Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №303/10186/25 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/10186/25

2/303/4072/25

ряд. стат. звіту №38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Мирошниченка Ю.М.

з участю секретаря судових засідань Шкріби Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.06.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі – позивач, кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі – відповідач, позичальник) в електронній формі укладено договір про надання кредиту № 500162-КС-001 (далі – Договір), за яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 13 845,72 грн (у позовній заяві вказано станом на 01.12.2025), з яких: 5 000,00 грн – прострочені платежі за тілом кредиту, 8 095,72 грн – за процентами, 750,00 грн – за комісією; заборгованість за штрафами 0,00 грн. Позивач наголошує, що неустойка, штрафи та інші види відповідальності за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) не нараховувалися й до стягнення не заявлені, а проценти після закінчення строку дії Договору не нараховувалися. Також позивач зазначає, що денна процентна ставка на дату укладення Договору відповідає максимальному розміру, встановленому статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування». У позовній заяві вказано плату за користування кредитом у розмірі 1,15514127 % за кожен день; у додаткових поясненнях позивач наводить також пункти 2.4, 3.2.1, 3.2.2 Договору про знижену та стандартну процентні ставки.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає частково: основну суму боргу визнає, однак не погоджується з розміром нарахованих штрафних санкцій, пені та додаткових платежів, вважаючи їх завищеними. Відповідач просив розглянути справу без його участі, врахувати часткове визнання позову та матеріальний стан (щомісячний дохід приблизно 14 000 грн; з урахуванням витрат на проживання та утримання сім`ї він не може сплатити всю суму боргу одноразово) і надати розстрочку виконання рішення з можливістю щомісячної сплати посильної суми.

У запереченнях на заяву про розстрочення виконання рішення та у додаткових поясненнях від 08.01.2026 позивач зазначив, що: відповідач не заперечує укладення Договору, отримання кредиту та наявності заборгованості, а тому ці обставини відповідно до статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню; матеріальний стан відповідача не має значення для вирішення спору про стягнення заборгованості; проценти та комісія нараховані відповідно до умов Договору (комісія є комісією за надання кредитних коштів, а не за додаткові чи супутні послуги), а відповідач не заявляв вимог про визнання Договору чи його умов недійсними. Проти розстрочення позивач заперечує, покликаючись на те, що відповідач не обґрунтував і не довів обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, а також не вказав строк розстрочення й розмір щомісячного платежу.

2. Обставини, встановлені судом

2.1. Договір укладено в електронній формі. Позивач надіслав відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір (оферту підписано кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи 04.06.2024 о 17:25:08), відповідач прийняв її (акцепт) і підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором (04.06.2024, 17:25:37), після чого Договір підписано кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи позивача (04.06.2024, 17:25:44). Порядок підписання погоджено у пункті 7.11 Договору, а пунктом 7.17 датою й часом укладення Договору визначено дату та час накладення підпису позивача.

2.2. До укладення Договору відповідачу надано Паспорт споживчого кредиту від 04.06.2024, підписаний ним одноразовим ідентифікатором. У ньому вказано: суму кредиту 5 000 грн; строк кредитування 113 днів (16 тижнів); знижену процентну ставку 421,62656355 % річних, стандартну процентну ставку 547,5 % річних; комісію за надання кредиту 750 грн.

2.3. Договір містить, зокрема, такі умови:

•пункти 2.1, 2.3, 2.14: кредит у розмірі 5 000,00 грн на 16 тижнів для потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, тобто споживчий кредит;

•пункт 2.4: стандартна процентна ставка 1,5 % на день, знижена процентна ставка 1,15514127 % на день, обидві фіксовані;

•пункт 2.5: комісія за надання кредиту 750,00 грн, що нараховується одноразово при видачі кредиту; супровідні послуги відсутні;

•пункти 2.7, 2.13: строк дії Договору до 24.09.2024;

•пункти 2.8, 2.9, 2.11: орієнтовна загальна вартість кредиту 11 512,78 грн, загальні витрати 6 512,78 грн, денна процентна ставка 1,15 % (за формулою: загальні витрати, поділені на загальний розмір кредиту й на кількість днів, 113);

•пункт 3.2.1: якщо погашення здійснюється за графіком платежів або кредит повертається достроково, проценти нараховуються за зниженою ставкою;

•пункт 3.2.2: якщо повернення кредиту не здійснюється за графіком, унаслідок чого виникає прострочення понад сім календарних днів, умови про нарахування процентів за зниженою ставкою втрачають чинність, застосовується стандартна ставка, і її нарахування починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу та триває до закінчення строку дії Договору;

•пункт 3.2.3: графік з восьми платежів, перший з яких 18.06.2024;

•пункт 7.14: недійсність окремих положень Договору, встановлена рішенням суду, не тягне недійсності всього Договору.

