Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №303/376/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/376/26

2/303/121/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Курах Л.В.

секретар судового засідання Мисло Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради про стягнення аліментів на дитину, стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьохрічного віку, визначення місця проживання дитини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на дитину, стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьохрічного віку та визначення місця проживання дитини.

Позов мотивує тим, що 07.06.2025 року позивач та відповідач уклали шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління юстиції. Під час шлюбу в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що сімейне життя у них не склалося. Також вказує, що відповідач є працездатним, працює, проте, не надає допомоги на утримання дитини.

Враховуючи наведене, просить стягнути з відповідача в її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 7 000,00 гривень щомісяця на дитину, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття; аліменти на її утримання у розмірі 3 000,00 гривень, щомісячно, і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку та визначити місце проживання доньки з її матір`ю.

18.03.2026 року від відповідача надійшов відзив, у якому він частково визнав позовні вимоги та не заперечує, щоб донька проживала разом із матір`ю.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2026 року по справі призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2026 року по справі закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, раніше подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та перевіривши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 09.09.2025 року.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, а згідно із ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня 2026 року - 2817 гривні; дітей віком від 6 до 18 років 3512 гривень.

При цьому законодавство не містить вимоги визначення точного розміру аліментів як половини відповідного розміру прожиткового мінімуму на дитину, відповідні розміри прожиткового мінімуму є не абсолютними величинами (базою) для визначення розміру аліментів, а можуть слугувати лише певним орієнтиром при вирішенні питання, яким суд не зв`язаний з огляду на фактичні обставини справи, динаміку дійсних витрат тощо.

Відповідно до роз`яснень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ст.8 Закону України від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Доказів про те, що відповідач має незадовільний стан здоров`я, у зв`язку з чим несе витрати, доказів понесених інших обов`язкових витрат на своє утримання останнім також надано не було.

Суд зважає, що розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Зважаючи на досліджені обставини, враховуючи інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача аліментів в користь позивачки, на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердому грошовому розмірі - 4 000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок) гривень щомісячно.

Суд звертає увагу на те, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я платника аліментів, останній має право звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів. А у разі, коли дитина буде проживати з платником аліментів та перебувати на його утриманні, останній може звернутися до суду з позовом про звільнення від сплати аліментів. Позивач також наділений правом на звернення до суду з позовом про збільшення розміру стягуваних аліментів, зміну способу їх стягнення.

На підставі ч. 1 ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць згідно із вимогами ст.430 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

Стосовно позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини, суд приходить до наступного.

Відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу.

Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Отже, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить саме з принципу справедливості та розумності, враховуючи потреби дружини та фінансові можливості відповідача, та те, що у зв`язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивач не має змоги працювати і утримувати себе.

Таким чином, оскільки позивач проживає з дитиною, яка не досягла 3-х річного віку, суд дійшов висновку, що вона має право на утримання від чоловіка у вигляді аліментів у грошовій формі, що відповідає приписам ч. 2 ст.77 СК України.

Суд на підставі належним чином оцінених доказів, з урахуванням встановлених обставин і вимог статей 12, 81 ЦПК України, встановивши, що відповідач по справі є батьком малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважає, що відповідач має обов`язок не лише утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а й обов`язок щодо утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини позивача по справі ОСОБА_1 , суд керується засадами справедливості, добросовісності та розумності та приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача по справі ОСОБА_2 аліменти на утримання позивача в розмірі 2 000,00 грн., щомісячно, до досягнення дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України судове рішення слід допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стосовно позовних вимог про визначення місця проживання дитини, суд приходить до наступного.

Відповідно до висновку за №1040/01-36/42-26 від 17.03.2026 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради вважає за доцільним в разі розлучення батьків, визначити місце проживання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем проживання та реєстрації в АДРЕСА_1 .

Так, ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Аналогічне відображено в ч. 8 ст. 7 СК України, де вказано, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Як передбачено ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Відповідно до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами та особисте виховання дитини. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Згідно з ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина,спір між ними може вирішуватися судом. При цьому, під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статей 11, 15 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї разом з батьком або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно із статтею 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Конвенція про права дитини, виходячи із рівності прав матері та батька, у пункті першому статті 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.

Таким чином, опираючись в першу чергу на інтереси дитини, приймаючи до уваги всі докази та обґрунтування по справі, суд вважає, що з метою забезпечення інтересів дитини, її захисту і забезпечення турботи про неї все в сукупності дає суду підстави вважати, що місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 слід визначити разом з матір`ю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати, від оплати яких було звільнено позивача.

За цих підстав, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у 1 331,20 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.141, 180, 181, 182, 192 СК України, ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95, 247 ч.2, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 4 000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок) гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 21.01.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000,00 (дві тисячі гривень 00 копійок) гривень щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову до суду 21.01.2026 до досягнення малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

Визначити місце проживання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), в дохід держави судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 1331,20 гривень (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Мукачівської міської ради (пл.Духновича, 2, м.Мукачево, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 04053743).

Головуюча Л.В.Курах