Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №337/3222/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

21.09.2026

ЄУН 337/3222/26

2/337/2495/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді – Мурашової Н.А.

за участю секретаря – Туяк О.К.

представника позивача - адвоката Піскарьова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2026 позивач ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Піскарьова А.О. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , в якому просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини до 1/6 частини заробітку (доходу) платника щомісячно та на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 частини до 1/6 частини заробітку (доходу) платника щомісячно.

Позов мотивує тим, що рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 16.11.2018 з нього на користь відповідачки стягнуті аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.09.2018 і до повноліття дитини. Крім того, заочним рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 16.10.2024 з нього на користь відповідачки стягнуті аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.07.2024 і до повноліття дитини. На підставі вищевказаних рішень суду були видані виконавчі листи, які перебувають на примусовому виконані у виконавчій службі. Таким чином, з нього на утримання двох дітей стягуються аліменти сукупно в розмірі 1/2 частини його доходу. На даний час у нього істотно погіршився у порівнянні з періодом, коли визначався розмір аліментних зобов`язань, матеріальний стан. Наразі він змінив місце роботи та проходить службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зміна місця проходження військової служби та займаної посади призвела до суттєвого зменшення його фактичного доходу, його середньомісячний дохід наразі складає 24 779,00грн., з яких 50% щомісячно утримуються на сплату аліментів. Після таких відрахувань у нього залишається недостатня сума для забезпечення належного рівня життя, оплату комунальних послуг, харчування, тощо. Крім того, він має додаткові витрати, пов`язані з проходження військової служби в умовах воєнного стану, необхідністю забезпечення власних потреб та підтримання стану здоров`я. Зазначені обставини свідчать про істотну зміну його матеріального стану, які в обов`язковому порядку враховуються при визначенні розміру аліментів на утримання дітей.

Ухвалою суду від 22.05.2026 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено підготовче судове засідання.

17.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона позовні вимоги не визнала повністю та зазначила, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що він приймав активну участь у забезпеченні належних умов для життя та розвитку дітей, допомагав утримувати їх. Вирішенням всіх питань, пов`язаних з вихованням, забезпеченням розвитку та утриманням дітей займається вона. Позивач не довів факту значного погіршення матеріального становища з моменту ухвалення рішень на утримання дітей до цього часу. Розмір аліментів, який визначений рішеннями суду, є необхідним та достатнім для належного утримання та розвитку дітей. Крім цього, позивач не надав жодних доказів на підтвердження факту понесення ним додаткових витрат у зв`язку з пораненням. Вважає позов необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

24.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Піскарьова А.О. надійшла відповідь на відзив, в якому він позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, заперечення відповідачки вважає необґрунтованими та безпідставними. Зокрема, зазначив, що позивач змінив місце служби 23.04.2025, тобто після винесення рішень про стягнення аліментів. Розмір його заробітку значно зменшився і, враховуючи, розмір утриманих аліментів – 50% доходу та 20% на погашення заборгованості, яка виникла не з його вини, на його особисті потреби залишається значно менше коштів, що ставить його в скрутне матеріальне становище. Також зазначив, що додатковою обставиною зміни його матеріального стану є те, що 06.06.2026 він уклав шлюб з ОСОБА_5 , яка має малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дружина з донькою проживають разом з ним та перебувають на його утриманні. Факт отримання поранення та необхідності лікування автоматично не підтверджує розміру витрат на це, однак і не спростовує погіршення стану здоров`я та пов`язаної з цим потреби у медичному нагляді, реабілітації та додатковому лікуванні. Отримання поранення об`єктивно погіршило його загальну працездатність та можливість отримання більшого доходу. Надані відповідачкою довідки про вартість навчання та дитячого садку лише свідчать на достатньо високий рівень матеріального забезпечення дітей, в т.ч. за рахунок аліментів. При цьому, обидва батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дітей, що також повинно враховуватись при визначення розміру аліментів. Просить позов задовольнити повністю.