2.4. Кредит виданий. Згідно з підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» 04.06.2024 о 17:26 на платіжну картку відповідача (маска НОМЕР_1 ), що відповідає платіжному засобу, зазначеному в розділі 8 Договору, переказано 5 000,00 грн (номер транзакції 41751-11777-52703).

2.5. За Розрахунком заборгованості проценти нараховувалися за період з 04.06.2024 по 24.09.2024 (113 днів), тобто в межах строку дії Договору: за 22 дні (з 04.06.2024 по 25.06.2024) за зниженою ставкою (57,76 грн на день) – 1 270,72 грн; за 91 день (з 26.06.2024 по 24.09.2024) за стандартною ставкою (75,00 грн на день) – 6 825,00 грн. Разом 8 095,72 грн. Комісія нарахована в сумі 750,00 грн. Штрафи не нараховувалися, платежів відповідач не здійснював. Після 24.09.2024 заборгованість не збільшувалась. Розрахунок складено станом на 27.11.2025, у позовній заяві заборгованість вказано станом на 01.12.2025; оскільки після 24.09.2024 сума не змінювалась, розбіжність дат на її розмір не впливає.

Перехід на стандартну ставку з 26.06.2024 відповідає пункту 3.2.2 Договору: восьмий календарний день від дати першого платежу за графіком (18.06.2024) припадає на 26.06.2024.

3. Оцінка суду

3.1. Договір, укладений в електронній формі, вважається укладеним у письмовій формі (статті 205, 207, частина друга статті 639, стаття 1055 ЦК України). Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь про прийняття пропозиції може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (частина шоста статті 11). Згідно зі статтею 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Матеріалами справи підтверджується, що Договір укладено у спосіб, передбачений цими нормами та пунктом 7.11 Договору, а кредит фактично надано. Відповідач укладення Договору й отримання кредиту не заперечує. У відзиві він також визнав основну суму боргу. Суд розуміє це як визнання заборгованості за сумою кредиту (5 000,00 грн). Між сторонами виникли кредитні правовідносини (стаття 1054 ЦК України).

3.2. Договір у цій справі є договором про споживчий кредит, до якого застосовується Закон України «Про споживче кредитування». Загальний розмір кредиту (5 000 грн) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення Договору (з 01.04.2024 – 8 000 грн). Відповідно до частини четвертої статті 3 цього Закону до таких кредитів застосовуються вимоги Закону, крім частин другої – сьомої, абзацу другого частини десятої та частини дванадцятої статті 9, статті 19 та частини другої статті 21, а також положень щодо врегулювання простроченої заборгованості. Отже, частина третя статті 21 Закону до цього Договору застосовується.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, яка набрала законної сили в день ухвалення, сформулював висновки щодо коригування процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит. Суд враховує їх на підставі статті 263 ЦПК України. Зокрема:

•норма про максимальний розмір денної процентної ставки, введена Законом України № 3498-IX від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023, є імперативною; умова договору, що перевищує цей розмір, є нікчемною, і суд зобов`язаний враховувати це з власної ініціативи (ex officio) незалежно від того, чи було заперечення споживача;

•за загальним правилом максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів, укладених з 24.12.2023; у перехідний період для договорів, укладених з 22.04.2024 по 19.08.2024, він не може перевищувати 1,5 %;

•за відсутності підстав для нікчемності до засобів коригування процентів належать оспорюваність умови чи договору, зміна договору та тлумачення умов; оспорюваність і зміну договору суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може, а тому не може самостійно зменшити проценти; тлумачення нечітких чи двозначних умов суд застосовує й без позову.

