, який поза розумним сумнівом доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за ч.2 ст. 172-15 КУпАП.

Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява N 25).

Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.

У відповідності до вимог ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Суд не уповноважений перебирати цей обов`язок на себе.

Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Виходячи з вищезазначеного, слід дійти висновку, що посадовою особою, яка склала протокол не надано жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч.2 ст.172-15 КУпАП, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, за результатами безпосереднього дослідження та оцінки доказів з точки зору належності, допустимості й достовірності, в ході розгляду справи не було встановлено достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою доказів, які можуть констатувати, що винуватість ОСОБА_1 є доведеною поза розумних сумнівом.

У зв`язку із чим, приходжу до висновку про закриття провадження у справі, згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-15 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 172-15, 245, 280, 283, 284 КУпАП-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Одеського апеляційного суду з дня її проголошення.

Суддя Н.М. Тончева