Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №495/9641/25 — Саратський районний суд Одеської області

Справа № 495/9641/25

Провадження № 2/513/663/26

Саратський районний суд Одеської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді – Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання – Ніколенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» в особі представника Андрущенка Михайла Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

17 грудня 2025 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ТОВ «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позики № 7311810325 від 04 березня 2025 року у розмірі 30802,80 грн, а також судові витрати, посилаючись на ухилення відповідача від добровільного виконання договірних зобов`язань.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 04 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (далі по тексту – «Позивач», або «Кредитодавець») і фізичною особою – ОСОБА_1 (далі по тексту – «Відповідач», або «Позичальник», або «Боржник»), було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 7311810325 (далі по тексту – «Договір позики»).

Як вбачається із змісту Договору позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17 листопада 2024 року (надалі за текстом – «Правила»), складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.

Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Договору позики Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі: 7000,00 шляхом перерахунку на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки вказаної відповідачем, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п.п. 2.6.2. та 2.6.3. цього Договору, його додатків.

Основні умови Договору щодо надання коштів у позику: Тип кредиту – кредит; Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів; Дати надання кредиту: 04 березня 2025 року або наступний за ним календарний день;

Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору та становить:1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником право користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою. 0.87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше). Комісія за надання кредиту становить 15 % від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту. Якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту становить 0% (нуль процентів), це означає, що комісія за видачу Кредиту відсутня. ерерахування Позичальнику кредитних коштів у розмірі 7 000,00 гривень, в рамках виконання умов Договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної Відповідачем під час укладання Договору, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів, виданою ТОВ ФК «Контрактовий Дім». ТОВ «ІННОВА НОВА», як Позикодавець, свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав Відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000 грн. 00 коп. В той же час Відповідач всупереч умовам договору Позики та норм статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом – ЦК України) свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Отже, станом на дату підготовки позовної заяви (включно), заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 30 802 грн. 80 коп.: 7 000 грн. 00 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 9 802 грн. 80 коп. – заборгованість за процентами (7000*1%*272); 14 000 грн. 00 коп. – сукупна сума пені, нарахована за порушення зобов`язань Позичальником Договору 7000 – тіло позики 1 % - процентна ставка 272 – кількість днів прострочення, разом: 30 802 грн. 80 коп., проценти нараховувалися по 01 грудня 2025 року включно.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 12 січня 2026 року, справу № 495/9641/25, передано за підсудністю до Саратського районного суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30 березня 2026 року справа № 495/9641/25 розподілена судді Рязановій К.Ю.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Рязанової К.Ю. від 08 квітня 2026 року, матеріали цивільної справи № 495/9641/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» в особі представника адвоката Андрущенко Михайла Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 11 червня 2026 року об 08 годині 00 хвилин в приміщенні Саратського районного суду Одеської області за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Сарата, вул. К. Вернера, буд. 105.

Витребувано в АТ «ПУМБ БАНК» (вул. Андріївська, 4, м. Київ, Україна, 04070) інформацію, а саме документи, завірені належним чином, які підтверджують факт надходження на картковий рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) – НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 7000,00 гривень за допомогою послу ТОВ «Контактний дім» за 04 березня 2025 року. Виписку з карткового рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) – НОМЕР_2 для підтвердження отримання грошових коштів у розмірі 7000,00 гривень відповідно до договору про надання грошових коштів від 04 березня 2025 року № 731180325 з 04 березня 2025 року по 05 березня 2025 року.

28 квітня 2026 року від АТ «Перший український міжнародний банк», надійшла інформація, яка містить банківську таємницю.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив щодо підтримання позовних вимог, також просив розглядати справу за його відсутності, крім того зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, що судом розглянуто та задоволено.

Відповідач, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, причини неявки суду не повідомив, відзив та заперечення на позов не надав.

Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст.223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 04 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 7311810325.

Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного за допомогою одноразового ідентифікатора а також згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.3. - 2.5 Договору позики Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі: 7000,00 грн, строком на 360 днів, Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту) та процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується – Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

У п.5.1.8., 7.5., 7.12. договору, у випадку допущення Позичальником прострочення виконання зобов`язань за цим Договором передавати інформацію про прострочену заборгованість третім особам, уключаючи близьких осіб, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, зокрема інформацію про розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, проценти за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються при невиконанні зобов`язання за цим Договором або відповідно до законодавства. Нарахування неустойки здійснюється Товариством з урахуванням обмежень встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів». За порушення Товариством строків, надання Позичальнику Кредиту, визначених Договором, Позичальник має право стягнути з Товариства неустойку у вигляді пені за кожен прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення, але не більше 15 % від суми простроченого платежу.

Відповідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, що виникли між сторонами є договірними.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1 ст.205 ЦК України).

Договір про надання фінансового кредиту № 7311810325 від 04 жовтня 2025 року був підписаний електронним цифровим підписом відповідача, відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

У даному випадку правовідносини між сторонами стосуються виконання договору кредиту в електронному виді в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є: використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, із змісту вищеведених положень Закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, що стверджується квитанцією на суму 7000,00 грн. яка знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до листа ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» від 01 грудня 2025 року за № 18158, 04 березня 2025 року о 11:34 на номер картки НОМЕР_3 ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти у розмірі 7000,00 грн, номер транзакції 1567851166.

