Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №462/6960/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 462/6960/26

Номер провадження 1-кп/462/538/26

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026142390000148 від 15.06.2026 року відносно:

ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубровиця Рівненської обл., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

встановив:

І. Рух справи в суді

07.08.2026 року (вх. № 21514) з Франківської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026142390000148 від 15.06.2026 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, оптичний диск.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю – ОСОБА_1 .

Фактично матеріали справи передано судді по реєстру (журналу) 10.08.2026 року.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10.08.2026 року справу призначено до підготовчого судового розгляду.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03.09.2026 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

ІІ. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

2.1. Щодо обставин кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи всупереч положень Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів», Закону України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними», усвідомлюючи суспільну протиправність своїх дій, тобто діючи з прямим умислом, вчинив кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу психотропних речовин.

Так, ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини PVP, без мети збуту у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 19 год. 00 хв. 14.06.2026 року, за допомогою телеграм каналу месенджеру «Telegram», незаконно замовив та оплатив (придбав) у невстановленої слідством особи особливо небезпечну психотропну речовину PVP для власного вживання, яку домовився отримати поштовим відправленням за допомогою ТОВ «Нова пошта».

14.06.2026 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу поштомату ТОВ «Нова пошта» № 56875, що за адресою: м. Львів, вул. Петлюри, 24, отримав та зберігав вищевказану посилку із психотропною речовиною, яка була в прозорому полімерному зіп-пакеті із смугою фіолетового кольору, у поліетиленовому пакеті із маркуванням ТОВ «Нова пошта», був зупинений працівниками поліції та в подальшому добровільно видав поліетиленовий пакет із маркуванням ТОВ «Нова пошта», всередині якого знаходився полімерний зіп-пакет із смугою фіолетового кольору із кристалоподібною речовиною білого кольору.

У виявленій та вилученій у ОСОБА_4 кристалоподібній речовині білого кольору, що знаходиться у полімерному зіп-пакеті із смугою фіолетового кольору, виявлено PVP, яка згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, загальною масою 3,5238 грам, що відповідно до таблиці №2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», становить великий розмір.

2.2. Правова кваліфікація кримінального правопорушення

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження та учасників судового провадження

3.1. Щодо позиції обвинуваченого

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю та не заперечив фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті.

Надав показання, які за змістом відповідають обставинам, викладеним у розділі ІІ цього вироку. У вчиненому щиро розкаявся, надав запевнення щодо недопущення подібної протиправної поведінки надалі та просив суд суворо його не карати.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 правильно розуміє зміст вказаних обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції.

3.2. Щодо позиції сторони захисту

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що обвинувачений визнає свою вину, однак при призначенні покарання просить суд врахувати щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також дані про особу обвинуваченого. Зокрема, сторона захисту просить врахувати позитивні характеристики та позитивну поведінку обвинуваченого, який здійснював матеріальну підтримку Збройних Сил України, перерахувавши кошти у сумі 2 000 (дві тисячі) грн. на потреби ЗСУ. Крім того, дружина обвинуваченого також бере участь у добровільному перерахуванні частини заробітної плати на допомогу Збройним Силам України відповідно до наказу ДНТ «ЛНМУ імені Данила Галицького» «Про перерахування коштів на допомогу Збройним Силам України».

3.3. Щодо позиції сторони обвинувачення

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні наполягав на вказаній кваліфікації дій обвинуваченого, просив суд визнати його винним у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у межах санкції вказаної частини статті.

IV. Позиція суду

Суд враховує, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), суд провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою, обмежившись лише допитом обвинуваченого.

V. Мотиви суду, оцінка та висновки

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, у великих розмірах.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.

Так, показання обвинуваченого у судовому засіданні послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є у матеріалах кримінального провадження, обвинуваченим не оспорюються.

VІ. Призначення покарання

6.1. Загальні положення

Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, враховує, що таке є важливим етапом кримінальної відповідальності та здійснюється виключно щодо особи, яка визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідає принципу Nullum crimen, nulla poena sine lege («Немає злочину, немає покарання без закону»). Покарання має особистий і індивідуалізований характер, оскільки його застосування передбачає врахування обставин справи та особистості винного, що узгоджується з принципом Poena personalis est («Покарання є особистим»). Воно є завершальним етапом кримінального процесу, і його призначення здійснюється судом відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України, в якій визначено порядок прийняття рішення щодо покарання, з урахуванням правової оцінки діяння та особи обвинуваченого. Призначене покарання повинно відповідати вимогам законності, обґрунтованості, справедливості і бути необхідним, що відповідає принципу Fiat iustitia, ruat caelum («Нехай здійсниться правосуддя, хоч би впало небо»). Справедливість, як основний принцип призначення покарання, є базовою засадою правопорядку та критерієм довіри суспільства до правосуддя, що відображається у принципі Iustitia fundamentum regnorum («Справедливість – основа держав»). Покарання, як засіб досягнення справедливості, має не лише каральний, а й превентивний характер, оскільки воно сприяє запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, що відповідає принципу Poena non est ultio, sed cautio («Покарання – це не помста, а застереження»), і спрямоване на попередження злочинних діянь як самого засудженого, так і інших осіб.

Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань кримінального кодексу України, як правового забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

Згідно роз`яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення кримінального правопорушення як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали) тощо.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Також, суд враховує, зокрема: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення; особу винного, його вік, сімейний, матеріальний стан, а також стан здоров`я; роль у скоєнні кримінального правопорушення та поведінку до і після вчинення такого; наявність обставини, які пом`якшують покарання та обставин, які обтяжують покарання.

6.2. Щодо обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання

Так, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

6.3. Щодо обставин призначення основного покарання

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд керується загальними засадами кримінального провадження: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК України) та диспозитивність (п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК України).

Відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий,позитивно характеризується, а також виявляє патріотичну громадянську позицію, що підтверджується здійсненням добровільного внеску на підтримку Збройних Сил України у розмірі 2 000 грн (квитанція долучена до матеріалів кримінального провадження), на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває (а.с. 46, 48 матеріалів кримінального провадження), а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, класифікацію за ст. 12 КК України (яке відноситься до категорії нетяжкого злочину), особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення протиправних дій.

За таких обставин, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті у виді штрафу, що відповідатиме поняттю та меті покарання.

При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

VІI. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

7.1. Щодо процесуальних витрат

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у кримінальному провадженні становлять 2 888 грн. 16 коп., які відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави, зокрема:

- 2 888 грн. 16 коп. витрат на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, висновок експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/114-26/17389-НЗПРАП від 26.06.2026 року.

7.2. Щодо арешту майна

Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/5244/26 від 16.06.2026 року було накладено арешт на речові докази, а згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, тому накладений арешт слід скасувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Спеціальна конфіскація не застосовується.

Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру відсутні.

Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд -

ухвалив:

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.

2. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у сумі – 2 888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 16 коп. за результатами проведення експертизи.

3. Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/5244/26 від 16.06.2026 року, а саме на:

- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14» IMEI-код 1: НОМЕР_1 з сім картами НОМЕР_2 , котрий належить гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вилучено під час огляду місця події 14.06.2026 року.

4. Речові докази у кримінальному провадженні:

- товарно-транспортну накладну, яку упаковано у спецпакет NPU 5774432, зіп пакет із кристалічною речовиною білого кольору, яку упаковано у спецпакет NPU 5774431, змив – знищити;

- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14» ІМЕІ-код 1: НОМЕР_1 з сім картами НОМЕР_2 , який було поміщено у спец. пакет PSP 2179836 та спідницю білого кольору, яку упаковано у спецпакет PSP 7125336 – повернути законному власнику.

5. Порядок оскарження вироку, набрання законної сили та отримання копії вироку

Вирок не може бути оскаржений у апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

З текстом судового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Вирок суду виготовлений та підписаний суддею у нарадчій кімнаті 24.09.2026 року.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: ОСОБА_1