Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №443/1831/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1831/26

Провадження №3/443/731/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за частиною 3 статті 154 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 12.08.2026 о 13 год 00 хв за адресою АДРЕСА_2 не забезпечив належного утримання своєї дворової собаки чорного окрасу із білою плямою, яка бігала по вулиці без повідка та намордника і у цей час напала та вкусила ОСОБА_2 , що проїжджала по вулиці на велосипеді, спричинивши їй тілесні ушкодження, чим порушив п.3.4.2, 3.1.2 Правил утримання домашніх тварин у населених пунктах Ходорівської міської ради, затверджених рішенням Ходорівської №34/4 від 20.12 1994, за відповідальність передбачена частиною 3 статті 154 КУпАП.

ОСОБА_1 будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду у судове засідання не з`явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Суд зауважує, що ОСОБА_1 не подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 23.09.2026, не повідомляв суд про причини неприбуття на виклик суду, а також не подавав інших клопотань щодо вжиття судом певних процесуальних дій, зокрема: про витребування доказів, виклик свідків тощо.

З урахуванням належного та своєчасного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи, а також беручи до уваги приписи статті 268 КУпАП, згідно з якими присутність такої особи при розгляді справи, передбаченої частиною 3 статті 154 КУпАП, не є обов`язковою, суд доходить висновку про наявність підстав для розгляду справи за її відсутності.

Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 154 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до диспозиції частини 3 статті 154 КУпАП адміністративним правопорушенням є дії, передбачені частиною першою цієї статті (утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 154 КУпАП, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №218961 від 26.08.2026, згідно з яким ОСОБА_1 12.08.2026 о 13 год 00 хв за адресою АДРЕСА_2 не забезпечив належного утримання своєї дворової собаки, чим порушив правила утримання собак, що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю людини (а.с.4);

рапортом від 11.08.2026, яким повідомлено начальника правоохоронного органу про те, що собака ОСОБА_1 покусала матір заявника ОСОБА_3 (а.с.3);

повідомленням Ходорівської міської лікарні від 20.08.2026, відповідно до якого 11.08.2026 о 14.00 год до них у приймально-діагностичне відділення звернулася ОСОБА_2 з приводу: відкрита рана лівої гомілки (укус невідомої собаки), у зв`язку з чим була госпіталізована в хірургічне відділення (а.с.7);

письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.8) та поясненнями даними нею в суді, які узгоджуються між собою та з матеріалам справи, зокрема з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення;

поясненнями ОСОБА_1 по суті правопорушення, які відповідають обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.9).

Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення ОСОБА_2 , суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 154 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 правил утримання собак, а саме: перебування належної йому собаки у громадському місці без повідка та намордника, що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю іншій людині, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 154 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 154 КУпАП, яка доведена повністю; відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу з конфіскацією тварини. Накладення на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.

Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір»

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 154 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі ста п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2 550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн, з конфіскацією тварини – дворової собаки чорного окрасу із білою плямою без приналежності до певної породи собак.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.І. Павлів