Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №953/14158/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 вересня 2026 року

м. Харків

справа № 953/14158/25

провадження № 22-ц/818/4690/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Тичкова О.Ю., Гєрцика Р.В.,

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2026 року, постановлене під головуванням судді Шаренко С.Л., -

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі від всіх його доходів щомісячно, починаючи з 29.12.2025, до закінчення її навчання у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна на медичному факультеті (форма навчання денна, державна), але не більше як до досягнення нею 23 років.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2026 року позов задоволено частково. Визначено стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 29 грудня 2025 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Також з ОСОБА_2 на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 887 гр. 51 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог. Зазначає, що згідно рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.08.2024 року він вже сплачує на утримання їх неповнолітньої дочки ОСОБА_3 аліменти і обов`язок сплачувати за цим рішенням продовжувався до повноліття доньки, а тому вважає, що стягнення оскаржуваним рішення ще й аліментів на утримання повнолітньої доньки з 29.12.2025 року, коли донька ще не досягла повноліття, є незаконним, оскільки буде подвійним стягнення . Крім того вважає, що позивачкою не доведено потребу доньки у матеріальній допомозі і не долучено жодного документу на підтвердження витрат на її навчання, оскільки, як йому відомо, донька разом з матір`ю виїхали за кордон, де постійно проживають та отримують матеріальну допомогу, а тому, донька не має потреби у матеріальній допомозі, оскільки не витрачає кошти на потреби студента денної форми навчання, не оплачує контракт та не витрачає на щоденні поїздки до місця навчання та додому, на одяг, у тому числі спеціальний, не оплачує квартиру, бо проживає за кордоном. Тому він подавав до суду першої інстанції клопотання про витребування доказів перетину нею кордону, яке залишилось не вирішеним. Крім того зазначає, що він перебуває у шлюбі з 05.03.2011 з ОСОБА_4 (дошлюбне ОСОБА_5 ), в якому мають двох неповнолітніх доньок – ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною і не працює, а лише отримує допомогу 860 грн. на місяць Крім того, на його утриманні батько ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є інвалідом 2 групи та учасником наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у липні 2024 року переніс інсульт та потребує матеріальної допомоги та догляду. Тому вважає, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у повнолітньої дитини потребу в матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням, що є підставою для відмови у позовові.

Позивачкою було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Вказує, що їх спільна донька ОСОБА_6 зарахована 11.08.2025 року на 1-й курс медичного факультету Харківського національного університету ім. Каразіна, денної форми навчання, за держзамовленням. Термін її навчання становить з 01.09.2025 по 30.06.2031, що підтверджується довідкою від 19.02.2026 Тому вважає, що відповідач повинен допомагати доньці матеріально до кінця навчання. Крім того зазначає, що донька не спілкується з батьком, оскільки він її ображає, через що захворіла та в неї почався розлад адаптації. Вона вимушена постійно відвідувати лікарів бо самостійно врегулювати свій психічний стан не в змозі, їй приписані ліки, що потребує також затрат. Зазначає, що дійсно вони виїхали до Німеччини, однак донька повернулась до України, де мешкає і продовжує навчання. Вона часто відвідує тренінги та лекції, як у Харкові, так і у Львові, адже є амбасадором здоров`я «Почуй лікаря». Вказаний факт підтверджує перебування їх доньки в Україні, ніякі виплати донька не отримує в Німеччині, оскільки її другий чоловік офіційно працює, через що їх родина не отримує будь-якої матеріальної допомоги. Донька її відвідує в Німеччині, адже позивач дуже хворіє, як і її друга дитина – син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Крім того вона має на утриманні свою матір ОСОБА_8 1959 р.н., яка є інвалідом другої групи та постійно потребує стороннього догляду, про що є висновок. Як зазначає позивач, відповідач працює, отримує стабільний дохід, він працює в Патрульній поліції, де його заробіток складає 30 000 грн,. Той факт, що у відповідача на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей від іншого шлюбу не спростовує ту обставину, що відповідач не в змозі надавати матеріальну допомогу іншій донці у вигляді аліментів в розмірі частини, як вона просить. Крім того, звертає уваги на той факт, що батько відповідача отримує пенсію 16 000 грн як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, разом з тим, пенсія її матері складає 3000 грн., у зв`язку з чим, вона дійсно потребує він неї допомоги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено, що дитина ОСОБА_3 після досягнення повноліття продовжує навчання, і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач у справі, який є її батьком, може надавати таку допомогу.При визначенні розміру аліментів суд врахував матеріальне та сімейне становище платника аліментів, який має двох неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та у якого на утриманні перебуває його батько, який є інвалідом 2-ї групи , дійшовши висновку, що з урахуванням положень ст. 199, 200 СК України, позов необхідно задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 29.12.2025 року і до закінчення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.

Разом з тим, суд звернув увагу, що при призначенні аліментів у розмірі 1/6частки, відповідач фактично буде сплачувати аліменти на користь позивача у розмірі, що визначений раніше, згідно рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.08.2024,а отже це не призведе до погіршення матеріального становища платника аліментів та він має можливість їх сплачувати, оскільки робив це раніше, так як матеріали справи не містять доказів про наявність заборгованості.

Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони по справі : ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис №1102 (а.с. 9).

Відповідно до довідки № 060 від 29.12.2025 року, на даний час ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу медичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, денної форми навчання, за держзамовленням. Термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2031 року (а.с.11).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10).

