Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №191/4108/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9924/26 Справа № 191/4108/25 Суддя у 1-й інстанції - Порошина О. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.,

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тандир Дмитро Віталійович,

на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

13.08.2025 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 зі скаргою на дії/бездіяльність Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», в якій просив скасувати постанову державного виконавця Сидоренка Р.Г. від 23.08.2011 року про відкриття виконавчого провадження №28688060; зобов`язати Луганський відділ державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт накладений у виконавчому провадженні №28688060.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2026 року скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Тандир Дмитро Віталійович, на дії/бездіяльність Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» залишено без задоволення..

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

24.07.2026 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тандир Дмитро Віталійович, надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2026 року та винесення нового судового рішення про задоволення скарги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що фактично виконавчого документу, як і самого провадження в якому видавався такий документ так і матеріалів справи, на забезпечення виконання рішення в якій приймалась спірна ухвала – не існує.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходив.

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.144-145).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

Ухвалою Жовтневого районного суду Луганської області від 15 березня 2010 року накладено арешт на рухоме та нерухоме майно або грошові кошти боржника ОСОБА_1 .

Згідно Розпорядження Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальну підсудність Жовтневого районного суду Луганської області визначено за Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

Згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у Жовтневому відділі державної виконавчої служби міста Луганська ГТУЮ у Луганській області перебувала ухвала Жовтневого суду м. Луганська від 15.03.2010 року №б/н про накладення арешту на рухоме майно та нерухоме майно або грошові кошти боржника № НОМЕР_1 з накладенням арешту на майно боржника ОСОБА_1 за якою 23.08.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №28688060.

Матеріали виконавчого провадження №28688060 залишились за місцем їх реєстрації м. Сіверськодонецьк та вважаються втраченими.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.10.2025 року було видано дублікат ухвали № б/н виданої 15.03.2010 року Жовтневим судом м. Луганська про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно або грошові кошти боржника ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що дана скарга є передчасною, оскільки державний виконавець звертався до суду з заявою про видачу дублікату виконавчому документу, в даному випадку ухвали суду від 15.03.2010 року виданої Жовтневим районним судом м. Луганська про накладення арешту на майно ОСОБА_1 та Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу від 13.10.2025 р. про видачу дублікату вказаної ухвали, яка набрала законної сили, а на час розгляду скарги у суду відсутня інформація щодо відновлення втраченого виконавчого провадження.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

За статтею 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що втрачене судове провадження, виконання ухвали якого оскаржується, на час подання скарги та її розгляду в суді не є відновленим, також не відновлено втрачене виконавче провадження, отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про передчасність подання скарги.

Відтак, на переконання колегії суддів апеляційного суду, зазначена ухвала суду першої інстанції винесена з додержанням норм процесуального законодавства, а тому скасуванню не підлягає.

При таких обставинах апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи («Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тандир Дмитро Віталійович, залишити без задоволення.

Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 22.09.2026 року.

Судді: