Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №175/649/26
Суддя: Гришин Г. А.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/1769/26 Справа № 175/649/26 Суддя у 1-й інстанції - Дараган Л. В. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю:
секретаря судового засідання Нікітюк В.М.,
захисника адвоката Рибалки О.С.,
апеляційну скаргу адвоката Рибалки О.С., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір 665,60 грн. на користь держави,
ВСТАНОВИВ:
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Постановою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2026 року встановлено, що 16 листопада 2025 року, приблизно о 18 годині 00 хвилини, ОСОБА_1 біля будинку № 34 по вул. Ярослава Мудрого в м. Краматорську Донецької область керував автомобілем марки «ВАЗ 21121», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР.
Доводи апеляційної скарги:
Захисник Рибалка О.С. в апеляційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 та закрити провадження в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в його діях.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що проведення саме лабораторного дослідження методом газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи є обов`язковою умовою встановлення стану наркотичного сп`яніння.
Зазначає, що такі лабораторні дослідження біоматеріалу ОСОБА_1 не проводилися. Одразу після відібрання зразка сечі був проведений екcпрес-тесту на наркотичні речовини Wongfo-10. Тест на марихуану виявився позитивним, і одразу після цього лікарем, що проводив огляд, був складений відповідний Акт, а поліцейським - протокол про адміністративне правопорушення.
Звертає увагу, що висновок щодо результатів огляду було складено лише 25.11.2025 року, проте суддя першої інстанції на це не звернув уваги.
Зазначає, що у будь-якому випадку протокол про адміністративне правопорушення не мав бути складений до отримання висновку щодо результатів медичного огляду, тому вважає цей доказ недопустимим з огляду на передчасність.
Наголошує, що Висновок щодо результатів огляду, складений без проведення відповідних лабораторних досліджень, також не може вважатися належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 .
Крім того, всупереч вимогам нормативних актів зміст висновку особі, що притягається до адміністративної відповідальності, не було доведено, ОСОБА_1 з ним не ознайомлювався та не підписував, відтак, був позбавлений права на його оскарження.
Окремо звертає увагу, що рапорт, на який суд першої інстанції послався як на джерело доказів, що підтверджують вину ОСОБА_1 , також мав бути досліджений судом на предмет достовірності з огляду на дату складання.
У додаткових поясненнях адвокат Рибалка О.С. зазначила, що Акт було складено 25.11.2025 року, що підтверджує передчасність складання протоколу про адміністративне правопорушення 16.11.2025 року.
Позиції сторін в суді :
В судовому засіданні захисник Рибалка О.С. підтримала свою апеляційну скаргу, подану в інтересах ОСОБА_1 в повному обсязі, просила її задовольнити з підстав наведених в ній. Не заперечувала проти розгляду апеляційної скарги за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 .
Висновки суду:
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги захисника, вислухавши пояснення захисника, апеляційний суд приходить до наступного висновку:
На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскарженою постановою встановлено, що 16 листопада 2025 року, приблизно о 18 годині 00 хвилини, ОСОБА_1 біля будинку № 34 по вул. Ярослава Мудрого в м. Краматорську Донецької області керував автомобілем марки «ВАЗ 21121», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР.
Відповідальність за порушення пункту 2.9 а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобомособ і, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п.п. 7, 8, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді належним чином врахував зазначені вимоги закону та обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності події та складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується дослідженими судом 1-ї інстанції доказами, а саме: висновком КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» №466 від 25.11.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння – гострої інтоксикації внаслідок вживання марихуани; відеозаписом, яким зафіксовано обставини виявленого правопорушення та проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп`яніння; рапортом поліцейського.
Апеляційний суд, як і суд 1-ї інстанції, вважає вказані докази належними, допустимими, такими, що доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі рапорту поліцейського, протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису, що мали місце 16.11.2025 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.
В обґрунтування оскарженої постанови, суддя 1-ї інстанції надав належну оцінку сукупності наданих доказів.
Апеляційний суд вважає, що суддя 1-ї інстанції вірно прийшов до висновку, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я відповідно до вимог закону та Інструкції.
Так, як вбачається з висновку КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» №466 від 25.11.2025 року, за результатами огляду лікарем цього закладу охорони здоров`я був складений висновок, в якому зазначено про перебування ОСОБА_1 у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання марихуани, тобто у стані наркотичного сп`яніння.
Апеляційний суд вважає вірним висновок судді 1-ї інстанції, що заповнення висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, пізнішою датою, аніж був складений протокол, пояснюється часом, який був необхідний для проведення лабораторних досліджень, і аж ніяк не спростовує висновків щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, оскільки його огляд був проведений 16 листопада 2025 року о 18 годині 30 хвилин з дотриманням приписів вказаної вище Інструкції.
На запит апеляційного суду було надано копію Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впивом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №466 від 16.11.2025 року, з якого встановлено, що огляд ОСОБА_1 було проведено 16.11.2025 року о 18-30 год.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами сторони захисту, що під час проведення перевірки ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров?я було застосовано замість єдиного дозволеного методу газової (рідинної) хромато-масспектрометрі (в подальшому ХМС) на вміст наркотичного засобу, був застосований метод тонкошарової хроматографії (надалі ТШХ). Так, з відеозапису встановлено, що лікар оголосив попередні результати швидкого експрес-тесту біологічного середовища (сечі), який зафіксував позитивний результат на вміст марихуани. Фіксація стану сп`яніння за допомогою швидких експрес-тестів безпосередньо в закладі охорони здоров`я є законною та базовою процедурою первинного виявлення наркотичних речовин (відеозапис починаючи з 18:55:02).
Висновки експрес-тесту, проведеного 16.11.2025 року в закладі охорони здоров?я при проходженні ОСОБА_1 огляду, узгоджуються з проведеним в подальшому медичним дослідженням на встановлення точних даних наявності / відсутності наркотичних речовин в біологічному середовищі, що здав ОСОБА_1 в закладі охорони здоров?я. Вказані дані відображені в Акті, копію якого було надано за клопотанням сторони захисту під час апеляційного розгляду закладом охорони здоров?я. Такі дані узгоджуються та доповнюють в повному обсязі встановлені за експрес-тестом показники, що свідчать про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп?яніння.
Тому відсутні підстави вважати, що була порушена процедура проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином встановлено, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження захисника, що виявлені у ОСОБА_1 поліцейським на місці зупинки транспортного засобу ознаки сп?яніння відрізяються від тих, що свідчать про наявність у нього ознак саме наркотичного сп?яніння, суд апеляційної інстанції не вважає тією підставою, що істотно впливає на наявність встановленого в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопоршення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Звертаю увагу, що ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він керував транспортним засобом в стані наркотичного сп?яніння, а не у відмові від проходження огляду на встановлення стану сп?яніння. Крім того, водій добровільно погодився пройти повний огляд в закладі охорони здоров?я, що не суперечить вимогам закону та Інструкції.
Отже, законність вимоги працівників поліції до водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння обумовлена виявленням у цього водія транспортного засобу ознак наркотичного сп`яніння, що прямо передбачено ст. 266 КУпАП та вимогами п. 2.5 ПДР.
Доводи сторони захисту, що наявний в матеріалах справи рапорт є неналежним доказом, вважаю необґрунтованими.
Зміст рапорту поліцейського та відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладені ці дані судом в основу прийнятого рішення.
Обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів, яким суддя 1-ї інстанції надав повну та належну оцінку.
Апеляційний суд вважає недоведеними доводи апелянта про те, що суддею 1-ї інстанції було допущено спрощений підхід при розгляді справи, оскільки оскаржена постанова судді 1-ї інстанції містить аналіз всіх наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана повна та належна оцінка в оскарженій постанові.
Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, судом встановлено, що дослідженні під час судового розгляду докази повністю підтверджують ті обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які викладені в адміністративному протоколі, складеному стосовно нього, і є безсумнівними доказами порушення ним п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З урахуванням вказаної норми закону, доводи сторони захисту у протилежному, є необґрунтованими, оскільки саме суддя за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, встановлює фактичні обставини, що є доведеними при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.
Постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Рибалки О.С., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.А. Гришин
Оригінал: reyestr.court.gov.ua