30.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» від відповідачки ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь на відзив на позов, в якому вона просить відмовити в задоволені позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Додатково зазначила, що позивачем не подано жодних доказів того, що дружина та її донька перебувають на його утриманні і що їх наявність впливає на матеріальний стан позивача. Наявність у позивача заборгованості по аліментам, яка виникала через неналежне виконання ним свого обов`язку з утримання дітей, не може бути фактором впливу на розмір аліментів. Сума в розмірі 12389,50грн., яка за поясненнями позивача залишаться у нього після утримання аліментів, в 1,5 рази перевищує розмір мінімальної заробітної плати в Україні і є достатнім для забезпечення потреб позивача та його сім`ї. Також позивач не пояснив, яким чином отримання легкої травми викликало додаткові витрати та вплинуло на його матеріальний стан. Таким чином, факт значного погіршення матеріального стану позивача останнім не доведено. Просить в позові відмовити.

26.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Піскарьова А.О. надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

26.08.2026 від відповідачки ОСОБА_2 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, в якій вона одночасно виказала заперечення щодо клопотання представника позивача про долучення додаткових доказів, а саме послалась на те, що воно подане з пропуском встановленого строку на подання доказів, тому підлягає залишенню без розгляду.

Ухвалою суду від 26.08.2026 підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

07.09.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Піскарьова А.О. повторно надійшло клопотання про долучення додаткових доказів з клопотанням про поновлення строку на його подання.

Оцінивши наведені в клопотанні обставини щодо пропуску процесуального строку, суд визнає їх поважними причинами та поновлює цей строк.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Піскарьов А.О. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених заявах по суті, просив позов задовольнити повністю. Додатково суду пояснив, що після початку повномасштабного вторгнення рф, позивач був призваний на військову службу та проходив її у бойовому підрозділі, відповідно мав підвищений розмір грошового забезпечення – приблизно 100000,00грн. Після отримання поранення та проходження ВЛК він був переведений на службу до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що вплинуло на зменшення розміру його загального доходу. Наразі розмір аліментів, що стягуються з нього, становить 50% його доходу після утримання податків. Також з нього стягується 20% на погашення заборгованості по аліментам на утримання сина ОСОБА_7 , яка виникла не з вини позивача, а через те, що відповідачка після ухвалення в жовтні 2024 рішення суду про стягнення аліментів отримала виконавчий лист на його виконання лише в грудні 2025. Зменшення розміру його доходу з урахуванням загального розміру утриманих коштів на сплату аліментів значно погіршило матеріальний стан позивача. До того ж, він одружився, його дружина власних доходів не має, у дружина є неповнолітня донька від першого шлюбу, яка проживає з ними і відповідно він здійснює утримання своєї родини. Так, у доньки дружини є батько, але останній не утримує дитину, з нею не спілкується. Зміна його сімейного стану в сукупності із зменшенням розміру його доходу вказують на зміну – погіршення його матеріального стану, що є підставою для зменшення розміру аліментів. Щодо стану здоров`я позивача, то дійсно отримане ним поранення є легким і значно не вплинуло на його стан здоров`я, наразі потреби в будь-якому лікуванні та відповідних витратах немає.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006р. у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява №31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).

Згідно з ст.51 Конституції України дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Забезпечення найкращих інтересів дитини – це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (ст.1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з ч. 8,9 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з ст.180 СК України на батьків покладений обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них та в інших випадках, передбачених законом.

Суд встановив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з матір`ю – відповідачкою ОСОБА_2 .

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 16.11.2018 (справа №2/337/2051/2018, ЄУН 337/4199/18) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.09.2018 року і до повноліття дитини.

16.11.2018 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя на підставі зазначеного рішення видано виконавчий лист, який наразі перебуває на примусовому виконанні в Запорізькому ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області, виконавче провадження №75533213.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 16.10.2024 (справа №2/337/1729/2024, ЄУН 337/3966/24) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), платника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.07.2024 року і до повноліття дитини.

22.12.2025 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя на підставі зазначеного рішення видано виконавчий лист, який наразі перебуває на примусовому виконанні в Запорізькому ВДВС у Запорізькому районі Запорізької області, виконавче провадження №79940891.

Постановою державного виконавця від 19.01.2026 вказані виконавчі провадження об`єднанні у зведене за №80034981.

Згідно з розрахунками державного виконавця станом на 30.04.2026 заборгованість позивача ОСОБА_1 зі сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 становить 158 377,00грн., на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 - 39 305,95грн. Визначення розміру аліментів здійснюється, виходячи з офіційного доходу платника ОСОБА_1 , який, зокрема, в січні-квітні 2026 склав 24779,00грн, відповідно розмір аліментів на кожну дитину становив 6194,75грн.

Згідно із звітом від 17.07.2026 про здійснення відрахування та виплати ІНФОРМАЦІЯ_5 за період січень-липень 2026 ОСОБА_1 нараховане грошове забезпечення в загальному розмірі 214 711,64грн., утримано податків – 3220,67грн., утримано аліментів – 134 526,37грн., розмір відрахувань по аліментам в січні 2026 – 25%, лютий-липень 2026 – 70%, щомісячно відповідно утримано аліментів в січні 2026 – 7509,64грн, лютий-липень 2026 – приблизно по 21500,00грн.

Згідно з довідкою від 08.08.2026 «Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування» (форма ОК-5) сукупний дохід позивача ОСОБА_1 за 2022 (серпень-грудень) від страхувальника ІНФОРМАЦІЯ_6 склав 244 608,57грн., за 2023 – 978 172,19грн. (від страхувальника ІНФОРМАЦІЯ_6 за січень-липень і від страхувальника ВЧ НОМЕР_1 за серпень-грудень), за 2024 рік (від страхувальника ВЧ НОМЕР_1 ) – 800 139,67 грн., за 2025 рік (від страхувальника ВЧ НОМЕР_1 за січень-травень, від страхувальника ІНФОРМАЦІЯ_6 за травень-грудень) – 396 049,71грн., за період січень-травень 2026 (від страхувальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ) – 153 230,50грн.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії №2026-0508-1256-3204-7 від 08.05.2026 майор ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який призваний на військову службу 06.07.2022 та проходить її наразі в ІНФОРМАЦІЯ_3 , мав поранення (03.05.2026), пов`язане з проходженням військової служби, травма відноситься до легких тілесних ушкоджень, військовослужбовець потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

Також судом встановлено, що 06.06.2026 позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка має малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з довідкою від 08.08.2026 «Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування» (форма ОК-5) ОСОБА_5 з липня 2021 року будь-яких доходів немає.

Згідно з довідкою ФОП ОСОБА_10 №3 від 01.06.2026 неповнолітній ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує тренування з футболу з 10.12.2025, разова оплата за тренування становить 180,00грн. Оплату здійснює мати.

Згідно з довідкою АШ «PRIMARY» №3 від 10.06.2026 неповнолітній ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідував приватну школу з 01.09.2025 до 31.01.2026. Разова оплата за навчання становить 8500,00грн. Оплату здійснює мати.

Згідно з довідкою АШ «PRIMARY» №5 від 10.06.2026 малолітній ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує дитячий садочок з 01.09.2025 по сьогодення. Разова оплата за навчання становить 11 000,00грн. Оплату здійснює мати.

Згідно з випискою із медичної картки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 2024 до 2026 перехворів на вітряну віспу, гостру кишкову інфекцію, гострий гнійний отит, ГРВІ.

Згідно з випискою із медичної картки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 2024 до 2026 звертався за медичною допомогою з приводу забію м`яких тканей голови, спостерігався за можливою токсичною дією прийнятих речовин (розчин дімиксиду), перехворів на гостру кишкову інфекцію, гострий бронхіт.

Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Згідно з ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до усталеної позиції Європейського суду з прав людини, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», №63566/00).

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законними, обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Так, суд виходить з того, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме, зміни матеріального або сімейного стану одержувача чи платника аліментів, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом цієї норми права підставами зміни розміру аліментів є зміна матеріального чи сімейного стану. При цьому, зазначені положення закону не виключають як одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів, так і їх самостійне, незалежне одна від одної існування.

В той же час, за усталеною судовою практикою, зокрема, правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 28.05.2021 у справі №715/2073/20, сам по собі факт укладення платником аліментів нового шлюбу і народження в ньому дитини не є безумовними підставами для зменшення розміру аліментів, які стягуються з батька на утримання дитини від першого шлюбу. Батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Зменшення розміру аліментів можливо лише в разі доведення позивачем належними та допустимими доказами факту погіршення майнового стану платника аліментів, у тому числі, у зв`язку із зміною сімейного стану. Зміна у зв`язку з такими обставинами матеріального становища платника аліментів як підстава для зменшення стягуваних аліментів повинна бути істотною в такій мірі, що прямо впливає на спроможність платника сплачувати аліменти в попередньому розмірі, унеможливлює таку сплату тощо.

