Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №334/6807/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 22.09.2026

Справа № 334/6807/26

Провадження № 3/334/1678/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Гнатюк О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, продавця ФОП ОСОБА_2 , зареєстрованої та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №786192 від 23.06.2026 року близько 12.00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний 185 у приміщенні кафе-бару «Фенікс» відмовилася надати документи, що посвідчують особу згідно із ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», чим вчинила злісну непокору законній вимозі поліцейського під час виявлення ознак адміністративного правопорушення з боку ОСОБА_3 щодо реалізації алкогольних напоїв без марки акцизного податку.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 185 КПАП України

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином.

Захисником Горським А.О. подане клопотання про закриття провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .

Захисник вказує, що відповідно до відеозапису з нагрудного реєстратора поліцейського не було злісної непокори, зухвалого спілкування чи проявлення агресії по відношенню до працівників поліції. ОСОБА_1 , не відмовляється надавати документи, лише просить зачекати власника закладу, який має привезти відповідні документи. Свідки у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені.

Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Згідно статті 185 КУпАП встановлює відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Оцінюючи об`єктивну сторону інкримінованого ОСОБА_1 діяння, суд виходить з того, що диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає відповідальність не за будь-яку відмову виконати вимогу поліцейського, а виключно за злісну непокору тобто кваліфіковану форму протиправної поведінки, яка характеризується або (1) відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторюваних законних вимог, або (2) відмовою, вираженою у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до особи, яка охороняє громадський порядок.

За відсутності зазначених ознак саме по собі непред`явлення документів на вимогу поліцейського не утворює об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, оскільки нормативний зміст поняття «злісна непокора» не тотожний поняттю «невиконання вимоги» як такому. Ототожнення цих понять суперечило б роз`ясненню, наданому у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 року, та фактично означало б розширювальне тлумачення норми, що встановлює адміністративну відповідальність, чого чинне законодавство не допускає.

Обов`язок особи пред`явити документи на законну вимогу поліцейського дійсно передбачений ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», проте невиконання цього обов`язку саме по собі, без ознак злісності, кваліфікованих ст. 185 КУпАП, не тягне за собою адміністративної відповідальності за вказаною статтею, а перебуває поза межами складу цього правопорушення. Покладення на особу відповідальності за діяння, склад якого не встановлений законом, суперечило б принципу законності, закріпленому у ст. 7 КУпАП, згідно з якою ніхто не може бути підданий заходам адміністративного впливу інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, викладені у протоколі діяння непред`явлення документів не містить у собі юридично значущих ознак злісної непокори, необхідних для кваліфікації за ст. 185 КУпАП, що з огляду на вимоги ст. 245, 251, 280 КУпАП виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за цією статтею та є самостійною підставою для закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що є співмірним і з вимогами ст. 1 КУпАП.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення

Відсутність обов`язкової ознаки об`єктивної сторони злісної непокори не дає права суду на її застосування, адже в такому випадку суд перебиратиме на себе функції службової особи покликаної збирати такі докази, що порушуватиме вимоги відносно неупередженості суду. Згідно вимог КУпАП, єдиною підставою адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, як в нормативному так і у фактичному аспекті.

Відповідно ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що є співмірним і з вимогами ст. 1 КУпАП.

З огляду на вищенаведене, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі ст. 247 ч.1 п. 1 КпАП, а саме у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КпАП України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.185, 247, 251, 252, 283, 284, 285, 287 КпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.185 КпАП України, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя: Гнатюк О. М.