Обставини справи, яка була предметом розгляду Об`єднаної палати, відрізняються: договір там укладено 13.05.2021, до набрання чинності Законом № 3498-IX. Договір у цій справі укладено 04.06.2024, тому вимоги про максимальний розмір денної процентної ставки до нього застосовуються. Мотиви Об`єднаної палати щодо нікчемних правочинів (частина друга статті 215 ЦК України), нікчемність яких настає незалежно від волі осіб і враховується судом з власної ініціативи, мають загальний характер і застосовуються до всіх умов договору, недійсність яких прямо встановлена законом.

3.3. Згідно з пунктом 1-2 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка – це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Загальні витрати включають, зокрема, проценти за користування кредитом і комісії (пункт 4 частини першої статті 1). Максимальний розмір денної процентної ставки за частиною п`ятою статті 8 Закону становить 1 %, а в перехідний період для договорів, укладених у другому етапі (22.04.2024–19.08.2024), – 1,5 %.

Договір укладено 04.06.2024, тобто в межах другого етапу. Денна процентна ставка, визначена в пункті 2.11 Договору, становить 1,15 % і розрахована із загальних витрат, що охоплюють проценти та комісію. Розбіжність між пунктами 2.8, 2.9 Договору й підсумками графіка платежів (за графіком загальні витрати становлять 5 480 грн, тобто 4 730 грн процентів і 750 грн комісії, що відповідає денній процентній ставці 0,97 %) не має значення для цього висновку, оскільки обидва показники не перевищують 1,5 %. Номінальні процентні ставки (1,15514127 % і 1,5 % на день) також не перевищують цієї межі. Позивач слушно зазначає, що денну процентну ставку в розумінні Закону слід відрізняти від процентної ставки на день за Договором; наведена перевірка враховує обидва показники.

Отже, підстав для висновку про нікчемність умов Договору на підставі частини п`ятої статті 8 Закону суд не вбачає.

3.4. Оскільки нікчемність умови договору суд враховує з власної ініціативи, він перевірив умову пункту 3.2.2 Договору на відповідність частині третій статті 21 Закону України «Про споживче кредитування». Згідно з цією нормою за порушення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону).

За пунктом 2.4 Договору обидві процентні ставки – знижена (1,15514127 % на день) і стандартна (1,5 % на день) – погоджені під час укладення Договору, є фіксованими, незмінними протягом строку дії Договору й не можуть бути збільшені кредитодавцем в односторонньому порядку. Про обидві ставки відповідача поінформовано в Паспорті споживчого кредиту (421,62656355 % і 547,5 % річних). Пункт 3.2.2 Договору не встановлює нової чи збільшеної ставки і не надає кредитодавцю права змінити ставку: він визначає, яка з двох попередньо погоджених ставок застосовується залежно від того, чи здійснюється повернення кредиту за графіком платежів. Право на знижену ставку за пунктами 3.2.1 і 3.2.2 Договору обумовлене належним виконанням графіка.

За таких умов суд не встановив, що процентна ставка чи порядок її обчислення змінюються за порушення у бік погіршення для споживача у розумінні частини третьої статті 21 Закону. Суд враховує, що можливий і інший підхід, за яким втрата права на знижену ставку внаслідок прострочення є погіршенням становища споживача за порушення. Проте нікчемність правочину настає лише за прямою вказівкою закону (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23), а тлумачення частини третьої статті 21 Закону як такої, що охоплює умову про застосування однієї з двох погоджених ставок, є розширювальним. Умови пунктів 2.4, 3.2.1, 3.2.2 Договору викладені однозначно й збігаються з Паспортом споживчого кредиту, тому підстав для їх тлумачення на користь споживача за частиною восьмою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» немає.

3.5. Проценти нараховано за умовами Договору: за 22 дні (з 04.06.2024 по 25.06.2024) за ставкою 1,15514127 % на день на суму 5 000 грн, за 91 день (з 26.06.2024 по 24.09.2024) за ставкою 1,5 % на день. Всього 113 днів, тобто в межах строку кредитування; після 24.09.2024 проценти не нараховувалися. Перехід на стандартну ставку відповідає пункту 3.2.2 Договору й обставині, що відповідач жодного платежу за графіком не здійснив. Арифметично розрахунок підтверджується: 22 ? 57,76 грн + 91 ? 75,00 грн = 1 270,72 грн + 6 825,00 грн = 8 095,72 грн. Ставки не перевищують максимального розміру денної процентної ставки (пункт 3.3), а нікчемності умов про проценти суд не встановив. Тому вимога про стягнення процентів у сумі 8 095,72 грн підлягає задоволенню.

