Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №643/5425/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/5425/26

Провадження № 2/643/4951/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026

23 вересня 2026 року місто Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківське-97» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСББ « Харківське-97» в особі представника – Вініцького М.І. звернувся до суду з позовною заявою, якою просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за період з 01.12.2021 по 31.01.2026 в розмірі 17184,36 грн, інфляційні витрати в розмірі 171,84 грн, 3% річних в розмірі 64,97 грн, а також суму судового збору в розмірі 3328,00 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 22.08.1997 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Московський», у подальшому перейменовано в ОСББ «Харківське-97», основною метою якого є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом. Відповідачці ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . Щомісяця відповідачці нараховується плата за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території (внески на утримання будинку), однак відповідачка кошти за вказані послуги не сплачує, внаслідок чого за період з 01.12.2021 по 31.01.2026 у відповідачки утворилася заборгованість в розмірі 17 184,36 грн. Інфляційні витрати за період з 31.01.2026 по 17.03.2026 складають 171,84 грн, а 3% річних за період з 31.01.2026 по 17.03.2026 складають 64,97 грн.

Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, у відповідності до вимог ст. 274 ЦПК України.

Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачці направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження по справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

З боку відповідачки до суду у встановлений законом строк відзив, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, і всі докази, що підтверджують заперечення проти позовних вимог не надіслано, зустрічну позовну заяву не пред`явлено.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заяви, клопотання; інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи, надані докази, дійшов до такого.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду, суд, відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 22.08.1997 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Московський», у подальшому перейменовано в ОСББ «Харківське-97», основною метою якого є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.

У будинку за адресою: АДРЕСА_2 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Московський», яке 20.05.2025 змінило найменування на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківське-97» відповідно до Протоколу № 2 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Московський».

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСББ «Харківське-97» - юридична особа, з основним видом діяльності - комплексне обслуговування об`єктів.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори (стаття 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема: затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Також встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.08.2025 ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1 .

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги є індивідуальним споживачем.

У відповідності до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема, з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що співвласник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до абз. 3 ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

У постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року, у справі № 466/8748/16-ц зроблено правовий висновок про те, що особа, яка є співвласником будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділене правом у разі нездійснення таких дій цією особою звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Законом, іншими законодавчими актами не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до ч. 9 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідачці щомісяця направлялися рахунки на оплату наданих позивачем послуг.

Відповідачка будучи зобов`язаною своєчасно здійснювати оплату за отриманні послуги, припинила виконувати взяті на себе зобов`язання та не погашає заборгованість добровільно.

Із матеріалів справи встановлено, що відповідачка належним чином свої зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг не виконувала, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносила.

У зв`язку із порушенням відповідачкою своїх зобов`язань за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території (внески на утримання будинку), утворилася заборгованість за період з 01.12.2021 по 31.01.2026 у розмірі 17 184,36 грн. Інфляційні витрати за період з 31.01.2026 по 17.03.2026 складають 171,84 грн, а 3% річних за період з 31.01.2026 по 17.03.2026 складають 64,97 грн.

Розмір заборгованості підтверджується наданими з боку позивача розрахунком та довідкою заборгованості.

Розрахунок та розмір заборгованості відповідачкою не оспорювався.

Встановлені загальними зборами ОСББ розміри тарифу відповідачка не оскаржувала.

Оскільки відповідачка є власницею квартири у будинку, в якому створено ОСББ, вона зобов`язана здійснювати платежі та внески за наявності підтверджених витрат на управління, утримання збереження будинку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи в суді відповідачкою не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості у добровільному порядку.

Крім того, відповідачкою не надано будь-яких доказів, які свідчать про те, що позивач не надає такі послуги або інших доказів, що спростовують твердження позивача.

Далі, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Положеннями ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положеннями ч. 2 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 540-IX від 30.03.2020 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний Закон набрав законної сили з 02.04.2020 та діяв до 30.06.2023.

Таким чином, позовна давність для пред`явлення позовних вимог по цій справі станом на 12.03.2020 (на момент встановлення карантину) не сплила, її перебіг зупинений до кінця дії карантину.

Окрім того, законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки визначені статтями 257-259, 362,559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу продовжуються на строк його дії». Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває на час розгляду справи.

Отже, строк позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території у період з квітня 2017 року в силу приписів пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину та воєнного стану.

Тобто, позовні вимоги про стягнення заборгованості заявлені у межах позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Щодо стягнення інфляційних витрат в розмірі 171,84 грн та 3% річних в розмірі 64,97 грнслід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Враховуючи те, що у відповідачки перед позивачем існує заборгованість, яка нею добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідачки заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

Далі, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції № 235 від 16.03.2026 при пред`явленні позовної заяви до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 328,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача у розмірі 3 328,00 грн.

Щодо стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн, суд зазначає таке.

За приписами ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Нормою ч. 8 ст. 141 ЦПК України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 28.06.2023 у справі № 463/2001/19 де зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію Договору про надання правової допомоги № б/н від 16.01.2026, копію розрахунку вартості правової допомоги від 20.01.2026; копію Акту виконаних робіт, копію платіжної інструкції № 196 від 20.01.2026, а також документи на підтвердження повноважень адвоката.

З боку відповідачки ОСОБА_1 клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, а саме в сумі 3 000,00 грн.

На підставі викладеного вище та керуючись: ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274, 276 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Задовольнити позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківське-97» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківське-97», код ЄДРПОУ 24285220, заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за 01.12.2021 по 31.01.2026 у загальному розмірі 17 421 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять одна) гривня 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківське-97», код ЄДРПОУ 24285220, судовий збір в сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківське-97», код ЄДРПОУ 24285220, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Сугачова