Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №211/6754/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2289/26 Справа № 211/6754/26 Суддя у 1-й інстанції - Гонтар А. Л. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Нікітюк В.М., за участю захисника Сергієнка Д.М., потерпілого ОСОБА_1 , представника потерпілого Тарнаповича І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Сергієнка Д.М. на постанову судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2026 року, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянку України, проживаючу за адресою:

АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови, 07 травня 2026 року в м.Кривий Ріг біля будинку №41 по вул. Вадима Гурова о 17:02 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Skoda Fabia р.н. НОМЕР_1 , виконуючи маневр лівого повороту, не переконалась у безпечності своїх дій, не дала дорогу та допустила зіткнення з автомобілем Lexus RX300 р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який виконував маневр обгону. Після зіткнення авто Skoda у некерованому стані виїхав за межі проїзної частини та скоїв наїзд на перешкоду, що призвело до перекидання авто. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки, водій ОСОБА_2 травмувалась. Своїми діями порушила п.10.1 ПДР - порушення правил перестроювання, зміни напрямку руху, п.14.3 ПДР - водій, якого обганяли, створив перешкоду обгону шляхом підвищення швидкості чи іншими діями.

В апеляційній скарзі захисник Сергієнко Д.М. просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначає, що розглянувши справу за відсутності його та ОСОБА_2 , суд позбавив можливості ОСОБА_2 реалізувати її право на захист, а захисника – здійснити свої професійні обов`язки. Вважає, що суддя не всебічно з`ясував обставини справи. Вказує на неналежне дослідження змісту протоколу та безпідставне його прийняття як доказу. Наголошує на неврахуванні судом того, що пояснення ОСОБА_2 підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Звертає увагу, що саме водій ОСОБА_1 , виконуючи маневр обгону, не побачив завчасно увімкнений ОСОБА_2 показчик повороту та вчасно не зреагував на зміну дорожньої обстановки.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового процесу, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (далі ПДР України), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 10.1 ПДР України передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п. 14.3 ПДР України водієві транспортного засобу, якого обганяють, забороняється перешкоджати обгону шляхом підвищення швидкості руху або іншими діями.

Об`єктами правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП для того, щоб порушення вважалося завершеним, потрібні факти – особа водій повинна експлуатувати автомобіль (керувати автомобілем, їхати, залишити в стані, через який в подальшому буде порушено правила дорожнього руху) і заподіяння або спричинення збитку.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, при наведених у постанові обставинах відповідає матеріалам справи, ґрунтується на наявних у ній доказах.

Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 693442 від 15.06.2026 року; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.05.2026 року зі схемою; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , фото з місця ДТП; відеозаписом моменту ДТП з відео реєстратора та додатковою інформацією до протоколу ЕПР1 № 693442 направленою Департаментом патрульної поліції 13.07.2026 року, висновком експерта № ЕД-19/104-26/25653-ІТ від 15.07.2026 року.

Наведені докази є належними, допустимими, достовірними та свідчать про те, що ОСОБА_2 порушила вимоги пунктів 10.1, 14.3 Правил дорожнього руху України, оскільки вона, виконуючи маневр лівого повороту, не переконалась у безпечності своїх дій, не дала дорогу та допустила зіткнення з автомобілем Lexus RX300 р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який виконував маневр обгону.

Протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.

Підстави для визнання протоколу недопустимим доказом у суду відсутні.

Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі невірно зазначено ім`я особи стосовно якої складено протокол, а також дату та час скоєння правопорушення, та судом самостійно змінено фабулу протоколу шляхом зазначення вірних даних, на увагу не заслуговують, оскільки дані помилки у протоколі є механічними помилками, які виправлені шляхом направлення Департаментом патрульної поліції на адресу суду додаткової інформації до протоколу ЕПР1 № 693442 від 15.06.2026 року.

Судом першої інстанції всебічно й об`єктивно з`ясовано та досліджено обставини справи, а ухвалене рішення достатньо обґрунтоване та виключає сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про те, що виклад обставин ОСОБА_2 підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можуть бути взяті до уваги, оскільки пояснення зазначених свідків підтверджують лише загальні обставини ДТП, а не черговість виконання маневрів водіями ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та користування ними показчиками поворотів.

Твердження захисника про те, що суд, розглянувши справу за відсутності сторони захисту позбавив ОСОБА_2 можливості реалізувати її право на захист, а захисника – здійснити свої професійні обов`язки, є безпідставними з огляду на наступне.

Так, провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Частиною 1 ст. 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що матеріали стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП надійшли до суду 23.06.2026 року.

Справа тричі призначалась до розгляду: 03.07.2026 року, 20.07.2026 року та 24.07.2026 року.

Судові засідання 03.07.2026 року та 20.07.2036 року були відкладені за заявами захисника Сергієнка Д.М. від 01.07.2026 року про відкладення справи для ознайомлення та від 20.07.2026 року про перебування з 15.07.2026 року на лікарняному.

У судове засідання призначене на 24.07.2026 року захисник Сергієнко Д.М. знов надав заяву про відкладення судового розгляду та проведення судового засідання у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, посилаючись на те, що з 15.07.2026 року перебуває на стаціонарному лікуванні та не зможе прийняти участь у судовому засіданні.

Апеляційний суд звертає увагу, що справи про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП, не відносяться до переліку, визначених ст. 268 КУпАП справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

З врахуванням вимог ч. 1 ст. 277 КУпАП, строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, а також приймаючи до уваги невизначеність строку перебування захисника на лікуванні, суддя першої інстанції правильно дійшов висновку провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника, на підставі наявних матеріалів, оскільки безпідставне умисне затягування справи порушує завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 1 КУпАП).

Апеляційний суд наголошує, що відповідно до ст.6 ЄКПЛ кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому, розгляд даної справи без невиправданої затримки буде відповідати інтересам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Крім цього, слід зазначити, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення є не реабілітуючою підставою і закриття провадження з цих підстав не відповідатиме інтересам самої ОСОБА_2 .

Крім того, апеляційним судом було у повній мірі забезпечено право ОСОБА_2 та її захисника на доступ до правосуддя та право на захист шляхом надання можливості взяти участь у судовому засіданні і надати пояснення.

Стосовно доводів апелянта про винуватість водія ОСОБА_1 в дорожньо-транспортній пригоді слід зазначити, що у даному випадку судом не оцінюються дії даного водія, оскільки предметом дослідження є оцінка дій водія ОСОБА_2 , стосовно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, а тому ці доводи виходять за межі судового розгляду.

Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Сергієнка Д.М. залишити без задоволення.

Постанову суддіДовгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 липня 2026 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя