Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №504/3894/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/3894/26

Номер провадження 3/504/1393/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Фонтанка Одеської області, громадянина України, військовослужбовця, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Комінтернівським РВ ГУМВС України в Одеській області від13.06.2008р., ІПН НОМЕР_2 ,

-за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

10.08.2026р. о 19:30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, зривав одяг, психологічного характеру (дослівно з протоколу), відповідальність за що передбачено ч.3 ст.173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення, при цьому пояснив, що є чоловіком ОСОБА_2 та дійсно проходив військову службу на Донецькому напрямку, де отримав поранення, є учасником бойових дій. Того дня його дружина ОСОБА_2 почала вказувати на його агресивну поведінку в наслідок ПТРС, що необхідно пройти реабілітацію у психолога. Далі між ними виникли непорозуміння, однак жодних дій, які б підпадали під ознаки домашнього насильства стосовно дружини, вказані в протоколі, він не вчиняв. Дружина постійно пред`являє йому претензії, пропонує пройти реабілітацію, все це відбувається на ґрунті ревнощів. Дійсно він написав зустрічну заяву на ОСОБА_2 , з метою захисту, після того як вона безпідставно викликала поліцію.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що, дійсно в означений день та час вона разом із своїм чоловіком ОСОБА_1 обговорювали його агресивну поведінку в наслідок ПТРС, оскільки він є учасником бойових дій, був поранений, проходив військову службу на Донецькому напрямку. Вона запропонувала йому пройти реабілітацію у психолога. На цьому ґрунті між ними виникли непорозуміння. Звернулася до поліції для того, щоб вони провели відповідну бесіду з чоловіком, щодо необхідності проходження реабілітації у лікарів. Співробітники поліції, не розібравшись в ситуації, склали протоколи на них обох. Які саме дії психологічного та фізичного характеру вчинив ОСОБА_1 в цей день стосовно неї, пояснити конкретно не змогла.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що провадження у справі необхідно закрити в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.

Так, частина 1 ст.173-2 КУпАП, передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п.14 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

Згідно п.17 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

У фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №755591 від 10.08.2026р. вказано, що ОСОБА_1 в означений день та час вчинив по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 , домашнє насильство, а саме, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, зривав одяг, психологічного характеру (дослівно з протоколу), разом із тим, вказані обставини не знайшли свого об`єктивного підтвердження в судовому засіданні та спростовуються показаннями допитаних в судовому засіданні учасників події, описаних вище. Як пояснила ОСОБА_2 , що звернулася до поліції для того, щоб вони провели відповідну бесіду з чоловіком, щодо необхідності проходження реабілітації у лікарів, в свою чергу співробітники поліції, не розібравшись в ситуації, склали протоколи на них обох. Які саме дії психологічного та фізичного характеру вчинив ОСОБА_1 в цей день стосовно неї, пояснити конкретно не змогла.

Вивчивши матеріали справи, суд констатує той факт, що напротязі тривалого часу дійсно в сім`ї склалися напружені та неприязні відносини, однак докази того, що саме в зазначений день та час ОСОБА_1 вчинив відносно ОСОБА_2 дії/бездіяльність, які підпадають під ознаки психологічного чи фізичного характеру домашнього насильства суду не надано.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частина 3 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за дії, вчинені за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

В свою чергу, ч.1 ст.173-2 КУпАП, передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно ч.2 ст.173-2 КУпАП, передбачає відповідальність за вчинення діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Разом з тим, не є зрозумілим у зв`язку з чим дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, кваліфіковані саме за ч.3 ст.173-2 КУпАП, оскільки фабула протоколу викладена за змістом кваліфікації передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП, тобто взагалі не містить зазначення про вчинення правопорушення повторно, копій судових рішень, які це підтверджують та набрали законної сили в якості доказів не долучено. Крім того стосовно завданої шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої в фабулі взагалі не зазначено.

Згідно вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, збирати докази.

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративне правопорушення це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов`язаний всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, у зв`язку з чим, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.7, 10, 13, 221, 245, 247, 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити в зв`язку з відсутністю події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.

Суддя П. В. Жовтан