Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №214/2124/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6069/26 Справа № 214/2124/25 Суддя у 1-й інстанції - Ковтун Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,

сторони:

позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль»

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Горбачевська Ірина Петрівна, на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 року, яке ухвалено суддею Ковтун Н.Г. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення не вказана,

ВСТАНОВИВ

В березні 2026 року позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі АТ «Криворізька теплоцентраль») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, в якому проситьсуд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з постачання теплової енергії, за період з 01.10.2021 по 31.10.2024, у розмірі 25 752,99 грн., плата за абонентське обслуговування - 288,96 грн., інфляційні втрати у розмірі 2987,84 грн., 3% річних 631,21 грн., пеня – 753,86 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ «Криворізька теплоцентраль» за специфікою своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке зобов`язане здійснювати оплату за отримані послуги відповідно до встановлених тарифів.

На виконання своїх зобов`язань АТ «Криворізька теплоцентраль» надавало послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , де споживачами є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

У зв`язку із неналежним виконанням споживачами своїх зобов`язань, за період з 01.10.2021 по 31.10.2024, виникла заборгованість з постачання теплової енергії у розмірі 25 752,99 грн., плата за абонентське обслуговування – 288,96 грн., інфляційні втрати у розмірі 2987,84 грн., 3% річних 631,21 грн., пеня – 753,86 грн.

Оскільки споживачі добровільно заборгованість не погашають, а звернення підприємства з цього приводу ігнорують, тому за захистом майнових інтересів АТ «Криворізька теплоцентраль» представник вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 року позовні вимоги АТ «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу постачання теплової енергії задоволені.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані послуги з постачання теплової енергії, надані за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.10.2021 року по 31.10.2024 у розмірі 25 752,99 грн., плата за абонентське обслуговування – 288,96 грн., інфляційні втрати у розмірі 2987,84 грн., 3% річних у розмірі 631,21 грн., пеня – 753,86 грн., а всього 30 414,87 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» по 1514 грн. 00 коп. з кожного, в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Горбачевська І.П., просять рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ «Криворізька теплоцентраль» залишити без задоволення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що інформація зазначена в позовній заяві про те, що ОСОБА_1 є власником квартири, не відповідає дійсності, оскільки з 05.11.2021 року ОСОБА_1 продала вказану квартиру та знята з реєстрації за вказаною адресою у зв`язку з вибуттям до нового місця проживання у м. Києві. Про вказане позивачу було відомо, оскільки 07 грудня 2021 року позивач вже звертався до відповідачів із позовною заявою про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2013 року по 30.09.2021 року і рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.04.2023 рок по справі №214/10385/21 було стягнуто заборгованість лише з ОСОБА_2 , оскільки він зареєстрований за цією адресою. Рішення суду скасоване постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.11.2023 року, оскільки суд першої інстанції не застосував строків позовної давності і стягнув заборгованість за період з 01.01.2013 року по 30.09.2021 року. Таким чином, позивачу було відомо, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем у справі, проте знову він звернувся до суду з вимогами про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зазначаючи нового власника квартири, який має сплачувати за послуги з постачання теплової енергії.

Також звертають увагу, що з 05 листопада 2021 року ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі та не користується житлово-комунальними послугами, оскільки з новим власником квартири ОСОБА_3 вони є чужими людьми, ОСОБА_2 членом сім`ї ОСОБА_3 не являється і у вказаній квартирі не проживає. Однак він не знятий з реєстрації у вказаній квартирі, оскільки через введення воєнного стану для військовозобов`язаних утруднений процес зняття з реєстрації та перебронювання, тому у нього нема можливості на теперішній час знятися з реєстрації. Разом з тим, платити за послуги з постачання централізованого опалення у повному обсязі через те, що АТ «Криворізька теплоцентраль» не вносить зміни до особових рахунків у зв`язку із зміною власників квартир, не може.

Посилаються, що суд ухвалив оскаржуване рішення без належних доказів на обґрунтування заявлених вимог, не встановив хто власник квартири, який безпосередньо має відповідати перед виконавцем послуг за утримання належного йому майна.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки, на думку позивача, воно є законним та обґрунтованим, апеляційну скаргу відповідачів залишити без задоволення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, ціна позову у якій не перевищує тридцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як установлено судом та вбачається з матеріалів справи, розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 виникла заборгованість за період з 01.10.2021 року по 31.10.2024 року у розмірі 25 752,99 грн., плата за абонентське обслуговування – 288,96 грн., інфляційні втрати у розмірі 2987,84 грн., 3% річних 631,21 грн., пеня – 753,86 грн.

Разом з тим, відповідно копії Договору купівлі-продажу квартири від 05 листопада 2021 року серії НРО №179983 ОСОБА_1 продала ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 4.7 Договору купівлі-продажу покупцю відомий стан заборгованості по квартплаті та комунальним послугам. Продавець залишає за собою та зобов`язується сплатити у повному обсязі станом на день звільнення квартири.

За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 21.07.2025 року власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 (а.с. 38).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог в повному обсязі та наявності підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості у вказаному ним розмірі за період 01.10.2021 року по 31.10.2024 року.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі неповно з`ясованих обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Положеннями ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил.

Згідно п.1 ч.1ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» право споживача на отримання вчасно та відповідної якості житло-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений ст.7 цього Закону обов`язок споживача сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

При цьому, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що АТ «Криворізька теплоцентраль» є постачальником послуг централізованого опалення у період виникнення заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з наданим до суду детальним розрахунком суми грошових зобов`язань, за період з 01.10.2021 року по 31.10.2024 року за вказаною адресою значиться заборгованість за теплову енергію у розмірі 25 752,99 грн, заборгованість по платі за абонентське обслуговуваннях 288,96 грн.

Разом з тим, судом першої інстанції помилково визначено, що період стягнення заборгованості з відповідачів становить з 01 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2024 року, оскільки як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 дійсно була власником квартири за вказаною адресою до укладення договору купівлі-продажу, тобто до 05 листопада 2021 року, з 05.11.2021 року ОСОБА_1 знята з реєстрації за вказаною адресою, про що у суду першої інстанції відомості були відсутні.

Крім того, член сім`ї власника квартири ОСОБА_5 . ОСОБА_2 у вказаній квартирі не проживає з часу її продажу власником, тому послугами позивача не користується, вказане позивачем не спростовано, тому сплачувати заборгованість, яка виникла у нового власника (покупця) квартири після оформлення договору купівлі-продажу квартири після 05.11.2021 року і до якого вимоги про стягнення заборгованості позивачем не пред`являються, відповідачі обов`язку не мають.

Таким чином, надавши юридичну оцінку наявним розрахункам заборгованості за житлово-комунальні послуги, проведеним позивачем, перевіривши обґрунтованість та правильність нарахованої суми боргу, колегія суддів встановила, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2021 року по 05.11.2021 року, що становить 232,95 грн. – за постачання теплової енергії. При цьому колегія суддів виходить з відомостей, зазначених у розрахунках, згідно яких плата за абонентське обслуговування за жовтень 2021 року не нараховувалась, тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості по платі за абонентське обслуговування.

Також, при визначенні розміру нарахувань відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, колегія суддів виходить з відомостей, зазначених у розрахунках за період з 01 жовтня 2021 року, відповідно до яких нарахована компенсація за інфляцію 32,85 грн., 3% річних – 8,67 грн., пеня не нараховувалася.

З огляду на вказане, з відповідачів на користь позивача підлягає солідарному стягненню заборгованість за період з 01 жовтня 2021 року по 05 листопада 2021 року в загальній сумі 274,47 гривень, яка складається з 232,95 грн. – заборгованість за постачання теплової енергії, 32,86 грн. – компенсація за інфляцію, 8,67 грн. – 3% річних.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 3 038,00 грн., сплаченого при подачі позову (а.с.1), тому, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, колегія суддів, з врахуванням положень статті 141 ЦПК України, вважає за необхідне відшкодувати позивачу понесені витрати в сумі 30,28 грн., пропорційно задоволених позовних вимог.

Разом з тим, з позивача на користь відповідача ОСОБА_5 за подання апеляційної скарги, пропорційно задоволених вимог апеляційної скарги, підлягає стягненню 4 496,58 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по справі про часткове задоволення позовних вимог АТ «Криворізька теплоцентраль» та стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача 274,47 грн. заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2021 року по 05 листопада 2021 року.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.

При цьому, задовольняючі частково апеляційну скаргу представника відповідача та ухвалюючи нове судове рішення, з урахуванням фактично присуджених сум, колегія суддів, з урахуванням взаємозаліку, вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача 4 466,30 грн. (4 496,58 грн., які необхідно стягнути з позивача на користь відповідача за подання апеляційної скарги – 30,28 грн., які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача).

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Горбачевська Ірина Петрівна, задовольнити частково.

Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, надані за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 жовтня 2021 року по 05 листопада 2021 року в загальній сумі 274,47 гривень, яка складається з 232,95 грн. – заборгованість за постачання теплової енергії, 32,86 грн. – компенсація за інфляцію, 8,67 грн. – 3% річних.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 4 466,30 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне рішення суду складено 23 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: