Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №615/2703/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2026 року

м. Харків

справа №615/2703/25

провадження № 22-ц/818/4156/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Тичкової О.Ю., Шабельнікова С.К.,

розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Петрієвського Дмитра Павловича на заочне рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, постановлене під головуванням судді Токмакової А.П., -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3754400 від 24.09.2021 в розмірі 66500 грн., судового збору - 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу - 16000 грн.

Заочним рішенням Валківського районного суду Харківської області від 08 грудня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №3754400 від 24.09.2021 в розмірі 66500 грн., судовий збір - 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу - 16000 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Петрієвський Д.П., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на відсутність доказів укладання кредитного договору, оскільки у ньому відсутні докази ознайомлення з ним та підписання його відповідачем. Також вважає, що позивачем не підтверджено перерахування ТОВ «МІЛОАН» кредитних коштів саме відповідачу, оскільки надана позивачем довідка ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 14.07.2024 не може бути належним доказом грошового переказу коштів. Крім того, позивачем не надано копії договору на підтвердження повноважень третьої особи проводити від імені ТОВ «МІЛОАН» будь-яких платіжних операцій, в тому числі, за вказаним кредитним договором. Також не доведено, що вказаний в довідці ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» картковий рахунок, на який нібито перераховані кредитні кошти, належить саме відповідачу. Крім цього, вважає, що позивачем не підтверджено право переходу до нього права вимоги за договором факторингу, оскільки не надано доказів оплати договору факторингу. Також не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, оскільки не доведено, що він здійснив дії, направлені на пролонгацію вказаного в договорі строку, який складав 30 днів. Вважає нараховані кредитодавцем відсотки надмірно обтяжливими, які суперечать принципам розумності та справедливості, оскільки кредитодавець мав право нараховувати, передбачені договором відсотки, лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу якого, нарахування відсотків є безпідставним. Самовільне продовження строку кредитного договору позичальником не допускається. Крім того, заявлена позивачем сума заборгованості перевищує майже в 6,5 разів розмір коштів, які нібито передавались відповідачу. Нараховані кредитодавцем відсотки вважає таким, що не передбачені жодним з наданих позивачем документів, та є несправедливими та безпідставними. Витрати на правову допомогу позивача вважає неспівмірними, а його вимогу про їх стягнення такою, що не підлягає задоволенню. Крім того зазначає, що апелянт звільнений від сплати судового збору, оскільки є учасником бойових дій. В апеляційній скарзі апелянт також просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Коллект центр» просить, рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що факт укладення договору між сторонами доведений наявними у справі доказами, З договору вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі даній відповідають приписам чинного законодавства. Вважає, що факт перерахування кредитних коштів відповідачу доведений. Зазначає, що кредитодавець не є банківською установою, а тому, вказана платіжна операція здійснена оператором платіжних систем на підставі укладеного між ними договору, який є частиною господарської діяльності товариства. Небанківські установи позбавлені можливості створення виписок по картковим рахункам споживачів. Вважає, що твердження відповідача, що він не отримував кредитні кошти, є безпідставними. Доказів на спростування отримання кредитних коштів ним не надано. Зазначає, що у розрахунку заборгованості чітко вказано з чого складається заборгованість, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована, а сторонами погоджено, що строк кредитування кредитором продовжується у разів наявності непогашеної заборгованості та таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника. Підписання договору відповідач погодився на зазначені умови, а отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості. Крім того, заборгованість складається з тіла кредиту та заборгованості по відсоткам, та кредитодавець не нараховував пені, неустойки або інших штрафних санкцій за невиконання умов договору, а лише відсотки, розмір і строк яких, погоджений сторонами. Враховуючи, що відсотки не є пенею, їх зменшення чинним законодавством не передбачено. Також вважає підтвердженим позивачем перехід права вимоги від первісних кредиторів до позивача. Оскільки позивач не звертався до суду з позовом, пов`язаним з порушенням прав саме як учасника бойових дій, а предметом спору є стягнення заборгованості, то він не звільняється від сплати судового збору. Щодо витрат на правничу допомогу, про яку просить відповідач, зазначає, що вона не підтверджена належним чином, оскільки відсутній договір про надання такої допомоги, детальний опис робіт та акт прийому-передачі послуг, докази оплати за надані послуги та взагалі будь-які документи, які підтверджують факт надання правничої допомоги. Крім того, заявлений відповідачем їх розмір, вважає завищеним та необґрунтованим.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідач свої зобов`язання за укладеним кредитним договором належним чином не виконав, наявна за вищевказаним кредитним договором заборгованість відповідачем до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена, тому підлягає стягненню.

Проте такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Звертаючись із даним позовом, позивач посилався на те, що 24.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №3754400, відповідно до умов якого йому надано кредит в розмірі 10000 грн., підписавши який, відповідач підтвердив, що ознайомлена з усіма його істотними умовами та йому надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. 13.01.2022 укладено договір №13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3754400 від 24.09.2021. 10.03.2023 укладено договір №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3754400 від 24.09.2021. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за цим договором. Загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №3754400 від 24.09.2021 становить 66500 грн., з яких: за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 10000 грн.; за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 55500 грн.; комісія - 1000 грн.

Судом встановлено, що 24.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3754400, відповідно до п.1.1 якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк, визначний п.1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній в п.1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п.1.4 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 10000 грн. (п.1.2 договору). Кредит надається строком на 30 днів з 24.09.2021 (п.1.3 договору). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 24.10.2021 (п.1.4 договору).

Комісія за надання кредиту: 1000 грн., яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1 договору). Проценти за користування кредитом: 4500 грн., які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 договору). Стандартна (базова) процента ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 договору). Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.2, 2.2.3 цього договору (п.1.7 договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п.2.1 договору).

Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п.1.4 договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування (п.2.4.1 договору).

Цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п.6.1 договору).

Відповідно до п.6.2 договору, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронними повідомленнями (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, який використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником товариству через веб-сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником Товариству.

Приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він, зокрема, ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору (п.6.3 договору).

Укладення кредитодавцем кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п.6.4 договору). Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п.6.5 договору).

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 66500 грн., з яких: за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 10000 грн.; за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 55500 грн.; комісія - 1000 грн.

13.01.2022 укладено договір №13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3754400 від 24.09.2021.

10.03.2023 укладено договір №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3754400 від 24.09.2021. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за цим договором.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №10-03/2023/01 від 10.03.2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3754400 від 24.09.2021 в загальному розмірі 66500 грн., з яких: за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 10000 грн.; за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 55500 грн.; комісія - 1000 грн.

У зв`язку з чим, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №3754400 від 24.09.2021 в розмірі 66500 грн., судовий збір - 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу - 16000 грн..

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1048та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Як вбачається з кредитного договору, укладеного ОСОБА_1 , він укладений в електронній формі та підписаний одноразовим ідентифікатором.

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено.

Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12.01.2021 року № 524/5556/19, від 07.10.2020 року № 127/33824/19, від 23.03.2020 року № 404/502/18.

В підписаному сторонами договорі в п.2.1. зазначено, що кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок. Також вказані умови виконання договору зазначені і в 2 розділі Паспорту споживчого кредиту до вказаних договорів.

Натомість, заперечуючи щодо наявності правових підстав для задоволення позову, відповідач заперечує факт отримання ним будь-яких грошових коштів за даним договором та посилається, зокрема, на те що позивачем не доведено факт перерахунку кредитних коштів відповідачу.

Відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі76,77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивачем до суду першої інстанції надані докази щодо укладення договору про надання споживчого кредиту, а саме: анкета-заява, копія договору про споживчий кредит №3754400 від 24.09.2021 року, паспорт споживчого кредиту.

Із наданих суду позивачем доказів вбачається, що відповідач вчинив певну сукупність дій, спрямовану на отримання позики від ТОВ «Мілоан», а саме, зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримав повідомлення від суб`єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ « Мілоан») із одноразовим ідентифікатором, та прийняв пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого йому позивачем одноразового ідентифікатора.

Так, 23.09.2021 ОСОБА_1 на сайті miloan.ua створив та заповнив анкету-заяву на кредит №3754400, в якій зазначив свої особисті дані: прізвище, ім`я, по батькові, ідентифікаційний номер, рік народження, номер мобільного телефону, електронну адресу, паспортні дані, домашню адресу, освіту та щомісячний дохід. Надав також згоду, зокрема, щодо правил кредитування (а.с. 60).

Анкета-заява на кредит №3754400 також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви №3754400, зокрема про такі дії: заповнення заяви, автоматична перевірка, перевірка у БКІ , соркнг, заповнення заяви, автоматична перевірка, перевірка у БКІ , скоринг, перевірка у БКІ, скоринг, дата чекінг, веріфікація за телефоном, підтвердження зміни умов, обробляється , підписання договору ,оброблено 2021-09-24 07:23:28 Крім того, анкета-заява на кредит №3754400 містить погоджені умови кредитування, а саме: замовлена сума - 10200,00 грн; погоджена сума - 10 000,00 грн; строк кредиту - 30 днів.

24.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3754400, відповідно до умов якого, сума кредиту становить 10000,00 грн, кредит надається строком на 30 днів з 24.09.2021, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 24.10.2021, комісія за надання кредиту - 1000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом 4500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Базова процента ставка - 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, тип процентної ставки - фіксована. (а.с.7-11)

Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту №3754400 сторони погодили графік платежів за договором про споживчий кредит, а саме: дату платежу кредиту - 24.09.2021, суму кредиту за договором - 10000,00 грн, комісія за кредитом - 1000,00 гривень, проценти за користування кредитом - 4500,00 гривень, загальну вартість кредиту - 15500,00 гривень (а.с. 58).

Умови кредитування, серед іншого, відображені й в паспорті споживчого кредиту №102181835 (а.с. 13).

Договір про споживчий кредит №3754400 від 24.09.2021 підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором S24081, 24.09.2021 о 08:23 год. (а.с.7)

На підтвердження підписання відповідачем договору про споживчий кредит №3754400 від 24.09.2021 до матеріалів позовної заяви додано довідку про ідентифікацію, згідно з якою ОСОБА_1 здійснив акцепт договору шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора «S24081», який відправлено на номер телефону НОМЕР_1 ( а.с. 11 зв.)

Як вбачається із договору, укладеного ОСОБА_1 , він укладений в електронній формі та підписаний одноразовим ідентифікатором S24081.

Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено.

Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12.01.2021 року № 524/5556/19, від 07.10.2020 року № 127/33824/19, від 23.03.2020 року № 404/502/18.

На підтвердження перерахування кредитних коштів відповідачу, позивачем надано довідку ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 14.07.2024, про переказ грошових коштів на номер карти: НОМЕР_2 грошових коштів, який здійснено товариством на підставі договору №40484607 від 26.10.18 про надання послуг з переказу грошових коштів та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» та ТОВ «МІЛОАН». Дата проведення платежу - 24.09.2021, сума платежу - 10000 грн., призначення платежу - кошти згідно договору 3754400, банк картки отримувача: ПАТ «Укргазбанк» (а.с.12)

В підписаних сторонами договорах в п.2.1. зазначено, що кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок. Також вказані умови виконання договору зазначені і в 2 розділі Паспорту споживчого кредиту до вказаних договорів.

Натомість, заперечуючи щодо наявності правових підстав для задоволення позову, відповідач заперечує факт отримання ним будь-яких грошових коштів за даним договором та посилається, зокрема, на те що позивачем не доведено факт перерахунку кредитних коштів відповідачу.

Відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі76,77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивачем до суду першої інстанції надані докази щодо укладення договору про надання споживчого кредиту, а саме: анкету-заяву, копію договору про споживчий кредит №3754400 від 24.09.2021 року, паспорт споживчого кредиту.

Із наданих суду позивачем доказів вбачається, що відповідач вчинив певну сукупність дій спрямовану на отримання позики від ТОВ «Мілоан», а саме, зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримав повідомлення від суб`єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ « Мілоан») із одноразовим ідентифікатором, та прийняв пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого йому позивачем одноразового ідентифікатора.

Проте, матеріали справи не містять доказів надання відповідачу кредитних коштів, зокрема, належності карткового рахунку, на який здійснено переказ коштів, саме відповідачу.

Довідка ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», на яку посилається позивач як на підставу переведення коштів на рахунок відповідача, не є належним та допустимим доказом отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки не містить доказів, що зазначений картковий рахунок № НОМЕР_2 належить саме ОСОБА_1 .

Натомість, заперечуючи щодо наявності правових підстав для задоволення позову, відповідач заперечує факт отримання ним будь-яких грошових коштів за даним договором.

Відповідно до ч. 2ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведеної норми законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження № 61-4685св19.

При цьому, в разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі й первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Однак, позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не надав доказів на підтвердження факту зарахування кредитних коштів за вказаним кредитним договором. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника).

Суд зауважує, що розрахунок заборгованості за договором, відображений у відомості про щоденні нарахування та погашення, є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19.

Розрахунки заборгованості, надані позивачем, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договорів на умовах, які вказані в позовній заяві, а тому не є належними доказами наявності заборгованості. Зазначені розрахунки із зазначенням конкретних розмірів заборгованості є документами, що створені самим позивачем та первісними кредиторами, а відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не можуть бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач. Суд враховує, що підтвердженням зарахування кредитних коштів на картковий рахунок та користування кредитними коштами може бути виписка по рахунку, проте таких документів матеріали справи не містять.

Додатки до позовної заяви без банківської виписки з особового рахунку відповідача, не підтверджують факту отримання відповідачем кредитних коштів.

ТОВ «Коллект центр» звернувся до апеляційного суду з клопотанням про витребування у банку-емітента АТ «Укргазбанк» інформації щодо ідентифікаційних даних власника картки НОМЕР_2 , а також доказів зарахування на вказану карту кредитних коштів у сумі 10 000 грн., які 24.09.2021 були перераховані, а також витребування виписки за даним номером карти НОМЕР_2 за період з 24.09.2021 по 29.09.2021, з інформацією, чи видавалась ОСОБА_1 банківська карта НОМЕР_2 та надати повний її номер і інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій, а також належність номеру телефону НОМЕР_1 в анкетних даних ОСОБА_1 . Також просив поновити строк на подачу такого клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

На виконання вказаної норми, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» зазначив не отримує повні реквізити платіжної картки, які необхідні для здійснення операцій за картою через мережу Інтернет, а також те, що клопотання не подавалось до суду першої інстанції, оскільки під час розгляду справи відповідачем не заперечувався факт отримання кредитних коштів, які були висловлені лише в апеляційній скарзі, а також те, що саме відповідачем було зазначено реквізити платіжної картки під час заповнення форми на сайті кредитодавця, на яку і було перераховано кредитні кошти.

Колегія суддів вказані доводи позивача вважає необґрунтованими та приходить до висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки позивач, заявивши таке клопотання у суді апеляційної інстанції, разом з клопотанням про поновлення строку на його подання, не навів належних доказів на підтвердження того, що саме йому заважало подати таке клопотання разом з позовною заявою під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідно до вимог ч.ч.2,4 ст.83 ЦПК України. Крім того, доказів того, що відповідачем зазначено вказаний номер карти при заповненні форми на сайті, позивачем також надано не було.

Частиною 3статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 1статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Частиною 6статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається з положень ч. 1ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів, які б свідчили про виконання позикодавцем умов будь-якого з договорів по видачі кредитних коштів або доказів перерахунку коштів на картковий рахунок відповідача, позивачем не надано.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивачем не доведено заявлених позовних вимог, судова колегія вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини 1статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із положеннями статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Згідно ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2906,88 грн.

Керуючись ст. 367, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Петрієвського Дмитра Павловича - задовольнити.

Заочне рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 грудня 2025 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2906,88 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: О.Ю. Тичкова

С.К. Шабельніков