Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №345/1427/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 345/1427/26

Провадження № 22-ц/4808/1841/26

Головуючий у 1 інстанції Мигович О. М.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої Томин О. О.,

суддів: Бойчука І. В., Пнівчук О. В.,

за участю секретаря Панасюк В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ФОП ОСОБА_1 – Коваля Андрія Євгенійовича на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 28 липня 2026 року, постановлену в складі судді Миговича О. М. у м. Калуші, у справі за заявою представника ФОП ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, рішення суду та заяви про ухвалення додаткового рішення у справі

У лютому 2026 року ФОП ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості з надання послуг з управління побутовими відходами.

Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду від 20 липня 2026 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 1467,09 грн та судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

27 липня 2026 року представниця ФОП ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3793,42 грн.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 28 липня 2026 року заяву ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі залишено без розгляду.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Не погодившись із вказаною ухвалою, ФОП ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , подав апеляційну скаргу. Вважає таку ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України у позовній заяві позивач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно з яким розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 7000 грн.

Згідно положень ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Вказує, що у цій справі граничний термін подання заяви про ухвалення додаткового рішення становив до 27 липня 2026 року. А висновок суду про відхилення таких доводів є безпідставним.

Відповідно до картки руху документа рішення Калуського міськрайонного суду від 20 липня 2026 року представником позивача було отримано цього ж дня о 18:51 год. Згідно положень ст.ст. 124, 272 ЦПК України щодо визначення дня вручення судового рішення та обчислення процесуальних строків, граничним днем відповідного строку було 25 липня 2026 року, який припав на вихідний – суботу. А тому останнім днем такого строку був перший після нього робочий день – 27 липня 2026 року.

У зв`язку з наведеним вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення подана представником позивача у строк, встановлений законодавством.

Просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду; стягнути з ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Позиція інших учасників справи

ОСОБА_3 правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заяви (клопотання) учасників справи

Представник ФОП ОСОБА_1 – ОСОБА_4 14 вересня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав до апеляційного суду заяву про розгляд справи без участі сторони апелянта, в якій зазначив, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, строків розгляду апеляційної скарги колегія суддів ухвалила про розгляд справи за відсутності учасників справи, які не з`явилися в судове засідання.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала Калуського міськрайонного суду від 28 липня 2026 року зазначеним вимогам не відповідає.

Фактичні обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у позовній заяві представниця ФОП ОСОБА_1 – ОСОБА_2 зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Зокрема, вказала, що у зв`язку з розглядом справи позивачем понесені витрати у розмірі 8331,20 грн, з яких 1331,20 грн – судовий збір та 7000 грн – витрати на професійну правничу допомогу. Також у позовній заяві зазначено, що документальне підтвердження понесених позивачем витрат буде подано відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (а.с. 3 – на звороті).

20 липня 2026 року Калуським міськрайонним судом ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 1467,09 грн та судовий збір у розмірі 1331,20 грн (а.с. 73-77).

27 липня 2026 року представниця ФОП ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подала до Калуського міськрайонного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3793,42 грн. До заяви долучила, зокрема, копію акта № 672 від 27 липня 2026 року здачі-приймання до договору про надання професійної правничої допомоги № 14/01 від 14 липня 2025 року (а.с. 79-80 – на звороті).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Постановляючи ухвалу про залишення заяви ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що представником позивача заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу з долученням доказів було подано до суду лише 27 липня 2026 року, тобто поза межами процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, при цьому клопотання про його поновлення представник позивача не подала.

Апеляційний суд не погоджується із такими висновками, з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК).

Відповідно до частини першої статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною третьою статті 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Матеріалами справи підтверджується, що у позовній заяві представниця ФОП ОСОБА_1 – ОСОБА_2 зазначила, що документальне підтвердження понесених позивачем витрат буде подано відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Заочне рішення у цій справі ухвалено 20 липня 2026 року. Отже, перебіг встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку для подання доказів щодо розміру судових витрат розпочався 21 липня 2026 року та мав закінчитися 25 липня 2026 року.

Оскільки 25 липня 2026 року припало на суботу, останнім днем строку для подання відповідних доказів відповідно до частини третьої статті 124 ЦПК України був перший після нього робочий день – 27 липня 2026 року.

Саме 27 липня 2026 року представниця ФОП ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подала заяву про ухвалення додаткового рішення з доказами на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України строк для подання відповідних доказів позивачем не пропущено. А тому висновок суду першої інстанції про подання таких доказів поза межами встановленого процесуального строку та необхідність звернення з клопотанням про його поновлення є помилковим.

Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення заяви ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення без розгляду. Тому оскаржувану ухвалу належить скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала про залишення заяви ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення без розгляду – скасуванню з направленням справи до Калуського міськрайонного суду для продовження розгляду.

Водночас вимога ФОП ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 витрат, пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, є передчасною, оскільки відповідно до положень статей 141, 265 ЦПК України та пункту 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» питання про розподіл судових витрат вирішується під час ухвалення рішення по суті заявлених вимог.

Оскільки за результатами апеляційного перегляду ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, спір по суті не вирішується, а відтак підстави для розподілу судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, на цій процесуальній стадії відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ФОП ОСОБА_1 – ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Калуського міськрайонного суду від 28 липня 2026 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча: О. О. Томин

Судді: І. В. Бойчук

О. В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 23 вересня 2026 року.