Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №443/1836/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1836/26

Провадження №3/443/735/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за статтею 124 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №745994 від 15.08.2026 ОСОБА_1 14.08.2026 о 21 год 50 хв на автодорозі Р-84 між населеними пунктами с.Журавно та с.Монастирець Стрийського району Львівської області керуючи транспортним засобом марки «Skoda Kodiaq», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був уважний, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, у результаті чого здійснив наїзд на вибоїну, від чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги пункту 2.3. «б», 12.1. ПДР, за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду у судове засідання не з`явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Суд зауважує, що ОСОБА_1 не подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 23.09.2026, не повідомляв суд про причини неприбуття на виклик суду, а також не подавав інших клопотань щодо вжиття судом певних процесуальних дій, зокрема: про витребування доказів, виклик свідків тощо.

З урахуванням належного та своєчасного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи, а також беручи до уваги приписи статті 268 КУпАП, згідно з якими присутність такої особи при розгляді справи, передбаченої статтею 124 КУпАП, не є обов`язковою, суд доходить висновку про наявність підстав для розгляду справи за її відсутності.

Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить такого висновку.

Відповідно до диспозиції статті 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з вимогами підпункту «б» пункту 2.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі – ПДР), для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

За змістом вимог пункту 12.1. ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, суду надано:

протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №745994 від 15.08.2026, згідно з яким ОСОБА_1 14.08.2026 о 21 год 50 хв на автодорозі Р-84 між населеними пунктами с.Журавно та с.Монастирець Стрийського району Львівської області порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу (а.с.3);

схему місця ДТП, яка сталася 14.08.2026, в якій графічно зображено місце дорожньо-транспортної пригоди, причетний до неї транспортний засіб та його розташування по відношенню до інших об`єктів на місці події, зазначено особу, яка керувала цим транспортним засобом, а також пошкодження, які зазнав згаданий транспортний засіб (а.с.4);

письмові пояснення ОСОБА_1 , за змістом яких 14.08.2026 року близько 21:50 год він, керуючи автомобілем SKODA KODIAQ, рухався автодорогою Р-84 між селищем Журавно та с. Монастирець Стрийського району Львівської області. Проїхавши міст, почав спускатися з нього. Була темна пора доби. Вибоїну на проїзній частині завчасно не побачив та не встиг зреагувати на неї, внаслідок чого автомобіль потрапив у вибоїну та отримав механічні пошкодження. Попереджувальних дорожніх знаків про наявність вибоїни на цій ділянці дороги не було (а.с.5);

актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 14.08.2026, яким зафіксовано наявність на дорожньому покритті вибоїни довжиною 2,8 м, шириною 2,4 м, глибиною 0,13 м (а.с.6).

Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами у розумінні статті 251 КУпАП.

Надавши оцінку зібраним уповноваженою особою доказам у їх сукупності, суд зазначає, що сам факт дорожньо-транспортної пригоди та наїзду транспортного засобу на вибоїну не є безумовним доказом порушення водієм вимог пунктів 2.3 «б» та 12.1 ПДР.

Для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, підлягає встановленню не лише факт наїзду на вибоїну та пошкодження транспортного засобу, а й те, які саме дії водія не відповідали вимогам ПДР та чи перебували такі дії у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не вибрав безпечної швидкості руху. Водночас матеріали справи не містять об`єктивних даних, на підставі яких уповноважена особа дійшла таких висновків.

Зокрема, фактична швидкість руху автомобіля до моменту наїзду на вибоїну не встановлена, а матеріали справи не містять об`єктивних даних, які б давали підстави для висновку про невідповідність обраної водієм швидкості конкретній дорожній обстановці. Не встановлено також відстані, з якої за конкретних дорожніх умов водій мав об`єктивну можливість виявити вибоїну, часу, необхідного для реагування на неї, та технічної можливості уникнути наїзду.

Матеріали справи також не містять об`єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 під час руху відволікався від керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою або іншим чином проявив неуважність. Сам по собі факт того, що водій завчасно не виявив вибоїну на проїзній частині, за встановлених у справі обставин не є достатнім для висновку про порушення ним вимог підпункту «б» пункту 2.3 ПДР.

Натомість із письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих безпосередньо після події, убачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася о 21 год 50 хв, у темну пору доби, після проїзду мосту, під час руху автомобіля на спуску, де знаходилася вибоїна. Водій також зазначив про відсутність дорожніх знаків, які б попереджали про наявність вибоїни. Зазначені ним обставини щодо конфігурації ділянки дороги узгоджуються зі схемою місця ДТП.

Таким чином, вибоїна знаходилася на спуску після мосту, а подія сталася у темну пору доби. За таких дорожніх умов та за відсутності попереджувального дорожнього знака матеріали справи не містять об`єктивних даних, які б давали підстави для висновку, що ОСОБА_1 мав можливість завчасно виявити вибоїну та своєчасно відреагувати на її наявність.

Водночас наявність у матеріалах справи доказів у розумінні статті 251 КУпАП сама по собі не свідчить про їх достатність для висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення. При цьому відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, а згідно зі статтею 252 КУпАП докази підлягають оцінці судом у їх сукупності на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин сукупність досліджених судом доказів не дає достатніх підстав для висновку про порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 «б» та 12.1 ПДР, а висновок про наявність таких порушень ґрунтувався б виключно на припущенні, що сам факт наїзду транспортного засобу на вибоїну свідчить про неуважність водія та неправильний вибір ним швидкості руху.

Вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з приписами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що уповноваженою особою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не надано суду достатніх та переконливих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, відтак суд доходить переконання, що в його діях відсутній склад цього адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження у справі слід закрити.

Керуючись статтями 245, 247, 283, 284 КУпАП

постановив:

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.І. Павлів