Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №503/1479/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1479/26

Провадження №3/503/676/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП,

встановив:

14 серпня 2026 року близько 18:30 години в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 150 СК України неналежним чином виконував батьківські обов`язки по вихованню свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого Він 14.08.2026 року близько 18:30 години керуючі автомобілем Тойота, державний номер НОМЕР_1 , без відповідних документів на право керування транспортним засобом, рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на електровелосипед, тобто порушив пункти 1.3, 2.1(а) та 10.9 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, 126 ч.2 КУпАП, у віці п`ятнадцять років, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вище вказаного правопорушення визнав. На уточнююче запитання суду повідомив, що інвалідності не має.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1-3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частина ч.3 ст. 184КУпАП передбачає, адміністративну відповідальність для батьків або осіб, які їх замінюють, за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Водночас із цим, ст. 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а ч.2 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

В свою чергу, згідно пункту 1.3 Правил дорожнього руху (надалі за текстом ПДР), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Водночас із цим згідно пункту 2.1(а) ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. В свою чергу згідно пункту 10.9 ПДР, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення та дослідженими доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВБА № 180839 від 07.09.2026 року (а.с.2), який підписаний ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень щодо викладених у ньому обставин та із зазначенням ним у графі пояснень по суті порушення своєї позиції про те, що з порушенням згоден і висловленням запевнення провести із сином профілактичну роботу; рапортом із бази даних «Армор» (а.с.3) про отримання о 22:02 годині 14.08.2026 року повідомлення зі служби 102 про те, що заявниця ОСОБА_3 повідомила про те, що 14.08.2026 року о 21:00 годині за адресою: АДРЕСА_2 на її сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який їхав на електровелосипеді наїхало авто «Тойота» за кермом якого був підліток ОСОБА_2 , переїхав сину ногу. В подальшому згідно встановлених обставин за наслідком візуального огляду авто на правій задній частині крила та бампера виявлено сліди механічних пошкоджень характерних для наїзду на перешкоду заднім ходом (подряпини, звертання лакофарбового покриття); копією інформаційної довідки про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.6); копією схеми до протоколу огляду місця ДТП (а.с.7); роздруківки фотознімків з місця ДТП (а.с.8-10) на яких зафіксовано транспортні засоби – автомобіль Тойота, державний номер НОМЕР_1 , та електровелосипед, зокрема наявність на правій задній частині бампера згаданого автомобіля слідів механічних пошкоджень (подряпини, звертання лакофарбового покриття); письмовим поясненням малолітнього потерпілого ОСОБА_4 від 14.08.2026 року (а.с.5), наданими ним в присутності законного представника – матері ОСОБА_3 , в яких пояснив, що 14.08.2026 року близько 8-ої 30 год. (за тексом малася на увазі 20:00 година вечора) гуляв і поїхав до ОСОБА_2 , коли останньому зателефонував батько і попросив пригнати автомобіль, після чого вони поїхали, при цьому останній поїхав вперед на автомобілі марки «Тойота», а Він позаду на велосипеді, а коли вони їхали по вул. Лісній в с. Лисогірка, то ОСОБА_2 начебто побачив, що їде автомобіль поліції, різко загальмував, не побачивши його знаходження позаду і переїхав йому ногу; письмовими поясненнями самого неповнолітнього ОСОБА_2 від 17.08.2026 року (а.с.4) батька ОСОБА_1 , в яких пояснив, що 14.08.2026 року йому зателефонував батько ОСОБА_1 та попросив його спустити автомобіль ОСОБА_5 до магазину в с. Лисогірка для його ремонту, тому Він взяв автомобіль та сів за кермо вирушивши в напрямку вул. Ільницького в с. Лисогірка, а коли рухався по вузькій дорозі вул. Лісній, то на зустріч йому виїхав інший автомобіль, відтак зрозумівши, що вони не розминуться вирішив заїхати заднім ходом в карман, тому подивившись назад переконався, що позаду вільно і почав здавати назад, але при заїзді в карман відчув легенький поштовх та крик ОСОБА_6 , зупинившись вийшов і побачив на землі електровелосипед та останнього, який вже підводився на ноги з подряпинами на нозі від падіння з велосипеду та шкандибаючи почав казати, що Він його збив.

Водночас із цим суд відзначає, що у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 висловлено позицію про те, що положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.

Відтак суд вважає вище наведені письмові пояснення учасників справи допустимими, належними, достатніми і достовірними доказами, внаслідок узгодженості їх внутрішнього змісту та відсутності суперечностей між ними та іншими доказами доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, що дозволяє суду зробити на їх підставі однозначні та переконливі висновки щодо дійсних обставин діяння.

Водночас із цим суд не вбачає процесуальних підстав для можливості звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням в порядку, передбаченому ст. 22 КУпАП, оскільки з огляду на сам характер вчинених неповнолітнім порушень, які стосуються порушення Правил дорожнього руху пов`язаних з експлуатацією транспортного засобу неповнолітньою особою та були спровоковані самим ОСОБА_1 , який сам надав керування транспортним засобом неповнолітньому сину, то суд не вважає, що воно є малозначним адміністративним правопорушенням, оскільки представляє небезпеку для життя та/або здоров`я самого неповнолітнього та інших учасників дорожнього руху.

Згідно змісту протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВБА № 180839 від 07.09.2026 року (а.с.2) ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності, згідно даних ІПНП, не притягалася.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає необхідним застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією за вчинення даного адміністративного правопорушення.

Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 23-24, 27, 33-35, 401, 184 ч.3, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП,

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д. В. Вороненко