Також, факт отримання кредитних коштів та підтвердження їх використання знайшло із наданої відповіді АТ «Перший український міжнародний банк» від 23 квітня 2026 року № КНО-07.8.5/6820, в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_4 до рахунку № НОМЕР_5 у гривні. В результаті аналізу операцій, здійснених по карті НОМЕР_4 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) за 04 березня 2025 року, була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 7000,00 гривень через сервіс іншого банку.

Судом також була досліджена виписка по рахунку № НОМЕР_7 у гривні/БПК НОМЕР_4 , яка відкрита до вказаного рахунку на ім`я ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) за період з 04 березня 2025 року по 05 березня 2025 року.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 7311810325 від 04 березня 2025 року вбачається, що дійсно, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, загальна сума заборгованості за кредитним договором складає: 30802,80 грн, з яких: 7000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 9802,80 грн – заборгованість за процентами; 14000,00 грн – неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки.

Відповідачем було здійснено захід, спрямований на визнання боргу, а саме: проведено часткову сплату за Договором про надання грошових коштів у позику № 7311810325 від 04 березня 2025 року на загальну суму 9450,00 грн, з якої даними зарахуваннями погашено: 8400,00 грн – нараховані проценти, 1050,00 грн – нарахована комісія.

Отже, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також в Постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Із змісту ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або дострокова зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст.612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 509, 526 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог кодексу.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги (ст. 527 ЦК України).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст.629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відтак, відповідачем порушено умови договору, внаслідок чого виникла вказана заборгованість.

Суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем умов кредитного договору № 5875751024 від 30 жовтня 2024 року укладених між відповідачем та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», щодо повернення тіла кредиту у визначені договором строки, оскільки відповідачем не подано доказів на спростування даного факту, а отже наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту за укладеним договором.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, суд зважає на таке.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Нарахування процентів за кожний день користування позикою, позивач підтверджує судовою практикою, яка зазначена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17.

Аналіз наведених положень Кодексу в їх сукупності дає суду підстави для висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача отриманого і не сплаченого тіла позики (кредиту) і відсотків, нарахованих виключно за період користування грошовими коштами, встановлених у договорі № 7311810325 від 04 березня 2025 року.

Відповідачем не спростована у встановленому законом порядку сума заборгованості, у спростування, зазначених представником позивача доводів, відповідачем будь-яких доказів не надано.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору про надання грошових коштів у позику №7311810325 від 04 березня 2025 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_2 . При цьому, позивач належним чином виконав свої обов`язки щодо надання кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, і належним чином не виконав свої обов`язки за договором.

Щодо позовних вимог про стягнення із відповідача 14000,00 грн пені нарахованої за порушення зобов`язань, то такі задоволенню не підлягають і в цій частині в позові слід відмовити, з огляду на таке.

В частині 1 статті 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово Указами Президента України продовжувався і діє до цього часу, суд вважає, що позичальник підлягає звільненню від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання зобов`язання з повернення грошових коштів, починаючи у зв`язку із веденням режиму воєнного стану на всій території України.

Отже обставинна, що пеня, яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, позивач вправі вимагати повернення відповідачем заборгованості за кредитним договором від № 7311810325 від 04 березня 2025 2024 року, зокрема шляхом стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 16802,00 грн, з яких: 7000,00 заборгованість за тілом кредиту; 9802,80 грн – заборгованість за процентами.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» заборгованості за кредитним договором № 7311810325 від 04 березня 2025 року в загальному розмірі 16802,00 гривень.

Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1332,26 грн – пропорційно до задоволених позовних вимог, із розрахунку 16802,00 грн / 30802,80 грн * 2442,40 грн.

У позовній заяві керуючись п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, сторона позивача надала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи і який включає витрати на професійну правничу допомогу у розмірі орієнтовно 5000,00 грн. Сторона позивача повідомила, що докази понесення судових витрат у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Отже, з огляду на те, що станом на 24 вересня 2026 року – на день ухвалення рішення по справі № 495/9641/25, стороною позивача не надано доказів судових витрат з отримання правничої допомоги – суд не може надати їм відповідну оцінку, та ухвалити рішення з урахуванням вищезазначеного.

Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 89, 141, 258 - 259, 263 - 265, 280-282, 288, 289, 354 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» в особі представника Андрущенка Михайла Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» заборгованість за договором № 7311810325 від 04 березня 2025 року у загальному розмірі 16802 (шістнадцять тисяч вісімсот дві) гривні 00 копійок, з яких: 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок – заборгованість за тілом кредиту; 9802 (дев`ять тисяч вісімсот дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок – заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА», судовий збір у розмірі 1332 (одна тисяча триста тридцять дві) гривні 26 (двадцять шість) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повні відомості про учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» (01014, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5, ЄДРПОУ:44127243).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 24 вересня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова