Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №643/18061/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/992/26

Справа № 643/18061/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 м.Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 22026220000001752 від 14.08.2026 та угоду про визнання винуватості від 19.08.2026, які надійшли від Харківської обласної прокуратури за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, українки, громадянки України, до затримання була працевлаштована в Харківському національному академічному театрі опери та балету імені М.В. Лисенка, зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, яка народилася у м. Харків і мешкає у будинку АДРЕСА_1 , будучи соціально забезпеченою особою, у період після повномасштабного воєнного вторгнення в Україну з боку держави-агресора (російської федерації), яке розпочалось 24.02.2022, вирішила стати на шлях протиправної діяльності та вчинила за попередньою змовою в групі осіб злочин проти основ національної безпеки України, пов`язаний з перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за наступних обставин.

Так, 24.02.2022 російською федерацією (далі - рф), державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, здійснено незаконне вторгнення на територію України через її державні кордони в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській її фактичним застосуванням, здійснено незаконне вторгнення на територію, інших областей та вчинено збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське та оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

У відповідь на вказані дії держави-агресора 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Цього ж дня у зв`язку з військовою агресією рф проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».

Строки проведення загальної мобілізації та дії воєнного стану неодноразово продовжувалися Указами Президента України.

Згідно п. п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України (далі - ЗСУ), підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення), затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 9 Положення передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку), а також забезпечують виконання інших покладених на них завдань.

Згідно з п. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.

Пунктом 2 ст. 26 вказаного Закону передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

У ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачені випадки відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, забезпечення мобілізаційної готовності є невід`ємною частиною законної діяльності Збройних сил України, а визнання осіб призивного віку, які підлягають або можуть підлягати призову за мобілізацією, з інвалідністю без наявних на те правових підстав та в супереч установленого порядку з подальшим наданням відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період перешкоджає законній діяльності Збройних сил України щодо підтримання належної мобілізаційної готовності.

Так, ОСОБА-1, стосовно якої досудове розслідування проводиться в кримінальному провадженні № 22024220000000604 (далі - ОСОБА-1), перебуваючи на не окупованій території Харківської області та м. Харкова в особливий період, який законодавчо визначений державою як стан після повномасштабного воєнного вторгнення в Україну з боку держави-агресора, не пізніше травня 2024 року, більш точний час об`єктивно встановити не виявилось за можливе, будучи обізнаною про запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану, не маючи патріотичних переконань, у ситуації, що склалася, та з особистих інтересів і вигоди, оцінивши обстановку, що склалася, діючи умисно, усвідомлюючи, що під час дії воєнного стану (загальної мобілізації) всі військовозобов`язані громадяни України у віці від 18 до 60 років, які не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, підлягають призову на військову службу, а також знаючи, що в суспільстві дана тема мобілізації є актуальною, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки здійснення задуманих нею злочинних дій, та, бажаючи їх настання, переслідуючи мету перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, поєднану з корисливими спонуканнями незаконного збагачення, розуміючи переваги вчинення протиправних дій саме у групі осіб, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 2024 року, більш точний час не вдалось встановити в ході досудового розслідування, залучила у якості співучасників вчинення злочину свою племінницю, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свого сина, ОСОБА-2, стосовно якої досудове розслідування проводиться в кримінальному провадженні № 22024220000000604 (далі - ОСОБА-2), лікаря КНП Харківської міської ради «Обласна клінічна травматологічна лікарня» ОСОБА-3, стосовно якої досудове розслідування проводиться в кримінальному провадженні № 22024220000000604 (далі - ОСОБА-3) та лікаря загальної практики - сімейного лікаря КНП Південної міської ради «Центр первинної медичної допомоги № 1 Харківського району» ОСОБА-4, матеріали досудового розслідування стосовно якого виділені в окреме кримінальне провадження (далі - ОСОБА-4).

При цьому, ОСОБА_5 , ОСОБА-2, ОСОБА-3 та ОСОБА-4 матеріали досудового розслідування стосовно якого виділені в окреме кримінальне провадження, з огляду на їх подальші спільні дії надали ОСОБА-1 згоду, тим самим своїм волевиявленням підтвердили наявність виникнення прямого умислу на співучасть у вчиненні всіх необхідний дій, спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

З метою досягнення спільної протиправної мети та злочинних цілей вищевказані особи домовились та розробили план злочинних дій, який полягав у наступному:

- підшукування осіб призовного віку, які мають намір ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період шляхом безпідставного отримання групи інвалідності;

- із використанням корупційних зв`язків у лікувальних закладах, забезпечення складання та видачу особам, які мають намір ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, медичних документів для встановлення групи інвалідності;

- організації подачі медичних документів військовозобов`язаних осіб, які мають намір ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період до уповноважених осіб на прийняття рішення про наявність інвалідності.

Таким чином, ОСОБА-1 , ОСОБА_5 , ОСОБА-2, ОСОБА-3 та ОСОБА-4, матеріали досудового розслідування стосовно яких виділені в окреме кримінальне провадження, не маючи патріотичних переконань, у ситуації, що склалася, в умовах військового стану, діючи проти основ Національної безпеки України, та з особистих корисливих інтересів і матеріальної вигоди, попередньо домовилися та узгодили свої дії щодо скоєння перешкоджань, спрямованих на створення перепон у законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 під час здійснення ними призову мобілізаційного ресурсу на військову службу в особливий період.

Так, в травні 2024 року, у невстановлений досудовим розслідуванням день, до ОСОБА-1 звернулася невстановлена досудовим розслідуванням особа з проханням вирішити питання оформлення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 групи інвалідності без наявності стійкого порушення функцій організму для подальшого протиправного отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

У свою чергу, ОСОБА-1, діючи узгоджено з іншими співучасниками, втілюючи в життя спільний злочинний умисел щодо перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, шляхом створення перепон у підтриманні належної мобілізаційної готовності, погодилася на протиправну пропозицію невстановленого досудовим розслідуванням чоловіка.

ОСОБА-1, реалізовуючи злочинний план, у невстановлений досудовим розслідуванням час, використовуючи свої особисті зв`язки серед невстановлених в ході досудового розслідування медичних працівників навчально-наукового медичного центру «Університетська клініка» ХНМУ, забезпечила складання та видачу фіктивної виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2519 за формою № 027/о про перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні у період з 02 по 10 травня 2024 року з метою підтвердження неіснуючого стійкого порушення функцій організму для подальшого встановлення фіктивної групи інвалідності.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА-1, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15.04.2025 використовуючи свої зв`язки серед невстановлених в ході досудового розслідування медичних працівників, КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» забезпечила складання та видачу консультативного висновку від 15.04.2025 про нібито наявність у ОСОБА_7 стійкого порушення функцій організму для встановлення групи інвалідності.

Продовжуючи реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА-1, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09.05.2025, через співучасника злочину ОСОБА-3 забезпечила складання та видачу ним фіктивної виписки із медичної картки стаціонарного хворого з КНП ХОР «Обласна клінічна травматологічна лікарня» про нібито наявність у ОСОБА_6 стійкого порушення функцій організму для встановлення групи інвалідності.

У свою чергу, ОСОБА-3, будучи працівником КНП ХОР «Обласна клінічна травматологічна лікарня» та використовуючи своє становище лікаря-ортопеда-травматолога, діючи узгоджено з іншими співучасниками, на виконання спільного злочинного плану діючи на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, у період з 09 по 19 травня 2025 року, перебуваючи у приміщені КНП ХОР «Обласна травматологічна лікарня» за адресою м. Харків, Салтівське шосе, 266, корп. В, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні не перебував, діючи на виконання спільного з іншими співучасниками злочинного плану, склав завідомо підробний офіційний документ, що має юридичне значення - виписку за формою № 027/о із медичної карти стаціонарного хворого № 2519 про наявність стійкого порушення функцій організму, без якої неможливо було у подальшому встановити ОСОБА_6 фіктивну групу інвалідності та як наслідок визнати непридатним до військової служби.

В подальшому, ОСОБА-2 діючи на виконання вказівки ОСОБА-1, та дотримуючись раніше узгодженого всіма співучасниками плану, після 19.05.2025, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, отримав від ОСОБА-3 завідомо підроблений ним офіційний документ - виписку за формою № 027/о із медичної карти стаціонарного хворого № 2519 для подальшої організації фіктивної групи інвалідності ОСОБА_6 .

