Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №213/1738/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10216/26 Справа № 213/1738/26 Суддя у 1-й інстанції - Алексєєв О. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.,

суддів – Акуленка В.В., Остапенко В.О.

сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Солвентіс»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Солвентіс» на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 липня 2026 року, яке ухвалено суддею Алексєєвим О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (дата складання повного судового рішення - 22.07.2026), -

В С Т А Н О В И В

В квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позову зазначено, що 22.12.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» укладено електронний договір про надання кредиту №4320784, за умовами якого відповідач отримав кредит. Відповідач не вжив заходів для погашення заборгованості, у зв`язку із чим утворилася заборгованість.

29.10.2025 ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №29/10-2025, згідно з яким ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» відступило ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників, у тому числі і за кредитним договором №4320784.

31.10.2025 ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» уклали договір факторингу №ДФ-31102025, згідно з яким ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників, у тому числі і за кредитним договором №4320784.

Просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 042,35 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 липня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» заборгованість за кредитним договором №4320784 від 22.12.2020 у розмірі 4 412 (чотири тисячі чотириста дванадцять) грн 75 коп. (заборгованість за тілом кредиту).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 509,87 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1 149,04 грн.

Не погодившись із даним рішенням представник позивача Лановий Є.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове про повне задоволення позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги представник зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за процентами у розмірі 18 629,60 грн, при цьому суд першої інстанції виходив із того, що строк кредитування за договором закінчився 20.07.2021, тоді як спірні проценти були нараховані за період з 06.09.2021 по 07.01.2022. На думку суду, після спливу погодженого сторонами строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, а захист його прав здійснюється шляхом застосування положень частини другої статті 625 ЦК України.

Так, відповідно до пункту 1.7. Договору сторони детально погодили механізм нарахування процентів за користування кредитом залежно від відповідного періоду користування кредитними коштами. Зокрема, пунктом 1.7.2. договору передбачено, що проценти нараховуються за двома періодами: у Базовий період – з 22.12.2020 по 21.01.2021 включно – за акційною процентною ставкою 1,02 % за кожен день користування кредитом, а у Спеціальний період – з 22.01.2021 по 20.07.2021 включно – за спеціальною процентною ставкою 3 % за кожен день користування кредитом. При цьому пунктами 1.7.3. та 1.7.4. Договору сторони окремо передбачили можливість продовження строку дії договору та зміни кінцевої дати його виконання. У разі такого продовження проценти підлягають нарахуванню протягом усього подовженого строку дії договору із застосуванням погоджених сторонами процентних ставок, а самі проценти нараховуються кредитодавцем протягом усього строку дії договору – від дати його укладення до кінцевої дати виконання договору включно. Згідно п. 3.1. Договору сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.42. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору 22.12.2020 року до Кінцевої дати виконання Договору 20.07.2021 року (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору, у тому числі сплати Заборгованості. Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію з Дати повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил).

Отже, саме умови договору визначають як порядок, так і періоди нарахування процентів, а тому для правильного вирішення спору суд повинен був насамперед встановити, чи змінювалася сторонами кінцева дата виконання договору та чи були наявні передбачені договором підстави для продовження строку його дії, а не обмежуватися лише посиланням на первісно визначений строк кредитування.

Однак зазначені умови договору суд першої інстанції належним чином не дослідив, їх зміст не проаналізував та не навів жодних мотивів, з яких дійшов висновку про неможливість їх застосування до спірних правовідносин, що свідчить про неповне з`ясування обставин справи та передчасність висновків суду щодо відмови у стягненні процентів.

Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що відповідно до поданого позивачем детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 4320784 від 22.12.2020 станом на 29.10.2025 заборгованість відповідача на 20.07.2021, тобто на кінцеву дату виконання договору, становила 50 630,30 грн, після чого первісний кредитор ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» припинив будь-які подальші нарахування, що безпосередньо підтверджується зазначеним розрахунком заборгованості.

Поряд із цим, як вбачається з детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 4320784 від 22.12.2020 станом на 29.10.2025, після кінцевої дати виконання договору відповідач здійснив погашення заборгованості на загальну суму 15 130,45 грн, а саме: 06.09.2021 – 735,13 грн, 16.09.2021 – 230,47 грн, 06.10.2021 – 3 303,92 грн, 11.10.2021 – 300,35 грн, 05.11.2021– 3 331,74 грн, 16.11.2021 – 302,89 грн, 06.12.2021 – 3 018,68 грн, 09.12.2021 – 274,42 грн та 06.01.2022 – 3 632,85 грн, які первісним кредитором – ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» були зараховані в рахунок погашення заборгованості, у зв`язку з чим станом на 29.10.2025 розмір заборгованості за вказаним кредитним договором становив та продовжує становити 35 499,85 грн. (50 630,30 грн - 15 130,45 грн = 35 499,85 грн). Наведені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції, дійшовши помилкового висновку про нарахування позивачем процентів після закінчення строку кредитування, фактично не виконав покладений на нього обов`язок щодо належного дослідження поданого позивачем детального (щоденного) розрахунку заборгованості, який є одним із ключових доказів у справі та беззаперечно підтверджує як припинення будь-яких нарахувань після 20.07.2021, так і подальше зменшення розміру заборгованості виключно за рахунок здійснених відповідачем платежів.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 22.12.2020 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 4320784, згідно з умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 7 550,00 грн в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на його картковий рахунок, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору.

Згідно з п.1.7.1. – 1.7.3 Договору за користування кредитом передбачена сплата процентів у таких розмірах: у випадку використання кредиту менше ніж 5 календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом у розмірі 5,10% від суми кредиту. Акційна ставка – 1,02% в день; базова – 1,02 % в день; спеціальна – 3 % в день.

Проценти за користування кредитом, відповідно до п. 1.7.2. та 1.7.3. Договору нараховуються кредитодавцем протягом усього строку дії договору (з дати укладення Договору до Кінцевої дати виконання договору (включно)) на основну суму кредиту за кожний день користування кредитом за фіксованою процентною ставкою відповідно для кожного періоду, для якого вона встановлювалася (п.1.7.4. Договору).

У п.3.1. Договору сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладення договору 22.12.2020 до кінцевої дати виконання Договору 20.07.2021 (включно).

При цьому, пунктом 2.2.2. Договору передбачено право позичальника ініціювати продовження строку дії договору та зміну кінцевою дати виконання договору, а пунктом 2.1.4. Договору визначено, що при цьому укладається додаткова угода.

Уклавши цей договір позичальник підтвердив, що він ознайомлений з умовами договору та Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись своїх обов`язків та виконувати їх (п.9.2. Договору).

Договір, графік платежів та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатору «PS4320784».

Кредитодавець через партнера ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», з яким укладено договір №41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою від 02.11.2024.

Відповідач у порушення вимог кредитного договору свої зобов`язання щодо виконання належним чином взятих на себе зобов`язань за цим договором не виконав, що потягло за собою виникнення заборгованості за кредитом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, складеного ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», за кредитним договором станом на 29.10.2025 на виконання умов договору відповідач сплатив 15 130,45 грн. Загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становить 35 499,85 грн та складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 7 054,40 грн.; заборгованості по процентам в сумі 28 445,45 грн.

29.10.2025 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №29/10-2025, за умовами якого ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема за договором № 4320784 від 22.12.2020 на суму 23 042,35 грн (4 412,75 грн – тіло кредиту; 18 629,60 грн – проценти).

31.10.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу №ДФ-31102025, за умовами якого ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» відступило позивачу права вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за договором № 4320784 від 22.12.2020 на суму 23 042,35 грн (4 412,75 грн – тіло кредиту; 18 629,60 грн – проценти).

Крім того судом встановлено, що рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.01.2022 у справі № 213/3554/21, провадження №2/213/145/22 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4320784 відмовлено. Рішення набрало законної сили.

Вирішуючи клопотання представника відповідача адвоката Галач Т.А. про закриття провадження в даній справі, суд зазначив, що в наведеній справі та даній позивачем було заявлено вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тим самим кредитним договором №4320784 від 22.12.2020, проте, зазначені позовні вимоги не є тотожними, оскільки у справі № 213/3554/251 позивач просить стягнути заборгованість станом на 03.09.2021, а у даній справі станом на 29.10.2025, і розмір грошових вимог різниться.

Тому суд виснував, що ці позови не можна вважати такими, що існують між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тому відсутні підстави для закриття провадження.

З таким висновком колегія суддів погодитися не може.

Предметом позову в цивільному процесуальному законодавстві є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення.

Сторонами є позивач - особа, в інтересах якої відкрито провадження у суді для захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод або інтересів та відповідач — особа, до якої пред`явлено позовні вимоги і яка, на думку позивача, порушила його права.

В даній справі та у цивільній справі № 213/3554/21 і сторони – кредитор і боржник збігаються, з тією лише різницею що особа кредитора замінена на правонаступника, і предмет позову один і той самий – стягнення заборгованості за тим самим кредитним договором від 22.12.2020 року № 4320784. Зміна розміру вимоги, на час подання даного позову після часткового погашення боргу, сума боргу зменшилася, але вона залишилася нарахована за той самий проміжок часу -до 20.07.2021 року, а не як помилково зазначає суд першої інстанції – станом на жовтень 2025 року.

Проте, оскільки рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2023 року у цивільній справі № 213/3554/21, першому кредитору ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі за цим самим кредитним договором до того самого відповідача ОСОБА_1 , і вказане рішення не було оскаржене до суду апеляційної інстанції першим кредитором, воно набрало законної сили і має преюдиційний характер (враховуючи відсутність оскарження вищевказаного рішення колегія суддів не має можливості висловитися з приводу його законності).

Разом з тим, рішенням в даній цивільній справі позовні вимоги за цим самим кредитним договором до того самого відповідача ОСОБА_1 за позовом правонаступника – нового кредитора ТОВ «Солвентіс» позовні вимоги задоволено частково – в частині тіла кредиту, проте дане рішення оскаржене не відповідачем, а позивачем.

Тому колегія суддів, керуючись принципом - non reformatio in peius (це процесуальний принцип (заборона повороту до гіршого), згідно з яким суд апеляційної чи касаційної інстанції не має права погіршити становище особи, яка оскаржує судове рішення, порівняно з тим, що вона вже отримала за рішенням попередньої інстанції), не вбачає можливості скасувати дане рішення суду першої інстанції і вимушена залишити його без змін.

У зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, понесені позивачем судові витрати задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, –

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Солвентіс» залишити без задоволення.

Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складене 23.09.2026.

Головуючий

Судді