Згідно наданого позивачем листа Голови ГО «Птаха України» Г. Бордун №34/06-01/26 від 15.02.2026 вбачається, що ОСОБА_3 зокрема бере участь у програмі «Зимова школа «Почуй лікаря», що відбувався у місті Львів зимою та весною 2026 року.(а.с.56)

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 05.03.2011 року, відділом державної реєстрації актів цивільного стану Зміївського районного управління юстиції Харківської області, відповідач ОСОБА_2 з 05.03.2011 року одружений з ОСОБА_10 (а.с.31)

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , у відповідача ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_4 , є дитина - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .(а.с.32)

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 вбачається, що у відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є також дитина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . (а.с.33)

Відповідно до довідки про отримання допомоги №2081 від 04.02.2026, виданої ОСОБА_4 , вбачається, що останній з 01.08.2025 по 31.01.2026 призначено допомогу при народженні дитини. Загальна сума доходу за період з 01.08.2025 по 31.01.2026, за винятком аліментів, становить 5160 гривень. (а.с.34)

З наданих відповідачем копій документів встановлено, що на його утриманні перебуває його батько ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є інвалідом 2 групи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, через що потребує періодичного стаціонарного лікування.(а.с.35-40)

Відповідно рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.08.2024, у справі №953/6795/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, позовні вимоги ОСОБА_1 , задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту звернення до суду з позовною заявою тобто з 26.07.2024 та до досягнення дитиною повноліття.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_13 просила стягнути на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі від всіх його доходів щомісячно, починаючи з 29.12.2025, до закінчення її навчання у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна на медичному факультеті (форма навчання денна, державна), але не більше як до досягнення нею 23 років. Враховуючи те, що ОСОБА_3 є студенткою денної форми навчання, позивач вважала, що донька потребує утриманняу розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, що буде достатньою та посильною для відповідача, виходячи відомостей про його стан здоров`я та матеріальний стан, а також з принципів справедливості та розумності.

Відповідно до вимог ст. 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно з вимогами ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до положень ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина, у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Положенням ст. 201 СК передбачено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, але помилився при визначенні розміру аліментів та дати, з якої їх потрібно стягувати.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Утримання ОСОБА_2 своєї доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття, охоплюється рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28.08.2024, у справі №953/6795/24, відповідно до якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту звернення до суду з позовною заявою тобто з 26.07.2024 та до досягнення дитиною повноліття.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 ,серії НОМЕР_3 , актовий запис №1102, вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 .(а.с.9) На час звернення позивачки з даним позовом до суду, тобто, станом на 29 грудня 2025 року, вона була неповнолітньою. Разом з тим, на час винесення оскаржуваного рішення, 28 квітня 2026 року, ОСОБА_3 набула повноліття, а саме – ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Тому, наявні підстави для стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, починаючи з 27.02.2026 року.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, передбачено вимогами ст.199 СК України, відповідно до яких, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

При цьому, СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи донці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2021 року по справі № 308/4214/18 висловлено правову позицію, що СК України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина, у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Як вбачається з довідки № 060 від 29.12.2025 року, на даний час ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу медичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, денної форми навчання, за держзамовленням. Термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2031 року (а.с.11).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання його доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вона на час винесення рішення набула повноліття та навчається в медичному університеті з 01.09.2025 року, а відповідач є працездатною людиною та спроможний сплачувати аліменти на утримання доньки на час її навчання.

Разом з тим, судом першої інстанції невірно визначений розмір аліментів, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, враховуючи обставини, передбачені ст.182 СК України, так як сума вказаних аліментів повинна відповідати його матеріальному становищу та стану здоров`я, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також бути необхідною та достатньою для забезпечення належного рівня життя, достатньою для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку дитини.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона набула повноліття ІНФОРМАЦІЯ_10 та на даний час продовжує навчання в медичному університеті.

З матеріалів справи вбачається, що від зареєстрованого 05.03.2011 року шлюбу, з ОСОБА_14 , відповідач має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . (а.с.32, 33). Також на його утриманні перебуває його батько – ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є інвалідом 2 групи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, через що потребує періодичного стаціонарного лікування.(а.с.35-40)

Також беручи до уваги обставини, передбачені ст.182 СК України, зокрема, наявність у відповідача двох неповнолітніх дітей від другого шлюбу, обов`язок утримувати яких визначений вимогами ст.180 СК України, та знаходження на його утриманні батька, достатнім для дитини та можливим для відповідача розміром аліментів на утримання повнолітньої ОСОБА_3 на період її навчання, буде 1/8 частина усіх видів заробітку (доходу) відповідача, яку слід стягувати щомісячно, починаючи з 27.02.2026 року, тобто, з повноліття дитини, до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів з відповідача у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 29 грудня 2025 року.

За таких обставин, аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, виходячи із принципу справедливості, добросовісності та розумності, стану здоров`я платника аліментів, наявність стабільного доходу та обставинин, передбачені ст.182 СК України, враховуючи обов`язок обох батьків утримувати дітей колегія суддів вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача на утримання повнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що продовжує навчання, підлягають аліменти в розмірі 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27.02.2026 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Згідно із статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.1,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати у зміні його мотивувальної або резолютивної частини.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони, пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 375, 379, 381, 382, 383, 384, п. 9 Перехідних Положень ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2026 року – змінити.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що продовжує навчання, аліменти у розмірі 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27 лютого 2026 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 606 грн 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: О.Ю. Тичкова

Р.В. Гєрцик