В подальшому, в період часу з 27.06.2025 по 07.08.2025, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА-1, використовуючи свої зв`язки серед невстановлених в ході досудового розслідування медичних працівників КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» консультативна поліклініка, забезпечила отримання двох консультативних висновків спеціаліста від 27.06.2025 та від 30.06.2025 та консультативного висновку спеціаліста з КНП «Міська клінічна лікарня №13» Харківської міської ради від 28.07.2025, а також консультативного висновку спеціаліста з Національної академії медичних наук України Державної установи «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенка» № 889118 від 31.07.2025, та протоколу рентгенологічного дослідження КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» № 1502 від 07.08.2025 про нібито наявність у ОСОБА_7 стійкого порушення функцій організму для встановлення йому неіснуючої групи інвалідності.

05.08.2025 ОСОБА_5 на виконання спільного злочинного плану забезпечила укладення декларації про вибір лікаря, який надає первинну допомогу КНП Південної міської ради «Центр первинної медичної допомоги №1 Харківського району» між ОСОБА_6 та ОСОБА-4, матеріали досудового розслідування стосовно якого виділені в окреме кримінальне провадження.

В подальшому, ОСОБА_5 (племінниця ОСОБА-1), у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 22.10.2025, діючи на виконання спільного з ОСОБА-1 , ОСОБА-3 , ОСОБА-2 та ОСОБА-4, матеріали досудового розслідування стосовно яких виділені в окреме кримінальне провадження, злочинного задуму, відсканувала виготовлені медичні документи ОСОБА_6 , в яких містилися фіктивні відомості щодо стійкого порушення функцій організму, та передала їх ОСОБА-4, матеріали досудового розслідування стосовно якого виділені в окреме кримінальне провадження, для оформлення направлення до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи для встановлення фіктивної групи інвалідності.

У свою чергу, ОСОБА-4, матеріали досудового розслідування стосовно якого виділені в окреме кримінальне провадження, для досягнення спільної злочинної мети з іншими співучасниками, на підставі отриманих від ОСОБА_5 документів, видав ОСОБА_6 електронне направлення, яке разом з електронними копіями медичних документів, у яких містилися фіктивні відомості, підтверджуючі стійке порушення функцій організму, та направив того до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи на базі КНП ХОР «Обласна клінічна травматологічна лікарня» для встановлення групи інвалідності.

Після чого, ОСОБА-4, матеріали досудового розслідування стосовно якого виділені в окреме кримінальне провадження, як сімейний лікар, отримав повідомлення про призначення експертною командою на базі КНП ХОР «Обласна клінічна травматологічна лікарня» розгляду справи ОСОБА_6 на 01.12.2025 в період часу з 9 год. 00 хв. - з 9 год. 20 хв.

ОСОБА-4, матеріали досудового розслідування стосовно якого виділені в окреме кримінальне провадження, на підтвердження того, що все йде у відповідності з попередніми домовленостями між ОСОБА-1, ОСОБА-3, ОСОБА-2 та ОСОБА_5 , відправив повідомлення останній, в якому у скріншоті зафіксовано направлення електронної справи на розгляд експертній команді з оцінювання повсякденного функціонування особи та повідомлення про призначення ОСОБА_6 місця та часу її розгляду.

У свою чергу, ОСОБА_5 , діючи у якості одного із співучасників злочину, отримане від ОСОБА-4, матеріали досудового розслідування стосовно якого виділені в окреме кримінальне провадження, повідомлення 04.11.2025 з метою інформування останнього про місце та час розгляду його медичної справи переслала його ОСОБА_6 та роз`яснила, що ОСОБА-1 в подальшому особисто проведе «інструктаж» як себе необхідно поводити та що говорити, поведінки під час проходження співбесіди з експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, щоб отримати фіктивну інвалідність.

Тим самим, вона підтвердила виконання взятих ОСОБА-1 зобов`язань щодо отримання ОСОБА_6 фіктивної інвалідності з подальшою можливістю отримання на цій підставі відстрочки від мобілізації в особливий період.

16.11.2025 ОСОБА-1, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , провела з ОСОБА_6 інструктаж, яким чином потрібно поводитись та що говорити під час проходження співбесіди з експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП ХОР «Обласна клінічна травматологічна лікарня», щоб отримати фіктивну інвалідність.

