Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №932/17483/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10155/26 Справа № 932/17483/25 Суддя у 1-й інстанції - Сіденко С. І. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.

сторони:

позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 липня 2026 року, яке ухвалено суддею Сіденком С.І. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (дата складання повного судового рішення – не зазначена),

ВСТАНОВИВ

В листопаді 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до ОСОБА_1 з позовом, просило стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором № б/н від 06.04.2012, що виникла станом на 17.09.2025 у сумі 37 096,76 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, з яких: 34 346,45 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 2750,31 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

В обґрунтування вимог зазначено про звернення відповідача до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим було підписано заяву № б/н від 06.04.2012. Відповідач ознайомилась з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли на момент підписання заяви, що підтверджується її підписом у анкеті-заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Позивач умови договору виконав, надавши кредит відповідачу, однак остання умови договору виконувала неналежним чином, що призвело до виникнення кредитної заборгованості, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 липня 2026 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 06.04.2012 року в розмірі 9110,46 грн. та судовий збір у розмірі 594,90 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження всіх обставин справи, просило скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі та стягнути судові витрати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачкою було підписано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послуг, а згодом додаткову угоду, в яких зазначено основні умови кредитування: тип кредиту - відновлювальна лінія, сума кредитного ліміту, процентна ставка, порядок повернення кредиту, розмір мінімального обов`язкового платежу, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором. Тобто відповідачка була належним чином повідомлена про умови кредитування, у тому числі щодо сплати відсотків. Банківські карти, видані відповідачці неодноразово перевипускались, заборгованість погашалась певний час, що відображено у виписці по рахунку та розрахунках заборгованості, доданих до позовної заяви.

Суд безпідставно відмовив у стягненні частини фактично отриманих кредитних коштів (тіла кредиту) та %, порушив норми матеріального права.

Позивач звертає увагу суду, що у процесі користування рахунком 20.05.2021 р. Відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (копія додається до позовної заяви), а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 “Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України” . При цьому, на момент підписання зазначеної вище Заяви заборгованість Відповідача становила 13575,42 грн, що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості. Тобто, Відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 20.05.2021 р. відсотки нараховувалися відповідно до підписаної Відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 42%. Також Позивач звертає увагу суду, що у зв`язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 р. - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.22 р. відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру (детально у Розрахунку заборгованості). 18.07.2023 року Відповідач підписав власноручно/у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та Додаткову угоду № SAMDN50000061054965_01 до Кредитного договору від 18.07.2023 року (надалі - Додаткова угода, копія додається до позовної заяви). Відповідно до п. 1. Додаткової угоди Сторони узгодили змінити умови Кредитного договору шляхом внесення в Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг наступних змін: 1. 2. 3. 4. Тип Строк кредиту - невідновлювана кредитна лінія; кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї Додаткової угоди ( п.п. 1.1., 1.2.) Процентна Договору). Мінімальний ставка, відсотків річних: 12,0% (п.п. 1.2., платіж зменшено до 1% від заборгованості, менше ніж 100 грн. щомісячно 1.3. але не протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3% починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати додаткової угоди до дати повного погашення кредиту. укладення цієї Тобто Позивач пішов на зустріч Відповідачу та враховуючи фінансовий стан останнього, сторони погодили пільгові умови обслуговування. Таким чином безпідставним є твердження суду першої інстанцій, що відсутні докази того, що сторони дійшли згоди стосовно розміру та порядку сплати умов щодо процентів оскільки нарахування заборгованості з %, що здійснювалося Банком, цілком відповідає умовам, що викладені в підписаних Відповідачем Заявах від 20.05.2021, від 18.07.2023 та Додатковій угоді від 18.07.202

Зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт укладання договору в порядку ч. 1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого банком договору, який відповідачка підписала цифровим власноручним підписом.

Крім того, у виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачці було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання останньою грошей, отримання нею коштів через банкомати, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

Зазначає, що відповідні висновки Верховного Суду викладені в постановах від 11.09.2019 у справі №153/1334/16, від 04.12.2019 у справі №750/6058/17-ц.

Отже, суд безпідставно відмовив у стягненні фактично отриманих кредитних коштів (тіла кредиту) та нарахованих відсотків. Кредитний ліміт є поновлювальною кредитною лінією, тобто відповідачка може використовувати кредитні кошти, погашати заборгованість та знову користуватися кредитними коштами. Суми, які позивач просить стягнути, належним чином обґрунтовані та підтверджені. Зокрема, з розрахунку заборгованості та виписки за картрахунками чітко вбачаються всі операції по зняттю (використанню) кредитних коштів, а також всі операції з часткового погашення заборгованості. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки — баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної з коштами операції).

Позивач наголошує, що заборгованість ОСОБА_1 за фактично використаними кредитними коштами підтверджена належними та допустимими доказами, що не були належним чином досліджені судом. Зокрема суд не звернув уваги на те, що заборгованість за тілом кредиту (поточним і простроченим) у повному обсязі не погашена, а тому відповідачка зобов`язана повернути фактично отриману суму кредитних коштів. Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

Крім того, відповідачка не зверталася до банку задля розірвання договору, а навпаки погодилася з його умовами, адже користувалася кредитною карткою, про що свідчать особисто вчинені нею операції по кредитній картці (у т. ч. щодо часткового погашення заборгованості).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачка, просила апеляційний суд залишити скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін.

ОСОБА_1 зазначила, що вона повністю не погоджується з апеляційною скаргою. Вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини. Наголошує, що вимоги банку щодо стягнення відсотків, пені та штрафів не мають належного правового підґрунтя. Посилання банку на ст. 634 ЦК України називає помилковими. Аргументує, що правила надання банківських послуг не можуть автоматично вважатися частиною кредитного договору, якщо вони збільшують вартість кредиту чи змінюють обов`язки позичальника без його прямої згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до укладеного договору № б/н від 06.04.2012 року, ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг та приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms . При цьому суд у своєму рішенні зазначив, що клієнт не міг приєднатися до іншої редакції і саме ця редакція надається до позовної заяви, оскільки це умови публічного договору, то суд має можливість самостійно перевірити відповідність умов та тарифів, що додаються до позовної заяви, та умов та тарифів сайті банку, що діяли на дату підписання заяви.

Відповідно до вказаної анкети-заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну карту, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 50 000 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та випискою по рахунку. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав згідно довідки про видані картки, кредиту карту НОМЕР_1 строком дії 02/16.

Відповідач не лише отримав кредитну карту, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 42 % річних.

До кредитного договору позивач додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, розміщених на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до Анкети-Заяви від 06.04.2012 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк.

Проте окрім цієї Анкети-Заяви від 06.04.2012 року, відповідачка ще в електронній формі підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 18.07.2023 року та Додаткову угоду № SAMDN50000061054965_01 до Кредитного договору від 18.07.2023 року (надалі - Додаткова угода, копія додана до позовної заяви).

Суд першої інстанції не врахував такі умови, узгоджені між сторонами даного спору.

Відповідно до п. 1. Додаткової угоди Сторони узгодили змінити умови Кредитного договору шляхом внесення в Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг наступних змін: 1. 2. 3. 4. Тип Строк кредиту - невідновлювана кредитна лінія; кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї Додаткової угоди ( п.п. 1.1., 1.2.) Процентна ставка відсотків річних: 12,0% (п.п. 1.2., 1.3. Договору).

Мінімальний, платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3% починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати додаткової угоди до дати повного погашення кредиту.

Дана Заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг підписані представником позивача та відповідачкою, мають правовий статус електронного документу, оскільки підписані клієнтом на електронному сенсорному пристрої (планшеті) банка - це електронний пристрій із сенсорним екраном, на якому особа створює аналог власноручного підпису, який нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом.

З довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 19.09.2025 вбачається, що ОСОБА_1 були надані наступні кредитні картки:

Номер карткиДата відкриттяТермін діїТип картки

НОМЕР_1 06.04.201202/16Карта Універсальна

516875551495568729.07.201507/19Карта Універсальна

516875551495568729.07.201507/19Карта Універсальна

516875544580236205.08.201907/23Карта Універсальна

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитних карток, оформлених на ОСОБА_1 , останній встановлювалися наступні кредитні ліміти:

ОпераціяДата проведенняІнформація

Старт карткового рахунку06.04.20125211537310057992

Зміна кредитного ліміту06.04.2012Кредитний ліміт: 300,00 Примітка: Встановлення кредитного ліміту

Зміна кредитного ліміту06.04.2012Кредитний ліміт: 300,00 Примітка: Зменшення кредитного ліміту

Зміна кредитного ліміту05.08.2019Кредитний ліміт: 500,00 Примітка: Збільшення кредитного ліміту

Зміна кредитного ліміту18.02.2020Кредитний ліміт: 5000,00 Примітка: Збільшення кредитного ліміту

Зміна кредитного ліміту28.10.2020Кредитний ліміт: 15 000,00 Примітка: Збільшення кредитного ліміту

Зміна кредитного ліміту04.11.2020Кредитний ліміт: 50 000,00 Примітка: Збільшення кредитного ліміту

Зміна кредитного ліміту24.01.2023Кредитний ліміт: 47 630,00 Примітка: Зменшення кредитного ліміту

Зміна кредитного ліміту15.02.2023Кредитний ліміт: 46 960,00 Примітка: Зменшення кредитного ліміту

Зміна кредитного ліміту13.03.2023Кредитний ліміт: 46 060,00 Примітка: Зменшення кредитного ліміту

Зміна кредитного ліміту11.04.2023Кредитний ліміт: 45 380,00 Примітка: Зменшення кредитного ліміту

Зміна кредитного ліміту09.05.2023Кредитний ліміт: 44 670,00 Примітка: Зменшення кредитного ліміту

Зміна кредитного ліміту20.07.2023Кредитний ліміт: 0,00 Примітка: Зменшення кредитного ліміту

Відповідно до розрахунків заборгованості за договором, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 , станом на 17.09.2025 загальна заборгованість за кредитом становить 37096,76 грн., з яких: 34346,45 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2750,31 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

З виписки за договором від за період 06.04.2012 - 19.09.2025 вбачається, що відповідачка активно користувалася кредитними коштами: знімала кошти в банкоматі, здійснювала покупки в аптеках, магазинах, на пошті тощо.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що сторони обумовили ціну договору, тобто розмір відсотків за користування кредитними коштами, виснував, що заявлена сума заборгованості за тілом кредиту є необґрунтованою, а стягненню підлягає різниця між заявленою банком сумою заборгованості за кредитом, сумою внесених відповідачем коштів для погашення кредитної заборгованості та сумою нарахованих банком відсотків, які були погашені за рахунок кредитних коштів та коштів внесених позичальником на погашення кредиту, яка становить 9110,46 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054, ч. 1 ст. 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, зроблено висновок, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У даному випадку банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала в борг позичальниця), стягнути складові його повної вартості - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами. На підтвердження своїх вимог, поряд з іншими доказами, банк надав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, яку ОСОБА_1 підписала фізично та згодом в 2023 році - електронним підписом, та в якій визначена процентні ставки за користування кредитними коштами: 42% - для карт Універсальна, а згодом в 2023 році – за додатковою угодою – 12% річних.

Оскільки кредитний договір було укладено та підписано у встановленому законом порядку, в ньому була визначена відсоткова ставка за кредитом, колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову та стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 37096,76 грн., з яких: 34346,45 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2750,31 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл витрат.

З огляду на викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» потрібно стягнути 6046,00 грн (2422 грн 40 коп. судового збору, сплаченого в суді першої інстанції, + 3633 грн 60 коп. судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги).

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 липня 2026 року скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 06.04.2012 в загальному розмірі 37096,76 грн., з яких: 34346,45 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2750,31 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 6046,00 грн судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 23.09.2026. Головуючий

Судді