При розгляді справ зазначеної категорії до предмета доказування відносяться обставини, які свідчать про існування змін, що відбулись в матеріальному чи сімейному стані платника аліментів, і що саме такі зміни суттєво вплинули на його здатність сплачувати аліменти в присудженому судовим рішенням розмірі. Ці обставини підлягають належному доказуванню позивачем у справі.

В цій справі суд вважає встановленим та доведеним наявність підстав для зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання їх двох неповнолітніх дітей на кожного по 1/4 частці від заробітку (доходу) платника.

Суд виходить з того, що аліментні зобов`язання позивача перед відповідачкою виникли на підставі двох окремих судових рішень – на старшого сина ОСОБА_13 , 2017р.н., аліменти стягнуті за рішенням суду від 16.11.2018, на молодшого сина ОСОБА_7 , 2022р.н., - за рішенням суду від 16.10.2024.

На момент ухвалення останнього рішення і визначення загального розміру аліментів на двох дітей - 1/2 частина від доходу - позивач мав стабільний офіційний дохід у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця і його середньомісячний розмір в 2024 році склав 66678,30грн. З грудня 2024 розмір офіційного доходу позивача зменшився вдвічі. Протягом 2025 року розмір нарахованого щомісячного доходу становив орієнтовно 31000,00грн. В 2026 році, згідно з розрахунками державного виконавця та звітом про відрахування аліментів за місцем служби, розмір аліментів визначався із доходу в розмірі 24779,00грн і становив на одну дитину 6194,00грн., на двох відповідно біля 12500,00грн.

Зменшення розміру доходу позивача автоматично потягло зменшення розміру аліментних зобов`язань, які відраховуються у частці від його доходу. Разом з тим, вказані обставини спричинили значне зменшення коштів, які залишаються позивачу на забезпечення його особистих потреб та потреб його родини, що в сукупності із зміною сімейного стану позивача (одруження, відсутність у дружини власних доходів, наявність в новій родині малолітньої дитини) свідчить про зміну - погіршення матеріального стану платника аліментів.

Крім того, суд враховує, що мінімально гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімально рекомендований їх розмір дорівнює прожитковому мінімуму для дитини відповідного віку.

В 2026 році прожитковий мінімум на дитину у віці від 6 до 18 років встановлений в розмірі 3512,00грн.

Розмір аліментів, який останнім часом стягується з позивача на кожну дитину, - 6194,00грн. майже вдвічі перевищує розмір прожиткового мінімуму. При цьому, 1/6 частина (16%) від офіційного доходу позивача (24779,00грн), з якого відраховуються аліменти, буде становитиме десь 4300,00грн на кожну дитину, що також перевищує розмір прожитковому мінімуму на дитину у віці від 6 до 18 років і є мінімально рекомендованим розміром аліментів.

Також суд враховує, що сталим орієнтиром для визначення розміру аліментів на двох дітей, які стягуються у частці від доходу платника, як правило, є 1/3 частина. В цій справі жодних обставин, які б вказували на необхідність відхилення від цього базового стандарту судом не встановлено. Зокрема, діти сторін мають задовільний стан здоров`я, відвідують приватну школу та дитячий садок, старший син - спортивну секцію з футболу. Крім того, відповідачка у випадку потреби в додаткових витратах на дітей не позбавлена права звернутись до суду з відповідним позовом.

Отже, стягнення аліментів на кожну дитину в розмірі 1/6 частини від доходу, як просить позивач, на думку суду, не буде перешкоджати належному забезпеченню потреб дітей та не суперечитиме їх інтересам.

З урахуванням вищевказаних обставин, виходячи з принципу розумності та справедливості, рівності прав та обов`язків обох батьків, з максимально можливим урахуванням інтересів дітей, суд вважає необхідним позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст.7,141,150,180-184,192 Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства»,ст.2,4,5,12,13,49,76-82,89,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Зменшити розмір аліментів, які стягнуті з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_14 на підставі рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя №2/337/2051/2018 (ЄУН 337/4199/18) від 16.11.2018, та стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного, щомісячно, починаючи із дня набрання цим рішенням законної сили і до повноліття дитини.

Зменшити розмір аліментів, які стягнуті з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_14 на підставі заочного рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя №2/337/1729/2024 (ЄУН 337/3966/24) від 16.10.2024, та стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного, щомісячно, починаючи із дня набрання цим рішенням законної сили і до повноліття дитини.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.А.Мурашова