Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №727/9505/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9505/26

Провадження № 3/727/1428/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Танасійчук Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП України, –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 749454 від 23 червня 2026 року, складеного старшим лейтенантом поліції Гоголем М.Д., 23 червня 2026 року близько 20 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 висловлювалася нецензурною лайкою у бік гр. ОСОБА_2 , образливо чіплялася до неї, чим порушила громадський порядок і спокій громадян. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Вона підтримала подане 12 серпня 2026 року клопотання про закриття провадження у справі та просила закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП,ххх у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Клопотання обґрунтоване тим, що письмові матеріали справи фактично складаються лише з протоколу про адміністративне правопорушення та заяви потерпілої. Пояснень очевидців і рапортів про безпосереднє спостереження правопорушення поліцейськими в матеріалах немає. Протокол не містить конкретного змісту висловлювань, відомостей про осіб, які їх чули, та опису того, в чому саме полягало порушення громадського порядку. На думку заявниці, матеріали свідчать лише про побутовий конфлікт між двома особами, який не є тотожним дрібному хуліганству, а всі сумніви щодо доведеності вини згідно зі ст. 62 Конституції України мають тлумачитися на її користь.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що діти, які не проживають на вказаній вулиці, постійно граються на проїзній частині дороги навпроти її будинку, голосно кричать і заважають їй відпочивати. Вдень 23 червня 2026 року вона зробила дітям зауваження, щоб ті поводилися тихіше та не гралися на проїзній частині. Нецензурною лайкою щодо дітей вона не висловлювалася. Пізніше до її будинку прийшла ОСОБА_1 , дитина якої постійно грається біля її будинку, почала її обзивати та викликала поліцію. Приблизно о 20 год. 30 хв. 23 червня 2026 року до її будинку приїхала патрульна поліція.

На підтвердження своїх доводів потерпіла надала суду відеозапис, фотознімки, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо ОСОБА_3 , відповідь КНП «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та довідку про фіксацію тілесних ушкоджень. Крім того, працівниками поліції суду надано відеозапис подій 23 червня 2026 року.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та потерпілу, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи та дослідивши інші додатково надані докази, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ст. 173 КУпАП встановлює відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Безпосереднім об`єктом дрібного хуліганства є громадський порядок, тобто сукупність суспільних відносин, що забезпечують нормальні умови перебування людей у громадських місцях, їхній спокій, відпочинок і честь. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є не саме лише вчинення певних дій (нецензурна лайка, образливе чіпляння), а спричинення ними порушення громадського порядку та спокою громадян. Із суб`єктивної сторони дрібне хуліганство характеризується прямим умислом, спрямованим на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.

Отже, словесний конфлікт між окремими особами, що виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, у тому числі між сусідами, сам по собі не утворює складу дрібного хуліганства, якщо не встановлено, що дії особи були спрямовані на порушення громадського порядку та спокою невизначеного кола осіб. Аналогічний підхід щодо розмежування хуліганських дій та дій, вчинених на ґрунті особистих неприязних стосунків (у сім`ї, між родичами, знайомими, сусідами), викладено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство».

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, прізвища та адреси свідків і потерпілих, якщо вони є. Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, передбачено, що суть адміністративного правопорушення має точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, визначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним і безумовним доказом вини особи. Він фіксує обставини, які, на думку посадової особи, свідчать про вчинення правопорушення, і має підтверджуватися іншими належними та допустимими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що єдиним джерелом відомостей про обставини, викладені в протоколі, є заява ОСОБА_2 , яка є стороною конфлікту та особисто зацікавлена в результатах розгляду справи. Посадова особа, яка склала протокол, очевидцем події не була і виклала її зі слів заявниці. Матеріали справи не містять пояснень свідків, рапортів поліцейських про безпосереднє виявлення правопорушення чи будь-яких інших об`єктивних даних, які незалежно від пояснень потерпілої підтверджували б обставини, зазначені в протоколі. Наявні у справі відеозаписи, як зазначено нижче, таких обставин також не підтверджують.

Протокол не містить відомостей про конкретний зміст нецензурних висловлювань, про осіб, у присутності яких вони лунали, і про те, в чому полягало порушення громадського порядку та спокою саме громадян, а не однієї особи, з якою в ОСОБА_1 склалися неприязні стосунки. Опис події в протоколі має узагальнений, оціночний характер і не дає змоги встановити наявність усіх обов`язкових елементів складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Суд також звертає увагу, що частина обставин, викладених у заяві потерпілої, а саме поведінка дітей, їхнє виховання та нагляд за ними, охоплюється диспозицією ст. 184 КУпАП, яка передбачає самостійний склад адміністративного правопорушення. Протокол щодо ОСОБА_1 складено виключно за ст. 173 КУпАП. Суд розглядає справу в межах обвинувачення, сформульованого в протоколі, і не може самостійно змінювати його фабулу чи кваліфікацію, оскільки це означало б перебирання на себе функцій сторони обвинувачення. Тому зазначені обставини виходять за межі предмета цього провадження і не можуть бути покладені в основу висновку про вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства.

Пояснення ОСОБА_2 , надані суду, не підтверджують обставин, викладених у протоколі, а навпаки свідчать про інший характер події.

Потерпіла пояснила, що причиною конфлікту є діти, які граються на проїзній частині навпроти її будинку та заважають їй відпочивати. 23 червня 2026 року вона сама зробила дітям зауваження, після чого до її будинку прийшла ОСОБА_1 , дитина якої грається біля будинку, і почала її «обзивати». Потерпіла не повідомила суду про висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою в громадському місці, не зазначила конкретного змісту висловлювань і не назвала інших осіб, які були присутні та чий спокій було порушено.

Крім того, з пояснень потерпілої вбачається, що поліцію на місце події викликала сама ОСОБА_1 . Така поведінка не узгоджується з наявністю в неї умислу на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства і свідчить радше про те, що сама ОСОБА_1 вважала себе стороною, яка потребує захисту в конфлікті, що виник через дитину.

Таким чином, пояснення потерпілої підтверджують лише наявність тривалого побутового (сусідського) конфлікту, пов`язаного з поведінкою дітей, і не підтверджують вчинення ОСОБА_1 дій, що порушили громадський порядок і спокій громадян.

У судовому засіданні судом досліджено відеозапис, наданий потерпілою ОСОБА_2 , та відеозапис, наданий працівниками поліції.

Жоден із досліджених відеозаписів не містить даних на підтвердження того, що 23 червня 2026 року о 20:30 ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. Матеріали відеофіксації не містять фактів вживання нею нецензурної лайки у громадському місці, образливого чіпляння до громадян або інших дій, які б порушували громадський порядок і спокій громадян.

Суд особливо звертає увагу на відеозапис, наданий працівниками поліції, оскільки він отриманий уповноваженими особами на місці події після надходження виклику. Відсутність на ньому даних про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, описаного в протоколі, додатково свідчить про те, що обставини, викладені в протоколі, ґрунтуються виключно на поясненнях заявниці й не були підтверджені працівниками поліції об`єктивними засобами фіксації.

Відеозапис, наданий потерпілою, також не підтверджує її доводів про вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, а отже, не спростовує, а навпаки узгоджується з позицією особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Отже, відеозаписи не підтверджують обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, і не можуть бути покладені в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 .

Суд оцінює кожен із наданих потерпілою доказів з точки зору його належності, допустимості та достовірності, а всі докази в сукупності – з точки зору достатності.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, тобто в цьому випадку обставин, пов`язаних з подією 23 червня 2026 року близько 20 год. 30 хв., описаною в протоколі.

1. Фотознімки. На них зображено дітей, які граються на проїзній частині дороги, а на одному з них також ОСОБА_1 . Фотознімки не містять даних про дату, час і обставини їх виготовлення. Зафіксовані на них обставини не стосуються предмета доказування у справі: на фото не зафіксовано нецензурної лайки, образливого чіпляння до громадян чи інших дій, що порушують громадський порядок. Сама лише присутність ОСОБА_1 поруч із дітьми, які граються на дорозі, не свідчить про вчинення нею дрібного хуліганства. Обставини щодо поведінки дітей і нагляду за ними, як уже зазначено, виходять за межі цього провадження. Отже, фотознімки не є належними доказами у цій справі.

2. Витяг з ЄРДР щодо ОСОБА_3 . Витяг стосується кримінального провадження щодо іншої особи, ОСОБА_3 , яка не є особою, що притягується до адміністративної відповідальності у цій справі. Витяг не містить жодних відомостей про події 23 червня 2026 року за участю ОСОБА_1 . Крім того, сам факт внесення відомостей до ЄРДР лише фіксує початок досудового розслідування і не встановлює винуватості будь-якої особи. Цей документ не стосується предмета доказування у справі і не є належним доказом.

3. Відповідь КНП «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Відповідь не містить відомостей про обставини, що підлягають з`ясуванню у цій справі, і не підтверджує вчинення ОСОБА_1 дій, описаних у протоколі. Крім того, диспозиція ст. 173 КУпАП не передбачає як ознаку правопорушення заподіяння шкоди здоров`ю. Тому відомості про звернення за екстреною медичною допомогою, навіть якщо такі мали місце, не можуть підтверджувати склад дрібного хуліганства. Цей документ не є належним доказом у справі.

4. Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень. Довідка не стосується події 23 червня 2026 року, описаної в протоколі, і не містить даних, які пов`язували б зафіксовані ушкодження з діями ОСОБА_1 . Протокол не містить відомостей про заподіяння будь-кому тілесних ушкоджень, а таке заподіяння не охоплюється складом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Довідка не є належним доказом у справі.

Отже, додатково надані потерпілою документи не стосуються обставин, що є предметом розгляду в цій справі, і не підтверджують ні окремо, ні в сукупності з іншими матеріалами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що справи про адміністративні правопорушення з огляду на характер правопорушення та суворість можливого покарання підпадають під дію кримінального аспекту ст. 6 Конвенції, зокрема в рішеннях у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08.06.1976 та «Лучанінова проти України» від 09.06.2011. Відтак на такі справи поширюються гарантії презумпції невинуватості, а обов`язок доведення вини покладається на сторону обвинувачення.

У рішенні у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 ЄСПЛ зазначив, що при оцінці доказів слід керуватися критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016 (заява № 926/08) ЄСПЛ констатував, що суд, який розглядає справу про адміністративне правопорушення за відсутності сторони обвинувачення, не повинен перебирати на себе її функції, самостійно збираючи докази винуватості особи чи змінюючи фабулу обвинувачення.

Зібрані у справі докази не відповідають стандарту доведення «поза розумним сумнівом» і не дають суду змоги дійти однозначного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Не доведено ні об`єктивної сторони (порушення громадського порядку та спокою громадян), ні суб`єктивної сторони (умислу на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства). Встановлені обставини свідчать лише про особистий побутовий конфлікт між сусідами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а провадження у справі – закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 173, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її оголошення.

Суддя Н.М. Танасійчук