Після чого ОСОБА-1 повідомила ОСОБА_6 про необхідність передати їй грошові кошти в сумі 2500 доларів США, на що останній погодився, а ОСОБА-1 отримала грошові кошти в сумі 2500 доларів США.

Через деякий час після отримання ОСОБА-1 2500 доларів США 01.12.2025 ОСОБА_6 проведено оцінювання повсякденного функціонування за результатами якого, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП ХОР «Обласна клінічна травматологічна лікарня», прийняте рішення № 28/25/1577 від 01.11.2025 про встановлення 3 групи інвалідності терміном на 1 рік, що, в свою чергу, дало підстави 03.03.2026 отримати ОСОБА_6 відстрочку від призову на військову службу, безстроково до мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У підсумку ОСОБА_5 за попередньою змовою з іншими співучасниками у зазначений вище період часу своїми умисними та протиправними діями вчинила кримінально карані дії, основними складовими взаємопов`язаними ознаками та мотивами якого є:

- спеціальний антидержавницький мотив - вчинення діяння на шкоду інтересам України, поєднаний з корисливим мотивом;

- мета - заподіяння шкоди національній безпеці України шляхом перешкоджання Збройним Силам України та іншим військовим формуванням у здійсненні ними законної діяльності;

- вчинення злочину групою осіб, за попередньою змовою між собою, оскільки була домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення заздалегідь, тобто, мала місце наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони;

- вчинення злочину у виді простої співучасті, так як співучасники злочину безпосередньо виконали його об`єктивну сторону, тобто є виконавцями злочину;

- спільні дії співучасників, в ході яких вони спиралися один на одного, а між їхніми діями наявний причинний зв`язок;

- усвідомленість співучасників того, що спільними діями вони вчинили злочин, бажали та свідомо допускали настання суспільно небезпечних наслідків;

- вчинення злочину в особливий період, який згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» настав з моменту оголошення рішення про мобілізацію та з моменту введення воєнного стану в Україні 24.02.2022;

- умисне перешкоджання діяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 , які є органами військового управління, що під час мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі здійснюють проведення заходів, пов`язаних з військовим обліком та дотриманням вимог «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154;

- умисні дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 свідчать про протиправне злочинне діяння проти основ національної безпеки України.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

19.08.2026 відповідно до вимог ст. 472 КПК України, між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України. Обвинувачена у суді розкаялася у скоєному, визнала всі фактичні обставини, які викладені у формулюванні обвинувачення, наполягала на затвердженні укладеної між нею та прокурором, за участю захисника угоди про визнання винуватості від 19.08.2026.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді міри покарання та інші передбачені угодою заходи.

Захисник та обвинувачена в судовому засіданні просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.

За умовами угоди про визнання винуватості сторони, а саме прокурор ОСОБА_3 , обвинувачена ОСОБА_5 за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, ОСОБА_5 беззастережно визнала свою винуватість у інкримінуємому їй кримінальному правопорушенні та надала покази, які сприяли розкриттю інкримінованого їй правопорушення. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі та з урахуванням особи підозрюваної, наявності щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, у якому підозрюється застосувати положення ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування основного (позбавлення волі) покарання з визначенням судом тривалості іспитового строку та обов`язків, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угод про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки їх невиконання.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, даних про особу обвинуваченої.

Суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , а саме, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину, що передбачене п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлені.

Так, обвинувачена раніше не судима, на час затримання була офіційно працевлаштована, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має місце реєстрації та фактичне місце проживання.

Судом встановлено, що фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених діючими нормами КК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання,

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Згідно зі ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів. Шкода не матеріального характеру від даного правопорушення, завдана державним та суспільним інтересам, потерпілих у даному кримінальному проваджені немає. Матеріальна шкода злочином не заподіяна.

За таких обставин, є всі передбачені законом підстави для укладення угоди про визнання винуватості.

Суд встановив, що ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. Шкода не матеріального характеру від даного правопорушення, завдана державним та суспільним інтересам, потерпілих у даному кримінальному проваджені немає. Матеріальна шкода злочином не заподіяна.

При цьому, суд з`ясував, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Крім цього, суд переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови цієї угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання.

Тому, звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України, суд вважає доцільним.

Тривалість іспитового строку слід визначити у максимальному розмірі, враховуючи тяжкість злочину і його суспільну небезпечність.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди між прокурором та обвинуваченою і вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченої може сприяти узгоджене сторонами покарання, та є недоцільним призначення ОСОБА_5 більш суворого покарання.

Дані протоколу затримання підозрюваної ОСОБА_5 у скоєнні злочину від 02.06.2026 свідчать, що остання була затримана 02.06.2026.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 04.06.2026 ОСОБА_5 , з урахуванням ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 21.07.2026 року, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, визначено заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240 грн.

У зв`язку із затвердженням угоди про визнання винуватості і звільненням обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, застосований до обвинуваченої

ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 04.11.2025 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слід скасувати, та звільнити обвинувачену з під варти в залі суду.

Цивільний позов та процесуальні витрати в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вирішує питання про скасування арешту майна.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, статтями 373, 374, 474, 475, 615 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 19.08.2026 по кримінальному провадженню за № 22026220000001752 від 14.08.2026 про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, за яким призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 19.08.2026 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Згідно п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання період з моменту затримання та попереднього ув`язнення в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» з 02.06.2026 по 29.07.2026 із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Дію запобіжного заходу у вигляді застави, обраного ОСОБА_5 ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 21.07.2026 року, після набрання вироком законної сили, припинити та повернути заставу в розмірі 266240 грн., внесену 29.07.2026 року на депозитний рахунок Харківського апеляційного суду: р/р UA078201720355279002000085314, МФО 820172, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 42261368 - заставодавцю ОСОБА_9 .

Зобов`язати ОСОБА_5 перерахувати у 5-денний строк з дня повернення застави грошові кошти в сумі 200000 грн. на спеціальний рахунок, відкритий у відповідній банківській установі на підтримку Збройних сил України, реквізити для здійснення платежу: Одержувач: Управління 2 корпусу Національної гвардії України «Хартія» (військова частина НОМЕР_1 ); код ЄДРПОУ 14322977; р/р UA298201720313211001301011790; МФО 820172; ДКСУ у м. Києві; Призначення платежу: «Благодійна допомога у кримінальному провадженні № 22026220000001752 від 14.08.2026 на потреби 2 корпусу НГУ «Хартія».

Роз`яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до відповідальності, встановленої законом та вимоги ч. 3 ст. 376 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 21.07.2026 скасувати.

Речові докази по справі, вилучені в ході обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 :

- мобільний телефон марки IPhone, моделі 13 ProMax, imei: НОМЕР_2 ; imei2: НОМЕР_3 з вмонтованою сім-карткою оператора «Київстар» НОМЕР_4 .

- ноутбук «Toshiba L650D - 16u», s/n3B382682Q з зарядним пристроєм;

- предмети, ззовні схожі на грошові кошти на загальну суму 15900 доларів США, з яких 157 купюр номіналом по 100 доларів США, 4 купюри номіналом по 50 доларів США;

- предмети, ззовні схожі на грошові кошти на загальну суму 560 євро, з яких 7 купюр номіналом по 50 євро, 2 купюри номіналом по 100 євро, 1 купюра номіналом 10 євро -

повернути ОСОБА_5 .

Повернути до УСБУ в Харківській області грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 1 шт. з серійним номером: QF №04235144 B, які було виділено в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження 24 за бюджетною програмою 6521010 «Забезпечення фінансування заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів Служби безпеки України».

Вказані речові докази зберігаються у слідчому відділі Управління СБ України в Харківській області.

Речові докази -

- мобільний телефон моделі Redmi Note 11 Pro+, imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 , з вмонтованою сім-карткою оператора «Vodafone» НОМЕР_7 (передано на відповідальне зберігання відповідно до акту прийому-передачі тимчасово вилученого майна на відповідальне зберігання від 14.08.2026);

- ноутбук «HP - Laptop» s/n,5CD5192G08, інвентаризаційний номер 101460170 з зарядним пристроєм (передано на відповідальне зберігання відповідно до акту прийому-передачі тимчасово вилученого майна на відповідальне зберігання від 14.08.2026), - ОСОБА_9 , повернути законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Салтівський районний суд міста Харкова з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ст. 473 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення ОСОБА_5 та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_10