3.6. За пунктом 2.5 Договору комісія у розмірі 750,00 грн є одноразовою платою за надання кредиту, що нараховується при видачі кредиту; супровідні послуги Договором не передбачені. Позивач також зазначає, що комісія встановлена саме за надання кредитних коштів, а не за додаткові чи супутні послуги. Комісія належить до загальних витрат за споживчим кредитом (пункт 4 частини першої статті 1 Закону) і врахована при обчисленні денної процентної ставки, яка, як зазначено в пункті 3.3, не перевищує максимальної межі.

Висновки Верховного Суду про нікчемність умов про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), яка за своєю суттю компенсує надання інформації, що споживач має право отримувати безоплатно, стосуються іншого предмета і до одноразової комісії за надання кредиту, яка є складовою плати за кредит, без додаткового обґрунтування не застосовуються. Імперативної норми, якій суперечила б умова пункту 2.5 Договору, суд не встановив. Вимог про оспорення цієї умови чи зміну Договору відповідач не заявляв, а без таких вимог суд не може виключити чи зменшити цей платіж (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23). Тому комісія в сумі 750,00 грн підлягає стягненню.

3.7. Відповідач у відзиві заперечує проти розміру нарахованих штрафних санкцій, пені та додаткових платежів. Штрафні санкції й пеня позивачем не нараховувалися і до стягнення не заявлені (розрахунок: штрафи 0,00 грн; позовна заява), тому ці доводи не стосуються предмета спору. Під додатковими платежами суд розуміє комісію за надання кредиту, розглянуту в пункті 3.6. Заперечень щодо процентів за користування кредитом відзив окремо не містить, проте нікчемність умов суд перевіряє з власної ініціативи (пункти 3.3, 3.4).

Загальні доводи відповідача про завищений розмір платежів не можуть бути підставою для їх зменшення понад те, що встановлено вище: без пред`явлення споживачем вимог про оспорення умов чи зміну Договору суд не вправі самостійно зменшити проценти (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23). Умов Договору про розмір процентів і комісії, що були б нечіткими чи двозначними, суд не встановив: ставки й комісія викладені однаково в пунктах 2.4, 2.5, 3.2 Договору та в Паспорті споживчого кредиту. Розбіжність між орієнтовними показниками загальної вартості кредиту (пункти 2.8, 2.9) і графіком платежів не стосується ні розміру ставок, ні розміру комісії.

3.8. Відповідно до частини першої статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в рішенні. Згідно з частиною третьою статті 435 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи це питання, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи – тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо та інші надзвичайні події (частина четверта статті 435), а розстрочення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення (частина п`ята статті 435). Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач посилається на щомісячний дохід приблизно 14 000 грн, витрати на проживання та утримання сім`ї. Доказів (про доходи, склад сім`ї, витрати, майновий стан, тяжке захворювання чи інші виняткові обставини) він не надав, строку розстрочення та розміру щомісячного платежу не запропонував. Крім того, за власними твердженнями відповідача його місячний дохід (близько 14 000 грн) перевищує загальну суму, що підлягає стягненню за цим рішенням (13 845,72 грн), тож обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення, з посилань відповідача не вбачається. Щодо ступеня вини суд враховує, що відповідач за Договором платежів не здійснював, зокрема не повернув суму кредиту. За таких обставин підстав для розстрочення виконання рішення немає, і в задоволенні прохання слід відмовити.

4. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Інших судових витрат позивач у позовній заяві не заявляв (попередній розрахунок містить лише судовий збір).

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 82, 89, 141, 259, 263–265, 267, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411) заборгованість за кредитним договором № 500162-КС-001 від 04.06.2024, розраховану станом на 27.11.2025, у розмірі 13 845,72 грн (тринадцять тисяч вісімсот сорок п`ять гривень 72 копійки), з яких: 5 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 8 095,72 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом; 750,00 грн – заборгованість за комісією за надання кредиту.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», місцезнаходження м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 22.09.2026 року.

Суддя Юрій МИРОШНИЧЕНКО